
ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД
Миколаївської області
Справа №477/745/21
Провадження №2/477/621/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2021 року Жовтневий районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого у справі судді - Глубоченка С.М.,
за участі секретаря судового засідання - Заїченко О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1
про відшкодування в порядку регресу витрат,
пов`язаних з виплатою страхового відшкодування,
ВСТАНОВИВ:
26 квітня 2021 року позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь грошові кошти в розмірі понесених витрат в сумі 19927,32 грн та судові витрати по справі.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що ОСОБА_1 26 квітня 2016 року, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «DAFXF 9543» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричіпом VAN HOOL, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в с. Мізікевича Овідіопольського району Одеської області, ж/м «Совіньон», по вул. Затишній, 24, перед початком руху не переконався у справному технічному стані транспортного засобу, під час руху в автомобіля відмовили гальма, в результаті чого вчинив зіткнення з транспортним засобом - автомобілем марки «BMW X 5», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який був припаркований на узбіччі. На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 не була застрахована жодним чинним полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , як власнику автомобіля «BMW X 5», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , завдано майнову шкоду, яка повинна бути відшкодована заподіювачем шкоди або відповідальною особою. ОСОБА_2 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про виплату страхового відшкодування. Згідно висновку про оцінку автомобіля BMW X 5», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , вартість ремонту складає 19 927,32 грн, яку Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало ОСОБА_2 . Відповідно до пункту 38.2.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України отримало право на відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування у зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, що відбулася з вини ОСОБА_1 , загальна сума яких складає 19 927,32 грн.
Ухвалою суду від 19 травня 2021 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач у судове засідання 23 листопада 2021 року свого представника не направив, надіслав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та просив справу розглядати за відсутності його представника, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач у судове засідання 23 листопада 2021 року не з`явився, надіслав заяву, в якій просив відмовити у задоволенні позову у зв`язку із закінченням строків позовної давності, справу просив розглядати без його участі.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до частини шостої статті 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Складання повного рішення судом відкладено до 26 листопада 2021 року.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши досліджені по справі докази в їх сукупності, суд установив наступні факти та відповідні правовідносини.
Постановою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 28 липня 2016 року провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (а.с.5).
Зі змісту указаної постанови суду вбачається, що 26 квітня 2016 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «DAFXF 9543» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричіпом VAN HOOL, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в с. Мізікевича Овідіопольського району Одеської області, ж/м «Совіньон», по вул. Затишній, 24, перед початком руху не переконався у справному технічному стані транспортного засобу, під час руху в автомобіля відмовили гальма, в результаті чого вчинив зіткнення з транспортним засобом - автомобілем марки «BMW X 5», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який був припаркований на узбіччі. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Закриття провадження в справі про адміністративні правопорушення на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП не є реабілітуючою підставою такого закриття, оскільки у разі недоведеності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами провадження у справі має бути закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення не позбавляє потерпілу сторону права на компенсацію заподіяної шкоди.
Згідно полісу страхування від 25 квітня 2016 року №АЕ/7643538 на час дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «BMW X 5», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , був застрахований в Страховій компанії «Оранта» (а.с.4).
За твердженням позивача, на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди 26 квітня 2016 року відповідач ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Доказів, що спростовують зазначене, матеріали справи не містять, не надав таких доказів і відповідач.
Згідно звіту №157/16 про оцінку автомобіля «BMW X 5», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , від 15 червня 2016 року вартість відновлювального ремонту складає 19 927,32 грн (а.с.9-15).
Завдана шкода особисто винуватцем дорожньо-транспортної пригоди потерпілому відшкодована не була. У зв`язку з чим власник пошкодженого автомобіля з метою отримання страхового відшкодування, звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою від 28 квітня 2016 року (а.с.3).
Розглянувши заяву власника пошкодженого автомобіля, Моторним (транспортним) страховим бюро України було прийнято рішення про відшкодування шкоди та виплачено власнику автомобіля марки «BMW X 5», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , грошові кошти в розмірі 19 927,32 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 22 вересня 2016 року №7257рв (а.с.24).
Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Згідно статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.
Згідно зі статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам або майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до положень статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до підпункту 38.2.1.пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 цього Закону.
Ураховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову.
Разом з тим, з огляду на обґрунтованість позовних вимог, на думку суду наявні підстави для порушення питання щодо строків звернення до суду та розгляду заяви відповідача від 22 червня 2021 року, в якій він просить застосувати строк позовної давності.
Згідно приписів частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності встановлення судом факту доведеності порушення права особи, яка звернулася до суду з позовом.
Тобто, для застосування строку позовної давності необхідно встановити правомірність звернення до суду з відповідними позовними вимогами.
За нормами статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року в справі № 6-2469цс16 дійшов наступного правового висновку.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила. За змістом цієї норми для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Таким чином, протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого порушеного права судом, а для визначення моменту виникнення права на позов важливим є також і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року у справі №6-152цс14).
Оскільки страхове відшкодування потерпілій у дорожньо-транспортній пригоді особі виплачене Моторним (транспортним) страховим бюро України 22 вересня 2016 року згідно платіжного доручення №7257рв, перебіг строку позовної давності необхідно обчислювати саме з цієї дати.
Позивач звернувся до суду із позовом 26 квітня 2021 року, а строк позовної давності для звернення до суду з указаним позовом сплив 22 вересня 2019 року, тобто позивач пропустив загальний строк позовної давності, про поновлення якого не просить.
Ураховуючи викладені обставини суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову у зв`язку з пропуском позивачем Моторним (транспортним) страховим бюро України процесуального строку звернення до суду.
Відповідно до статті 141 ЦПК України у зв`язку із відмовою в задоволенні позову, суд не відшкодовує позивачу понесені ним судові витрати.
Керуючись статтями 258-259, 263-265, 279 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України, 02002, м. Київ, Русаніський бульвар, 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 21647131;
відповідач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
СУДДЯ С.М. ГЛУБОЧЕНКО
Повне рішення складено
26 листопада 2021 року.
Судебное решение № 101425808, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області) было принято 26.11.2021. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти полезные сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить полезные сведения.
то решение относится к делу № 477/745/21. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: