Постановление суда № 101080259, 15.11.2021, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/3711/21

2/703/1711/21

УХВАЛА

про самовідвід

15 листопада 2021 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Прилуцький В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування акту розслідування нещасного випадку та зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

12 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування акту розслідування нещасного випадку та про зобов`язання вчинити певні дії.

Справу згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд судді Прилуцькому В.О.

Під час вирішення питання про відкриття провадження по справі, мною встановлено, що в моєму провадженні вже перебувала аналогічна справа.

Зокрема рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31 березня 2021 року, під моїм головуванням було розглянуто справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрзалізниця» про встановлення факту каліцтва, визнання незаконним акту форми Н-5, зобов`язання скласти акт форми Н-5 та Н-1, відшкодування матеріальної та моральної шкоди та відмовлено у задоволенні позову повністю.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 24 червня 2021 року рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31 березня 2021 року скасоване.

Позивач ОСОБА_1 12 листопада 2021 року звернувся до суду із позовом, в якому просить суд скасувати акт розслідування нещасного випадку, що стався 07 березня 2017 року.

Однак позовна заява ОСОБА_1 з тим же предметом позову вже перебувала у моєму провадженні та мною було винесено рішення від 31 березня 2021 року, яке скасоване Черкаським апеляційним судом – 24 червня 2021 року.

Вказаним рішенням суду (від 31 березня 2021 року) мною фактично висловлена думка щодо спору, тому будь-яке прийняте мною, як головуючим, рішення за результатами розгляду справи, може викликати сумніви щодо неупередженості розгляду даної справи.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.1 ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Вирішуючи питання про самовідвід суд також керується практикою Європейського суду з прав людини.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) та у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02) зазначено, що безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Крім того, у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. (заява № 21722/11) Європейського суду з прав людини приходить до висновку, що між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності.

В силу ч.ч. 1,2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно ч. 1 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленомустаттею 33цього Кодексу.

Виходячи із наведеного та з метою усунення будь – яких сумнівів щодо неупередженості судді та законності ухваленого ним рішення, суддя не може приймати участь у розгляді даної справи, а тому підлягає відводу.

Вважаю за необхідне заявити самовідвід та передати справу до канцелярії суду для визначенні іншого судді для її розгляду.

Керуючись ст. 36,39,40,41 ЦПК України ЦПК України, суддя –

ухвалив:

Задовільнити самовідвід у справі № 703/3711/21, 2/703/1711/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування акту розслідування нещасного випадку та зобов`язання вчинити певні дії.

Справу передати до канцелярії суду для визначення іншого судді для її розгляду в порядку, встановленому статтею 33ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя : В.О. Прилуцький