Постановление суда № 100982413, 11.11.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/22777/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі головуючого судді Першко О.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненського міського голови, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, про визнання протиправним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до Рівненського міського голови, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, в якій просить визнати протиправним та скасувати розпорядження Рівненського міського голови № 1205-р від 13 жовтня 2021 року.

Одночасно з пред`явленням позову було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить: зупинити виконання розпорядження Рівненського міського голови № 1205-р від 13 жовтня 2021 року; зупинити виконання рішення комісії з питань захисту дитини від 29 вересня 2021 року.

Заяву обґрунтовує тим, що оскаржуваним розпорядженням було порушено його права як вітчима дитини - ОСОБА_3 . Вважає, що в результаті виконання оскаржуваного розпорядження існує реальна загроза в спричиненні шкоди його пасинку, оскільки розпорядження прийняте з порушенням положень ч. 2 ст. 155 СК України та п. 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної з захистом дитини. В той же час розпорядження створює конфліктну ситуацію щодо виховання його пасинка ним та ОСОБА_4 та ставить під загрозу фізичне та психічне здоров`я дитини, який страждає на хронічну хворобу, потребує особливого догляду та піклування, які він йому надає та які фізично неспроможний надати ОСОБА_4 . Втручання в сімейне виховання дитини ОСОБА_4 , який не є членом їхньої сім`ї та ніколи раніше не займався вихованням сина, суперечить закону та моральним засадам суспільства.

Заява передана на розгляд судді 10 листопада 2021 року.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, доходить наступного висновку.

Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Як убачається з роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не доведено учасниками даного судового процесу.

Разом з тим, в заяві про забезпечення позову заявник вказує про те, що оскаржуваним розпорядженням було порушено його права як вітчима дитини ОСОБА_3 . Вважає, що розпорядження створює конфліктну ситуацію щодо виховання його пасинка ним та ОСОБА_4 та ставить під загрозу фізичне та психічне здоров`я дитини, який страждає на хронічну хворобу, потребує особливого догляду та піклування, які він йому надає та які фізично неспроможний надати ОСОБА_4 . Втручання в сімейне виховання дитини ОСОБА_4 , який не є членом їхньої сім`ї та ніколи раніше не займався вихованням сина, суперечить закону та моральним засадам суспільства. На думку суду, викладені доводи не вказують на наявність обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Усі доводи заявника базуються на стані здоров`я дитини, порушенні його прав як вітчима у вихованні пасинка та прав дитини. Однак відповідних доказів саме до заяви про забезпечення позову заявником не надано.

Суд вважає, що загалом обставини можливого порушення прав дитини доводяться стороною в судовому процесі при розгляді справи по суті.

Таким чином, оскільки подана заява не є підставною для забезпечення позову та відсутні факти, які б вказували на існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 153, 260, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненського міського голови, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, про визнання протиправним та скасування розпорядження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Першко