Постановление суда № 101227550, 18.11.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/23993/21

Провадження № 2-с/127/66/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2021 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бессараб Н.М., розглянувши заяву адвоката Бегейми Михайла Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування судового наказу виданого за заявою Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про стягнення боргу з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,-

В С Т А Н О В И В :

Судовим наказом Вінницького міського суду Вінницької області від 20.09.2021 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги централізованого теплопостачання за період з 01.10.2018 року по 31.07.2021 року, інфляційні та 3% річних в загальній сумі 25133,22 грн. та судові витрати по 75,66 грн. з кожного.

15.11.2021 (в суді зареєстровано 16.11.2021) до суду із заявою про скасування вищезазначеного судового наказу звернувся адвокат Бегейма М.О., який діє в інтересах боржника ОСОБА_1 .

Заява мотивована тим, що судовим наказом від 20.09.2021 з ОСОБА_4 було стягнуто заборгованість за спожиті послуги централізованого теплопостачання, які були надані за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.10.2018 по 31.07.2021, однак ОСОБА_4 не могла отримувати послуги централізованого теплопостачання від заявника у вказаний період за даною адресою, оскільки ОСОБА_4 зареєструвала своє місце проживання та почала проживати за цією адресою лише з 15.02.2021. Крім того, відповідно до свідоцтва про право власності від 11.10.2007 власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_4 - 1/7, ОСОБА_5 - 1/7, ОСОБА_6 - 1/7, ОСОБА_3 - 1/7, ОСОБА_7 - 1/7, ОСОБА_2 - 1/7, ОСОБА_2 - 1/7, тому стягнення боргу повинно відбуватись одночасно із усіх співвласників квартири в рівних частках. Вказані обставини на думку представника боржника свідчать про наявність спору про право між ОСОБА_4 та заявником, тому такий спір про право повинен бути предметом розгляду в порядку позовного провадження, що обумовлює скасування судового наказу по даній справі.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Як слідує з матеріалів справи, заявник ОСОБА_4 29.10.2021 отримала судовий наказ №127/23993/21 від 20.09.2021, строк подання заяви про скасування судового наказу припав на 13.11.2021, який є вихідним днем, а 15.11.2021 заявник звернулася із заявою про скасування судового наказу, тобто з додержанням вимог статті 170 ЦПК України.

Підстави для повернення заяви відсутні.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що є всі підстави для скасування судового наказу.

Щодо вимоги заявника про стягнення на її користь судових витрат по сплаті судового збору та витрат на правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

За змістом ч. 1, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Суд звертає увагу на той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява про скасування судового наказу розглядається в порядку наказного провадження.

У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (ч. 2 ст. 42 ЦПК України).

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України «Наказне провадження». Указаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі та за правилами наказного провадження стягувач у справі буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат. Оскільки в силу принципу змагальності сторін, обов`язок доведення обставин, що мають значення для справи і на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, покладається саме на сторони по справі.

При цьому ч. 2 ст. 164 ЦПК України визначає, що в разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в стягненні на користь боржника судових витрат на правничу допомогу адвоката, оскільки зі змісту норм ЦПК України вбачається, що відшкодування витрат на правничу допомогу можливе лише у справах позовного провадження, а у справах наказного провадження такі судові витрати не відшкодовуються.

У стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу також слід відмовити, тому що відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника у разі пред`явлення ним заяви про видачу судового наказу до боржника.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 171 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Скасувати судовий наказ, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області по справі №127/23993/21 від 20.09.2021 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованості за спожиті послуги централізованого теплопостачання за період з 01.10.2018 по 31.07.2021, інфляційні та 3% річних в загальній сумі 25133,22 грн. та судові витрати по 75,66 грн. з кожного.

Роз`яснити Комунальному підприємству Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в порядку позовного провадження.

У задоволенні заяви про стягнення з комунального Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» на користь ОСОБА_4 судових витрат - відмовити за необґрунтованістю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: