Решение № 100896279, 26.10.2021, Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/1442/17

провадження № 2/598/13/2021

РІШЕННЯ

іменем України

"26" жовтня 2021 р. Збаразький районний суд

Тернопільської області в складі :

головуючого судді Олещука Б.Т.

з участю секретаря Демчук О.М., позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Радібової І.О., відповідача ОСОБА_2 та її представника адвоката Свиріпи-Депутат В.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі Тернопільської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним, скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог: відділ у Збаразькому районі головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Вишнівецька селищна рада Кременецького району Тернопільської області, Тернопільська районна державна адміністрація Тернопільської області, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , -

встановив:

До Збаразького районного суду звернулася ОСОБА_1 із позовною заявою, зареєстрованою через канцелярію суду 02.10.2017, до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування державного акта серії ЯЗ №335581 на право власності на земельну ділянку, площею 1,60 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Дзвинячанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області, кадастровий номер земельної ділянки 6122482100010010647, що виданий ОСОБА_2 на підставі розпорядження Збаразької районної держадміністрації від 14.10.2008 №689, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог: відділ у Збаразькому районі головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Дзвинячанська сільська рада Збаразького району Тернопільської області, Збаразька районна державна адміністрація Тернопільської області, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 .

Позивач просила визнати недійсним державний акт серії ЯЗ №335581 на право власності на земельну ділянку, площею 1,60 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Дзвинячанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області, кадастровий номер земельної ділянки 6122482100010010647, що виданий ОСОБА_2 на підставі розпорядження Збаразької районної держадміністрації від 14.10.2008 №689 та скасувати державну реєстрацію державного акта серії ЯЗ №335581 на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,60 га, кадастровий номер земельної ділянки 6122482100010010647, яка розташована на території Дзвинячанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області, що виданий ОСОБА_2 на підставі розпорядження Збаразької районної держадміністрації від 14 жовтня 2008 року №689.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона є спадкоємцем права на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності с.с.«Волинь», с.Дзвиняча Збаразького району Тернопільської області, розміром 1,68 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яке належало ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем після смерті якої був її син – ОСОБА_5 , який прийняв спадщину але не оформив своїх спадкових прав тому вважає, що рішенням Дзвинячанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області №301 від 16.09.2008 ОСОБА_2 незаконно передано у власність земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 1,60 га, і державний акт на право на земельну ділянку серії ЯЗ №335581 від 07 квітня 2009 року є недійсним та підлягає скасуванню.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Радібова І.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позовній заяві та просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник – адвокат Свиріпа-Депутат В.З. в судовому засіданні позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні. У судому засіданні пояснили, що державний акт серії ЯЗ №335581 на право власності на земельну ділянку, площею 1,60 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Дзвинячанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області, кадастровий номер земельної ділянки 6122482100010010647, виданий ОСОБА_2 на підставі розпорядження Збаразької районної держадміністрації від 14.10.2008 №689 відповідно до вимог чинного законодавства і підстав для його скасування немає.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог Збаразької районної державної адміністрація Тернопільської області в судове засідання не з`явився, однак, на адресу суду надійшла заява, в якій Збаразька районна державна адміністрація просить справу слухати у відсутності її представника, і письмово пояснює, що відповідачка ОСОБА_2 , яка працювала у колгоспі «Волинь» з 01.01.1958 в різні періоди по 31.08.1994, отримала 31.05.2001 згідно рішення №91 Дзвинячанської сільської ради, своє право на земельну частку (пай) до видачі розпорядження голови райдержадміністрації від 14 грудня 2001 року №356 «Про затвердження розміру і вартості середньої земельної частки (паю) для видачі державних актів на право приватної власності на землю взамін сертифікатів», вона вважається такою, що не втратила його у зв`язку визнанням розпорядження голови районної державної адміністрації №47 від 25.02.1997 «Про затвердження вартості та розміру в умовних кадастрових гектарах земельної частки (паю)» таким, що втратило чинність (втратило чинність лише в частині). Тому посилання в сертифікаті на земельну частку (пай) серії ТР №0341606 від 06 лютого 2002 року на розпорядження голови районної державної адміністрації №47 від 25 лютого 1997 року є цілком правомірним. Державний акт серії ЯЗ №335581 на право власності на земельну ділянку, площею 1,60 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Дзвинячанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області, кадастровий номер земельної ділянки 6122482100010010647, виданий ОСОБА_2 на підставі розпорядження Збаразької районної державної адміністрації від 14.10.2008 №689 «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 ». Підставою для видачі цього розпорядження було рішення Дзвинячанської сільської ради від 16 вересня 2008 року №301 «Про згоду на передачу у приватну власність земельної частки пай», а також розроблений проект землеустрою, яким визначено важливі характеристики земельної ділянки, зокрема її номер, площа та місце розташування. Так як цей державний акт виданий відповідно до чинного законодавства на підставі діючих та чинних актів, які не скасовані, не визнані незаконними чи такими, що не відповідають діючому законодавству, то відповідно не може бути визнано недійсним і Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №335581, що виданий ОСОБА_2 , та не може бути скасовано державну реєстрацію цього акта. А тому вважає, що немає підстав для скасування Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №335581, що виданий ОСОБА_2 , оскільки правовстановлюючий документ на земельну частку (пай) виданий на підставі чинного розпорядчого документа (т.2 а.с.31-35).

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог Тернопільська районна державна адміністрація Тернопільської області в судове засідання не з`явилась, однак, на адресу суду надійшла заява, в якій вона просить справу слухати у відсутності представника Тернопільськї районної державної адміністрації, при вирішенні справи покладається на думку суду (т.2 а.с.159).

Треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог відділ у Збаразькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Дзвинячанська сільська рада, Вишнівецька селищна рада, фізична особа – підприємець ОСОБА_3 , у судове засідання не з`явились, однак, на адресу суду надійшли заяви, в яких вони просять справу слухати у їх відсутності.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:

03 листопада 2017 року ухвалою Збаразького районного суду відкрито провадження у даній справі (т.1 а.с.26).

24 листопада 2017 року від третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області надійшло заперечення проти даного позову ОСОБА_1 про визнання недійсним, скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, в якому Збаразька районна державна адміністрація просить відмовити в задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог та розглядати справу без участі представника Збаразької районної державної адміністрації (т.1 а.с.45-46).

08 лютого 2019 року представник позивача – адвокат Радібова І.О. в судовому засіданні подала клопотання про призначення, в порядку загального позовного провадження, підготовчого судового засідання у даній справі у зв`язку із набранням чинності з 15.12.2017 Закону України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України» (т.1 а.с.68-69).

27 лютого 2019 року представник позивача – адвокат Радібова І.О. в судовому засіданні подала клопотання про приєднання доказів до матеріалів цивільної справи: відомостей про кількість вироблених трудоднів (людиноднів), трудову участь в колгоспному виробництві; копію рішення Дзвинячанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області від 31 травня 2001 року №91; копію розпорядження голови Збаразької РДА від 10 лютого 2017 року №63-од (т.1 а.с.83-88).

15 березня 2018 року ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області продовжено розгляд даної цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним, скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог: відділ у Збаразькому районі головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Дзвинячанська сільська рада Збаразького району Тернопільської області, Збаразька районна державна адміністрація Тернопільської області, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , за правилами загального позовного провадження, передбаченого Цивільним процесуальним кодексом України в новій редакції від 03 жовтня 2017 року, зі стадії підготовчого провадження (т.1 а.с.96).

03 квітня 2018 року від представника відповідача Свиріпи-Депутат В.З. надійшов відзив на позовну заяву в якій сторона відповідача заперечує проти позову та просить відмовити у задоволенні позову, оскільки ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дзвинячанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області, площею 1,60 га, кадастровий номер 6122482100601600160647, на підставі державного акту ЯЗ №335581 правомірно відповідно до розпорядження голови Збаразької районної державної адміністрації №689 від 14.10.2008, Закону України «Про порядок виділення в натурі земельних ділянок власникам земельних часток», розпорядчого акту органу місцевого самоврядування. Підстави для задоволення позову та скасування правовстановлюючого документа ОСОБА_2 відсутні (т.1 а.с.161-162).

16 квітня 2018 року від представника позивача – адвоката Радібової І.О. надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 судові витрати (т.1 а.с.110-114).

16 квітня 2018 року від представника позивача – адвоката Радібової І.О. надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів цивільної справи в якій просить задовольнити дане клопотання та приєднати наступні докази: копію розпорядження Збаразької РДА від 25 лютого 1997 року №47; копію розпорядження Збаразької РДА від 14 грудня 2001 року №356; копію рішення Дзвинячанської сільської ради від 16 вересня 2008 року №301; копію розпорядження Збаразької РДА від 14 жовтня 2008 року №689; копію рішення Дзвинячанської сільської ради від 20 квітня 2000 року №50; копію додатку №1 до рішення сесії Дзвинячанської сільської ради; копію рішення Дзвинячанської сільської ради від 31 травня 2001 року №83; інформацію на запит адвоката від 12.04.2018 року; інформацію на запит адвоката від 13.04.2018 року (т.1 а.с.116-131).

08 травня 2018 року від представника відповідача ОСОБА_6 надійшло клопотання в якому вона просить суд вжити заходів щодо забезпечення принципу законності, зокрема допущення до розгляду належних та допустимих доказів; не приймати/виключити з числа доказів недопустимі, неналежні докази чи ті, що подані з порушенням встановленого порядку (т.1 а.с.140-141).

08 травня 2018 року від представника позивача – адвоката Радібової І.О. надійшло клопотання про витребування з Лановецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області відомості про місце роботи з 1995 року по 2001 рік ОСОБА_2 , 1944 року народження, жительки с.Дзвиняча Збаразького району Тернопільської області та витребувати у ФОП ОСОБА_3 технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_2 на території Дзвинячанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області (т.1 а.с.142-145).

20 серпня 2018 року від представника позивача – адвоката Радібової І.О. надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копію технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_2 на території Дзвинячанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області (т.1 а.с.167-179).

26 жовтня 2018 року від представника позивача – адвоката Радібової І.О. надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів (т.1 а.с.199-208).

03 квітня 2019 року проведено підготовче судове засідання і справу призначено до судового розгляду (т.1 а.с.232-233).

28 листопада 2019 року від представника Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області надійшли за №02-1712/01-17 письмові пояснення щодо позову, в якому Збаразька районна державна адміністрація зазначає, що немає підстав для скасування Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №335581, що виданий ОСОБА_2 , оскільки правовстановлюючий документ на земельну частку (пай) виданий на підставі чинного законодавства (т.2 а.с.31-35).

16 лютого 2021 року від представника позивача адвоката Радібової І.О. на адресу суду надійшла заява, в якій вона просить у зв`язку із припиненням юридичної особи – Дзвинячанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області замінити третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог Дзвинячанську сільську раду на Вишнівецьку селищну раду Збаразького району Тернопільської (правонаступника) (т.2. а.с.121-124).

Ухвалою Збаразького районного суду від 16 лютого 2021 року постановлено замінити третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог Дзвинячанську сільську раду Збаразького району Тернопільської області правонаступником Вишнівецькою селищною радою Збаразького району Тернопільської області у даній справі (т.2. а.с.126).

24 червня 2021 року ухвалою Збаразького районного суду постановлено замінити третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову Збаразьку районну державну адміністрацію Тернопільської області на правонаступника Тернопільську районну державну адміністрацію Тернопільської області у даній справі (т.2. а.с.139-140).

Заслухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що предметом судового спору є визнання недійсним державного акта серії ЯЗ №335581 на право власності на земельну ділянку, площею 1,60 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Дзвинячанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області, кадастровий номер земельної ділянки 6122482100010010647, що виданий ОСОБА_2 на підставі розпорядження Збаразької районної держадміністрації від 14.10.2008 №689 та скасування державної реєстрації державного акта серії ЯЗ №335581 на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,60 га, кадастровий номер земельної ділянки 6122482100010010647, яка розташована на території Дзвинячанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області, що виданий ОСОБА_2 на підставі розпорядження Збаразької районної держадміністрації від 14.10.2008 №689.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

Так, протоколом зборів уповноважених членів колгоспу «Волинь» від 18.04.2001 №1 вирішено задовільнити заяву ОСОБА_2 і виділити її земельний пай, що стверджується архівним витягом (т.1 а.с.129).

Відповідач ОСОБА_2 перебуває членом колгоспу «Волинь» і працювала у колгоспі «Волинь» з 01.01.1958 в різні періоди по 31.08.1994, що стверджується довідкою, виданою 14.08.2018 Дзвинячанською сільською радою Збаразького району Тернопільської області, на підставі книг розрахунків колгоспу «Волинь» (т.1 а.с.88).

Рішенням Дзвинячанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області №301 від 16.09.2008 ОСОБА_2 надано згоду на передачу у приватну власність земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 1,60 га в урочищі «Цілина» згідно проекту землеустрою щодо розпаювання земель колективної власності колгоспу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відповідно до сертифікату про право на земельну частку (пай) серії ТР № 0341606 (т.1 а.с.130).

Згідно розпорядження Збаразької районної державної адміністрації від 14 жовтня 2008 року №689 громадянці ОСОБА_2 безоплатно передано у власність земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 1,60 га ріллі згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) селянської спілки «Волинь» за межами населеного пункту на території Дзвинячанської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1 а.с.131).

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №335581 від 07 квітня 2009 року, виданого на підставі розпорядження Збаразької районної державної адміністрації від 14 жовтня 2008 року № 689, ОСОБА_2 (відповідач) являється власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,60 га, яка розташована на території Дзвинячанської сільської ради (т.1 а.с.14).

Згідно повідомлення ФОП ОСОБА_3 від 28.09.2017 вбачається, що державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЗ №335581, виданий ОСОБА_2 на основі розпорядження Збаразької районної державної адміністрації №689 від 14 жовтня 2008 року, на яку до 2008 року не було визнано спадкоємців (т.1 а.с.19).

Судом встановлено, що спірний державний акт серії ЯЗ №335581 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6122482100010010647, виданий ОСОБА_2 на підставі чинного законодавства і підстав для скасування державної реєстрації державного акта немає.

Разом з тим, судом встановлені наступні фактичні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачки ОСОБА_5 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 20.11.2006 року виданого Дзвинячанською сільською радою (т.1 а.с.12), копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 28.11.1963 виданого Дзвинячанською сільською радою Збаразького району Тернопільської області (т.1 а.с.9), копіює свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 18.11.1979 виданого Вишнівецькою селищною радою (т.1 а.с.10).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 02 грудня 2016 року, виданого приватним нотаріусом Збаразького районного нотаріального округу Тернопільської області Шаль Н.О., позивач ОСОБА_1 являється спадкоємцем права на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності селянської спілки «Волинь» с.Дзвиняча Збаразького району Тернопільської області, розміром 1,68 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем після смерті якої був її син – ОСОБА_5 , який прийняв спадщину але не оформив своїх спадкових прав. Даний факт стверджується копією повторно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 22.09.2016 виданого Збаразьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (т.1 а.с.11), копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.12.2016 (т.1 а.с.13), копією сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР№0148502 від 05.03.1997р. (т.1 а.с.15).

Відповідно до розпорядження Збаразької районної державної адміністрації від 10 лютого 2017 року за №63-од, ОСОБА_1 дано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки (т.1 а.с.87).

Рішенням №РВ-6100176722017 від 02.08.2017 Державного кадастрового реєстратора Коник І.Б. позивачу ОСОБА_1 відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з причин: невідповідності електронного документа установленим вимогам; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки та рекомендовано звернутися до розробника документації із землеустрою для усунення перетину ділянок (т.1 а.с.20).

ОСОБА_4 значиться в списку громадян Дзвинячанської сільської ради власників сертифікатів, які вирішили обміняти сертифікати на державні акти на право власності на землю під №432 та при розподілі земельних ділянок шляхом жеребкування отримала земельну ділянку під №647 (а.с.124-125, 127, 128).

ОСОБА_4 не обміняла сертифікат на державний акт на право власності на землю.

Таким чином, судом встановлено, що у позивача ОСОБА_1 є право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності селянської спілки «Волинь» с.Дзвиняча Збаразького району Тернопільської області, розміром 1,68 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем після смерті якої був її син – ОСОБА_5 , який прийняв спадщину але не оформив своїх спадкових прав.

Позивач ОСОБА_1 може скористатися своїм правом на земельну частку (пай) і оформити право власності звернувшись до компетентних органів влади.

Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом лише до відповідача ОСОБА_2 , а не до органів влади. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Разом з тим, право на земельну частку (пай) позивача не може порушувати законне право власності відповідача на земельну ділянку, площею 1,60 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Дзвинячанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області, кадастровий номер земельної ділянки 6122482100010010647, що оформлено відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідачем не порушено право на земельну частку (пай) позивача.

Доказів щодо визнання недійсним та скасування державної реєстрації державного акта серії ЯЗ №335581 на право власності на земельну ділянку учасники судового розгляду суду не надали і їх судом не встановлено.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст.77 ЦПК України. Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

Як вбачається з ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд неодноразово роз`яснював сторонам та іншим учасникам судового розгляду, що обставини справи мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Також суд вжив всіх дозволених чинним законодавством заходів для повного і об`єктивного розгляду справи, роз`яснював сторонам, які користувалися правовою допомогою у даній справі, іншим учасникам судового розгляду, що наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги сторін, мають бути доведені належними та допустимими доказами.

Крім того, суд, неодноразово сприяв сторонам у витребуванні додаткових доказів, шляхом задоволення їх клопотань та надавав терміни для представлення доказів, залучав, дозволених суду чинним законодавством, всіх учасників судового розгляду до участі у даній цивільній справі з метою об`єктивного та справедливого вирішення справи, надавав сторонам час для можливого врегулювання даного спору, у зв`язку із чим неодноразово відкладався розгляд справи.

Суд не може вказувати сторонам, які докази необхідно надати суду для підтвердження своїх вимог та з власної ініціативи витребувати докази, оскільки згідно із вимогами ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона по справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними – якщо вони містять інформацію щодо предмета доказування.

Враховуючи те, що обов`язок щодо доказування покладається на сторони, суд вважає, що вказану справу слід вирішувати на підставі наявних доказів. На цьому неодноразово наполягали у судовому засіданні сторони.

Так, згідно відповіді адвокату Радібовій І.О. від 13.04.2018 Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області вбачається, що ОСОБА_4 значиться у списку громадян – членів селянської спілки « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСОБА_2 , ОСОБА_7 у списку громадян – членів селянської спілки «Волинь» відсутні (т.1 а.с.128). Однак, відповідачем у даній справі є ОСОБА_2 , а не ОСОБА_2 .

Разом з тим, довідкою, виданою 14.08.2018 Дзвинячанською сільською радою Збаразького району, на підставі книг розрахунків колгоспу «Волинь» встановлено, що відповідач ОСОБА_2 перебуває членом колгоспу «Волинь» і працювала у колгоспі «Волинь» з 01.01.1958 в різні періоди по 31.08.1994 (т.1 а.с.88).

Згідно п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 №720/95 право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно архівного витягу із протоколу зборів уповноважених членів колгоспу «Волинь» від 18.04.2001 №1 підтверджено, що слухали заяву ОСОБА_2 про виділення її земельного паю, який належав її покійній матері ОСОБА_7 , яка працювала в господарстві протягом працездатного віку і земельного паю не одержала, вирішили задовільнити заяву ОСОБА_2 і виділити її земельний пай (т.1 а.с.128).

Із наданих учасниками судового розгляду доказів, судом не встановлено, що протокол зборів уповноважених членів колгоспу «Волинь» від 18.04.2001 №1 видано з порушенням. Також позивач не зверталася до суду щодо визнання недійсним даного протоколу.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 5 червня 2003 року № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Судом встановлено, що сертифікат на земельну частку (пай) серії ТР №0341606 від 06 лютого 2002 року виданий відповідачу ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Збаразької районної державної адміністрації №47 від 25 лютого 1997 року відповідно до діючого законодавства і є правомірним. Також позивач не зверталася до суду щодо визнання недійсним даного сертифіката.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 належним чином оформила своє право власності на земельну частку (пай).

Відповідачем ОСОБА_8 не порушенні права позивача ОСОБА_9 в частині володіння, користування та розпорядження будь-якою земельною ділянкою.

Право позивача на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності селянської спілки «Волинь» с.Дзвиняча Збаразького району Тернопільської області, розміром 1,68 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем після смерті якої був її син – ОСОБА_5 , який прийняв спадщину але не оформив своїх спадкових прав, підлягає захисту іншим шляхом. Зокрема позивач може звернутися до державних органів з метою оформлення права на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності селянської спілки «Волинь» с.Дзвиняча Збаразького району Тернопільської області чи оскаржити рішення державних органів. Разом з тим, відповідач першою оформила своє право власності на земельну частку (пай) при наявності у рішеннях сільської ради і сертифікатах щодо відповідача і ОСОБА_4 посилання на номер паю 647. Зазначені рішення сільської ради і сертифікат про право власності ОСОБА_2 на земельну частку (пай) за номером 647 не визнанні недійсними і не скасовані. Із встановленого судом і наданих учасниками судового розгляду доказів, не вбачається підстав для визнання недійсними і не скасування рішення сільської ради і сертифіката про право власності ОСОБА_2 на земельну частку (пай).

Так, відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поняття права власності визначено у ст.316 ЦК України, згідно з якою правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності, що полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, визначено у ст.317 ЦК України.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на майно набувається, в тому числі і у порядку спадкування.

Главою 29 ЦК України (ст.ст.386-394) регулюється захист права власності.

Відповідно до ч.1 ст.126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Відповідно до ч.2 ст.90 Земельного кодексу України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Статтями 152, 155 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частин другої, третьої статті 125 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).

Разом з тим, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 не зверталася до суду про визнання недійсним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування чи інших підстав надання земельної ділянки відповідачу ОСОБА_2 , що відповідно до ст.152, 155 ЗК України також не може бути способом захисту порушеного права у даній справі.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Позивачем не надано і суду не встановлено належних та допустимих доказів неправомірного надання відповідачу земельної ділянки, навпаки судом встановлено і підтверджено належними та допустимими доказами те, що відповідачу належними, відповідними органами виділено земельний пай у селянській спілці «Волинь» с.Дзвиняча Збаразького району Тернопільської області і відповідач оформила право власності на земельний пай відповідно до вимог чинного законодавства.

Судом не установлено свавілля органів держави при видачі рішення сільради, виготовлення технічної документації та видання державного акта на право власності відповідача ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 1,60 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Дзвинячанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області, кадастровий номер 6122482100010010647.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач звертаючись у державні органи при оформленні права власності на земельну ділянку діяла відповідно до вимог чинного законодавства.

Судом не установлено факту накладення земельної ділянки відповідача ОСОБА_8 на земельну ділянку позивача ОСОБА_9 , оскільки остання не оформила право власності на земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства, а має тільки право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності селянської спілки «Волинь» с.Дзвиняча Збаразького району Тернопільської області, розміром 1,68 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Так, належними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та позивач не оформили відповідно до вимог чинного законодавства право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності селянської спілки «Волинь» с.Дзвиняча Збаразького району Тернопільської області, розміром 1,68 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем після смерті якої був її син – ОСОБА_5 , який прийняв спадщину але не оформив своїх спадкових прав.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, аналізу положення чинного законодавства України, досліджених в судовому засіданні доказів, суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсним та скасування державної реєстрації державного акта серії ЯЗ №335581 на право власності на земельну ділянку, площею 1,60 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Дзвинячанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області, кадастровий номер земельної ділянки 6122482100010010647, що виданий ОСОБА_2 на підставі розпорядження Збаразької районної держадміністрації від 14.10.2008 №689, оскільки відповідач ОСОБА_2 перебуває членом колгоспу «Волинь» і працювала у колгоспі «Волинь», згідно протоколу зборів уповноважених членів колгоспу «Волинь» її виділено земельний пай, видано сертифікат, рішенням Дзвинячанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області №301 від 16.09.2008 ОСОБА_2 законно передано у власність земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 1,60 га, і відповідачем оформлено право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,60 га, кадастровий номер земельної ділянки 6122482100010010647, відповідно до вимог чинного законодавства, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Враховуючи, що відповідач та її представник не заявляли вимог щодо судових витрат, а тому суд, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, вважає за необхідне судові витрати у справі покласти на сторони у розмірі фактично понесеному ними.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.13, 19 Конституції України, ст.ст.5, 15, 316, 317, 328, ч.1 296, 1301 ЦК України, ст.ст.90, 125, 126, 152, 155 ЗК України, ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 5 червня 2003 року № 899-IV, Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 №720/95, ст.ст.4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, –

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним, скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог: відділ у Збаразькому районі головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Вишнівецька селищна рада Кременецького району Тернопільської області, Тернопільська районна державна адміністрація Тернопільської області, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , – відмовити.

Судові витрати у справі покласти на сторони у розмірі фактично понесеному ними.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження даного рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Вступна та резолютивна частини даного рішення суду складені, підписані і проголошені суддею 26 жовтня 2021 року.

Дане повне рішення суду складено і підписано суддею 05 листопада 2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання с.Бутин Тернопільського району Тернопільської області, 47313, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання с.Дзвиняча Тернопільського району Тернопільської області, 47312, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: відділ у Збаразькому районі головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, місце знаходження майдан І.Франка, 1, м.Збараж Тернопільської області, 47302, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39859297.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: Тернопільська районна державна адміністрація Тернопільської області, місцезнаходження майдан Перемоги, 1, м.Тернопіль, 46009, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04058284.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: Вишнівецька селищна рада Кременецького району Тернопільської області, місцезнаходження вул.Грушевського, 6, смт.Вишнівець Кременецького району Тернопільської області, 47313, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04396420.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , місцезнаходження АДРЕСА_1 , реєстраційне свідоцтво № НОМЕР_8 від 24.01.2000, ліцензія АВ №51965 від 29.04.2010.

Суддя Богдан Олещук