№ 101439691, 06.07.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9101/20

Провадження № 2-а/761/35/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Буцан Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області на постанову по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом, зважаючи на наступне. 22.02.2020 головним державним інспектором Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області Івановим Богданом Миколайовичем стосовно громадянина ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 010299. В протоколі зазначено, що 22.02.2020 близько 19.00 години на Київському водосховищі біля с. Сухолуччя Вишгородського району відповідальний за вилов рибалка ОСОБА_1 здійснював промисловий вилов на човні ЯКИ 0214 сітками в кількості 8 шт., 6 з яких були без міток встановленого зразка для реєстрації державними органами рибоохорони, чим порушив пункти 6.1.7 та 13.5 Правил промислового рибальства. Відповідальність передбачено ч. 3 ст. 85 КУпАП. Та виловив лящ - 17 шт., щука- 2 шт., товстолоб - 1 шт., судак ? 2 шт., загальною вагою - 41 кг. Збитки - 27 029,00 грн. В протоколі також зазначено, що справа розглядається за місцем вчинення правопорушення м. Київ, вул. Тургенівська 82А 24.02.2020. Постанову по справі про адміністративне правопорушення винесено 24.03.2020 головним державним інспектором Івановим Б.М. - позивача притягнуто до адміністративної відповідальності винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 170,00 гривень. Позивач вважає, що головним державним інспектором Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області Івановим Богданом Миколайовичем порушено вимоги законодавства, протиправно складено протокол про адміністративне правопорушення та протиправно винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 . Відповідно до висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі № 5-рп/2015, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. Виходячи з аналізу оскаржуваної постанови, розгляд справи носив формальний характер, будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було дослідження жодних доказів вчинення адміністративного правопорушення, чим порушено вимоги статей 278, 279 КУпАП. Вказані порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності є суттєвими, оскільки фактично обмежили позивача в часі підготовки до розгляду справи, захищати свої права та інтереси, користуватися професійною правничою допомогою тощо. Постанова та протокол були винесені у вкрай стислий термін - протягом одного дня, що унеможливило вчинення позивачем будь-яких підготовчих дій для захисту своїх прав та інтересів під час провадження у справі (збір та підготовка доказів, залучення захисника, перекладача тощо). Крім того, слід звернути увагу, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення винесені однією посадовою особою - головним державним інспектором Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області Івановим Богданом Миколайовичем. Такі дії державного інспектора свідчать про порушення ним принципу безсторонності при прийнятті рішення, який закріплений, зокрема, приписами статті 2 КАС України. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не наведено жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту промислового вилову риби сітками без міток встановленого зразка, як і не зазначено нормативно-правовий акт, яким такий зразок встановлений. За таких обставин представник позивача просить суд визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області № 1/010299 від 24.02.2020; поновити строк на оскарження постанови Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області № 1/010299 від 24.02.2020; визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області № 1/010209 від 24.02.2020 та закрити провадження у справі; Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області (вул. Тургенівська 82 А, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ ВП: 40419475) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на послуги з правничої допомоги.

Провадження у даній справі було відкрито 08.04.2020 р., відповідно до положень ст. ст. 12,260 КАС України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Від представника відповідача надійшов відзив на позов де зазначено наступне. Відповідно до ст. 240 КУпАП органи рибохорони розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням правил рибальства та охорони рибних запасів, передбачені статтею 50, частиною третьою статті 85, статтями 86-1, 91-2 і 188-5 КУпАП. Протоколом про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 , відповідальний за вилов ТОВ ТД «Рибпром» 22.02.2020 р. о 13.00 на Київському водосховищі, в районі с. Сухолуччя Вишгородського району Київської області проводив лов риби промисловими знаряддями лову у кількості 8 шт., 6 з яких не були обірковані , тобто без міток, які реєструються державними органами рибохорони. Тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 85 КУпАП. Положення КУпАП не містять заборони щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності однією посадовою особою та відповідачем у справах такої категорії є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень. Крім того, самі по собі порушення процедури прийняття акта не може бути підставою для визнання його протиправним. Коли йдеться про порушення суто формальні, вони не впливають на дійсність оспорюваного акту- це відноситься до понять «бірка» та «необірковані», що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення № 010299 від 22.02.2020 р., проте в постанові від 24.02.2020 р. № 1/010299 вказано поняття «мітка». Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої процедури його прийняття. Крім того, 11.03.2020 р. позивачем сплачено адміністративний штраф у розмірі 170,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази суд приходить до наступних висновків.

Так, 22 лютого 2020 р. головним державним інспектором Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області Івановим Богданом Миколайовичем складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ланкового рибалки ТОВ ТД «Рибпром», який 22.02.2020 р. о 13.00 на Київському водосховищі, в районі с. Сухолуччя Вишгородського району Київської області на промисловому судні ЯКИ 0214 проводив лов риби промисловими знаряддями лову у кількості 8 шт., 6 з яких були необірковані, тобто без міток , які реєструються державними органами рибоохорони, чим порушив п.п. 6.1.7 та 13.5 Правил промислового рибальства.

24.02.2020 р. головним державним інспектором Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області Івановим Богданом Миколайовичем винесено постанову № 1/010299 по справі про адміністративне правопорушення відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн. у зв`язку із порушенням п.п. 6.1.7 та 13.5 Правил промислового рибальства

Положеннями ч. 3 ст. 85 КУпАП передбачена відповідальність за Порушення правил рибальства.

Пунктом 6.1.7 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених 18.03.99 наказом Державного комітету рибного господарства України за № 33 (з відповідними змінами)передбачено обов`язок користувачів при здійсненні промислу водних живих ресурсів маркувати мітками встановленого зразка ставні знаряддя лову з метою визначення їхньої належності.

Відповідно до п. 13.5 Правил 18.03.99 забороняється використовувати знаряддя лову без міток, які виготовляються за рахунок власника знарядь лову і реєструються державними органами рибоохорони.

Статтею 280 КУпАП передбачено обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Разом з тим, як вбачається з оскаржуваної постанови, остання не містить посилання на докази щодо здійснення позивачем промислового вилову риби без міток встановленого зразка , як і не зазначено нормативно - правовий акт, яким такий зразок встановлений.

Крім того необхідно зазначити, що орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 §1 Європейської конвенції з прав людини, може розглядатися як суд у змістовному значенні цього терміну (рішення Європейського суду з прав людини від 22 жовтня 1984 року (серія А, № 84) у справі Срамек проти Австрії, справа Волков проти України від 09.01.2013р. заява № 21722/11).

Європейський суд з прав людини, у рішенні «Волков проти України» від 09.01.2013р. (заява № 21722/11) визначив роль таких осіб, які здійснюють перевірку, направляють документи до органу, уповноваженому приймати рішення, а згодом беруть участь у голосуванні при прийнятті рішення у висуванні звинувачень щодо заявника на підставі результатів проведеної ними відповідної перевірки викликає об`єктивний сумнів щодо їхньої безсторонності при винесенні рішення по суті у справі заявника.

Так, протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення винесені однією посадовою особою - головним державним інспектором Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області Івановим Богданом Миколайовичем.

Враховуючи викладене, можна зробити висновок, що у даному випадку головним державним інспектором Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області Івановим Богданом Миколайовичем, який безпосередньо склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , при розгляді справи про правопорушення надавав правову оцінку та перевіряв правильність складення матеріалів справи про правопорушення, які ним же і оформлено, що не відповідає приписам ст. 2 КАС України якими закріплений, серед іншого, принцип безсторонності при прийнятті рішення.

За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відзив представника відповідача не містить доводів, які б спростовували вищенаведених висновків суду.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Зі змісту ч. 3 ст. 62 Конституції України вбачається, що обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Приймаючи до уваги все вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не була доведена та обставина, що ОСОБА_1 22.02.2020 р. було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 85 КУпАП.

Так, оскаржена постанова була винесена 24.02.2021 р. В адресу Шевченківського районного суду м. Києва позовна заява направлена представником позивача 11.03.2020 р.

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови), як це визначено ч. 2 ст. 286 КАС України.

Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом, відповідно до ст. 118 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зважаючи на обставини викладені у позовній заяві та клопотанні про поновлення строку на оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, беручи до уваги заяву ОСОБА_1 в адресу відповідача з якої вбачається, що примірник оскаржуваної постанови було отримано позивачем 10.03.2020 р., суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з адміністративним позовом.

За приписами ч. 3 ст. 286 КАС України з наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Підсумовуючи все вищенаведене, та зважаючи на положення ч. 3 ст. 286 КАС України, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в частині скасування постанови Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області № 1/010209 від 24.02.2020 р.

Верховний Суд у справі № 490/843/15-а у постанові від 01.03.2021 р. зазначив, що Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинний на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

До правових актів індивідуальної дії належать також рішення (постанови) про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності, які прийняті суб`єктами владних повноважень (крім суду).

Згідно з статті 248 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Статтею 221 глави 17 КУпАП «Підвідомчість справ про адміністративне правопорушення» закріплено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Системний аналіз норм КУпАП та КАС України (у вказаній вище редакції) щодо компетенції судів у справах про адміністративні правопорушення дозволяє Суду Касаційної інстанції дійти висновку, що право закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення належить лише органу, який розглядає таку справу або ж суду, у передбачених статті 221 КУпАП випадках, та не відноситься до компетенції адміністративного суду, який перевіряє законність винесення суб`єктом владних повноважень постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

За таких обставин, суд вважає за можливе відмовити у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, керуючись Конституцією України, ст. ст. 77, 121,139, 242, 250, 286, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, ст.ст. 9, 85, 251, 258, 280 КУпАП, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області на постанову по справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київської області № 1/010299 від 24.02.2020 р. по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області (м. Київ, вул. Тургенівська, буд. 82 А, код ЄДРПОУ 40419475) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя