Решение № 10207112, 24.06.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2010 р. Справа № 17/138/10

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Колесниковій В.В.,

представники сторін у судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/138/10

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кронос-Авто”, (54003, м.Миколаїв, вул. Чкалова, 210),

До відповідач: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1),

про: стягнення коштів.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Кронос-Авто” (надалі-позивач) звернулось до господарського суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення коштів.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним:

08 червня 2007 року між сторонами було укладено договір № 260 (надалі -Договір), за умовами якого позивач зобов'язався поставляти певний товар, а відповідач зобов'язувався здійснити розрахунок за поставлений товар на умовах договору (на протязі 5 банківських днів після дати відвантаження товару на розрахунковий рахунок продавця (п. п. 2.2., 2.3. договору).

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, здійснивши відвантаження товару на протязі червня місяця 2007 року за такими документами: видаткова накладна № КА 0016597 від 08.06.07р. на суму 4046 грн. 60 коп.; № КА 0016601 від 08.06.07р. на суму 127 грн.; № КА 0016776 від 11.06.07р. на суму 569 грн. 50 коп. Всього у червні 2007 року за договором № 260 від 08.06.07 р. ТОВ «Кронос-Авто»передано відповідачеві товару на загальну суму 4743,10 грн. Відповідач до подання позовної заяви не здійснив жодного платежу за поставлений товар.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 4743,10 грн.

Незважаючи на численні умови договору, усні вимоги про сплату боргу, зобов'язання відповідачем й досі не виконані.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що у випадку недотримання покупцем строків оплати товару, останній сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

З урахуванням п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, якою визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), розмір пені складає 986,83 грн. та розраховується таким чином:

Період нарахування пені - з 08.06.09 р. по 07.06.10 р., облікова ставка НБУ за цей період змінювалася тричі: з 16.02.09 - 12,00 %, з 15.06.09 р. - 11,00 %, з 12.08.09 - 10,25%; сума заборгованості - 4743,10 грн.

Розрахунок пені за період з 08.06.09 по 14.06.09:

(4743,10 грн. X 12 % X 2 /365 днів на рік * 7 днів строку заборгованості) = 21,83 грн.

Розрахунок пені за період з 15.06.09 по 11.08.09:

(4743,10 грн. X 11 % X 2 /365 днів на рік * 58 днів строку заборгованості) = 165,82 грн.

Розрахунок пені за період з 12.08.09 по 07.06.10:

( 4743,10 грн. X 10,25 % X 2 /365 днів на рік * 300 днів строку заборгованості) = 799,18 ген.

Відповідно до вимог ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно зі ст. 693 ЦК якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Про час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином, проте відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, відзив на позовну заяву не надав, позов не заперечив і не спростував. За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку:

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконува тися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення за гальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 ГПК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 5.2 Договору, сторони узгодили, якщо у випадку порушення покупцем оплати, покупець оплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Розмір пені в сумі 986 грн. 83 коп., позивач розрахував за період з 08.06.2009р. по 07.06.2010р., тобто більш ніж за шість місяців, в той час як згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій (штрафу, пені) за прострочення виконання зобовязання припиняється, якщо інше не встановлено договором або законом, через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Нарахування пені за прострочку платежу відповідно до положення ч.6 ст.232 ГК України повинно було припинитися через шість місяців, тобто через 181 дня.

Судом за власною ініціативою зроблено перерахунок пені за допомогою програми «Законодавство»версія 2.7.3., згідно здійсненого розрахунку сума пені за вищевказаний період складає 496 грн. 20 коп.

З огляду на вищенаведене позовні вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на договорі і чинному законодавстві, відповідачем не заперечені і не спростовані, отже, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачене держмито слід віднести на рахунок сторін пропорційно задоволеним вимогам позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Кронос-Авто” задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 4743 грн. 10 коп., пені у розмірі 496 грн. 20 коп., державне мито у розмірі 93 грн. 26 коп. та 215 грн. 79 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Кронос-Авто”, (54003, м.Миколаїв, вул. Чкалова, 210; код ЄДРПОУ 32935560).

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя