Решение № 101736720, 07.12.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2021 року, м. Херсон, справа № 923/1436/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Галпідшипник» в особі Філії № 4 ПП «Торговий дім «Галпідшипник» в м.Одесі

до Приватного акціонерного товариства «Каховський завод електрозварювального устаткування»

про стягнення 163795,73 грн,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

03.11.2021 Приватне підприємство «Торговий дім «Галпідшипник» в особі Філії № 4 ПП «Торговий дім «Галпідшипник» в м.Одесі звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства «Каховський завод електрозварювального устаткування» про стягнення 163795,73 грн, з яких 143475,84 грн основної заборгованості, 15782,34 грн інфляційних та 4537,55 грн річних за договором поставки № 22/195 від 08.07.2019. Поряд з цим, Позивач заявив вимоги про компенсацію за рахунок Відповідача судових витрат, а саме компенсацію за сплату судового збору в сумі 2456,95 грн та витрат на правничу допомогу в сумі 5500 грн.

У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що на виконання договору за видатковою накладною № 6034 від 13.10.2020 поставив Відповідачу товар на суму 286951,68 грн. Відповідач вартість товару сплатив не в повному обсязі, у зв`язку з чим заборгував 143475,84 грн. Через наявну заборгованість Позивач нарахував 15782,34 грн інфляційних та 4537,55 грн річних.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою від 05.11.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Цією ж ухвалою суд установив Відповідачу строки для подачі процесуальних заяв. Проте, Відповідач відзив на позов не надав.

Установлені судом обставини

08.07.2019Приватне акціонерне товариство «Каховський завод електрозварювального устаткування», як Покупець, та Філія № 4 Приватного підприємства «Торговий дім «Галпідшипник» в м. Одесі, як Постачальник, уклали договір поставки № 22/195, з урахуванням додаткової угоди від 05.05.2020 (а.с. 11-13), за умовами якого:

- Постачальник зобов`язується продати, а Покупець оплатити та прийняти запасні частини та комплектуючі вироби до обладнання та техніки Покупця, а саме: підшипники, ремні, сальники, ланцюги, муфти, інструмент, технічні ущільнення згідно специфікацій або рахунків до договору (пункт 1.1);

- кількість, ціна та вартість кожної поставки товару передбачаються у специфікаціях або рахунках, узгоджених сторонами (пункт 1.2);

- оплата здійснюється у два етапи: перший етап – Покупець здійснює попередню оплату у розмірі 50% від вартості товару на протязі 3 банківських днів, другий етап – Покупець здійснює остаточний розрахунок за товар після письмового повідомлення продавця про готовність постачання товару на протязі 5 робочих днів (пункт 2.2).

Відповідно до Специфікації № 1 від 05.08 (а.с. 18) товаром є підшипник SKF32024Х, код УКТЗЕД 8482200000в кількості 32 штук на суму, без ПДВ, 74489,60 грн; підшипник SKF32926, код УКТЗЕД 8482200000в кількості 32 штук на суму, без ПДВ, 138108,80 грн; гайка SKF КМ22, код УКТЗЕД 7318165090 в кількості 32 штук на суму, без ПДВ, 23595,20 грн; шайба SKF КМ22, код УКТЗЕД 7318210090 в кількості 32 штук на суму, без ПДВ, 2932,80 грн, а всього на загальну суму з ПДВ – 286951,68 грн (а.с. 14).

29.07.2020 Позивач виставив Відповідачеві рахунок № 8843 на загальну суму 286951,68 грн (а.с. 15).

Як слідує з виписки по особовим рахункам, Відповідач сплатив Позивачу143475,84 грн за рахунком № 8843 від 29.07.2020 (а.с. 21 на звороті).

На виконання умов договору Позивач передав Відповідачеві товар за накладною № 6034 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 13.10.2020 на загальну суму 286951,68грн (а.с. 16).

Як слідує з актів звірки станом на 31.12.2020 (а.с. 22), який підписаний обома сторонами, та станом на 08.09.2021 (а.с. 23), який підписаний лише Позивачем, Відповідач за накладною № 6034 отримав товар на загальну суму 286951,68 грн та здійснив оплату на суму 143475,84 грн.

16.09.2021 за вих. №1 Позивач направив на адресу Відповідача претензію та зажадав сплати заборгованості у семиденний строк.

За обрахунками Позивача станом на час розгляду справи в суді заборгованість складає 143475,84 грн.

Отже, за вказаних обставин та доказів Позивач підтвердив наявність договірних відносин з Відповідачем щодо поставки товару, його вартість, а також несплачену суму вартості товару.

Оцінка суду установлених обставин та положень законодавства

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

При визначені правової природи договору врахуванню підлягають його умови, права та обов`язки сторін, а також предмет.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір поставки.

Зокрема, згідно з приписами частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поряд з цим, за частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до частини 1 статті 692 того ж Кодексу покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором не встановлений інший строк оплати.

Отже, за укладеним між сторонами договором поставки Позивач зобов`язався поставити товар, а Відповідач – сплатити його вартість. При цьому пунктом 2.2 сторонами визначено, що покупець здійснює попередню оплату у розмірі 50% від вартості товару на протязі 3 банківських днів та здійснює остаточний розрахунок за товар після письмового повідомлення продавця про готовність постачання товару на протязі 5 робочих днів.

Таким чином сторонами передбачена 100% попередня оплата. При цьому, Відповідач здійснив попередню оплату у розмірі 50% від вартості товару.

Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1); кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2); не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (частина 7).

Окреслені у статті 193 ГК України правила та принципи господарювання, які корелюються із загальними засадами цивільного законодавства, вказаними у пункті 6 статті 3 ЦК України (справедливість та добросовісність) та засадами зобов`язань, визначеними у частині 3 статті 509 ЦК України (добросовісність, розумність, справедливість), означають, що цивільні права мають здійснюватися, а обов`язки виконуватися не тільки відповідно до їх призначення, а й справедливо та добросовісно, з урахуванням правил господарювання, з метою досягнення загальногосподарського інтересу.

У пункті 8.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Суд надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що ці принципи втілюються у нормах права та умовах договорів і регулюють конкретні ситуації таким чином, що кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки - захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

У даному контексті суд також зазначає, що безпосередньо сутність справедливості виражається у ментальних уявленнях, що є добро і зло, правда і неправда, а добросовісність означає необхідність сумлінної, чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав, а також дотримання належної турботливості і ставлення до процесу виконання зобов`язання з урахуванням захищених законодавством прав та інтересів іншої сторони.

Отже, зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання, мають ґрунтуватися на засадах добросовісності та справедливості; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. І напроти, відсутність потрібної турботливості може вказувати на вину боржника, котра відіграє роль суб`єктивної умови відповідальності.

Оскільки договір, укладений між сторонами, передбачає повну передоплату, а в даному випадку товар поставлено без виконання Відповідачем своїх зобов`язань з оплати, то вважається, що сторони своїми діями змінили порядок оплати, але не визначили строк оплати за отриманий товар.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Підсумовуючи наведені правові положення, суд зазначає, що за укладеним договором поставки Відповідач зобов`язаний сплатити Позивачу вартість отриманого товару після його прийняття. Отже, починаючи з 14.10.2020 у Відповідача виник обов`язок зі сплати вартості товару, а у Позивача виникло право на отримання і стягнення такої вартості.

У спорі Відповідач не здійснив оплату товару у повному обсязі, чим порушив взяті на себе зобов`язання та заборгував 143475,84 грн.

Водночас, суд не абсолютизує наведені принципи по відношенню до поведінки Відповідача, оскільки вона може бути наслідком не тільки суб`єктивних, але і об`єктивних причин. Проте, з огляду на положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України він повинен довести наявність відповідних причин.

У свою чергу, Відповідач не надав доказів існування об`єктивних причин та обставин, які б вказували на вжиття ним усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов`язання.

За таких обставин суд висновує, що Відповідач, допустивши несвоєчасну оплату вартості отриманого товару у сумі 143475,84 грн у встановлений строк, порушив взяте на себе зобов`язання та під час судового розгляду не довів зворотного.

Щодо відповідальності за невиконання грошового зобов`язання

Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення річних у сумі 4537,55 грн та інфляційних у сумі 15782,34 грн, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому суд зазначає, що Позивачем помилково визначений початок періоду з 13.10.2020, оскільки право вимоги сплатити за поставлений товар виникло з 14.10.2020, а саме з наступного після дня поставки. Таким чином датою початку нарахування річних є 14.10.2020.

Суд здійснив власний розрахунок річних за формулою: річні = (заборгованість) х 3% х (кількість прострочених днів): 365 (366), у зв`язку з чим розрахунок наступний:

- 143475,84 грн (за період з 14.10.2020 по 31.12.2020) х 3% х 79 днів : 366 днів = 929,06грн;

- 143475,84 грн (за період з 01.01.2021 по 01.11.2021) х 3% х 305 днів : 365 днів = 3596,72грн.

Таким чином, сума річних, яка підлягає стягненню становить4525,78 грн, як сума чисел 929,06 грн та 3596,72 грн. Натомість стягнення 11,77 грн річних задоволенню не підлягають.

Також суд зазначає, що при розрахунку інфляційних Позивачем не включено індекс інфляції за жовтень 2021, а оскільки суд позбавлений можливості змінювати нарахування в сторону збільшення, то саме визначений Позивачем період враховується при розрахунку інфляційних.

Суд здійснив арифметичний розрахунок інфляційних за формулою: сума заборгованості х індекс інфляції за період – сума заборгованості; з у зв`язку з чим розрахунок наступний:

- індекс інфляції за період з 14.10.2021 по 31.09.2021 становить 111% з розрахунку: 101% (в жовтні 2020) х 101,3% (в листопаді 2020) х 100,9% (в грудні 2020) х 101,3% (в січні 2021) х 101% (в лютому 2021) х 101,7% (в березні 2021) х 100,7% (в квітні 2021) х 101,3% (в травні 2021) х 100,2% (в червні 2021) х 100,1% (в липні 2021) х 99,8% (в серпні 2021) х 101,2% (у вересні 2021),

- інфляційне збільшення на суму заборгованості 143475,84 грн за період з 14.10.2021 по 31.09.2021 становить 15782,34 грн з розрахунку: 143475,84 грн х 111% - 143475,84 грн.

Таким чином стягненню підлягає сума інфляційних, заявлена Позивачем, а саме 15782,34 грн.

Суд висновує, що Відповідач, порушивши грошове зобов`язання, повинен за вказаних правових приписів сплатити Позивачу інфляційні та річні в обрахованих судом сумах.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати Відповідачем 143475,84 грн основної заборгованості, 15782,34грн інфляційних та 4525,78грн річних у добровільному порядку, доведеністю Позивачем власних вимог, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в цих сумах. Натомість стягнення 11,77 грн річних задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору в сумі 2456,95 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 5500 грн.

Так, відповідно до платіжного доручення № 466 від 26.20.2021 Позивач сплатив 2456,95грн судового збору, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 2456,70 грн, що складає 99,99% (процентного співвідношення заявленої до стягнення суми та задоволеної судом).

Частина 8 статті 129 ГПК України передбачає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

01.01.2019 між Позивачем, як Клієнтом, та Адвокатським об`єднанням «Консенсус», як Виконавцем, укладений договір № 4/ю про надання правової допомоги (а.с. 31-33).

За умовами договору:

- в обсязі та на умовах договору Виконавець надає філії №4 ПП «ТД Галпідшипник» у м. Одесі правову допомогу, а Клієнт приймає і оплачує її в повному обсязі (пункт 1.1);

- Виконавець надає філії №4 ПП «ТД Галпідшипник» у м. Одесі всі види правової допомоги, передбаченої чинним законодавством України, в т.ч. консультування, складання документів, аналіз договорів, представництво, захист прав та інтересів в судових справах, перед третіми особами, під час проведення перевірок, слідчих дій, тощо (пункт 2.1);

- вартість правової допомоги Виконавця за цим договором визначається в Додатку № 1 (пункт 6.1).

Додатком № 1 до договору (а.с. 34) визначено послугу (правову допомогу) та ціну (гонорар), за яким серед іншого:

- письмова консультація – 2000 грн;

- складання запитів, заяв, претензій, клопотань, заперечень, відповідей, скарг, вимог (в т.ч. під час ведення справ у суді) – 1000 грн за сторінку;

- складання позову – 2500 грн.

Відповідно до Акту надання послуг (а.с. 39) Виконавець надав за плату, а Замовник прийняв послуги:

- письмова консультація від 13.09.2021 про порядок стягнення суми заборгованості з ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» на загальну суму 2000 грн;

- складання проекту претензії до ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» на загальну суму 1000 грн;

- Складання АО «Консенсус» позовної заяви до Господарського суду Херсонської області про стягнення заборгованості з ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» на загальну суму 2500 грн.

Адвокатське об`єднання «Консенсус» на підставі договору № 4/ю від 01.01.2019 виставив Позивачу рахунок на оплату послуг в сумі 5500 грн.

Платіжним дорученням №465 від 26.10.2021 Позивач сплатив АО «Консенсус» 5500 грн.

Отже, Позивач довів, що йому були надані послуги з правничої допомоги на загальну суму 5500 грн.

На підставі викладеного стягненню з Відповідача підлягають 5499,45 грн витрат на правничу допомогу, що складає 99,99% (процентного співвідношення заявленої до стягнення суми та задоволеної судом).

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 238 та 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Каховський завод електрозварювального устаткування» (74807, Херсонська область, м. Каховка, вул. Пушкіна, 109; ідентифікаційний код 00213993) на користь Приватного підприємства «Торговий дім «Галпідшипник» в особі Філії № 4 ПП «Торговий дім «Галпідшипник» в м.Одесі (65102, м. Одеса, Миколаївська дорога, 140; ідентифікаційний код 26210108) – 143475,84 грн основної заборгованості, 15782,34 грн інфляційних, 4525,78 грн річних, 2456,70 грн компенсації по сплаті судового збору та 5499,45 грн витрат на правничу допомогу.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.К. Закурін