Постановление суда № 101081682, 25.08.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/48595/19

Провадження № 2/761/9824/2021

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 серпня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., розглянувши матеріали заяви за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Американський центр медичної допомоги в м. Києві», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Американський центр медичної допомоги в м. Києві», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві про зобов`язання вчинити дії.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 грудня 2019 року матеріали цивільної справи було передано на розгляд судді Фроловій І.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 січня 2020 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2020 року позовну заяву було повернуто позивачу.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 червня 2021 року було скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2020 року, направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05 липня 2021 року матеріали цивільної справи було передано на розгляду судді Фроловій І.В.

Під час вивчення матеріалів вказаної заяви, а саме уточненої редакції позовної заяви, поданої на виконання вимог ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 03 січня 2020 року, було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

У відповідності до п.2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Однак, позивачем не зазначено власної офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, а також офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача-2 у справі, що не відповідає приписам п.2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

У відповідності до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Як вбачається зі змісту прохальної частини позову позивач просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого документа.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 2 ст. 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Крім того, як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Досліджуючи прохальну частину позовної заяви було встановлено наступні вимоги позивача:

1) Зобов`язати Державне підприємство «Американський центр медичної допомоги в м. Києві» здійснити нарахування допомоги по вагітності та пологам Позивачу за 140 календарних днів та передати даний розрахунок по лікарняних листках до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві);

2) Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві здійснити фінансування з допомоги по вагітності та пологам Позивачу за 140 календарних днів;

3) Стягнути з Державного підприємства «Американський центр медичної допомоги в м. Києві» після забезпечення відповідного фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснити виплату допомоги по вагітності та пологам Позивачу за 140 календарних днів;

4) Стягнути із Державного підприємства «Американський центр медичної допомоги в м. Києві» повну суму заборгованості із заробітної плати згідно з проведеного перерахунку заробітної плати за період роботи Позивача в установі Відповідача з 19.02.2010 року по 23.11.2016 року, враховуючи понаднормову роботу в тому числі у подвійному розмірі за нічні години роботи Позивача, роботу у вихідні та святкові дні, за час роботи із суміщенням посад, роботу за сумісництвом, у розмірі, що визначений на підставі наданих Державним підприємством «Американський центр медичної допомоги в м. Києві» довідок про заробітну плату Позивача, а на дату подання Позову визначається у сумах:

- понаднормові 0,3 години в день за коефіцієнтом 2 у сумі: 17 287,29 гривень;

- за роботу за сумісництвом: 0,5 ставки: 110 926,79 гривень;

- за роботу із суміщенням посад, ставка 0,25: 55 463,40 гривень.

5) Стягнути з Державного підприємства «Американський центр медичної допомоги в м. Києві» заборгованість по заробітній платі за час роботи на умовах неповного робочого дня за період з січня 2014 року по 03 листопада 2016 року (що визначений на підставі наданих Відповідачем-1 довідок про заробітну плату та табелів робочого часу Позивача);

6) Стягнути з Державного підприємства «Американський центр медичної допомоги в м. Києві» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі, що буде розрахований на підставі поданих Відповідачем-1 даних, а на дату подання Позову визначений у сумі 372 469,25 гривень;

7) Стягнути з Державного підприємства «Американський центр медичної допомоги в м. Києві» на користь Позивача компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (зг. ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати), що буде розрахований на підставі поданих Відповідачем даних;

8) Стягнути з Державного підприємства «Американський центр медичної допомоги в м. Києві» на користь Позивача компенсацію за невикористану основну щорічну та додаткову відпустку за 2010-2016р в розмірі, що буде остаточно уточнений згідно наданих Відповідачем-1 довідок про заробітну плату Позивача, а на дату подання позову Загальна заборгованість по відпусткам: 50 909,00 грн.

Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Проте, як вбачається з позовних вимог, позивачкою не уточнено всіх сум, які підлягають стягненню, а заявлено позовні вимоги з посиланням на майбутні розрахунки, проте це є неприпустимим, оскільки суд не здійснює захист цивільних прав на майбутнє.

Таким чином позивачу необхідно уточнити позовні вимоги, а саме зазначити загальні суми всіх вимог, надати обґрунтований розрахунок сум, які просить стягнути.

У відповідності до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

За приписами ст. 16 ЦПК cторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Відповідно до п.7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Однак, вказані дані позивачем не зазначені у позові.

Щодо сплати судового збору.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім того, згідно п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно правової позиції Великої Палати ВС, викладеній в постанові від 30.01.2019 по справі № 910/4518/16, за змістом норм статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

В свою чергу, середній заробіток за час вимушеного прогулу також не входить до структури заробітної плати та за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця в разі незаконного звільнення працівника.

Також Верховний Суд України у своїй постанові від 30.11.2016 року у справі №6-1121цс16 наголосив на тому, що починаючи з 01.09.2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають з трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У своїх позовних вимогах позивачкою було заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, а саме зобов`язати відповідачів вчинити дій, а також шість вимог майнового характеру, щодо стягнення коштів.

Щодо зобов`язання вчинити дії (позовних вимог немайнового характеру) суд доходить до наступних висновків.

- позовна вимога щодо зобов`язання Державного підприємства «Американський центр медичної допомоги в м. Києві» здійснити нарахування допомоги по вагітності та пологам Позивачу за 140 календарних днів та передати даний розрахунок по лікарняних листках до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві) - підлягає сплаті судовий збір у розмірі 768,40 грн.

- позовна вимога щодо зобов`язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві здійснити фінансування з допомоги по вагітності та пологам Позивачу за 140 календарних днів - підлягає сплаті судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Щодо стягнення коштів (позовних вимог майнового характеру) суд доходить до наступних висновків.

- позовна вимога щодо стягнення з Державного підприємства «Американський центр медичної допомоги в м. Києві» після забезпечення відповідного фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та здійснити виплату допомоги по вагітності та пологам Позивачу за 140 календарних днів - позивачкою не було уточнено суми стягнення, а відтак суд не змозі розрахувати суму судового збору, що підлягає оплаті.

- позовна вимога щодо стягнення із Державного підприємства «Американський центр медичної допомоги в м. Києві» повної суми заборгованості із заробітної плати згідно з проведеного перерахунку заробітної плати за період роботи Позивача в установі Відповідача з 19.02.2010 року по 23.11.2016 року, враховуючи понаднормову роботу в тому числі у подвійному розмірі за нічні години роботи Позивача, роботу у вихідні та святкові дні, за час роботи із суміщенням посад, роботу за сумісництвом, у розмірі, що визначений на підставі наданих Державним підприємством «Американський центр медичної допомоги в м. Києві» довідок про заробітну плату Позивача, а на дату подання Позову визначається у сумах: понаднормові 0,3 години в день за коефіцієнтом 2 у сумі: 17 287,29 гривень; за роботу за сумісництвом: 0,5 ставки: 110 926,79 гривень; за роботу із суміщенням посад, ставка 0,25: 55 463,40 гривень - судовий збір відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» не підлягає стягненню.

- позовна вимога щодо стягнення з Державного підприємства «Американський центр медичної допомоги в м. Києві» заборгованості по заробітній платі за час роботи на умовах неповного робочого дня за період з січня 2014 року по 03 листопада 2016 року (що визначений на підставі наданих Відповідачем-1 довідок про заробітну плату та табелів робочого часу Позивача) - позивачкою не було уточнено суми стягнення, проте, судовий збір відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» не підлягає стягненню.

- позовна вимога щодо стягнення з Державного підприємства «Американський центр медичної допомоги в м. Києві» середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі, що буде розрахований на підставі поданих Відповідачем-1 даних, а на дату подання Позову визначений у сумі 372 469,25 гривень - підлягає сплаті судовий збір у розмірі 3 724,69 грн.

- позовна вимога щодо стягнення з Державного підприємства «Американський центр медичної допомоги в м. Києві» на користь Позивача компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (зг. ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати), що буде розрахований на підставі поданих Відповідачем даних - позивачкою не було уточнено суми стягнення, а відтак суд не змозі розрахувати суму судового збору, що підлягає оплаті.

- позовна вимога щодо стягнення з Державного підприємства «Американський центр медичної допомоги в м. Києві» на користь Позивачки компенсації за невикористану основну щорічну та додаткову відпустку за 2010-2016р в розмірі, що буде остаточно уточнений згідно наданих Відповідачем-1 довідок про заробітну плату Позивача, а на дату подання позову Загальна заборгованість по відпусткам: 50 909,00 грн. - підлягає сплаті судовий збір у розмірі 509,09 грн.

Суд звертає увагу, що разом зі своєю уточненою позовною заявою позивачкою було подано клопотання про звільнення її від сплати судового збору, одночасно з цим щодо даного клопотання судом було вирішено наступне.

Так, відповідно до положень ч.1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з ч.1, 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може звільнити від сплати судового збору на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З вказаних вище положень чинного законодавства вбачається, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

Право на доступ до суду, тобто право кожного на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру є складовим елементом права на суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції. Другим елементом права на суд є право розраховувати на розгляд спору судом по суті. Згідно до конвенційної практики Європейського суду право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, які повинні також бути пропорційними, тобто щоб законна мета застосованого обмеження не зводила нанівець зміст конвенційного права на суд. Серед легітимних обмежень права на доступ до суду у практиці Європейського суду визнаються: необхідність сплачувати судовий збір за подачу заяви чи скарги (рішення по справі «Креуз проти Польщі», «Толстой-Мілославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy Miloslavsky v. United Kingdom) від 13.07.1995р.).

Звертаючись до суду з даним клопотанням, позивачем не надано достатньо належних та допустимих доказів, які б підтверджували його неспроможність сплатити судовий збір по даній цивільній справі на момент подання позовної заяви, відповідні докази у справі відсутні, зокрема, матеріали заяви не містять відповідної довідки з фіскальних органів про відсутність доходів у заявника або за їх наявності відомостей щодо їх розміру за минулий календарний рік , з якої можливо зробити висновок, що розмір судового збору за подання даної заяви - перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника, як фізичної особи за попередній календарний рік.

За таких обставин, в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору у розмірі 5 770,58 грн. за подання вказаної позовної заяви.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецеденту практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Таким чином, враховуючи, що звільнення судом від сплати судового збору або відстрочка від його сплати є правом, а не обов`язком суду, при цьому в клопотанні не зазначено належних та допустимих доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає останньому сплатити судовий збір у встановленому законодавством порядку і розмірі на момент подання заяви, відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання заявника.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Відтак, враховуючи положення Закону України «Про судовий збір» щодо ставок судового збору, а також порядку його сплати позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі - 5 770,58 грн.

У зв`язку з наведеним, позивачу слід зазначити власної офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, а також офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача-2 у справі; надати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; слід уточнити зміст позовних вимог з посиланням на конкретні норми - статті Цивільного кодексу України/ Цивільного процесуального кодексу України; надати суду відомості щодо вжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору; надати суду відомості щодо вжиття позивачем заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; сплатити судовий збір.

У разі виправлення недоліків у вказаній частині, нову позовну заяву необхідно подати разом із копіями заяв відповідно до кількості учасників процесу.

Згідно ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про необхідність усунення вищевказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Американський центр медичної допомоги в м. Києві», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві про зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: