Постановление суда № 101847484, 30.04.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16054/21

Провадження № 1-кс/761/9725/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2021 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді Чайки О.С.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко Я.А.,

прокурора Дишлюка Д.В.,

захисника Дуня В.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у м. Києві капітана поліції Василевського О.Ф., погоджене прокурором Київської міської прокуратури Дишлюком Д.В.,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Синельникове Дніпропетровської обл., громадянину України, українцю, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованому, не одруженому, маючому на утриманні 2 неповнолітніх дітей, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12019100120001733, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.11.2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

30 квітня 2021 року старший слідчий в ОВС СУ ГУНП у м. Києві капітан поліції Василевський О.Ф.звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Київської міської прокуратури Дишлюком Д.В.,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12019100120001733, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 листопада 2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307КК України.

Обґрунтовуючи подане клопотання слідчий вказує на те, що Слідчим управлінням ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019100120001733, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 листопада 2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307КК України.

28 квітня 2021 року ОСОБА_1 затримано затримано в порядку ст.207 КПК України.

28 квітня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Слідчий у клопотанні зазначає, що наявність підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме показаннями свідків, протоколами слідчих та процесуальних дій, результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій та документами, копії яких долучено до клопотання.

При цьому, слідчий звертає увагу суду на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

Ризик переховування від слідства прокурором обґрунтовується тим, що злочин, у скоєні якого підозрюється ОСОБА_1 , відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.

Наявність ризиків впливати на свідків, потерпілих та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що серед осіб, які підлягають допиту в рамках кримінального провадження як свідки, будуть знайомі ОСОБА_1 , які під тиском останньго можуть змінити свої показання.

Також, слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні зазначають, що застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Повноваження прокурора та захисника, які були присутні під час розгляду клопотання, слідчим суддею перевірені.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого та застосування до його підзахисного такого запобіжного заходу як тримання під вартою, посилаючись на відсутність та недоведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, подав скаргу на незаконне затримання ОСОБА_1 .

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника.

Дослідивши клопотання слідчого та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, виходячи з наступного.

У судовому засіданні було встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019100120001733, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 листопада 2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307КК України.

28 квітня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з частинами 1 та 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, на переконання слідчого судді на день розгляду клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Синельникове Дніпропетровської обл., громадянин України, українець, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, не одружений, маючий на утриманні 2 неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 207 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими слідчим до клопотання.

Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.

Згідно ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27.06.1980 р. «Про взяття під варту до суду» при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення. Втім, за практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, та зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Михалкова та інші проти України» зазначив, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Слідчий суддя при розгляді клопотання приймає до уваги, що у кримінальному провадженні виконано ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку зібраних доказів. Разом з тим, закінчення досудового розслідування на даному етапі є неможливим та потребує додаткового строку, оскільки результати процесуальних дій, які плануються провести в рамках досудового розслідування, мають суттєве значення для кримінального провадження, тобто для забезпечення повного та неупередженого розслідування.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Отже, слідчий суддя у відповідності до положень ст. 177, 178 КПК України враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , за вчинення тяжкого злочину, а тому відповідно до п. 4 ст. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що наведений у клопотанні прокурора ризик, який передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме щодо можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не знайшов свого підтвердження.

Так, необґрунтовані ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, не можуть бути підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на підтвердження чого Європейський суд з прав людини у справі «Мхітарян проти Російської Федерації», зазначив, що «на національній владі лежить обов`язок встановити існування конкретних фактів, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою. Перекладання на затриману особу тягаря доведення цих аргументів рівносильне скасуванню правила ст. 5 Конвенції, яка оголошує взяття під варту винятком з права на свободу, яке допустимо тільки в суворо визначених обставинах».

Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 , те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого, відповідно до положення ст. 12 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, слідчий суддя не знаходить підстав для обрання іншого, більш м`якого, запобіжного заходу.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею також враховано вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність її соціальних та сімейних зв`язків, наявність утриманців, наявність судимостей, а також інші обставини, які характеризують її особу та спосіб життя.

Приймаючи рішення, що лише такий запобіжний захід спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , має високий ступінь суспільної небезпеки. Наявність у справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, а тому, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. А відтак вважаю за необхідне задовольнити клопотання щодо застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування альтернативного, більш м`якого запобіжного заходу.

У свою чергу, заслухавши прокурора, дослідивши матеріали, долученні до клопотання, зокрема протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.04.2021, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення скарги адвоката Дуня В.В. на незаконне затримання, оскільки ОСОБА_1 затримано на підставі п.1 ч.1 ст.208 КПК України з дотриманням вимог чинного кримінального процесуального законодавства, що не було спростовано стороною захисту під час судового засідання.

Крім того, слідчий суддя вважає необхідним, керуючись ч.3 ст.183 КПК України, визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

У той же час, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_1 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 26 червня 2021 року та зобов`язати підозрюваного: - прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; - не відлучатися за межі населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; - здати до зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З урахуванням вимог частин 3, 4 та 5 ст. 115 та частини 6 ст. 181 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 терміном на 60 (шістдесят) днів, тобто до 26 червня 2021 року включно.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у м. Києві капітана поліції Василевського О.Ф., погоджене прокурором Київської міської прокуратури Дишлюком Д.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Скаргу адвоката Дуня В.В. на незаконне затримання підозрюваного ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою визначити строком 60 (шістдесят) днів, тобто до 26 червня 2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 50 (п`ятидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 113 500 (сто тринадцять тисяч п`ятсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м.Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , у разі внесення застави, такі обов`язки: - прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; - не відлучатися за межі населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; - здати до зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду м. Києва.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді обов`язків, з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, до 26 червня 2021 року, включно.

У разі внесення застави, і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали оголошено 05 травня 2021 року.

Слідчий суддя О.С. Чайка