Решение № 101851321, 13.12.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/6969/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

09.11.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області), у якому, з урахуванням відповіді на відзив, просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови, оформленої листом від 30.09.2021 № 7204-6968/П-02/8-2100/21 та рішенням № 12252 від 01.10.2021 у зарахуванні періоду роботи в колгоспі "Дружба народів" Новоазовського району Донецької області з 08.10.1985 по 26.05.1987 та перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати період роботи в колгоспі "Дружба народів" Новоазовського району Донецької області з 08.10.1985 по 26.05.1987 та здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 19.05.2021 з урахуванням фактично виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на пенсійному обліку у відповідача та отримує пенсію за віком на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При призначенні пенсії до стажу не враховано період з 08.10.1985 року по 26.05.1987 року, оскільки в трудовій книжці колгоспника містить неповні записи. Позивач не погоджується з такою позицією відповідача оскільки записами в трудовій книжці колгоспника підтверджується його трудова участь в громадському господарстві за період з 08.10.1985 року по 26.05.1987 року.

Ухвалою від 11.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (01.12.2021), згідно з яким позовні вимоги не визнаються з таких підстав. За записами в трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 від 30.10.1985 року позивача 08.10.1985 року прийнято в члени колгоспу «Дружба народів» Новоазовського району Донецької області та 26.05.1987 року, але запис про звільнення внесено без дотримання вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях №162 від 20.06.1974 року, зокрема, відсутні підстави для внесення запису про звільнення. Записи трудової книжки колгоспника у всіх розділах за час роботи в колгоспі завіряються підписом Голови колгоспу або спеціально уповноваженим правління колгоспу та печаткою. В трудовій книжці колгоспника позивача за 1986,1987 роки відсутні підстави для внесення записів та печатки. З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

07.12.2021 року позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що після отримання відзиву на позовну заяву він встановив, що рішення про відмову у перерахунку пенсії має такі реквізити №12252 від 01.10.2021 року, замість №6979/03-16 від 05.10.2021 року. Позивач вважає посилання відповідача на Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях №162 від 20.06.1974 року помилковим, оскільки Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою КМУ №637 від 12.08.1993 року, за яким трудовий стаж позивача може бути зарахований за погодженням з Мінсоцполітики.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

14.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про перерахунок пенсії та включення до страхового стажу періодів роботи в колгоспі «Дружба народів» Новоазовського району Донецької області з 08.10.1985 року по 26.05.1987 року, до заяви позивач додав наступні документи:

трудову книжку колгоспника НОМЕР_1 від 30.10.1985 року;

копію паспорта та ідентифікаційного номера.

Рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області №12252 від 01.10.2021 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки печаткою не завірено запис про звільнення.

Позивач з такою позицією відповідача не погодився та звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору по суті суд ураховує наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993р. № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310, та чинних на час розгляду справи (надалі по тексту також - Основні Положення).

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться:

відомості про колгоспника:

прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу:

призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи;

відомості про трудову участь:

прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Також слід відмітити про встановлений взірець трудової книжки колгоспника, відповідно до якого трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: ІІІ "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення , відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV "відомості про роботу" - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V "трудова участь у громадському господарстві" - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

Відповідно до пункту 8 Основних Положень, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.

Трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).

Суд дослідив трудову книжку колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 30.10.1985 року та встановив наступне:

- в розділі «Членство в колгоспі» під номером 1 міститься запис від 08.10.1985 року про прийняття ОСОБА_1 у члени колгоспу «Дружба народів», про що видано наказ №13 від 30.10.1985 року;

- в розділі «Членство в колгоспі» під номером 2 міститься запис від 26.05.1987 року про звільнення ОСОБА_1 з колгоспу «Дружба народів» за власним бажанням, запис завірено підписом голови колгоспу та печаткою колгоспу «Дружба народів».

В розділі «Трудова участь в громадському господарстві» містяться записи:

№1 рік 1985, прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі у громадському господарстві - 50, виконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 53;

№2 рік 1986, прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі у громадському господарстві - 280, виконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 296;

№3 рік 1987, прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі у громадському господарстві - 115, виконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 115.

Таким чином записами в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 зафіксовано стаж роботи позивача в колгоспі «Дружба народів» за період з 08.10.1985 року по 26.05.1987 року.

Як вказувалося вище, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів (пункт 1 Основних Положень).

Отже, законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.

Подібна правова позиція зазначена Верховним Судом у постановах від 04.02.2021 у справі № 439/905/17, від 09.06.2021 у справі № 488/3973/13-а.

Таким чином, суд зауважує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи в колгоспі є трудова книжна колгоспника, а довідки та інші документи слугують, як додаткове підтвердження стажу роботи, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи. Відсутність інших документів на підтвердження трудового стажу не може нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого ним трудового стажу.

З даних, які містяться в трудовій книжці, наявна можливість встановити факт роботи позивача з 08.10.1985 року по 26.05.1987 року в колгоспі «Дружба народів», прийнятий колгоспом мінімум трудової участі в громадському господарстві, кількість здійснених ним вихододнів, дату здійснення вказаних записів у трудовій книжці колгоспника.

Враховуючи вказане вище та з огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що період роботи позивача з 08.10.1985 року по 26.05.1987 року в колгоспі «Дружба народів» підлягає зарахуванню до його страхового стажу.

Стосовно вимоги про покладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області обов`язку зарахувати до загального трудового стажу період роботи позивача з 08.10.1985 року по 26.05.1987 року в колгоспі «Дружба народів», то суд ураховує позицію Верховного Суду викладену в постанові від 10.06.2020 року в справі №347/576/18, згідно з якою встановлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення або про перерахунок пенсії, а рішення вказаного органу щодо її призначення або перерахунку підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.

Щодо зобов`язання відповідача перерахувати позивачу пенсію за віком, то суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 818/985/18 та від 26 грудня 2019 року у справі № 810/637/18.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені, зокрема, положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з частиною 5 статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

Відповідно до підпунктів 1-3 пункту 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Згідно з пунктом 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення (перерахунок) пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду у встановленому порядку.

Суд звертає увагу на те, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і поданих вперше.

При цьому, суд не може перебирати на себе компетенцію суб`єктів владних повноважень (у цьому конкретному випадку пенсійного органу) та досліджувати документи, яким не надавалась оцінка, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії.

Суд встановив, що для перерахунку пенсії за віком позивач подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області заяву від 14.09.2021 року, до якої додав необхідні документи.

За результатами розгляду заяви, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області дійшло висновку, що стаж роботи позивача за період з 08.10.1985 року по 26.05.1987 року в колгоспі «Дружба народів» не підтверджено належними доказами.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом визнання незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову у перерахунку пенсії та покладення на відповідача обов`язку зарахувати до загального трудового стажу період роботи з 08.10.1985 року по 26.05.1987 року в колгоспі «Дружба народів» та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 19.05.2021 року з урахуванням фактично виплачених сум, то суд вважає, що належним способом захисту буде визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 01.10.2021 року №12252 та зобов`язання відповідача повторно розглянутим заяву позивача від 14.09.2021 про перерахунок пенсії із зарахуванням ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи в колгоспі "Дружба народів" з 08.10.1985 року по 26.05.1987 року.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Як передбачає ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".

Вирішуючи питання про застосування ст.13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Аманн проти Швейцарії» (Заява N 27798/95 п.88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги належить задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням частини задоволених позовних вимог судовий збір у сумі 454,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 243-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 01 жовтня 2021 року №12252 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи в колгоспі "Дружба народів" з 08.10.1985 року по 26.05.1987 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.09.2021 про перерахунок пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. 28-ї Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.І. Войтович

кат. 112010200