Постановление суда № 101741255, 08.12.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/7762/21

1-кп/310/879/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Троценко Т.А.

при секретарі Мельниченко А. Д.

за участі прокурора Сушка В.О.

представника потерпілого Єршова А. О.

захисника Амельченка Д.Д.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бердянського міськрайонного суду об`єднане кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021087130000772 від 04.08.2021 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 185 КК України, ч. 1 ст. 309 КК України, та злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

В провадженні Бердянського міськрайонного суду перебуває об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК україни, ч. 1 ст. 309 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів, оскільки строк спливає 10.12.2021 року, а ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, не відпали.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Амельченко Д. Д. у задоволенні клопотання прокурора просили відмовити.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд прийшов до висновку про наступне.

Міра запобіжного заходу у виді тримання під вартою обрана обвинуваченому ОСОБА_1 з урахуванням тяжкості інкримінованих йому злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжких злочинів та даних про його особу.

Суд вважає доведеними прокурором наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 , усвідомлюючи невідворотність покарання, з урахуванням того, що у нього відсутні стійкі соціальні зв`язки, постійне місце роботи та проживання, з метою уникнення покарання за вчинення кримінального правопорушення (злочину), знаходячись на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Також суд вважає що прокурор довів в судовому засіданні наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки відносно ОСОБА_1 з 2018 року до Голосіївського районного суду міста Києва, Святошинського районного суду міста Києва, до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя були скеровані обвинувальні акти за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, а також правопорушень, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних речовин.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не має постійного джерела доходів та соціальних зв`язків, той факт, що відносно нього на розгляді в різних судах перебувають обвинувальні акти за вчинення аналогічних злочинів, суд вважає, що останній може продовжити злочинну діяльність шляхом скоєння корисливих злочинів, що є ризиком, передбаченим п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , суд враховує сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри пред`явленої йому у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому; наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; дані про його особу: вік та стан його здоров`я, характеризуючи дані, доведеність обставин про необхідність продовження запобіжного заходу, та приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою.

Суд вважає за неможливе обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки на переконання суду вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та його явку до суду, враховуючи віддаленість місця його помешкання та відсутність доходів для оплати проїзду.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Таким чином, судом встановлені підстави, які передбачені КПК України, рішеннями ЄСПЛ та Конвенцією з прав людини, щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 199, 331, 372 КПК України, суд

постановив:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , залишити без змін та продовжити його дію на 60 (шістдесят) днів до 05 лютого 2022 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_1 .

Оголосити перерву в судовому засіданні до 15-00 год. 01 лютого 2022 року.

На ухвалу протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання нею копії ухвали може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду Т.А. Троценко