Постановление суда № 101218810, 18.11.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/6579/15-ц

Провадження 4-с/127/100/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Луценко Л.В.,

при секретарі судового засідання Мутовкіній В.І.,

за участю представника боржника – адвоката Люлика Р.І.,

представника скаржника ОСОБА_1 ,

приватного виконавця Тимощука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича щодо відкриття виконавчого провадження, арешту коштів та майна боржника, стягнення з боржника основної винагороди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича щодо відкриття виконавчого провадження, арешту коштів та майна боржника, стягнення з боржника основної винагороди.

Скарга мотивована тим, що на час відкриття виконавчого провадження №65535748 спливли строки пред`явлення виконавчого документа за рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29 лютого 2016 року у справі №127/6579/15-ц за позовом ПАТ КБ «Банк Форум» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу, спливли.

При цьому, постановою Вінницького апеляційного суду від 12 серпня 2021 року в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Інвестхохіллс Веста» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до стягнення відмовлено. Апеляційним судом встановлено, що стягувач пропустив строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

А отже, дії приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука В.В. при відкритті виконавчого провадження №65535748 були неправомірними, адже не було підстав для відкриття виконавчого провадження. Виконавець повинен був відповідно до приписів п.2 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» повернути виконавчий документ стягувачеві у зв`язку із пропуском встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

19 серпня 2021 року представником ОСОБА_2 адвокатом Люликом Р.І. було направлено до приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука В.В. заяву про закриття виконавчого провадження, на яку жодної відповіді надано не було.

У зв`язку із цим скаржник звернувся до суду із даною скаргою, в якій просить суд визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука В.В. щодо винесення в рамках виконавчого провадження №65535748 від 21 травня 2021 року постанов про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника, про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, зобов`язати останнього скасувати ці постанови та зняти арешт з майна та коштів ОСОБА_2 .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.09.2021 клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку для звернення до суду із скаргою на дії приватного виконавця задовольнити, поновлено їй строк для звернення до суду із скаргою на дії приватного виконавця Тимощука Володимира Вікторовича щодо відкриття виконавчого провадження, арешту коштів та майна боржника, стягнення з боржника основної винагороди.

У судовому засіданні представник скаржника адвокат Люлик Р.І. вимоги скарги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у ній. Додатково звернув увагу суду на те, що попереднє виконавче провадження №61711499 від 03.04.2020 теж було відкрито з пропуском строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, який сплив 16.03.2020. Постанову про відкриття цього виконавчого провадження не оскаржували, оскільки вона вичерпала свою юридичну дію в часі з огляду на закриття виконавчого провадження 14.12.2020 на підставі п.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Представник стягувача ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» Остапченко О.В. у судовому засіданні заперечила щодо задоволення скарги з підстав, викладених у запереченнх на скаргу (а.с.62-63).

Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук В.В. у судовому засіданні заперечив щодо задоволення скарги з підстав, викладених у відзиві на скаргу (а.с.46-47). Додатково суду пояснив, що строки пред`явлення виконавчого листа до виконання переривалися і про поновлення строків мова не йде.

Заслухавши пояснення учасників справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, виконавчого провадження, суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що 21 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В. відкрито виконавче провадження №65535748 з примусового виконання виконавчого листа №127/6579/15-ц, виданого 20.04.2016 Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_5 на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» заборгованості за кредитним договором №0097/07/20-Z від 05.07.2007 в розмірі 147 289, 00 грн (а.с.9, 55).

21 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В. у межах виконавчого провадження №65535748 накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_5 (а.с.10), майно боржника ОСОБА_5 (а.с.11), визначено для неї розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с.14), а також постановлено стягнути з неї основну винагороду приватного виконавця (а.с.12-13).

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 19 серпня 2017 року серії НОМЕР_1 після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила своє прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с.16).

Для відкриття виконавчого провадження приватному виконавцю було надано заяву стягувача від 21 травня 2021 року (а.с.48-49), виконавчий лист від 20 квітня 2016 року (а.с.50), ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області про заміну стягувача ПАТ «Банк Форум» на його правонаступника ТОВ «ФК «Веста» (а.с.52-53).

Зі змісту відміток на виконавчому листі вбачається, що попередньо його двічі було пред`явлено до виконання (а.с.8, 50).

16 березня 2017 року виконавчий документ вперше було повернуто стягувачу з підстав, передбачених пунктом 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (а.с. 8).

03 квітня 2020 року відкрито виконавче провадження №61711499 щодо примусового виконання цього ж виконавчого документу згідно з відповідною постановою Староміського відділу ДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гаврилюк Ю.К. (а.с.97). Вказана постанова не оскаржувалась скаржником, у судовому чи позасудовому порядку не скасовувалась, тобто є чинною. Таким чином, 03 квітня 2020 року по суті стягувачем повторно пред`явлено виконавчий документ до виконання.

14 грудня 2020 року виконавчий документ вдруге було повернуто стягувачу з підстав, передбачених пунктом 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа (а.с.8, 116, 119).

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно із п.1 ч.3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, з урахуванням того, що повторно виконавчий документ було пред`явлено до виконання 03 квітня 2020 року, що підтверджується відповідною заявою стягувача та постановою про відкриття виконавчого провадження, яка не скасована, строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання перервано та має обліковуватись не з 16 березня 2017 року, як вважає скаржник, а з 03 квітня 2020 року.

У скарзі представник скаржника доводить, що виконавче провадження №61711499 відкрито з пропуском строку для пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання, вважає відповідну постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження незаконною, однак відповідних вимог про визнання неправомірними відповідних дій державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №61711499 від 03 квітня 2020 року ні в межах цієї скарги чи будь-якої іншої на день розгляду скарги не ставив.

Відтак, доводи скаржника фактично зводяться до незгоди з постановою про відкриття виконавчого провадження №61711499 від 03 квітня 2020 року, питання про незаконність та скасування якої ОСОБА_2 у цій справі не ставить.

Таким чином, предметом розгляду у даній справі не є законність чи незаконність відкриття виконавчого провадження №61711499 03 квітня 2020 року. Відтак, суд процесуально позбавлений можливості вирішити це питання та змушений обмежитись констатацією факту існування постанови про відкриття виконавчого провадження від 03 квітня 2020 року, яка не скасована у встановленому законом порядку, є чинною та не вичерпала своєї юридичної дії з огляду на положення п.1 ч.3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Факт незаконності постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №61711499 від 03 квітня 2020 року не встановлений також ні в ухвалі Вінницького міського суду Вінницької області від 21 квітня 2021 року, ні в постанові Вінницького апеляційного суду від 12 серпня 2021 року, оскільки вона взагалі не була предметом розгляду, що підтверджується матеріалами справи.

А отже, строк пред`явлення виконавчого документу до виконання перервано 03 квітня 2020 року, спливає 04 квітня 2023 року. Станом на день постановлення приватним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження №6555357498 від 21.05.2021 він не сплив.

Суд також звертає увагу скаржника, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (ч.ч.1, 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до змісту зазначених норм Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не наділений повноваженнями перевіряти законність дій попередніх виконавців, на відміну від начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець та суду.

Крім цього, суд також враховує, що рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 лютого 2016 року не виконане.

Хоча пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до положень статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції ґарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд» одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

Отже виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зі змісту матеріалів цивільної справи не вбачається, що скаржник погасила борг, судове рішення по справі не виконано у повному обсязі.

Згідно зі ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, державного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З наявних матеріалів справи не вбачається порушення приватним виконавцем вимог чинного законодавства при відкритті виконавчого провадження №65535748, підстав для визнання відповідних дій приватного виконавця неправомірними та зобов`язання їх скасувати не виявлено.

Вимоги про визнання неправомірними та зобов`язання скасувати постанов про арешт коштів та майна боржника, стягнення з боржника основної винагороди є похідними від попередніх вимог. Їх неправомірність скаржник доводила виключно тим, що виконавче провадження було відкрито неправомірно, що спростовано вище. А отже, вони також не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.13, 260, 261, 353, 354, 447, 451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича щодо відкриття виконавчого провадження, арешту коштів та майна боржника, стягнення з боржника основної винагороди.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 19 листопада 2021 року.

Суддя