Постановление суда № 102011398, 20.12.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/34633/21

Провадження 2/127/5680/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Антонюк В. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до директора Вінницької обласної станції юних натуралістів Драгомирецької Ольги Авксентіївни та Вінницької обласної станції юних натуралістів про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, поновлення допуску до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до директора Вінницької обласної станції юних натуралістів Драгомирецької О.А. та Вінницької обласної станції юних натуралістів про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, поновлення допуску до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства України.

Так, у порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з 01.01.2021 року розмір ставки судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн.).

Позовна заява ОСОБА_1 має дві вимоги немайнового характеру - визнання протиправним і скасування наказу про відсторонення від роботи, допуск до роботи, які мають бути оплачені судовим збором в розмірі 908,00 грн. кожна згідно ст. 4 ч. 2 п. 1 п.п. 2 Закону України «Про судовий збір».

Однак, доказів сплати судового збору за вказаною позовною вимогою позивачем до позовної заяви не додано.

Крім того, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру - стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка має бути оплачена судовим збором в розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно ст. 4 ч. 2 п. 1 п.п. 1 Закону України «Про судовий збір».

Посилання позивача на ст. 5 ч. 1 п. 1 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору за зазначеними позовними вимогами є безпідставним, оскільки, починаючи з 01.09.2015 р. позивачі у справах за вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком двох категорій позовів: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у постанові від 23.05.2018 р. у справі №733/1962/16-ц.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 , оспорює наказ про відсторонення її від роботи та фактично порушує питання про її допуск до роботи, адже позивач не звільнена з роботи, а лише відсторонена. Використання позивачем терміну "поновлення" на роботі не змінює дійсної суті вимоги - предмета позову про допуск до роботи (після відсторонення). За відсутності наказу про звільнення з роботи відсторонення від виконання посадових обов`язків не є звільненням з роботи.

Стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - не є стягненням заробітної плати.

Основні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності і господарювання та структуру заробітної плати визначає Закон України «Про оплату праці» та Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. №5.

Згідно ст.1 ч.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» та Інструкції заробітна плата складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Перелік інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, наведено у пункті 3 Інструкції.

Тобто, виплата за рішенням суду середнього заробітку працівнику за час вимушеного прогулу не відноситься до виплат, пов`язаних з оплатою праці, перелічених в Інструкції.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях (постанова Верховного Суду від 30.01.2019 р. у справі №910/4518/16).

Отже, оскільки предметом цього позову є оскарження наказу про відсторонення позивача від роботи (а не про звільнення з роботи), допуск до роботи і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пільги щодо сплати судового збору, передбачені ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на ці вимоги не поширюються.

Крім того, відповідно до п. 4 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Як вже зазначалось, позивач, вказуючи на обставини відсторонення її від роботи на певний період, вважає наказ відповідача щодо цього незаконним та просить його скасувати, одночасно просить поновити позивача на роботі. Наразі позивачу слід визначитися із вимогою щодо поновлення на роботі, зважаючи, що позовна заява не містить обґрунтування та доказів в їх підтвердження щодо припинення трудових відносин в контексті норм КЗпП України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

При цьому слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 133, 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до директора Вінницької обласної станції юних натуралістів Драгомирецької Ольги Авксентіївни та Вінницької обласної станції юних натуралістів про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, поновлення допуску до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: