Постановление суда № 101246337, 22.11.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12594/19

Провадження №2-ві/369/22/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2021 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчко А.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Ковальчук Л.М. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: Перша Київська державна нотаріальна контора, Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, Центр надання адміністративних послуг при Києво-Святошинській районній державній адміністрації про визнання недійсним правочинів - договорів дарування, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2021 до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Ковальчук Л.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: Перша Київська державна нотаріальна контора, Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, Центр надання адміністративних послуг при Києво-Святошинській районній державній адміністрації про визнання недійсним правочинів - договорів дарування, в порядку ст. 36 ЦПК України.

Дана заява мотивована тим, що у відповідача є обґрунтовані підстави, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Таким чином на підставі вищевказаного відповідач просила суд відвести суддю Ковальчук Л.М. від розгляду даної справи.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.11.2021 визнано заявлений відвід судді необґрунтованим та передано заяву про відвід судді для розгляду іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України. Провадження по справі зупинено до вирішення питання про відвід.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2021, заява про відвід передана до провадження судді Волчко А.Я.

22.11.2021 року головуючим суддею Волчко А.Я. було подано заяву про самовідвід на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді (п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України).

Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (ч.9 ст. 40 ЦПК України).

Разом з тим, статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

У п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1999 року у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Волков проти України» від 27.05.2013 року суд зазначив, що відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.

Враховуючи, що існують підстави, визначені п.5 ч. 1 ст. 39 ЦПК України, та з метою дотримання загальних засад судочинства, відповідно до яких кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом та запобігання у подальшому сумнівів у об`єктивності та неупередженості судді, суд вважає, що вказана заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 33, 36, 37, 39, 40, 353, п. 15.4 Перехідних положень ЦПК України,

постановив:

Заяву про самовідвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчко А.Я. - задовольнити.

Передати матеріали заяви про відвід судді Ковальчук Л.М. у цивільній справі № 369/12594/19, провадження №2-ві/369/22/21, за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: Перша Київська державна нотаріальна контора, Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, Центр надання адміністративних послуг при Києво-Святошинській районній державній адміністрації про визнання недійсним правочинів - договорів дарування- для вирішення питання про визначення судді для розгляду справи, в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.Я. Волчко