Постановление суда № 101264145, 19.11.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/11861/21 2/335/3651/2021

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадженні

19 листопада 2021 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Стеценко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

10.11.2021 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

12.11.2021 у відповідності до приписів ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом було зроблено запит до департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Згідно відповіді Управління державної реєстрації фізичних осіб департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за вказаною у позовній заяві адресою: АДРЕСА_1 , з 18.03.2011 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи до якої пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Аналіз зазначених норм процесуального права, а також положень чч.1, 2, 4 ст.25, ч.1 ст.26 ЦК України та ч. 2 ст. 48 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що на момент звернення з позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите — підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України).

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів («Diya 97 v. Ukraine», №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

Вказаного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 18.12.2019 р. у справі № 127/328/17.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 померла до відкриття провадження у справі, а правонаступництво можливе тільки після набуття статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі, суддя дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі за зазначеним позовом на підставі п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

Керуючись ст. 25, 26 ЦК України, ст.ст. 46, 186, 353 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею, проте може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя А.В. Стеценко