№ 101412161, 22.11.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38430/21

Провадження № 3/761/10399/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року

суддя Шевченківського районного суду м. Києва Бугіль Володимир Вячеславович, розглянувши матеріали, які надійшли від управління поліції в Шевченківському районі ГУ НП в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 20.10.2021 року о 11 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. В. Житомирська, 8/14, у закладі громадського харчування «Хлібний», адміністратор закладу ОСОБА_1 , перебуваючи на робочому місці не забезпечила дотримання вимог щодо профілактики заходів протидії поширення короно вірусної хвороби COVID-19, а саме: відсутнє маркування для перебування в черзі (1.5 метра); працівники були не в медичних масках, які не закривали носа; відсутній контейнер для використаних засобів індивідуального захисту; відсутні журнали термометрії, прибирання, інструктажу; біля входу відсутній антисептик; відсутній температурний скринінг відвідувачів; недотримання дистанції щодо відстані 1,5 метра між відвідувачами; відсутня інформація про COVID-19; чим порушила вимоги статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб, пп. 11, 9 п.2 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобіганню поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», пункт 11, 7, 3, постанови Головного державного санітарного лікаря України № 13 від 06.10.2021 року «Про затвердження протиепідемічних заходів в закладах громадського харчування на період карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», що є порушенням правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування, за що передбачена відповідальність частиною першою статті 44-3 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, не з`явилась, що не перешкоджає розгляду.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Волошенко О.В., в судовому засіданні просив закрити кримінальне провадження у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

Заслухавши пояснення адвокат Волошенка О.В., дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Згідно із вимогами ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, під час провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин повинен провадитися їх судовий розгляд.

Статтею 44-3 ч. 1 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Диспозиція ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, а тому при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею потрібно звертатися до конкретних правил і норм, які регулюють відносини боротьби з інфекційними хворобами.

Положеннями постанови КМУ №1236, порушення якої інкримінується ОСОБА_1 серед іншого встановлюється заборона діяльності суб`єктів господарювання без дотримання карантинних обмежень передбачених підпунктом 9, 11 п. п. 22, 3.

Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є:

1)господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2)громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до ч. 3 ст. 65 ГК України управління підприємством здійснюється безпосередньо через створені в ньому органи, для керівництва господарською діяльністю підприємства власник безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства.

Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

ОСОБА_1 є найманим працівником та працює за трудовим договором в ТОВ «Хлібний» на посаді менеджера. До функціональних обов`язків менеджера не включено повноважень з організації та виконання протиепідемічних заходів, відповідальною за виконання таких заходів ОСОБА_1 також уповноважена не була.

Таким чином, виходячи з аналізу норм чинного законодавства України, суб`єктом адміністративного правопорушення є посадова особа суб`єкту господарювання, яка несе відповідальність за організацію та виконання протиепідеміологічних заходів, а не працівник товариства, який виконує лише свої трудові обов`язки.

Господарську діяльність за адресою м. Київ, вул. В. Житомирська, буд. 8/14, де розташований заклад «Хлібний» здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібний».

Відповідно до інформації із веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ТОВ «Хлібний» (ЄДРПОУ 41758395) є ОСОБА_2 .

Оскільки ОСОБА_1 не є посадовою особою ТОВ «Хлібний», а тому не уповноважена приймати рішення з питань управлінської діяльності Товариства, а також нести будь-яку відповідальність, яка покладається законом на суб`єкт господарювання.

Обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення є суб`єкт адміністративного правопорушення.

Оскільки ОСОБА_1 не є посадовою особою ТОВ «Хлібний», тому в розумінні ст. 44-3 КУпАП вона не є суб`єктом вказаного правопорушення, а відтак в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення серед іншого зазначається суть адміністративного правопорушення.

В порушення вказаної норми в протоколі про адміністративне правопорушення не відображені конкретні дії ОСОБА_1 , які призвели до порушення вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно з приписамист. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

В рішенні ЄСПЛ «Карелін проти Російської Федерації» (KARELINv.RUSSIA),заява №926/08, остаточне від 06.03.2017, суд дійшов висновку, що суддя не може самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже це становитиме порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Згідно зіст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на те, що суду не надано жодного належного та допустимого доказу на доведеність вини ОСОБА_1 , суд не вбачає в її діях об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

Враховуючи вищезазначене, аналізуючи зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, з огляду на те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, провадження по справі відносно ОСОБА_1 , підлягає закриттю через відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

На підставі вищенаведеного, керуючисьст. 44-3, п. 1 ст.247, ст.ст.251, 252, 256, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП закрити за відсутністю у її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя В.В. Бугіль