Решение № 101767828, 09.12.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13962/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Військової частини А0666 (код ЄДРПОУ 07805221, місцезнаходження: 67570, Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 06 серпня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Військової частини А0666 (код ЄДРПОУ 07805221, місцезнаходження: 67570, Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське), в якій позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному обсязі розміру індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 14.07.2016 року та з 01.03.2017 року по 29.01.2018 року включно із застосуванням базового місяця – січень 2008 року;

- зобов`язати нарахувати і вплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 14.07.2016 року та з 01.03.2017 року по 29.01.2018 року включно із застосуванням базового місяця – січень 2008 року в сумі 59535,18 грн. із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Також позивач просив зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 11 серпня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач в період з 25.05.2015 року по 14.07.2016 року проходив військову службу у військовій частині А4210 та був зарахований на грошове забезпечення до військової частини А0666, та в період з 01.03.2017 року по 29.01.2018 року проходив військову службу у військовій частині А0666.

В період проходження військової служби відповідачем грошове забезпечення здійснювалась не в повному обсязі, а саме: у період з 01.12.2015 року по 14.07.2016 року та з 01.03.2017 року по 29.01.2018 року не в повному обсязі нараховувалась та виплачувались індексація грошового забезпечення.

Позивач 18.05.2021 року надіслав на адресу ВЧ А0666 заяву з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення, проте відповідь надано не було.

За наявною інформацією у військових частин відсутній механізм нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за минулі періоди, а при необхідності виконання рішення суду щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року відповідачем застосовується базовий місяць – січень 2016 року.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та вважає, що він має право на розрахунок індексації грошового забезпечення у період з 01 грудня 2015 року по 29.01.2018 року з визначенням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін, оскільки за спірний період останнім підвищенням розмірів посадових окладів військовослужбовців було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 січня 2008 року.

Також позивач звернув увагу, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, та виплачені доходи підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 %.

Також позивач просив встановити судовий контроль, оскільки бухгалтерії деяких військових частин навмисно не виконують законні рішення суду, чим порушують ст. 129-1 Конституції України.

В ході підготовчого провадження відзив на позовну заяву від відповідача не надходив. Відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки та копії ухвали про відкриття провадження у справі з копією позову з додатками.

Ухвалою від 08 вересня 2021 року було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду, що занесено до протоколу підготовчого засідання від 11 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження у справи та призначено розгляд справи по суті на 10 листопада 2021 року.

На судове засідання сторони не з`явилися, повідомлені належним чином.

До позовної заяви додано клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Тому, ухвалою, що занесено до протоколу судового засідання від 10 листопада 2021 року розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 (а.с.22-23).

Позивач є особою учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 15.12.2015 року (а.с. 25).

Із записів у військовому квітку вбачається, що позивач проходив військову службу в період з 25.05.2015 року по 14.07.2016 року у військовій частині А4210 (попередня назва – В2317) та був зарахований на грошове забезпечення до військової частини А0666, в період з 01.03.2017 року по 29.01.2018 року проходив військову службу у військовій частині А0666.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини А0666 (по стройовій частині) від 29.01.2018 року № 20, молодшого сержанта ОСОБА_1 , звільненого у запас, з 29.01.2018 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с. 19).

Матеріалами справи підтверджено, що заявою від 12.05.2021 року позивач звернувся до командира військової частини А0666 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 14.07.2016 року та з 01.03.2017 року по 29.01.2018 року. Ця заява отримана відповідачем 26.05.2021 року, що підтверджено поштовим повідомленням, але відповідь не надано (а.с.8-9).

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За правилами частини першої ст. 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частин другої-третьої ст. 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ).

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозованого рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій, яка є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Зазначений порядок індексації, заробітної плати передбачений п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями, яким передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п. 2 цього Порядку, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) Індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; 6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (пункт 6 доповнено абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, яка застосовується з 01.12.2015).

До 01.12.2015 року рішення про затвердження особливого порядку індексації не було прийнято.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме: Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Ця норма безпосередньо не скасовує виплату індексації заробітної плати та не пов`язує індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів усіх рівнів. В свою чергу, відповідач не надав доказів того, що у нього гроші на індексацію заробітної плати відсутні.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року по справі №825/1987/17.

При цьому нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації.

Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.

Позивач зазначив, що за період з 01.12.2015 року по 29.01.2018 року індексація грошового забезпечення відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась.

Суд встановив, що позивачем зазначено, що у період з 01.12.2015 року по 14.07.2016 року та з 01.03.2017 року по 29.01.2018 року відповідачем індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, суду не надані докази на спростування цих доводів позивача, а тому суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 14.07.2016 року та з 01.03.2017 року по 29.01.2018 року є правомірними та належать задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 року по 14.07.2016 року та з 01.03.2017 року по 29.01.2018 року.

У зв`язку з тим, що судом встановлена протиправна бездіяльність відповідача у період з 01.12.2015 року по 14.07.2016 року та з 01.03.2017 року по 29.01.2018 року, суд доходить висновку, що правомірні позовні вимоги позивача щодо зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення та з урахуванням вищевикладених та встановлених обставин, слід задовольнити вказані вимоги шляхом зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 01.12.2015 року по 14.07.2016 року та з 01.03.2017 року по 29.01.2018 року.

Однак, суд доходить висновку, що слід відмовити у задоволенні позовної вимоги у застосуванні при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення місяцем для обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць - січень 2008 року), оскільки визначення цих обставин належить до виключної компетенції відповідача і суд не має повноважень визначати базовий місяць та суму індексації грошового забезпечення. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини. У даній справі таке нарахування відповідачем здійснено ще не було. Отже, нарахування індексації грошового забезпечення, визначення базового місяця та суми такого нарахування належить до повноважень відповідача, які є дискреційними. Так, враховуючи положення Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", встановлення місяця підвищення (базового місяця) належить до повноважень відповідача.

З таким правовим висновком погодився Верховний Суд, виклавши свою правову позицію у постанові по справі № 240/11882/19 від 15 жовтня 2020 року.

Так, у пп. 37, 38 постанови по справі № 240/11882/19 від 15 жовтня 2020 року Верховний Суд зазначив що у даній правовій ситуації індексація не була нарахована та виплачена позивачеві. Тобто, питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені.

Суд вважає, що наведені висновки є релевантні до спірних правовідносин.

Тому суд доходить висновку, що порушене питання не було предметом розгляду відповідачем до подачі позову, а отже відсутні правові підстави вважати, що відповідне право позивача було порушено чи буде порушено.

Стосовно позовних вимог щодо зобов`язання нарахувати і вплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по14.07.2016 року та з 01.03.2017 року по 29.01.2018 року із одночасним відрахуванням 1, 5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, суд доходить висновку, що у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, оскільки нарахування та виплата індексації грошового забезпечення на користь позивача не відбулась та відсутні підстави для твердження, що відповідачем будуть порушені вимоги Податкового кодексу України та «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, та відсутні витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні судові витрати не компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

Також у позовній заяві позивач просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення.

Розглянувши вказане клопотання, суд вважає, що воно не належить задоволенню, з таких підстав.

Частиною 2 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи те, що зазначена норма не є імперативною та позивачем не надано доказів того, що рішення не буде виконане відповідачем добровільно, суд вважає, що клопотання не належить задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Військової частини А0666 (код ЄДРПОУ 07805221, місцезнаходження: 67570, Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення,- задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0666 (код ЄДРПОУ 07805221, місцезнаходження: 67570, Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське) у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 року по 14.07.2016 року та з 01.03.2017 року по 29.01.2018 року включно.

Зобов`язати Військову частину А0666 (код ЄДРПОУ 07805221, місцезнаходження: 67570, Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 14.07.2016 року та з 01.03.2017 року по 29.01.2018 року включно.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України, з урахування п. 3 Розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко