Приговор № 101353321, 11.11.2021, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5283/21

Провадження № 1-кп/442/329/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі :

головуючого - судді Крамара О.В.,

з участю секретаря Малик О.Я.,

прокурора Азізова С.А.,

захисника обвинуваченого-адвоката Гринда Р.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1202141110000340 від 19.05.2021 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ямельниця Сколівського району, Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , депутатом не являється, раніше не судимого,

- у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 187 КК України,-

в с т а н о в и в :

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 , 19 травня 2021 приблизно о 16 годині 00 хвилин, маючи злочинний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, проник через зачинену на завіску хвіртку на прибудинкову територію будинку АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , де поблизу вхідних дверей у житловий будинок на сходах, реалізовуючи злочинний умисел на вчинення розбійного нападу, попередньо взявши камінь з насипу піщано-гравійної суміші поблизу в праву руку, умисно, непомітно для потерпілого, підійшов до ОСОБА_2 та наніс останньому один удар каменем по задній частині голови в ділянці тім`я та інші два удари наніс в ділянці вуха та лівій частині вилиці по голові в ході боротьби з ОСОБА_2 та, подолавши опір, ОСОБА_1 відкрито витягнув із внутрішньої кишені куртки потерпілого грошові кошти у сумі 4200 гривень, завдавши під час нападу ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження, що викликали короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_1 , вчинив своїми умисними і протиправними діями, що виразились у вчиненні нападу, з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, поєднаного з проникненням в сховище, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.187 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення вину визнав частково та суду повідомив, що 19.05.2021 в м. Дрогобичі побачив потерпілого ОСОБА_2 і пішов за ним. Сів за ним в автобус і поїхав с. Нагуєвичі, Вийшов за ним на цій самій зупинці і пішов в слід за ним. Біля будинку ОСОБА_2 а саме в провулку а не на подвір`ї він гукнув його і попросив дати йому напитися води. ОСОБА_2 йому відмовив. Тоді він хотів вирвати в нього пакет і почалася шарпанина, тоді він вдарив його каменем по голові один раз чи два і вони впали на землю, почалися боротися, хотів вирватися, засунув в його внутрішню кишеню куртки руку і витягнув гроші, вирвався і втік. Якісь люди бігли за ним і кричали. Вважає, що він не заходив на подвір`я ОСОБА_2 , так як там не було загороджено, а відбулося все в провулку.

Окрім того, що ОСОБА_1 свою вину визнав частково, його вина у вчинені кримінального правопорушення підтверджується і іншими доказами, зібраними по справі, а саме:

Показаннями потерпілого ОСОБА_2 , який в судовому засідання суду повідомив, що 19.05.2021 року о 14.00 год. в м. Дрогобичі, пішов до банкомату біля церкви «Святої Трійці» і зняв кошти в сумі 19000 грн. і пішов до автобусної станції і на пішохідному переході до автобусної станції до нього підійшов обвинувачений ОСОБА_1 і попросив у нього мобільний телефон, щоб передзвонити, так як в нього вмирає дружина. Відповів йому що телефону не має і пішов до автобуса. До відправки іще був час, тоді він вирішив зайти в магазин що знаходиться на автобусній станції. А коли повернувся сів в автобус і побачив, що там вже сидить ОСОБА_1 .. Автобус рухався рейсом Дрогобич-Сторона, який їхав через с. Нагуєвичі. В с. Нагуєвичі на останній зупинці він вийшов і пішов додому та побачив, що ОСОБА_1 вийшов з автобуса в слід за ним і пішов в іншому напрямку. По дорозі зустрів колегу з яким поздоровася і коли говорив з ним обернувся та побачив ОСОБА_1 , який сидів на містку і крутив телефон в руці. Коли зайшов на своє подвір`я біля будинку через хвіртку, так як подвір`я обгороджене, зачинив за собою хвіртку на засувку, як почув, що до нього кричить ОСОБА_1 зачекати його, відкрив засувку у хвіртці і забіг на територію подвір`я і спитав де проживає ОСОБА_3 , він йому відповів, що не знає такої і сказав покинути його подвір`я і коли відвернувся від нього йти до будинку почув удар каменем по голові. Не впав, обернувся і вчепився в ОСОБА_1 почали шарпатися і впали на землю. Тоді ОСОБА_1 вдарив його другий раз каменем у скроню. Свідомість не втратив, хотів його вдарити, але ОСОБА_1 викрутив палець правої руки і іще раз його вдарив каменем в брову. Тоді він почав кричати і кликати на допомогу, а ОСОБА_1 засунув руку в його внутрішню кишеню куртки і витягнув 5600 грн. і втік. Прибігли сусіди, які намагалися його зловити, але без успішно. Викликав поліцію, і за три години поліція зловила ОСОБА_1 .. Щодо міри покарання покладається на думку суду.

Показання свідка ОСОБА_4 , яка в судовому засіданні повідомила, що 19.05.2021 була в дома і почула, як сусід кричав про допомогу. Вона побігла до сусіда, коли прибігла на його подвір`я побачила, як з подвір`я вибіг обвинувачений ОСОБА_1 , якого вона впізнає в судовому засіданні. Разом із нею до сусіда прибігла іще одна сусідкаОСОБА_5 . На потерпілому ОСОБА_2 на обличчі була кров та їм розказав, що той хлопець вкрав в нього гроші та вдарив каменем по голові.В суді вказала, що подвір`я ОСОБА_2 обгороджене парканом, закрито на хвіртку із засувкою.

Показання свідка ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні повідомила, що проживає по сусідству з потерпілим ОСОБА_2 .. Її вікна виходять на його подвір`я. Спочатку з вікна побачила і їй так здалося, що один чоловік хотів підняти іншого. Коли вибігла на подвір`я то почула, як сусід кричить про допомогу. Підбігла ближче і побачила, як якійсь чоловік намагається вдарити сусіда каменем по голові, який тримав в руці. Тоді вона вирвала дерев`яну штахету із паркана і пролізла на подвір`я сусіда та побачила, що сусід ОСОБА_2 лежить на землі, а той інший чоловік його б`є. ОСОБА_2 тримав його за штани, а інший чоловік намагається від нього вирватися. Вона підбігла і схопила його за куртку, але він вирвався і втік, вона бігла за ним але не наздогнала. В суді вказала, що подвір`я ОСОБА_2 обгороджене парканом, закрито на хвіртку із засувкою.

Показання свідка ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні повідомила, що 19.05.2021 поверталася з роботи автобусом з автостанції. В автобусі побачила односільчанина ОСОБА_7 позаду нього сидів молодий хлопець ОСОБА_1 , який уступив їй місце та стояв біля неї і розмовляв по телефону, а коли звільнилося інше місце він присів. Вона вийшла разом із ОСОБА_2 на одній зупинці і кожен пішов в свою сторону. Куди пішов ОСОБА_1 вона не виділа. За 15-20 хв. до неї прийшла сусідка і повідомила, що треба допомогти ОСОБА_2 , коли вона прийшла до нього то побачила на його подвір`ї багато людей і поліції, ОСОБА_2 їй розповів, що його обікрав та розбив голову хлопець який їхав з ними в автобусі.

Крім наведеного, вина стверджується матеріалами справи, дослідженими та перевіреними в судовому засіданні, а саме:

- витягом з ЄРДР та рапортами поліції від 19.05.2021, що надійшло повідомлення із служби 102 про те, що 19.05.2021 о 20.40 год. за адресою: АДРЕСА_2 . З Дрогобицької ЦРЛ повідомили, що працівники поліції доставили ОСОБА_2 , 1956 р.н. побили на подвір`ї. Д/З струс головного мозку, вивих пальця правої кисті. Відмовляється від госпіталізації (а.с. 81-83);

- заявою потерпілого ОСОБА_2 в якій він просить притягнути до кримінальної відповідальності до невідомої йому особи, який 19.05.2021 зайшов на його подвір`я за адресою: АДРЕСА_2 та наніс йому три удари каменем по голові та викрав грошові кошти (а.с. 84);

- протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 19.05.2021, який проводився на місці злочину за адресою: АДРЕСА_2 та встановлено фактичні дані та те що подвір`я дійсно є огороджене парканом, є хвіртка, яка закривається на засувку та вилучено камінь. (а.с. 85-98);

- рапортами поліцейський та протоколом затримання ОСОБА_1 та фототаблицею до нього від 19.05.2021 згідно якого вилучили викрадені грошові кошти, мобільні телефони та інші речі (а.с. 99-117);

- постановою про визнання речовим доказом та передачею на зберігання від 19.05.2021, визнано речовим доказом: гаманець чорного кольору, медична маска із краплею бурдового кольору, грошові кошти п`ять банкнот зі слідами РБК, грошові кошти 38 банкнот номіналом 100 грн., мобільний телефон марки «Нокіа 200», мобільний телефон марки «Хуавей» із сім карткою мобільного оператора «Киїстар», пара кросівок марки «Свісс», кофта темно-синього кольору « Басік» із слідами РБК, Джинсові штани «Бартон Менсвеєр» із слідами РБК, пачку сигарет марки «Марвел», камінь із слідами РБК. (а.с. 118-120);

- роздруківками із «Украгазбанку» про зняття коштів (122-126);

- Висновком експерта № 145 від 20.05.2021 року, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження після взаємодії з тупими твердими предметами, які відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с.127);

- Висновком експерта № 146 від 20.05.2021 року та додатковим Висновком експерта № 199 від 30.06.2021 року згідно яких у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження після взаємодії з тупими твердими предметами, які відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с.128-130, 197-198);

- протоколом огляду предмета від 20.05.2021 DVD-R диска із файлами відеозапису подій де чоловік зовнішньо подібний на ОСОБА_1 прямує вслід за потерпілим ОСОБА_2 в м. Дрогобичі, сів вслід за потерпілим в автобус, який прямував в с. Нагуєвичі та вийшов за потерпілим на цій самій автобусній зупинці в с. Нагуєвичі, пішов в іншу сторону та за пару хвилин повернувся і пішов в слід за потерпілим (а.с. 134-155);

- постановою про визнання речовим доказом визнано чотири DVD-R із відеозаписами подій (а.с. 156);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 20.05.2021 згідно якого свідок ОСОБА_4 впізнала ОСОБА_1 , як особу, яка здійснила напад на її сусіда ОСОБА_2 (а.с. 157-159, 166-169);

протоколом пред`явлення особи для впізнання та фото таблиці до нього від 20.05.2021 згідно якого потерпілий ОСОБА_2 впізнає ОСОБА_1 , як особу, яка здійснила на нього напад. (а.с. 160-165);

- Висновками експерта №903/2021ім, №909/2021ім від 14.06.2021 та з яких вбачається причетність ОСОБА_1 до скоєного злочину (а.с. 175-193);

- інформацією Дрогобицької міської лікарні №1 про те, що потерпілому ОСОБА_2 , 19.05.2021 року надавали першу медичну допомогу (а.с. 194-196);

- Характеризуючими даними на ОСОБА_1 (а. с. 169-172).

Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 29 червня 1990 року з наступними змінами "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" (п. 17) зазначено, що при постановленні вироку суддя повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справах "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року та "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії" від 06 грудня 1998 року Європейський Суд вирішив, що "суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь-яким розумним сумнівом" і така "доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою" (п. 150, п. 253).

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що сукупністю даних досудового та судового слідства, котрі співпадають між собою та об`єктивно доповнюють одні одних, стверджено винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення поза будь-яким розумним сумнівом. Його дії вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 187 КК України, оскільки він, своїми умисними і протиправними діями, що виразились у вчиненні нападу, з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, поєднаного з проникненням в сховище.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів. Наведені вище докази винності обвинуваченого у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце.

Суд приходить до висновку, що формування матеріалів справи відносно обвинуваченого ОСОБА_1 відбулося в порядку передбаченому КПК України. Усі слідчі дії, проведені у відповідності до положень КПК України та зміст таких є однозначним. Подані письмові докази стороною обвинувачення, на думку суду, є належними, допустимими та достовірними.

Таким чином, порушень КПК України, які б вплинули на правильність висновків суду на підставі безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, на думку суду, не встановлено.

У постанові від 19 листопада 2018 року (справа № 205/5830/16-к) Об`єднана палата Касаційного кримінального суду зробила висновок про те, що огороджена територія, у тому числі приватного домоволодіння, може бути віднесена за своїми ознаками до поняття «сховище», виходячи з характеру огорожі (розміру, конструкції, цілісності тощо), наявності інших пристосувань, засобів (охорони, сигналізації, собак, освітлення, засувів, гачків, замків на воротах і хвіртках тощо), які об`єктивно перешкоджають вільному доступу сторонніх осіб, а також інших ознак, які дозволяють ідентифікувати вказану територію як таку, що має призначення постійного або тимчасового зберігання матеріальних цінностей (тобто є сховищем).

З огляду на це, належним чином огороджена територія домоволодіння, яка використовується для постійного чи тимчасового зберігання майна, як правило, може бути визнана сховищем.

Відсутність же загальної доступності подвір`я, а тим більше наявність на ньому пристосувань, засобів, які перешкоджають доступу сторонніх осіб (собак, освітлення, засувів чи гачків, а тим більше, замків на воротах та хвіртках), огорожі, яка за своїми розмірами, матеріалами, конструкцією призначена обмежити чи утруднити доступ сторонніх осіб, навпаки, вказує на те, що таке подвір`я в кримінально-правовому розумінні набуває статусу сховища. Про те, що подвір`я виконує роль сховища, вказує його фактичне використання для зберігання майна.

За таких обставин суд не приймає до уваги доводи обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, що він вчинив даний злочин не поєднаного з проникненням в сховище, оскільки такі спростовані судом, а саме протоколом огляду місяця події та пояснення як потерпілого так і свідків, які вказали, що територія домоволодіння потерпілого ОСОБА_2 обгородження парканом, закрита на хвіртку із засувкою. При цьому зазначені доводи суд розцінює як спроби і намагання подати розвиток подій у своїй інтерпретації, у вигідному для себе світлі, перенести тягар відповідальності на інших осіб і тим самим уникнути відповідальності за вчиненні ним інкриміновані йому діяння і настанні злочинних наслідків.

При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання засудженого має на меті його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

Загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Разом з тим, згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 (з наступними змінами), призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Пом`якшуючих покарання обставин відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставини, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Отже, призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких, обставини та характер його вчинення, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнав частково, на обліку в лікаря-психіатра та в лікаря-нарколога не знаходиться.

Суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах встановлених в санкції ч.3 ст. 187 КК України, яке буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а саме у виді позбавлення волі.

Судових витрат немає.

Зняти арешт накладений Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21.05.2021 року.

З речовими доказами слід поступити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слід залишити в силі до вступу вироку в законну силу.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (сім) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання відраховувати з моменту затримання ОСОБА_1 , а саме з 19.05.2021 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити – «тримання під вартою».

Зняти арешт накладений Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21.05.2021 року на: гаманець чорного кольору, медична маска із краплею бурдового кольору, грошові кошти п`ять банкнот зі слідами РБК, грошові кошти 38 банкнот номіналом 100 грн., мобільний телефон марки «Нокіа 200», мобільний телефон марки «Хуавей» із сім карткою мобільного оператора «Киїстар», пара кросівок марки «Свісс», кофта темно-синього кольору « Басік» із слідами РБК, Джинсові штани «Бартон Менсвеєр» із слідами РБК, пачку сигарет марки «Марвел», камінь із слідами РБК.

Речові докази:

- медична маска із краплею бурдового кольору, пачку сигарет марки «Марвел», камінь із слідами РБК, які зберігаються в камері зберігання Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області – знищити (а.с.118);

- гаманець чорного кольору, грошові кошти п`ять банкнот зі слідами РБК, грошові кошти 38 банкнот номіналом 100 грн., які зберігаються в камері зберігання Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області – повернути потерпілому ОСОБА_2 (а.с.118);

- мобільний телефон марки «Нокіа 200», мобільний телефон марки «Хуавей» із сім карткою мобільного оператора «Киїстар», пара кросівок марки «Свісс», кофта темно-синього кольору « Басік» із слідами РБК, Джинсові штани «Бартон Менсвеєр» із слідами РБК вилучені у ОСОБА_1 , які зберігаються в камері зберігання Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області – повернути обвинуваченому ОСОБА_1 (а.с.118);

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Головуючий суддя О.В. Крамар