Постановление суда № 101102710, 16.11.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9283/21

Провадження № 2/185/3926/21

у х в а л а

16 листопада 2021 року м.Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Перекопський М.М., перевіривши на відповідність вимогам Цивільного процесуального кодексу України позовну заяву ОСОБА_1 до Павлоградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 8 Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про визнання наказу про відсторонення від роботи незаконним та його скасування, стягнення невиплаченої заробітної плати,

встановив:

Ухвалою суду від 10.11.2021 позов ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви.

На виконання ухвали суду від 10.11.2021 позивач подав до суду нову позовну заяву.

Проте, позивачем не були усунені усі зазначені судом недоліки.

Так, позивачем не було надано суду доказів сплати судового збору за вимогу про скасування наказу про відсторонення від роботи.

Позивач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору за цю вимогу на підставі п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Проте, суд не може погодитися з такими підставами звільнення від сплати судового збору виходячи з того, що позивача було не звільнено, а відсторонено. Поняття «відсторонення» та «звільнення» не є тотожними та мають різні наслідки. Отже, неможливо поновити на роботі позивача, якого не було звільнено.

Пункт 1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачає звільнення від сплати судового збору позивачів виключно у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, оскільки позивач фактично просить вирішити питання про скасування наказу про його відсторонення від роботи та допуск його до роботи, а не про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, то він не звільнений від сплати судового збору з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Суд не заперечує проти того, що позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення заробітної плати.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Вищезазначене було роз`яснено позивачу в ухвалі суду від 10.11.2021 про залишення його позову без руху, але позивачем не усунено усі зазначені недоліки.

Позивач не звертався до суду з клопотанням про його звільнення від сплати судового збору з підстав, передбачених ст. 136 ЦПК України або ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Суд позбавлений права з власної ініціативи вирішити питання про звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст.185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст.185,260 ЦПК України,-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Павлоградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 8 Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про визнання наказу про відсторонення від роботи незаконним та його скасування, стягнення невиплаченої заробітної плати – вважати неподаною та повернути позивачеві.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: М. М. Перекопський