Решение № 101014637, 10.11.2021, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/2200/21

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

10 листопада 2021 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючого судді – Шевчук Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання- Бучка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Білгород-Дністровський справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 31 березня 2021 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обгрунтовує тим, що 19.03.2021 року інспектором ВБДР Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом патрульної поліції Олександром Харламовим винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ДП 18 №340648, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке полягає в порушенні Постанови КМУ №198 від 30.03.1994 року «Про затвердження єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони» та п.2.2, п.5.1 «Інструкції з улаштування та експлуатації залізничних переїздів» (ЦП0174) затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.01.2007 року №54 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.02.2007 року за №162/13429), що виразилося у наявності вибоїн дорожнього покриття зі сторони «Б» в межах земельного відводу АТ «Українська залізниця» та оголення арматури на залізничному переїзді станції Миколаїв км 103+097 згідно п.3.1.1, 3.1.2 та 3.6.5 ДСТУ 3587-97, чим порушив п.1.5 ПДР України.

Як вбачається з тексту оскаржуваної Постанови, будучи посадовою особою - начальником Миколаївської дистанції колії Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», яка відповідає за утримання в належному стані залізничного переїзду км 103+097, розташованого в м.Миколаїв, на вулиці Херсонське шосе, позивач допустив порушення норм ДСТУ 3587-97 в частині утримання в належному стані підходів до вказаного залізничного переїзду, а саме наявність пошкоджень дорожнього покриття, вибоїн проїзної частини в межах земельного відводу залізниці.

Позивач не заперечує проти наявності відповідних вибоїн та руйнувань асфальтобетонного покриття які зазначені у оскаржуваній Постанові (далі - пошкодження), але позивач ОСОБА_1 заперечує проти усунення наявних зазначених пошкоджень, визначених у Постанові, усунення яких повинен виконувати позивач ОСОБА_1 а саме, в межах земельного відводу регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» за ремонт і тримання проїзної частини автомобільних доріг і вулиць від шлагбаумів залізничних переїздів в бік автомобільної дороги.

Залізничний переїзд км 103+097 станції Миколаїв (по вул. Херсонське шосе в районі перехрестя з вул. Новозаводська при виїзді з міста Миколаїв у напрямку Херсонської області) розташований на перехрещенні 3-х залізничних колій:

- залізничні колій що перетинають автодорогу - 3 (2 колії Одеської залізниці, 1 колія ПрАТ «Київ-Дніпровський МППЗТ» Ольшанська філія), інтенсивність руху автотранспорту (авто/добу - 16194) інтенсивність маршрутного автобусного руху (автобус/добу - 3177), інтенсивність руху поїздів (поїздів/добу - 5), максимальна встановлена швидкість руху поїздів непарна, парна 90/75км/год., кут перетину автодорогою залізниці 80°, ширина проїжджої частини (твердого покриття) 15,8м, настилу переїзду - Старокостянтинівський настил, покриття підходів автодороги в зоні обслуговування залізниці залізобетонні плити, за межами обслуговування залізниці асфальтобетонне, пішохідна доріжка покриття асфальтобетонне, поздовжнє огородження частини переїзду що обслуговується залізницею стовпчики огородження та металеве огородження;

-колія №54 (на вантажний двір), яка належить до майна АТ «Укрзалізниця» і обслуговується виробничим підрозділом служби колії "Миколаївська дистанція колії" філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (нижня на схемі і є крайньою в бік міста Херсон);

-колія (головна) №7А, яка належить до майна АТ «Укрзалізниця» і обслуговується виробничим підрозділом служби колії «Миколаївська дистанція колії» філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця»;

- під`їзна колія №3, яка не належить АТ «Укразілізниця», є власністю ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» в особі Ольшанської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ».

Переїзд колії № 54 із боку міста Херсон перекривається шлагбаумом, позначеним на схемі переїзду літерою «А» (зображено на схемі переїзду км 103+097 що додається).

Переїзд колії № 7А із боку міста Миколаїв перекривається шлагбаумом, позначеним на схемі літерою «Б» (зображено на схемі переїзду км 103+097, яка міститься в матеріалах справи).

Смуга відведення регіональної філії «Одеської залізниця» в межах переїзду км 103+097 з лівої сторони 12м, з правої сторони 23м від вісі головної колії (7А). Позивач зазначає, що як вбачається із викопіювання смуги відводи регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», схеми переїзду км 103+097, пошкодження в межах смуги відведення «Одеської залізниця» знаходиться в міжколійному просторі між головною колією №7А та під`їзною колією ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» по лінії (умовній) шлагбаума «Б». Отже пошкодження, які зазначені в оскаржуваній Постанові знаходятьея за лінією (умовною) шлагбаума «Б» в бік під`їзної колії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» (в бік міста Миколаїв) та є такими, що знаходяться в межах земельного відводу регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця».

Позивач також обслуговує пристрої Ѕ переїзної сигналізації з автошлагбаумом на переїзді км 103+097 ст. Миколаїв, який позначений на схемі переїзду літерою «В» (згідно схеми переїзду км 103+097, що міститься матеріалах справи). Переїзний світлофор та шлагбаум «В» знаходиться на балансі ПрАТ «Київ-Дніпровський МППЗТ» Ольшанська філія.

На підставі ст.6 Закону України «Про залізничний транспорт» до земель залізничного транспорту належать землі смуг відводу залізниць, зокрема під залізничним полотном.

Відповідно до п. 3.6.11 ДСТУ 3587-97, на який мається посилання у оскаржуваній Постанові, зазначено, що «у смузі відводу залізниці ремонт і утримання проїзної частини автомобільних доріг і вулиць до шлагбаумів залізничних переїздів, а у разі відсутності - до світлофорної сигналізації або дорожніх знаків 1.29, 1.30, узбіч, тротуарів, дорожніх знаків і дорожньої розмітки на вулицях і дорогах населених пунктів, що знаходяться у комунальній власності, виконується дорожно-експлуатаційними підрозділами відповідних комунальних організацій.

Згідно з п 5.1 Інструкції з роботи з ремонту, утримання автодороги, вулиці від рейок до межі розташування світлофорної сигналізації або дорожніх знаків 1.29, 1.30 чи до шлагбаумів має виконувати власник залізничного переїзду (або на його замовлення та з його кошти інші організації).

Таким чином, вбачається, що позивач є відповідальним за виконання ремонту і утримання автодороги лише в межах смуги відведення залізниці від рейок до шлагбаумів (А та Б), які є її власністю.

Як зазначає позивач ОСОБА_1 в зв`язку відсутності фінансування на ремонт малої механізації, не проведення торгів з ремонту малої механізації, ним за власні кошти придбано «болгарку» для зрізання арматури, станом на 19.03.2021 року вся наявна арматура зрізана шляхом зрізання від крайньої рейки до шлагбаумів.

Отже, як зазначає позивач ОСОБА_1 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідач в порушення вимог ст. 280 КУпАП не з`ясував усі обставини, які мають значення для справи, дійшов помилкового висновку, що порушення п.п. 3.1.1, 3.1.2 ДСТУ 3587-97 мали місце у смузі відводу залізниці, що призвело до притягнення до адміністративної відповідальності невинуватої особи.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

В судове засідання представник відповідача Департаменту патрульної поліції не з`явився, проте надав на адресу суду відзив, згідно якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог та розглянути справу за його відсутності. Згідно пояснень представника відповідача, які містяться в матеріалах справи, порушення вимог Закону України «Про дорожній рух» та невідповідність вимогам діючих стандартів дорожнього покриття було виявлено саме на ділянці в межах відводу, який є власністю Миколаївської дистанції колії регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця».

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, наявні докази, взявши до уваги пояснення сторін щодо обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ДП 18 №340648 від 19.03.2021 року позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 1020,00 грн.

Як вбачається з тексту оскаржуваної Постанови, будучи посадовою особою - начальником Миколаївської дистанції колії Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», яка відповідає за утримання в належному стані залізничного переїзду км 103+097, розташованого в м.Миколаїв, на вулиці Херсонське шосе, позивач ОСОБА_1 допустив порушення норм ДСТУ 3587-97, яке полягає в порушенні Постанови КМУ №198 від 30.03.1994 року «Про затвердження єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та хорони» та п.2.2, п.5.1 «Інструкції з улаштування та експлуатації залізничних переїздів» (ЦП0174) затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.01.2007 року №54 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2007 року за №162/13429), що виразилося у наявності вибоїн дорожнього покриття зі сторони «Б» в межах земельного відводу АТ «Українська залізниця» та оголення арматури на залізничному переїзді станції Миколаїв км 103+097 згідно П.3.1.1, 3.1.2 та 3.6.5 ДСТУ 3587-97, чим порушив п.1.5 ПДР України.

З матеріалів справи вбачається, що 18.03.2021 року співробітниками відділу безпеки дорожнього руху Управлінням патрульної поліції в Миколаївській області було здійснено обстеження залізничного переїзду км 103+097 станції «Миколаїв» Миколаївської дистанційної колії в межах земельного відводу регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця».

За результатами обстеження було складено відповідний акт обстеження ділянки залізничної колії від 18.03.2021 року. В ході зазначеного обстеження було виявлено численні недоліки на ділянці залізничного переїзду між коліями «Миколаївської дистанційної колії» та ПрАТ «Ольшанська філія» Київ -Дніпровська» МППЗТ: повністю зруйноване дорожнє покриття, наявні дефекти плити в міжколії, просадки настилу на 0,02 м, на підході до переїзду зі сторони «Б» на двох плитах переїзного настилу оголена арматура. Зазначені вище недоліки в утриманні ділянок залізничних переїздів є прямими порушення норм та стандартів, що стосується безпеки дорожнього руху та безпосередньо створюють загрозу його безпеці.

