Постановление суда № 101293789, 23.11.2021, Ямпільський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

"23" листопада 2021 р. Справа153/890/21

Провадження1-кп/153/50/21-к

у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань в приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.

секретаря судового засідання Шарко Л. В.

розглянувши кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020170000053

про обвинувачення ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Русава Ямпільського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, працюючого оператором в ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» АЗС №ВН25, одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей - 8 та 2 років, інвалідності немає, громадянина України, раніше не судимого,

у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.240 КК України,

про обвинувачення ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Русава Ямпільського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_2 , з повною середньою освітою, працюючого оператором в СО «Ямпільські електричні мережі» АТ «Вінницяобленерго» на посаді електромонтера експлуатації розподільних мереж, одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей - 9 та 1 року, інвалідності немає, громадянина України, раніше не судимого,

у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.240 КК України,

та про обвинувачення ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Русава Ямпільського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_3 , з неповною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, інвалідності немає, громадянина України, раніше не судимого,

у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.240 КК України,

за участю прокурора Радько С. Б., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , захисника Вітвіцького О. Ю., представника цивільного позивача Мукомел А. П.,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Згідно із ст.4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - природні ресурси України є власністю Українського народу. Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів. Стаття 19 Кодексу України про надра визначає, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу, який у відповідності до п.4 Постанови КМУ №59 від 27.01.1995 року «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів» може надаватися підприємствам, установам, організаціям, а також громадянам України лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об`єкта чи підземної споруди, не пов`язаної з видобуванням корисних копалин. У порушення вказаних вимог, обвинувачений ОСОБА_1 , достовірно знаючи про відсутність у нього необхідних для користування надрами та видобування корисних копалин спеціального дозволу - гірничого відводу, а також будь-яких інших передбачених законодавством дозволів, здійснив незаконне видобування каменю пісковику, який відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827 та відомостей Держгеонадр України, належить до корисних копалин загальнодержавного значення. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 у період часу із 04:07 по 08:25 годину 20.04.2021 діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно із обвинуваченими ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливою метою, на території недіючого кар`єру поблизу річки Русава, яка протікає через село Русава Могилів-Подільського району Вінницької області, за допомогою ломів, металевих клинків, молотків, бензинової коси із алмазним диском, шляхом відколювання та відривання від основного шару корисної копалини, незаконно видобули каменю пісковику, об`ємом 1,7227 метра кубічних. Згідно висновку експерта №610/21-23 від 14.05.2021 за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи, розмір відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, станом на 20.04.2021, становить 7297,36 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.240 КК України, тобто незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Згідно із ст.4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - природні ресурси України є власністю Українського народу. Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів. Стаття 19 Кодексу України про надра визначає, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу, який у відповідності до п.4 Постанови КМУ №59 від 27.01.1995 року «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів» може надаватися підприємствам, установам, організаціям, а також громадянам України лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об`єкта чи підземної споруди, не пов`язаної з видобуванням корисних копалин. В порушення вказаних вимог, обвинувачений ОСОБА_2 , достовірно знаючи про відсутність у нього необхідних для користування надрами та видобування корисних копалин спеціального дозволу - гірничого відводу, а також будь-яких інших передбачених законодавством дозволів, здійснив незаконне видобування каменю пісковику, який відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827 та відомостей Держгеонадр України, належить до корисних копалин загальнодержавного значення. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_2 у період часу із 04:07 по 08:25 годину 20.04.2021 діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно із обвинуваченими ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливою метою, на території недіючого кар`єру поблизу річки Русава, яка протікає через село Русава Могилів-Подільського району Вінницької області, за допомогою ломів, металевих клинків, молотків, бензинової коси із алмазним диском, шляхом відколювання та відривання від основного шару корисної копалини, незаконно видобули каменю пісковику, об`ємом 1,7227 метра кубічних. Згідно висновку експерта №610/21-23 від 14.05.2021 за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи, розмір відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, станом на 20.04.2021, становить 7297,36 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.240 КК України, тобто незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Згідно із ст.4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - природні ресурси України є власністю Українського народу. Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів. Стаття 19 Кодексу України про надра визначає, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу, який у відповідності до п.4 Постанови КМУ №59 від 27.01.1995 року «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів» може надаватися підприємствам, установам, організаціям, а також громадянам України лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об`єкта чи підземної споруди, не пов`язаної з видобуванням корисних копалин. У порушення вказаних вимог, обвинувачений ОСОБА_3 , достовірно знаючи про відсутність у нього необхідних для користування надрами та видобування корисних копалин спеціального дозволу - гірничого відводу, а також будь-яких інших передбачених законодавством дозволів, здійснив незаконне видобування каменю пісковику, який відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827 та відомостей Держгеонадр України, належить до корисних копалин загальнодержавного значення. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_3 у період часу із 04:07 по 08:25 годину 20.04.2021 діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно із обвинуваченими ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливою метою, на території недіючого кар`єру поблизу річки Русава, яка протікає через село Русава Могилів-Подільського району Вінницької області, за допомогою ломів, металевих клинків, молотків, бензинової коси із алмазним диском, шляхом відколювання та відривання від основного шару корисної копалини, незаконно видобули каменю пісковику, об`ємом 1,7227 метра кубічних. Згідно висновку експерта №610/21-23 від 14.05.2021 за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи, розмір відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, станом на 20.04.2021, становить 7297,36 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.240 КК України, тобто незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення вчинене за попередньою змовою групою осіб.

23 листопада 2021 року захисником адвокатом Вітвіцьким О.Ю. заявлено клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі п.6 ч.1 ст.284 КПК України. У своєму клопотанні захисник адвокат Вітвіцький О.Ю. вказав, що дане кримінальне провадження №12021020170000053 від 20.04.2021 підлягає закриттю на підставі п.6 ч.1 ст.284 КПК України. Так, згідно обвинувального акту ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 обвинувачуються в тім, що достовірно знаючи про відсутність у них необхідних для користування надрами та видобування корисних копалин спеціального дозволу - гірничого відводу, а також будь-яких інших передбачених законодавством дозволів, здійснили незаконне видобування каменю пісковику, який відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827 та відомостей Держгеонадр України, належить до корисних копалин загальнодержавного значення. Проте, як вбачається із матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , уповноваженим органом (посадовими особами) за порушення законів (ст.19 Кодексу України «Про надра»), які описані у фабулі обвинувачення в обвинувальному акті, уже притягалися до адміністративної відповідальності за ст.47 КУпАП (свавільне користування надрами), та відбули адміністративне покарання сплативши адміністративний штраф, що документально доказами підтверджується. Так, 20.04.2021 відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення №013345 за ст.47 КУпАП у тім, що він 08.04.2021 о 08 год. 20 хв. здійснив самовільне користування надрами для видобування пісковику у кар`єрі, який розташований на південній околиці с.Русава на відстані орієнтовно 300 м. від річки Русава за відсутності спеціального дозволу на користування надрами; видобування здійснювалося із використанням молота, металевих клинків та лома; біля місця видобування виявлено орієнтовно 0,2 м3 пісковику у вигляді бутового каменю; цим порушено права державної власності на надра, що є порушенням ч.1 ст.19 Кодексу України «Про надра». 26.04.2021 постановою про накладення адміністративного стягнення №08/025 Державної екологічної інспекції у Вінницькій області ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.47 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Як зазначено у цій постанові, вона набрала законної сили 06.05.2021. Згідно квитанції №0.0.2119455882.1 від 12.05.2021 ОСОБА_2 сплатив штраф у сумі 510 грн., тобто фактично відбув адміністративне покарання за ст.47 КУпАП накладене на нього постановою про накладення адміністративного стягнення №08/025 від 26.04.2021. Так, 20.04.2021 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №013404 за ст.47 КУпАП у тім, що він 20.04.2021 о 08 год. 20 хв. здійснив самовільне користування надрами для видобування пісковику у кар`єрі, який розташований на південній околиці с. Русава на відстані орієнтовно 300 м. від річки Русава за відсутності спеціального дозволу на користування надрами; видобування здійснювалося із використанням молота, металевих клинків та лома; біля місця видобування виявлено орієнтовно 0,2 м3 пісковику у вигляді бутового каменю; цим порушено права державної власності на надра, що є порушенням ч.1 ст.19 Кодексу України «Про надра». 26.04.2021 постановою про накладення адміністративного стягнення №08/024 Державної екологічної інспекції у Вінницькій області ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.47 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Як зазначено у цій постанові, вона набрала законної сили 07.05.2021. Згідно квитанції №0.0.2119457642.1 від 12.05.2021 ОСОБА_1 сплатив штраф у сумі 510 грн., тобто фактично відбув адміністративне покарання за ст.47 КУпАП накладене на нього постановою про накладення адміністративного стягнення №08/024 від 26.04.2021. Так 20.04.2021 відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення №013346 за ст.47 КУпАП у тім, що він 20.04.2021 о 08 год. 20 хв. здійснив самовільне користування надрами для видобування пісковику у кар`єрі, який розташований на південній околиці с. Русава на відстані орієнтовно 300 м. від річки Русава за відсутності спеціального дозволу на користування надрами; видобування здійснювалося із використанням молота, металевих клинків та лома; біля місця видобування виявлено орієнтовно 0,2 м3 пісковику у вигляді бутового каменю; цим порушено права державної власності на надра, що є порушенням ч.1 ст.19 Кодексу України «Про надра». 26.04.2021 постановою про накладення адміністративного стягнення №08/031 Державної екологічної інспекції у Вінницькій області ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.47 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Як зазначено у цій постанові, вона набрала законної сили 06.05.2021. Згідно квитанції №0.0.2134933716.1 від 21.05.2021 ОСОБА_3 сплатив штраф у сумі 340 грн., тобто фактично відбув адміністративне покарання за ст.47 КУпАП накладене на нього постановою про накладення адміністративного стягнення №08/031 від 26.04.2021. Подальше скасування Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області постанов у справі про адміністративні правопорушення після порушення кримінального провадження №12021020170000053 від 20.04.2021 не призвело до того, що останнє провадження почало відповідати принципу nebis in idem, оскільки ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вже були притягнуті до адміністративної відповідальності за порушення вимог статті 19 Кодексу України «Про надра» і відбули адміністративне покарання сплативши призначений уповноваженим органом (посадовою особою) адміністративний штраф. Вказаним кримінальним провадженням органи досудового слідства та прокуратури фактично продублювали кримінальне провадження, які стосувалися одних і тих самих фактів, за які ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 понесли покарання адміністративного характеру. Тобто, вбачається, що факти які двічі призвели до притягнення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до відповідальності (адміністративної та кримінальної), були нерозривно пов`язані між собою та по своїй суті стосувалися тих самих фактів, які уже були розглянуті у вищезазначених справах про адміністративні правопорушення та ці особи понесли покарання сплативши штраф. Таким чином, притягнення та покарання двічі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за одне і теж саме правопорушення, відповідно до усталеної прецедентної практики ЄСПЛ є порушенням ст.4 Протоколу №7 до Конвенції. Таким чином, просив закрити кримінальне провадження №12021020170000053 від 20.04.2021 відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.2 ст.28, ч.2 ст.240 КК України на підставі п.6 ч.1 ст.284 КПК України. Заявлений цивільний позов залишити без розгляду.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали клопотання свого захисника адвоката Вітвіцького О.Ю., просять суд його задовольнити.

Прокурор щодо заявленого клопотання зазначив, що у цьому кримінальному провадженні відсутній вирок по цьому самому обвинуваченні щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який набрав законної сили, а також відсутня ухвала суду про закриття кримінального провадження по цьому самому обвинуваченні. Постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 скасовані, і вони вважаються такими, що не притягувалися до адміністративної відповідальності за ст.47 КУпАП. Таким чином, відсутні підстави для закриття кримінального провадження на підставі п.6 ч.1 ст.284 КПК України.

Представник цивільного позивача Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Мукомел А.П. заперечував проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження.

Заслухавши думку учасників судового провадження відносно заявленого клопотання, а також дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного:

Із постанови про накладення адміністративного стягнення №08/024 від 26 квітня 2021 року Державної екологічної інспекції у Вінницькій області судом встановлено, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.47 КУпАП, за те, що останній 20 квітня 2021 року о 08 годині 20 хвилин здійснив користування надрами для видобування пісковику в кар`єрі, який розташований на південній околиці с.Русава на відстані орієнтовно 300 м. від р.Русава за відсутності спеціального дозволу на користування надрами; видобування здійснювалося із використанням металевого лома і кувалди; біля місця видобування виявлено орієнтовно 0,500 м3 пісковику у вигляді бутового каменю; цим порушено права державної власності на надра. Згідно даної постанови на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Дана постанова вступила в законну силу 07.05.2021 (про що зазначено у самій постанові).

Із квитанції №0.0.2119457642.1 від 12.05.2021 судом встановлено, що ОСОБА_1 сплачено штраф у сумі 510 гривень, тобто ОСОБА_1 відбув накладене стягнення.

Із рішення за скаргою на постанову про адміністративне правопорушення №2 від 28.05.2021 Державної екологічної інспекції у Вінницькій області судом встановлено, що постанову державного інспектора з ОНПС Вінницької області про накладення адміністративного стягнення від 26.04.2021 №08/024 скасовано та справу закрито, на підставі п.8 ч.1 ст.247 КУпАП (наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту).

Із постанови про накладення адміністративного стягнення №08/025 від 26 квітня 2021 року Державної екологічної інспекції у Вінницькій області судом встановлено, що ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.47 КУпАП, за те, що останній 20 квітня 2021 року о 08 годині 20 хвилин здійснив самовільне користування надрами для видобування пісковику в кар`єрі, який розташований на південній околиці с.Русава на відстані орієнтовно 300 м. від річки Русава за відсутності спеціального дозволу на користування надрами; видобування здійснювалося із використанням молота, металевих клинів та лома; біля місця видобування виявлено орієнтовно 0,2 м3 пісковику у вигляді бутового каменю; цим порушено права державної власності на надра. Згідно даної постанови на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Дана постанова вступила в законну силу 06.05.2021 (про що зазначено у самій постанові).

Із квитанції №0.0.2119455882.1 від 12.05.2021 судом встановлено, що ОСОБА_2 сплачено штраф у сумі 510 гривень, тобто ОСОБА_2 відбув накладене стягнення.

Із рішення за скаргою на постанову про адміністративне правопорушення №3 від 28.05.2021 Державної екологічної інспекції у Вінницькій області судом встановлено, що постанову старшого державного інспектора з ОНПС Вінницької області про накладення адміністративного стягнення від 26.04.2021 №08/025 скасовано та справу закрито, на підставі п.8 ч.1 ст.247 КУпАП (наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту).

Із постанови про накладення адміністративного стягнення №02/031 від 26 квітня 2021 року Державної екологічної інспекції у Вінницькій області судом встановлено, що ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.47 КУпАП, за те, що останній 20 квітня 2021 року здійснив користування надрами для видобування каменю пісковику в кар`єрі, який розташований на південній околиці с.Русава на відстані орієнтовно 300 м. від річки Русава за відсутності спеціального дозволу на користування надрами; видобування здійснювалося із використанням металевого лома; біля місця видобування виявлено орієнтовно 0,2 м3 пісковику у вигляді бутового каменю; чим порушено права державної власності на надра. Згідно даної постанови на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Дана постанова вступила в законну силу 06.05.2021 (про що зазначено у самій постанові).

Із квитанції №0.0.2134933716.1 від 21.05.2021 судом встановлено, що ОСОБА_3 сплачено штраф у сумі 340 гривень, тобто ОСОБА_3 відбув накладене стягнення.

Із рішення за скаргою на постанову про адміністративне правопорушення №1 від 28.05.2021 Державної екологічної інспекції у Вінницькій області судом встановлено, що постанову державного інспектора з ОНПС Вінницької області про накладення адміністративного стягнення від 26.04.2021 №02/031 скасовано та справу закрито, на підставі п.8 ч.1 ст.247 КУпАП (наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту).

Згідно Рішення Європейського суду з прав людини від 10 грудня 2020 року у справі «Чернов проти України» (заява №16432/10) констатовано порушення щодо особи положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а саме - ст.4 Протоколу №7, у зв`язку з тим, що заявника двічі було притягнуто до суду та покарано за одне і те саме правопорушення.

Ч.1 ст.4 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що нікого не може бути вдруге притягнено до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави.

Відповідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І Конвенції (ст.1 Конвенції).

Згідно з вимогами п.1 ст.46 Конвенції Україна зобов`язана виконувати остаточні рішення Суду в будь-якій справі, у якій вона є стороною. І у зв`язку із цим, Постановою ВП ВС від 29.06.2021 у справі №1-464/2008 (провадження №13-17зво21) кримінальну справу щодо ОСОБА_7 за ч.3 ст.296 КК України на підставі п.9 ч.1 ст.6 КПК України 1960 року закрито, у зв`язку із тим, що кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю щодо особи, про яку є вирок по тому ж обвинуваченню, що набрав законної сили або ухвала чи постанова суду про закриття справи з тієї ж підстави.

Вищевказаними судовими рішеннями (Рішенням Європейського суду з прав людини від 10 грудня 2020 року у справі «Чернов проти України» (заява №16432/10) та Постановою ВП ВС від 29.06.2021 у справі №1-464/2008 (провадження №13-17зво21)) констатовано, що відповідно до усталеної прецедентної практики ЄСПЛ поняття «те саме правопорушення» - елемент idem принципу non bis in idem, у ст.4 Протоколу N7 до Конвенції, належить розуміти як заборону кримінального переслідування або судового розгляду у справі щодо другого «правопорушення», якщо вони витікають з ідентичних, або, по суті, одних і тих самих фактів. У свою чергу поняття «кримінальна процедура», що містяться у тексті ст.4 Протоколу №7, повинна тлумачитися у світлі загальних принципів, які стосуються відповідних понять «кримінальне обвинувачення» і «покарання» у статтях 6 і 7 Конвенції («Хаарвіг проти Норвегії», 2007р.; «Резенквіст проти Швеції», 2004р.; «Манассон проти Швеції», 2003р.; «Гектан проти Франції», 2002р.; «Маліж проти Франції», 1998р.; «Нільссон проти Швеції», 2005р. та ін.). Крім цього, закріплена у ст.4 Протоколу №7 Конвенції заборона подвійного притягнення особи до відповідальності за одне й те саме правопорушення, поширюється на випадки, коли така відповідальність більш як один раз реалізується судом у межах проваджень, які за своєю суттю є кримінальними.

10 грудня 2020 року ЄСПЛ при прийнятті рішення «Чернов проти України» констатуючи порушення ст.4 Протоколу №7 до Конвенції встановив: адміністративне правопорушення «дрібне хуліганство», передбачене ст.173 КУпАП підпадало під визначення «кримінальної процедури» у розумінні ст.4 Протоколу №7 («Ігор Тарасов проти України» від 16 червня 2016 року); факти, які двічі призвели до притягнення заявника до відповідальності, були нерозривно пов`язані між собою, а оцінка національних судів у кримінальному провадженні, по суті, стосувалася тих самих фактів (адміністративне і кримінальне провадження стосувалося поведінки заявника в одну й ту ж дату, в один і той же проміжок часу, в одному і тому ж місці, і в обох провадженнях його поведінка описувалась як порушення громадського порядку та спокою), які були розглянуті у справі про адміністративне правопорушення; якби факти адміністративної та кримінальної справ були абсолютно різними, прокурор не мав би подавати протест, щоб скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, а судді, яка ухвалила цю постанову, не довелося б заявляти самовідвід від розгляду кримінальної справи заявника; судове рішення у адміністративному провадженні, яким заявника визнано винним було остаточним і до порушення кримінальної справи заявник відбув накладене стягнення у вигляді адміністративного арешту; скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення після порушення кримінальної справи не призвело до того, що останнє провадження почало відповідати принципу nebis in idem, оскільки заявник вже відбув свій триденний арешт; національні органи влади продублювали кримінальні провадження, які стосувалися одних і тих самих фактів. Таким чином, заявника двічі було притягнуто до суду та покарано за одне і те саме правопорушення.

Відповідно ч.1 ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно п.1 ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права.

Відповідно п.12 ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення.

Відповідно ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно ст.19 КПК України ніхто не може бути двічі обвинуваченим або покараним за кримінальне правопорушення, за яким він був виправданий або засуджений на підставі вироку суду, що набрав законної сили. Кримінальне провадження підлягає негайному закриттю, якщо стане відомо, що по тому самому обвинуваченню існує вирок суду, який набрав законної сили.

Відповідно п.6 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню.

Відповідно ч.7 ст.284 КПК України якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок. Якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Як встановлено із постанов про накладення адміністративних стягнень винесених відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , останніх притягнуто до відповідальності за вчинення 20 квітня 2021 року о 08 год. 20 хв. у кар`єрі, який розташований на південній околиці села Русава на відстані орієнтовно 300 м від річки Русава незаконного користування надрами - видобування каменю пісковику у вигляді бутового каменю без спеціального дозволу на користування надрами, чим порушено права державної власності на надра.

У той же час, стороною обвинувачення у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12021020170000053 від 20 квітня 2021 року, пред`явлено обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення 20 квітня 2021 року у період часу з 04:07 год. до 08:25 год. на території недіючого кар`єру поблизу річки Русава, яка протікає через село Русава Могилів-Подільського району Вінницької області, а саме: самовільного користування надрами - незаконного видобування каменю пісковику, тобто незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення вчинене за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.28, ч.2 ст.240 КК України), чим заподіяно державі шкоди на суму 7297 гривень 36 копійок.

Тобто, адміністративне і кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стосувалися їх поведінки в одну й ту саму дату, в один і той же проміжок часу, в одному й тому ж місці, і в обох провадженнях їх поведінка описується як незаконне видобування корисних копалин - каменю пісковику без спеціального дозволу, тобто самовільно, із завданням державі, як власникові надр, майнової шкоди.

За висновками ЄСПЛ адміністративне правопорушення підпадає під визначення «кримінальної процедури» у розумінні ст.4 Протоколу №7 Конвенції. Виходячи з цього, застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст.47 КУпАП є покаранням (засудженням) в порядку кримінального провадження, а постанова про накладення адміністративного стягнення №08/024 від 26 квітня 2021 року - вироком. Також, застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст.47 КУпАП є покаранням (засудженням) в порядку кримінального провадження, а постанова про накладення адміністративного стягнення №08/025 від 26 квітня 2021 року - вироком. А також, застосування до ОСОБА_3 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст.47 КУпАП є покаранням (засудженням) в порядку кримінального провадження, а постанова про накладення адміністративного стягнення №02/031 від 26 квітня 2021 року - вироком.

А тому, із врахуванням вище викладеного, а також із дотриманням вимог ч.1 ст.61 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.4 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п.1, 12 ч.1 ст.7, ст.8, ст.19 КПК України, на виконання вимог Рішення Європейського Суду з прав людини від 10 грудня 2020 року у справі «Чернов проти України» (заява №16432/10), а також із врахуванням Постанови ВП ВС від 29 червня 2021 року справа №1-464/2008 (провадження №13-17зво21), суд має підстави для закриття кримінального провадження за ч.2 ст.28, ч.2 ст.240 КК України відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на підставі п.6 ч.1 ст.284 КПК України.

При вирішення питання щодо цивільного позову, заявленого прокурором у кримінальному провадженні - заступником керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури Арнаут Я.М. в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ямпільська міська рада Могилів-Подільського району Вінницької області, про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням внаслідок самовільного користування надрами, то суд зазначає наступне:

Відповідно ст.127 КПК України підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом

Відповідно ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відповідно ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові. У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Постановою ВС від 10 серпня 2021 року справа №161/694/20 (провадження №51-811км21) роз`яснено, що у разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження, заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

А тому, із врахуванням вище викладеного, а також того, що судом закривається кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі п.6 ч.1 ст.284 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність залишення без розгляду цивільного позову заявленого прокурором у кримінальному провадженні - заступником керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури Арнаут Я.М. в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ямпільська міська рада Могилів-Подільського району Вінницької області, про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням внаслідок самовільного користування надрами.

Вирішуючи питання про речові докази, а саме - 6 металевих ломів, 16 металевих клинків, 4 молота, 3 пари рукавиць, 1 савкова лопата, 1 штикова лопата, 1 металевий кілок, бензинова коса марки «Святязь» моделі «БТ-430PLUS» рожевого кольору із алмазним диском, поліетиленову каністру сірого кольору об`ємом 5л. із бензином в середині приблизно 3 літри, прозора поліетиленова пляшка об`ємом 5 літрів із водою в середині, поліетиленова каністра жовтого кольору із вирізом в середині якої знаходиться 8 металевих клинків, 6 металевих деталей незрозумілої форми, 1 молоток, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, які постановою про визнання предметів речовими доказами від 20 квітня 2021 року визнані речовими доказами, то суд відповідно п.4 ч.9 ст.100 КПК України вважає за необхідне їх знищити; набитий камінь пісковику об`ємом 0,6345 м. куб., 0,1482 м. куб. та 0,94 м. куб, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, які постановою про визнання предметів речовими доказами від 20 квітня 2021 року визнані речовими доказами, то суд відповідно п.5 ч.9 ст.100 КПК України вважає за необхідне повернути Державній екологічній інспекції у Вінницькій області; мобільний телефон марки ZTE моделі «Bland A5 2019», ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 із сім картами в телефоні № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , який було вилучено у ОСОБА_2 , та мобільний телефон «Xiaomi» моделі «М2006С3MNG», ІМЕІ: НОМЕР_5 , ІМЕІ: НОМЕР_6 із сім картами в телефоні № НОМЕР_7 та № НОМЕР_8 , який було вилучено у ОСОБА_1 , які передані на зберігання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та які постановою слідчого про визнання предметів речовими доказами від 20.04.2021 визнані речовими доказами, то суд відповідно п.5 ч.9 ст.100 КПК України вважає за необхідне повернути власнику (законному володільцю) - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; DVD+RW диск марки «X Digital» об`ємом 4.7 GB із відеозаписами з реєстратора нагрудного ОСОБА_10 та мобільного телефону ОСОБА_11 , який знаходиться при матеріалах кримінального провадження та який постановою старшого слідчого про визнання речовими доказами від 04.05.2021 визнаний речовим доказом, то суд відповідно п.7 ч.9 ст.100 КПК України вважає за необхідне залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Одночасно слід вирішити долю вжитих заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема арешту майна.

У кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області №153/613/21 від 22.04.2021 накладено арешт на майно, а саме: 6 металевих ломів, 16 металевих клинків, 4 молота, 3 пари рукавиць, 1 савкова лопата, 1 штикова лопата, 1 металевий кілок, бензинова коса марки «Святязь» моделі «БТ-430PLUS» рожевого кольору із алмазним диском, поліетиленову каністру сірого кольору об`ємом 5л. із бензином в середині приблизно 3 літри, прозора поліетиленова пляшка об`ємом 5 літрів із водою в середині, поліетиленова каністра жовтого кольору із вирізом в середині якої знаходиться 8 металевих клинків, 6 металевих деталей незрозумілої форми, 1 молоток, набитий камінь пісковику об`ємом 0,6345 м. куб., 0,1482 м. куб. та 0,94 м. куб., який підлягає скасуванню, оскільки судом вирішується його доля, як речового доказу.

При вирішенні питання про відшкодування витрат на залучення експертів у даному кримінальному провадженні у сумі 4118 гривень 64 копійки, то суд враховує положення вимог ст.124 КПК України, якою передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, а в даному кримінальному провадженні вирішується питання про закриття кримінального провадження, тому судові витрати по справі, пов`язані з залученням експерта доцільно віднести за рахунок держави.

Запобіжний захід стосовно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не застосовувався, клопотань про застосування відносно них запобіжного заходу не заявлено.

Керуючись ст.ст.1, 2, 100, 118, 124-126, 127-129, 284, 285, 286, 369, 370, 371, 372, 376, 392, 393, 394, 395 КПК України, ст.44 КК України, а також на підставі ч.1 ст.61 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.4 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п.1, 12 ч.1 ст.7, ст.8, ст.19 КПК України, Рішенням Європейського Суду з прав людини від 10 грудня 2020 року у справі «Чернов проти України» (заява №16432/10), Постановою ВП ВС від 29 червня 2021 року справа №1-464/2008 (провадження №13-17зво21), суд

П О С Т А Н О В И В :

Кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12021020170000053 від 20 квітня 2021 року відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.2 ст.28 ч.2 ст.240 КК України - закрити на підставі п.6 ч.1 ст.284 КПК України.

Цивільний позов заявлений прокурором у кримінальному провадженні - заступником керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури Арнаут Я.М. в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ямпільська міська рада Могилів-Подільського району Вінницької області, про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням внаслідок самовільного користування надрами - залишити без розгляду.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області №153/613/21 від 22 квітня 2021 року на 6 металевих ломів, 16 металевих клинків, 4 молота, 3 пари рукавиць, 1 савкова лопата, 1 штикова лопата, 1 металевий кілок, бензинова коса марки «Святязь» моделі «БТ-430PLUS» рожевого кольору із алмазним диском, поліетиленову каністру сірого кольору об`ємом 5л. із бензином в середині приблизно 3 літри, прозора поліетиленова пляшка об`ємом 5 літрів із водою в середині, поліетиленова каністра жовтого кольору із вирізом в середині якої знаходиться 8 металевих клинків, 6 металевих деталей незрозумілої форми, 1 молоток, набитий камінь пісковику об`ємом 0,6345 м. куб., 0,1482 м. куб. та 0,94 м. куб. - скасувати.

Речові докази, а саме:

6 металевих ломів, 16 металевих клинків, 4 молота, 3 пари рукавиць, 1 савкова лопата, 1 штикова лопата, 1 металевий кілок, бензинова коса марки «Святязь» моделі «БТ-430PLUS» рожевого кольору із алмазним диском, поліетиленову каністру сірого кольору об`ємом 5л. із бензином в середині приблизно 3 літри, прозора поліетиленова пляшка об`ємом 5 літрів із водою в середині, поліетиленова каністра жовтого кольору із вирізом в середині якої знаходиться 8 металевих клинків, 6 металевих деталей незрозумілої форми, 1 молоток - знищити;

набитий камінь пісковику об`ємом 0,6345 м. куб., 0,1482 м. куб. та 0,94 м. куб. - повернути законному володільцеві Державній екологічній інспекції у Вінницькій області;

мобільний телефон марки ZTE моделі «Bland A5 2019», ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 із сім картами в телефоні № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 - повернути ОСОБА_2 ;

мобільний телефон «Xiaomi» моделі «М2006С3MNG», ІМЕІ: НОМЕР_5 , ІМЕІ: НОМЕР_6 із сім картами в телефоні № НОМЕР_7 та № НОМЕР_8 - повернути ОСОБА_1 ;

DVD+RW диск марки «X Digital» об`ємом 4.7 GB із відеозаписами з реєстратора нагрудного ОСОБА_10 та мобільного телефону ОСОБА_11 - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Судові витрати пов`язані із залученням експерта у сумі 4118 гривень 64 копійки віднести за рахунок держави.

Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку (ч.10 ст.284 КПК України). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Ямпільський районний суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий Т. В. Гаврилюк