Решение № 101218087, 09.11.2021, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/189/21

Провадження № 2/747/89/21

РІШЕННЯ

іменем України

09.11.2021 року смт. Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючої судді Косенко Ю.Л.,

секретаря Божко Л.М.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Менька Д.Д. у режимі відеоконференції

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача адвоката Яковця Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору- Талалаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про визнання батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання його батьком ОСОБА_3 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якої є ОСОБА_2 .

В обгрунтування позовних вимог вказав, що у кінці 2007 року познайомився з ОСОБА_2 , з якою почав зустрічатися та підтримувати близькі стосунки, а через деякий час вони стали разом проживати як подружжя та вести спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3 , але мати не виявила бажання записати його батьком дитини, у зв`язку з чим при реєстрації народження вказано прізвище дитини ОСОБА_4 . Через декілька місяців у відповідачки змінилося відношення до нього, як до чоловіка та батька дитини, почали виникати сварки, під час яких ОСОБА_2 вказувала, що ОСОБА_5 не його донька. У зв`язку з чим спільне проживання та стосунки були припинені. Нещодавно він зустрівся із дитиною та побачив, що вона дуже схожа на нього. Коли звернувся до відповідачки із наміром офіційно визнати його батьком дитини, то ОСОБА_2 відмовила йому і тому він звернувся до суду з позовом.

Ухвалою судді від 08 квітня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 09.00 год. 23 квітня 2021 року.

Відповідачка подала відзив на позов ОСОБА_1 , у якому вказала, що позовні вимоги не визнає повністю у зв`язку з їх безпідставністю, також позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом.

Ухвалою Талалаївського районного суду Чернігівської області від 23 квітня 2021 року у підготовчому засіданні призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 252 Цивільного процесуального кодексу (далі – ЦПК України) на час проведення експертизи провадження по справі зупинено.( а.с 33-34)

02 вересня 2021 року до Талалаївського районного суду надійшло повідомлення з експертної установи про неможливість проведення експертизи через неявку ОСОБА_2 та дитини на відбір зразків крові, у зв`язку з чим ухвалу суду про призначення експертизи повернуто без виконання ( а.с. 51)

Ухвалою суду від 06 вересня 2021 року поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання на 11 год. 00 хв. 16 вересня 2021 року.

15 вересня 2021 року позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив ОСОБА_2 , у якому вказано, що наслідки спливу позовної давності не можуть бути застосовані, так як відповідачкою взагалі заперечується факт його батьківства щодо доньки. З урахуванням запису доньки по батькові як ОСОБА_6 , факту ухилення відповідачки від участі у проведенні експертизи, суд може визнати факт батьківства позивача щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

16 вересня 2021 року судом закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд справи по суті.

29 вересня 2021 року відповідачкою подано заперечення на відповідь на відзив, у якому вона зазначила, що позивач не має ніякого відношення до її доньки, запис її по батькові здійснено відповідно до приписів ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (далі - СК України) за вказівкою відповідачки, за її бажанням та вибором, які нічим не обмежуються, а тому цей факт не може вказувати на біологічного батька дитини. Від проведення експертизи вона не ухилялася, навпаки роз`яснювала своїй доньці про необхідність її проведення, однак донька категорично відмовилася від поїздки до м. Києва для здачі біологічних зразків, а везти її примусово відповідачка не має права, а враховуючи вік дитини, то і можливості.

07 жовтня 2021 року позивачем подано заяву, у якій він просив визнати поважними причини пропуску позовної давності для звернення до суду з позовом про визнання батьківства, так як у 2008 році відповідачка переконала його, що батьком ОСОБА_5 є інший чоловік. Із зазначеної причини до 2021 року позивач з дитиною не спілкувався та не бачив її. Лише коли у 2021 році його повідомили, що дитина підросла та стала схожа на нього, він вирішив зустрітися з ОСОБА_5 , а коли побачив її то сумніви, щодо свого батьківства у нього відпали.

Представник 3-ї особи - Талалаївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у судове засідання не з`явився, до суду надійшла заяву про розгляд справи без участі представника відділу ДРАЦС.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав та просив задовольнити його повністю. Пояснив, що на початку 2007 року познайомився із ОСОБА_2 , орієнтовно із листопада 2007 року став спільно з нею проживати у с. Харкове. Він помічав, що відповідачка зустрічається із ОСОБА_7 , одяг його бачив у будинку. Коли відповідачка завагітніла, то у неї змінилося відношення до позивача, вона нервувала, їхні відносини її не влаштовували, також відповідач стверджувала, що позивач не є батьком дитини. Коли відповідачка перебувала на 7 місяці вагітності він лише періодично приїздив до неї у с. Харкове. Після народження дитини він забрав відповідача та дитину з лікарні, але з ОСОБА_2 спільно у будинку не проживав. Відповідачка записала дитину на своє прізвище. Після хрестин дитини ОСОБА_2 взагалі припинила відносини. Приблизно із 20 липня 2008 року він повністю забрав речі та вже став постійно проживати вдома у смт. Талалаївці. Він приїздив побачити дитину, коли їй було 5,5 місяців. Тоді відповідачка сказала, що батьком дитини є ОСОБА_8 , тому він більше не їздив. З ОСОБА_9 відповідачка зустрічалася до нього, а також під час спільного проживання з позивачем. У 2021 році у нього з`явилися підстави вважати себе батьком дитини, бо люди сказали, що вона на нього схожа. Він поїхав у с. Харкове, побачив ОСОБА_5 , яка дійсно схожа на нього, потім з нею переписувався у телефоні. Щоб офіційно встановити батьківство звернувся до суду.

Представник позивача адвокат Менько Д.Д. підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 та просив їх задовольнити. Зазначив, що оскільки відповідачка ухилилася від проведення призначеної судом за клопотанням позивача судової молекулярно-генетичної експертизи, і наслідки ухилення їй було роз`яснено, то наявні підстави для визнання факту батьківства ОСОБА_1 щодо ОСОБА_3 .

Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала повністю. Пояснила, що у дитини є батько з яким вона проживає - це ОСОБА_8 . З ОСОБА_1 відповідачка спільно не проживала, він мешкав у смт. Талалаївці. На фотокартках, що надав позивач, зображений він, його мати та її донька ОСОБА_5 , якій близько 6 місяців. Коли донька знаходилася у бабусі, то позивач із своєю матір`ю відвідували її, як родичі. Її вітчим та мати позивача ОСОБА_10 - це рідні брат та сестра, тому вони родичалися сім`ями. Фото її доньки у дорослому віці позивач знайшов у соціальних мережах та зробив його у паперовому виді без дозволу. Від проведення експертизи вона не ухилялася. Її донька категорично відмовилася їхати у м. Київ для проведення експертизи та сказала, що у неї є батько – ОСОБА_8 . Про необхідність проведення експертизи вона роз`яснювала доньці, але оскільки дитині 13 років, то примусово доставити її в експертну установу вона не може.

Представник відповідачки адвокат Яковець Є.О. просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю, оскільки зазначені вимоги не визнаються ОСОБА_2 повністю, а позивачем не надано достатніх доказів на їх обґрунтування. Немає підстав вважати, що відповідачка ухилилася від експертизи, так як нею було роз`яснено дочці про необхідність проведення експертизи, проте 13-річна донька категорично відмовилася їхати до м. Києва. У разі, якщо суд дійде висновку, про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , просить суд застосувати позовну давність та відмовити у позові, оскільки ОСОБА_1 звернувся з позовом через 13 років після народження дитини.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показав, що мешкає у с. Харкове. Позивач ОСОБА_1 проживав з ОСОБА_2 близько року у будинку, неподалік від нього, у с. Харкове. Вони разом пасли корів. ОСОБА_12 жила у будинку з двома дітьми, а потім з`явився ОСОБА_13 . Третя дитина у ОСОБА_2 народилася влітку, а на осінь ОСОБА_1 вже не проживав з ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що мешкає у с. Новоселівка Талалаївського (нині Прилуцького) району. Вона знає ОСОБА_15 та її батьків. Їй відомо, що з 2007 року по 2008 рік ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом сім`єю, потім не помирилися та розійшлися. Коли ОСОБА_1 став проживати з ОСОБА_2 , у неї було двоє дітей, а коли розійшлися, то дітей вже було троє. Розмови в селі були, що батьком дитини є ОСОБА_13 . Як ОСОБА_6 пішов, ОСОБА_2 відразу стала проживати з ОСОБА_9 . В будинку де проживала ОСОБА_2 вона не була, ОСОБА_1 особисто там не бачила. Зі слів матері ОСОБА_1 знає, що саме він батько дитини.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що проживає однією сім`єю з вітчимом ОСОБА_2 як його дружина, вважає ОСОБА_12 донькою. У 2005 році ОСОБА_12 стала проживати у с. Харкове, їй придбали будинок. Дитина у відповідачки від ОСОБА_7 , з яким зі слів ОСОБА_12 , вона познайомилася у 2006 році, разом працювали на фермі. У 2007 році ОСОБА_12 разом з ОСОБА_7 заходили до них у гості. Спочатку ОСОБА_7 заходив як колега до батька ОСОБА_12 , який також працював на фермі, потім ОСОБА_12 сказала, що зустрічається з ОСОБА_17 . Позивач став залицятися до ОСОБА_12 у кінці 2007 року (жовтень-листопад), був як гість, приїхав-поїхав. З пологового будинку забирав ОСОБА_15 , бо відповідачка його про це попросила. А відвозив у лікарню син свідка. На хрестинах дитини ОСОБА_1 був присутній, бо так вирішила ОСОБА_12 . ОСОБА_7 на той час був одружений. Тетяні було близько 2х місяців, коли ОСОБА_2 стала проживати з ОСОБА_7 . Коли дитині було орієнтовно 5 місяців свідок забрала її до себе, бо ОСОБА_12 вийшла на роботу. ОСОБА_13 приїхав з матір`ю до неї в будинок, щоб побачити ОСОБА_5 , сфотографувався з нею. Свідок сказала йому, що у ОСОБА_12 вже інша сім`я.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що є дружиною зведеного брата ОСОБА_2 . Вони часто приїздили у гості до ОСОБА_2 , яка придбала будинок у с. Харкове та проживала там з двома дітьми. ОСОБА_1 їздив до ОСОБА_12 , яка не була одружена, залицявся. У 2006 році ОСОБА_12 приїздила до них у гості з ОСОБА_7 , з яким зустрічалася. ОСОБА_19 був одружений, то вони приховували свої стосунки. Потім ОСОБА_17 розлучився, і вони вже стали проживати як сім`я, не приховуючи стосунків. Зі слів ОСОБА_12 батьком ОСОБА_5 є ОСОБА_8 . Хто забирав ОСОБА_12 з пологового будинку їй не відомо, на хрестинах дитини вона не була.

Допитаний як свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що у 2005 році ОСОБА_20 приїхала до батька проживати у с. Харкове та влаштувалася працювати на ферму. Він з нею познайомився на день працівників сільського господарства, провів додому, стали зустрічатися. Він на той час був одружений. Після його розлучення він та ОСОБА_2 стали проживати разом і є сім`єю на даний час. Після народження ОСОБА_5 він у будинку ОСОБА_12 займався господарством, зокрема викидав піч, приймав участь у проведенні газу. Вважає, що батьком дитини є він. ОСОБА_2 записала дитину на своє прізвище, бо він був одружений і ОСОБА_12 боялася його дружини. З ОСОБА_21 він зустрічався з 2005 року, підтримував інтимні стосунки. ОСОБА_13 не проживав сім`єю з ОСОБА_2 . ОСОБА_22 не бажала їхати на експертизу у м. Київ, бо сказала, що її батьком є той хто виховав, тобто свідок.

Суд, заслухавши сторони та їх представників, допитавши свідків, дослідивши письмові докази у справі доходить наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_20 є матір`ю ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Харкове Талалаївського району Чернігівської області, про що 16 липня 2008 року виконавчим комітетом Харківської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області складено актовий запис № 05 (а.с.6)

Згідно даних витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00033254735 від 20.10.2021 батьком дитини ОСОБА_3 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться ОСОБА_23 , відомості про батька дитини записано відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (за вказівкою матері) (а.с. 120 ).

Згідно даних паспорта позивача його місце проживання зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 з 12 жовтня 1999 року ( а.с. 7 зворот ).

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Сімейного кодексу України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 Сімейного кодексу України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до вимог ст.128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття, а також особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року № 3 спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, сімейне законодавство України не визначає особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Згідно приписів ст. 12, ч. 1, ч. 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні.

За клопотанням позивача для підтвердження факту його батьківства судом було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу. Також суд роз`яснив сторонам, що відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд, залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Ухвалу про призначення експертизи повернуто до суду експертною установою без виконання через неявку відповідачки ОСОБА_2 .

Беручи до уваги пояснення відповідачки надані у судовому засіданні та викладені у запереченні на відповідь на відзив щодо причин неявки для проведення експертизи ( а.с 99-100), зокрема, що її донька категорично відмовилася їхати у м. Київ для проведення експертизи та сказала, що у неї є батько ОСОБА_8 , що про необхідність проведення експертизи вона роз`яснювала доньці, але оскільки дитині 13 років то примусово доставити її в експертну установу вона не може, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачка ухилилася від проведення експертизи та, відповідно відсутні підстави для визнання факту, для з`ясування якого експертиза була призначена.

Позивачем на підтвердження обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги про визнання батьківства щодо ОСОБА_3 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якої є ОСОБА_2 , надано фотокартки на яких зображено його з малолітньою дитиною на руках, а також дівчинку у підлітковому віці. ( а.с. 8, 72, 73). Дані фотокартки досліджено у судовому засіданні. Відповідачка підтвердила, що на знімках зображений ОСОБА_1 , його мати, донька відповідачки ОСОБА_5 , якій близько 6 місяців, також на фото є ОСОБА_24 , зазначивши, що позивач та його мати відвідували дитину як родичі, коли дитина знаходилася у будинку її вітчима та його дружини ОСОБА_16 , адже її вітчим та мати ОСОБА_10 це рідні брат та сестра. Фото її доньки у дорослому віці позивач знайшов у соціальних мережах та зробив його у паперовому виді без дозволу.

Позивач у судовому засіданні підтвердив факт родинних стосунків між своєю матір`ю та вітчимом відповідачки.

Отже указані фотографії суд не вважає достовірними та беззаперечними доказами спорідненості позивача та ОСОБА_3 , як батька та доньки.

Також на підтвердження зазначених позивачем обставин про спільне проживання із ОСОБА_2 як подружжя та ведення спільного господарства у період із кінця 2007 року та до народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 послався на показання свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_11 .

Проте з показань свідка ОСОБА_14 вбачається, що вона проживає у с. Новоселівка. У будинку, де мешкала ОСОБА_2 у с. Харкове свідок не була особисто, ОСОБА_1 там не бачила, про те, що він там проживав їй відомо зі слів мешканців села, а що він є батьком дитини ОСОБА_2 - зі слів матері позивача.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_11 про те, що позивач ОСОБА_1 проживав з ОСОБА_2 близько року у будинку, неподалік від нього, у с. Харкове, так як дана обставина не визнається відповідачкою, а сам позивач зазначив у судовому засіданні, що коли відповідачка була на 7 місяці вагітності, з того часу він приїздив періодично до неї у с. Харкове.

З пояснень відповідачки та показань свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 вбачається, що починаючи із 2006 року відповідачка зустрічалася із ОСОБА_7 , стала з ним проживати сім`єю невдовзі після народження дитини та проживає з ним і на час розгляду справи судом. Позивач також зазначав у поясненнях, що помічав, що ОСОБА_2 зустрічається з ОСОБА_7 , перебуваючи у стані вагітності ОСОБА_2 вказувала, що дитина не від позивача.

Отже достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, які б також відповідали критеріям належності, допустимості та достовірності, позивач суду не надав.

Суд, проаналізувавши докази їх сукупності доходить висновку, що обставини на які посилається ОСОБА_1 , на підтвердження позовних вимог про визнання його батьком ОСОБА_3 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якої є ОСОБА_2 , не знайшли підтвердження у судовому засіданні, у зв`язку з чим у позові слід відмовити.

Стосовно питання застосування позовної давності суд враховує, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 20 СК України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу. Випадки, перераховані у ч. 1 ст. 20 СК України не поширюються на правовідносини, що виникли між сторонами у даній цивільній справі, так як право позивача на звернення до суду з позовом передбачено приписами ст. 128 СК України.

Оскільки підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні, судом не вирішується питання позовної давності.

Так як суд дійшов висновку про відмову у позові, то судові витрати понесені позивачем у виді сплати судового збору та витрат на правничу допомогу, покладаються на позивача.

Представником відповідача у судових дебатах, відповідно до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України, зроблено заяву про стягнення з позивача на користь відповідачки понесених судових витрат, і що докази, які їх підтверджують будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, у зв`язку з чим дане питання судом не вирішується при ухваленні рішення.

Керуючись ст.12, 13, 19, 79-81, 211, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання батьківства - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Менько Дмитро Дмитрович, договір про надання правничої допомоги від 18.09.2021, ордер серія ВМ № 1019549 від 18.09.2021, адреса робочого місця: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник відповідача: адвокат Яковець Євгеній Олександрович, ордер серія СМ № 4 від 20.04.2021, адреса робочого місця: АДРЕСА_4 .

Третя особа: Талалаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), код ЄДРПОУ 32191640, юридична адреса: смт. Талалаївка, вул. Центральна, 5.

Повний текст рішення суду складено 19.11.2021.

Суддя Ю. Л. Косенко