Відповідно до наданих Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради графічних частин (копій) меж земельних ділянок, наданих у постійне користування ВАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» для обслуговування залізничних колій дільниці №1 Ольшанської філії ВАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» та Херсонського відділку Одеської залізниці в межах міста Миколаєва, а також схеми відводу по залізничному переїзду, наданої Ольшанською філією ВАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» ділянка, яка не відповідає вимогам п.3.1.1, 3.1.2 та 3.6.5 ДСТУ 3587-97, знаходиться в зоні відання «Одеської залізниці».

Відповідно до повідомлення Державного агентства автомобільних доріг України від 19.07.2021 року, за інформацією Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, залізничний переїзд 103 км ПК0+97 на вул.Херсонське шосе м. Миколаєва знаходиться на автомобільній дорозі загального користування місцевого значення О151125 під`їзд до м. Миколаєва. Згідно розпорядження КМУ від 02.10.2013 року №759-р, з 01.01.2018 року автомобільні дороги загального користування місцевого значення Миколаївської області були передані зі сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України, з балансу Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, до сфери управління обласних державних адміністрацій, на баланс Управління інфраструктури Миколаївської обласної державної адміністрації.

Відповідно до схеми земельного відводу по залізничному переїзду Ольшанської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» по вул.Херсонське шосе в Інгульському районі міста Миколаєва, наданої Ольшанською філією ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» згідно листа №113/09 від 24.01.2019 року, власником залізничної колії на залізничному переїзді км 103+097 станції «Миколаїв» та земельного відводу, який знаходиться між коліями є саме Миколаївська дистанція колії регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» в особі начальника виробничого підрозділу Миколаївська дистанція колії – Скомороха А.А..

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.2.54 Посадової інструкції начальника виробничого підрозділу Служби колії-Миколаївська дистанція колії регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» Скоморохи Андрія Анатолійовича затвердженої 05.03.2019 року, позивач ОСОБА_1 щомісячно розглядає стан безпеки руху дистанції, виконання нормативних вимог щодо підвищення якості технічного стану колії, стрілочних переводів, земляного полотна, штучних споруд, колійних пристроїв, належного утримання смуги відведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною першою статті 140 КУпАП передбачено, що порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року №3353-XII, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306.

Відповідно до п.1.5 ПДР, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про автомобільні дороги України» , державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконання влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про автомобільні дороги" орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за стан доріг загального користування відповідно до діючих норм та фінансування, якість робіт з реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом, цільове використання бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху", приписи Державтоінспекції про усунення недоліків, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху повинні направлятися до власника доріг, який у свою чергу передбачає виконання зазначених у приписах робіт у плані-завданні і направляє дочірньому підприємству чи іншій підрядній організації для виконання з одночасним фінансуванням виниклих додаткових робіт.

Статтею 14 КУпАП передбачено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

За ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

При оформленні поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, вони користуються вимогами КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395 (далі - Інструкція № 1395).

Частиною 3 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, зареєстрованої в Мінюсті України 10.11.2015 року за №1408/27853, зокрема передбачено, що при складанні постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - третьою статті 140 КУпАП (коли протокол не складається), до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (додаток 2) з відповідними замірами та схемою.

Зважаючи на вимоги Інструкції №1395, основним доказом, який підтверджує вчинення особою порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг, є акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (затвердженої форм), а також надані до нього заміри та схеми.

Суд зазначає, що наявний в матеріалах справи Акт комісійного обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (залізничного переїзду) від 18.03.2021 року відповідає вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 та є належним та допустимим доказом об`єктивної сторони вчиненого позивачем ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП. Твердження позивача, що станом на 19.03.2021 року вся наявна арматура зрізана шляхом зрізання від крайньої рейки до шлагбаумів не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а отже не заслуговують на увагу.

Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, про порушення правил,що забезпечують безпеку руху транспорту, частини перша статті 140. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з ч. 4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказано мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Враховуючи вищезазначене, оскільки з матеріалів справи вбачаться, що власником залізничної колії на залізничному переїзді км 103+097 станції «Миколаїв» та земельного відводу, який знаходиться між коліями є саме Миколаївська дистанція колії регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» в особі начальника виробничого підрозділу Миколаївська дистанція колії – Скомороха А.А., який згідно Посадової інструкції начальника виробничого підрозділу Служби колії-Миколаївська дистанція колії регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженої 05.03.2019 року має обов`язки щодо належного утримання зазначеної вище смуги відведення та яка згідно Акту комісійного обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (залізничного переїзду) від 18.03.2021 року не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97, суд приходить до обґрунтованого висновку, що дії позивача ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП.

Отже, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ДП 18 №340648 від 19.03.2021 року відповідає вимогам діючого законодавства та була складена відповідно до вимог норм КУпАП, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 ..

Інші доводи учасників справи, які наведені у позові та відповідних письмових пояснень, не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом.

Положеннями ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною другою ст. 268 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право в тому числі скасувати рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.19 Конституції України, Законом України «Про національну поліцію», ст.ст. 7, ч. 1 ст. 140, 245-247, 251, 258, 283, 287, 289 КУпАП, ст.ст. 2, 5-11, 72-77, 78, 159-162, 165, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 11.11.2021 року.

Суддя: