Приговор № 100739209, 02.11.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/2/21

Справа № 643/40/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2021 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Власенка М. В.,

за участю:

секретарів судового засідання – Насирової М. М., Свешнікової О. О.,

прокурорів – Баштенко А. С., Савченко М. П., Семенюк В. В., Андрієвської Н. В., Юревич М. В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Сметаніна Д. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Московського районного суду м. Харкова обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020226060001584 від 09 жовтня 2020 року, № 12020225530000283 від 10 жовтня 2020 року та № 12020225470001362 від 27 жовтня 2020 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, із середньотехнічною освітою, не працюючого, не одруженого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

– 14 липня 2003 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від призначеного покарання з випробувальним терміном – 1 рік (основний строк не вказаний);

– 15 липня 2008 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 1, 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 353, ст. 70 КК України до 4-х років позбавлення волі, звільнений з Диканівської ВК № 12 Харківської області – 02 вересня 2011 року, за законом про амністію від 08 липня 2011 року;

– 01 грудня 2014 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353, ст. 70 КК України до позбавлення волі, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано з 09 квітня 2012 року (основний строк не вказаний), звільнений з Харківського СІЗО № 27 – 09 грудня 2014 року, за відбуттям строку призначеного покарання;

– 30 березня 2016 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353, ч. 1 ст. 70 КК України до 2-х років позбавлення волі, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано з 11 квітня 2015 року, звільнений з Харківського СІЗО № 27 – 13 травня 2016 року, за відбуттям строку призначеного покарання;

– 22 січня 2018 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353, ч. 1 ст. 70 КК України до 2-х років 6-ти місяців позбавлення волі, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано з 26 серпня 2016 року до 20 червня 2017 року, звільнений з Харківського СІЗО № 27 – 27 квітня 2018 року, за відбуттям строку призначеного покарання;

– 08 липня 2020 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353, ч. 1 ст. 70 КК України до 2-х років 6-ти місяців позбавлення волі, 25 серпня 2020 року Харківський апеляційний суд вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 липня 2020 року змінив, так відповідно ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року) зарахував у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 13 серпня 2018 року по 25 серпня 2020 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2020 року близько 17:00 год. ОСОБА_1 , знаходячись неподалік будинку № 8 по вулиці Северина Потоцького в м. Харкові, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, підійшов до раніше незнайомого йому малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в той момент грався на належному його товаришу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мобільному телефоні марки «ZTE Blade V10», якому представився працівником поліції, і під приводом здійснення перевірки мобільних телефонів, здобутих злочинним шляхом, зажадав, щоб малолітній ОСОБА_2 передав йому вищезазначений мобільний телефон, повідомивши, що після перевірки поверне його. Далі, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, насправді не маючи наміру повертати вказаний мобільний телефон, отримав від малолітнього ОСОБА_2 вказане майно, тим самим, шахрайським шляхом заволодів мобільним телефоном «ZTE Blade V10», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 6/2457СЕ-20 від 16 листопада 2020 року складає 1506,66 грн. Після чого, ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчинення злочину втік, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, чим самим спричинив матеріальний збиток на вказану суму.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України – тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім цього, 30 вересня 2020 року близько 17:00 год, ОСОБА_1 , знаходячись неподалік будинку № 8 по вулиці Северина Потоцького в м. Харкові, маючи намір, спрямований на самовільне привласнення владних повноважень, з метою заволодіння майном шляхом обману малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , представився співробітником поліції, тим самим викликав у ОСОБА_2 упевненість в тому, що він є співробітником поліції, таким чином, самовільно присвоївши владні повноваження. Після цього, ОСОБА_1 , продовжуючи свій злочинний умисел, вчинив суспільно небезпечне діяння, заволодівши мобільним телефоном малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом обману, під приводом проведення перевірки мобільного телефону, а далі, з викраденим майном з місця вчинення злочину втік, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд.

Своїми діями, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 353 КК України – тобто самовільне присвоєння владних повноважень, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь.

08 жовтня 2020 року близько 12:30 год., ОСОБА_1 знаходячись неподалік від будинку 48 по вул. Грозненській у м. Харкові, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, підійшов до раніше незнайомих йому малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яким повідомив завідомо неправдиві дані, а саме те, що він є працівником поліції, та пред`явивши якийсь папірець за службове посвідчення, під приводом здійснення перевірки мобільних телефонів, здобутих злочинним шляхом, попросив, щоб малолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передали йому свої мобільні телефони, які останні мали при собі, повідомивши, що після перевірки поверне їх. Далі, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, насправді не маючи наміру повертати мобільні телефони, отримав від малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які сприйняли ОСОБА_1 за працівника поліції і не здогадувалися про його дійсні злочинні наміри, вказане майно, тим самим, шахрайським шляхом заволодів мобільним телефоном моделі «Xiaomi Redmi 9A» 32 Gb Peacod Green, вартістю 2598,00 грн., що належить ОСОБА_4 , та мобільним телефоном моделі «TecnomobilePOP 2 F» 16 Gb, вартістю 1143,00 грн., що належить ОСОБА_5 . Після чого, ОСОБА_1 з незаконно здобутим майном з місця вчинення злочину втік, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_4 та ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України – тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім цього, 08 жовтня 2020 року близько 12:30 год., ОСОБА_1 знаходячись неподалік від будинку 48 по вул. Грозненській в м. Харкові, діючи умисно, маючи намір, спрямований на самовільне привласнення владних повноважень, з метою заволодіння майном шляхом обману у малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , насправді не будучи працівником поліції, під виглядом службового посвідчення пред`явив якийсь папірець, тим самим викликавши у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 упевненість в тому, що він є працівником поліції, таким чином, самовільно присвоївши владні повноваження. Після цього, ОСОБА_1 , продовжуючи свій злочинний умисел, під приводом проведення перевірки мобільних телефонів, вчинив суспільно небезпечне діяння, що виразилося у незаконному заволодінні шляхом обману мобільними телефонами, що належали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Після чого, ОСОБА_1 з незаконно здобутим майном з місця вчинення злочину втік, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд.

Своїми діями, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 353 КК України – тобто самовільне присвоєння владних повноважень, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь.

09 жовтня 2020 року близько 13:10 год., ОСОБА_1 знаходячись неподалік будинку № 17 по вулиці Електровозній в м. Харкові, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, підійшов до раніше незнайомого йому малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , якому представився працівником поліції, і під приводом здійснення перевірки мобільних телефонів, здобутих злочинним шляхом, зажадав, щоб малолітній ОСОБА_6 передав належний йому мобільний телефон «Huawei Y6 2019», який той мав при собі, повідомивши, що після перевірки поверне його. Далі, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, насправді не маючи наміру повертати вказаний мобільний телефон, отримав від малолітнього ОСОБА_6 вказане майно, тим самим, шахрайським шляхом заволодів мобільним телефоном «Huawei Y6 2019», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4032/20 від 23 листопада 2020 року складає 2479,20 грн. Після чого, ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчинення злочину втік, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, чим самим спричинив матеріальний збиток ОСОБА_7 на вказану суму.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України – тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім цього, 09 жовтня 2020 року близько 13:10 год., ОСОБА_1 знаходячись неподалік будинку № 17 по вулиці Електровозній в м. Харкові, маючи намір, спрямований на самовільне привласнення владних повноважень, з метою заволодіння майном шляхом обману у малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , представився співробітником поліції, тим самим викликав у ОСОБА_6 упевненість в тому, що він є співробітником поліції, таким чином, самовільно присвоївши владні повноваження. Після цього, ОСОБА_1 , продовжуючи свій злочинний умисел, зробив суспільно небезпечне діяння, заволодівши мобільним телефоном малолітнього шляхом обману, під приводом проведення перевірки мобільного телефону, а далі, з викраденим майном з місця вчинення злочину втік, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд.

Своїми діями, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 353 КК України – тобто самовільне присвоєння владних повноважень, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь.

09 жовтня 2020 року близько 13:15 год., ОСОБА_1 знаходячись неподалік будинку № 17 по вулиці Електровозній в м. Харкові, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, підійшов до раніше незнайомого йому малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , якому представився працівником поліції, і під приводом здійснення перевірки мобільних телефонів, здобутих злочинним шляхом, зажадав, щоб малолітній ОСОБА_8 передав належний йому мобільний телефон «Redmi 6a» 2/32 GB, який той мав при собі, повідомивши, що після перевірки поверне його. Далі, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, насправді не маючи наміру повертати вказаний мобільний телефон, отримав від малолітнього ОСОБА_8 вказане майно, тим самим, шахрайським шляхом заволодів мобільним телефоном «Redmi 6А» 2/32 GB, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4033/20 від 23 листопада 2020 року складає 1870,00 грн. Після чого, ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчинення злочину втік, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, чим самим спричинив матеріальний збиток ОСОБА_9 на вказану суму.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України – тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім цього, 09 жовтня 2020 року близько 13:15 год., ОСОБА_1 знаходячись неподалік будинку № 17 по вулиці Електровозній в м. Харкові, маючи намір, спрямований на самовільне привласнення владних повноважень, з метою заволодіння майном шляхом обману малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , представився співробітником поліції, тим самим викликав у ОСОБА_8 упевненість в тому, що він є співробітником поліції, таким чином, самовільно присвоївши владні повноваження. Після цього, ОСОБА_1 , продовжуючи свій злочинний умисел, зробив суспільно небезпечне діяння, заволодівши мобільним телефоном малолітнього шляхом обману, під приводом проведення перевірки мобільного телефону, а далі, з викраденим майном з місця вчинення злочину втік, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд.

Своїми діями, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 353 КК України – тобто самовільне присвоєння владних повноважень, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь.

11 жовтня 2020 року близько 13:45 год., ОСОБА_1 знаходився неподалік станції метро «Перемога» виходу № 3, по проспекту Людвига Свободи, 52-А у м. Харкові, де зустрів малолітню особу, яким виявився ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у якого ОСОБА_1 помітив належний йому мобільний телефон, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 раптово виник злочинний намір спрямований на протиправне заволодіння даним мобільним телефоном шляхом обману, а саме, належним малолітньому ОСОБА_10 , мобільним телефоном: ТМ «Iphone X 64 Gb Space Gray», у корпусі сірого кольору вартістю, згідно висновку товарознавчої експертизи № 301 від 04 листопада 2020 року – 12450,00 грн. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи злочинний умисел, направлений на незаконне особисте збагачення шляхом обману та зловживання довірою, з корисливих мотивів, підійшов до малолітнього ОСОБА_10 та зупинивши останнього, назвався при цьому робітником Національної поліції України, пред`явивши невстановлене посвідчення особи, та повідомив, що він перевіряє усі мобільні телефони на причетність їх до контрабандного товару, у зв`язку з чим ОСОБА_1 з метою отримання доступу до телефону ОСОБА_10 , імітуючи, що він дійсно є співробітником поліції і діє ніби законно попросив ОСОБА_10 ввести комбінацію символів та цифр на телефоні після чого на ньому висвітилась інформація. При цьому ОСОБА_10 , введений в оману та нічого не підозрюючи про злочинні наміри раніше йому незнайомого ОСОБА_1 , виходячи з помилкової впевненості в добросовісних діях останнього, погодився на прохання останнього і добровільно на прохання ОСОБА_1 передав мобільний телефон останньому для перевірки відношення його до контрабандного товару. Далі ОСОБА_1 продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір направлений на заволодіння майном ОСОБА_10 шляхом обману та зловживання довірою, підтвердив, що телефон відноситься до контрабандного товару, та він його залишає собі. У подальшому малолітній ОСОБА_10 попросив повернути належний йому мобільний телефон, на що ОСОБА_1 зажадав від малолітнього ОСОБА_10 прослідувати нібито до підрайону поліції, та під час руху зупинився біля дитячого майданчика біля буд. 7 по вул. Ахсарова, повідомив що підрайон поліції закритий та надав розписку про отримання телефону: «Я ОСОБА_11 взял у ОСОБА_10 телефон айфон Х 11.10.2020». Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, звернувши зазначене майно на власну користь та розпорядився ним у подальшому на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду, згідно висновку товарознавчої експертизи № 301 від 04 листопада 2020 року – 12450,00 грн.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України – тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім цього, 11 жовтня 2020 року, приблизно о 13:45 год., ОСОБА_1 знаходячись неподалік станції метро «Перемоги», вихід №3, по проспекту Людвига Свободи, 52-А м. Харкова, маючи намір, спрямований на самовільне присвоєння владних повноважень, з метою протиправного заволодіння майном у неповнолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , шляхом обману та зловживання довірою, насправді не будучи працівником поліції, під виглядом службового посвідчення пред`явив якусь пластикову картку видаючи її при цьому за посвідчення працівника поліції, тим самим самовільно присвоїв собі владні повноваження, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на перевірку мобільного телефону ТМ «Iphone X 64 Gb Space Gray», у корпусі сірого кольору, ОСОБА_10 . Після чого, ОСОБА_1 з незаконно здобутим мобільним телефоном ТМ «Iphone X 64 Gb Space Gray», у корпусі сірого кольору з місця вчинення злочину втік, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд.

Своїми діями, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 353 КК України – тобто самовільне присвоєння владних повноважень, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь.

26 жовтня 2020 року, приблизно об 11:30 год., ОСОБА_1 перебуваючи неподалік ЗОШ № 111 по вул. Бучми, 18-Д, м. Харкова, зустрів малолітню особу, яким виявився ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у якого ОСОБА_1 помітив належний йому мобільний телефон, у зв`язку з чим, у ОСОБА_1 раптово виник злочинний намір спрямований на протиправне заволодіння даним мобільним телефоном шляхом обману, а саме, належним малолітньому ОСОБА_12 , мобільним телефоном: ТМ «Samsung A31 Prism Crush black 128 Gb», у корпусі чорного кольору, вартістю, згідно висновку товарознавчої експертизи № 42 від 03 листопада 2020 року – 4500,00 грн. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи злочинний умисел, направлений на незаконне особисте збагачення шляхом обману, з корисливих мотивів, підійшов до малолітнього ОСОБА_12 та зупинивши останнього, назвався при цьому робітником Національної поліції України, пред`явивши невстановлене посвідчення особи, та повідомив, що він перевіряє усі мобільні телефони на причетність їх до контрабандного товару, у зв`язку з чим ОСОБА_1 з метою отримання доступу до телефону ОСОБА_12 , імітуючи, що він дійсно є співробітником поліції та діє ніби законно, попросив ОСОБА_12 ввести комбінацію символів та цифр на телефоні після чого на ньому висвітилась інформація. При цьому ОСОБА_12 , введений в оману та нічого не підозрюючи про злочинні наміри раніше йому незнайомого ОСОБА_1 , виходячи з помилкової впевненості в добросовісних діях останнього погодився на прохання останнього і добровільно на прохання ОСОБА_1 передав мобільний телефон останньому для перевірки відношення його до контрабандного товару. Після цього, ОСОБА_1 зажадав від малолітнього ОСОБА_12 прослідувати за ним для написання ним розписки, при цьому провів малолітнього ОСОБА_12 до будинку АДРЕСА_2 . На прохання малолітнього ОСОБА_12 повернути мобільний телефон, ОСОБА_1 не відреагував, після чого надав малолітньому ОСОБА_12 розписку про отримання мобільного телефону ТМ «Samsung A31 Prism Crush black 128 Gb», у корпусі чорного кольору та номер кабінету, де вказаний телефон необхідно забрати в присутності батьків після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, звернувши зазначене майно на власну користь та розпорядившись ним у подальшому на свій розсуд, чим заподіяв малолітньому потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду, згідно висновку товарознавчої експертизи № 42 від 03 листопада 2020 року – 4500,00 грн.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України – тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім цього, 26 жовтня 2020 року, приблизно об 11:30 год., ОСОБА_1 знаходячись неподалік ЗОШ № 111 по вул. Бучми, 18-Д, м. Харкова, маючи намір, спрямований на самовільне присвоєння владних повноважень, з метою протиправного заволодіння майном у малолітнього ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , шляхом обману та зловживання довірою, насправді не будучи працівником поліції, під виглядом службового посвідчення пред`явив якусь пластикову картку видаючи її при цьому за посвідчення працівника поліції, тим самим самовільно присвоїв собі владні повноваження, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на перевірку мобільного телефону ТМ «Samsung A31 Prism Crush black 128 Gb», у корпусі чорного кольору, ОСОБА_12 . Після чого, ОСОБА_1 з незаконно здобутим мобільним телефоном ТМ «Samsung A31 Prism Crush black 128 Gb», у корпусі сірого кольору з місця вчинення злочину втік, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд.

Своїми діями, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 353 КК України – тобто самовільне присвоєння владних повноважень, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України, визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся та дав показання, які відповідають обставинам вчинення кримінальних правопорушень, встановленим як досудовим розслідуванням, так і судовим розглядом.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Показання ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

ОСОБА_1 погодився на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів, окрім його особистого допиту та вивчення матеріалів кримінального провадження, які характеризують його як особу, пояснивши, що рішення його є добровільним і наслідки, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України йому зрозумілі.

Відтак, суд розглянув провадження за правилами, передбаченими ч. 3 ст. 349 КПК України.

За таких обставин, суд вважає вину ОСОБА_1 доведеною повністю, кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, та за ч. 1 ст. 353 КК України, тобто самовільне присвоєння владних повноважень, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь – вірною.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, наслідки, які настали від їх скоєння, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, його відношення до скоєних правопорушень та дані про його особистість.

Кримінальні правопорушення, вчинені обвинуваченим, передбачені ч. 1 ст. 353 КК України, відповідно до ст. 12 КК України віднесено до кримінальних проступків.

Кримінальні правопорушення, вчинені обвинуваченим, передбачені ч. 2 ст. 190 КК України, відповідно до ст. 12 КК України віднесено до нетяжких злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних корисливих майнових злочинів, не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставиною, яка, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, оскільки він критично оцінює свою протиправну поведінку і висловлює готовність бути покараним за вчинене.

Обставиною, яка, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінальних правопорушень щодо малолітніх дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відтак, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 повинно бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження нових злочинів у межах санкції кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України та з урахуванням ст. 70 КК України у вигляді позбавлення волі, оскільки саме цей вид покарання буде мати вплив на його виправлення та попередження нових злочинів, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання як обвинуваченим, так і іншими особами. З урахуванням небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення, а також із урахуванням форми вини й мотивів вчинення злочину, тяжкості і суспільної небезпечності вчинених злочинів та особи обвинуваченого, з урахуванням вчинення злочинів щодо малолітніх дітей суд не знаходить підстав для застосування при призначенні покарання ст. 69 та 75 КК України.

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2020 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк тримання під вартою ухвалено рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 12:40 год. 15 листопада 2020 року.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з моменту фактичного затримання, який рахується з 15 листопада 2020 року, виходячи із співвідношення, згідно якого одному дню тримання під вартою (попереднього ув`язнення) відповідає один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, раніше застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Відповідно до вимог ст. 128 КПК України, цивільним позивачем – законним представником малолітнього потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – ОСОБА_13 заявлено цивільний позов, відповідно до якого вона просить стягнути з обвинуваченого на її користь грошові кошти в сумі 1500,00 грн. матеріальної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 128 КПК України, цивільним позивачем – законним представником малолітнього потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 – ОСОБА_7 заявлено цивільний позов, відповідно до якого він просить стягнути з обвинуваченого на його користь грошові кошти в сумі 5000,00 грн. матеріальної шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Щодо цивільного позову ОСОБА_13 , суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки під час судового розгляду підтверджено обставини та підстави на яких ґрунтуються такі вимоги, а вартість викраденого мобільного телефону «ZTE Blade V10», згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 6/2457СЕ-20 від 16 листопада 2020 року складає 1506,66 грн.

Щодо цивільного позову ОСОБА_7 , суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в межах його доведеності, а саме на його користь з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає стягненню сума вартості викраденого мобільним телефоном «Huawei Y6 2019» у розмірі 2479,20 грн., яка підтверджена висновком судово-товарознавчої експертизи № 4032/20 від 23 листопада 2020 року.

Законними представниками потерпілих – ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 претензії матеріального та морального характеру до обвинуваченого не заявлялись.

Малолітньому потерпілому ОСОБА_8 шкоду, завдану кримінальним правопорушенням на суму 1870,00 грн. відшкодовано, шляхом повернення викраденого майна.

Витрати на проведення експертизи № 6/2398СЕ-20 від 02 листопада 2020 року, що проводилась Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, у розмірі 490,35 грн.; № 6/2547СЕ-20 від 17 листопада 2020 року, що проводилась Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, у розмірі 490,35 грн.; № 6/2398СЕ-20 від 02 листопада 2020 року, що проводилась Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, у розмірі 490,35 грн., відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Витрати на проведення експертизи № 4032/20 від 23 листопада 2020 року, що проводилась судовим експертом ОСОБА_18 , у розмірі 300,00 грн.; № 4033/20 від 23 листопада 2020 року, що проводилась судовим експертом ОСОБА_18 , у розмірі 300,00 грн., відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Відомостей щодо вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, матеріали справи не містять.

Керуючись ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353 Кримінального кодексу України та призначити покарання:

за ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців;

за ч. 1 ст. 353 Кримінального кодексу України у виді арешту строком на 6 (шість) місяців.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Початок строку відбуття призначеного ОСОБА_1 покарання рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 15 листопада 2020 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Цивільний позов ОСОБА_13 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_13 матеріальну шкоду в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 2479 (дві тисячі чотириста сімдесят дев`ять) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (стягувач платежу – Держава, код доходів – 24060300, отримувач платежу – УК Слобісь/мХар Слобідськи/24060300, п/рахунок – UA298999980313050115000020005, код отримувача (ЄДРПОУ) – 37999680, банк – Казначейство України (ЕАП) витрати за проведення експертиз № 6/2398СЕ-20 від 02 листопада 2020 року, що проводилась Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, у розмірі 490 (чотириста дев`яносто) грн. 35 коп.; № 6/2547СЕ-20 від 17 листопада 2020 року, що проводилась Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, у розмірі 490 (чотириста дев`яносто) грн. 35 коп.; № 6/2398СЕ-20 від 02 листопада 2020 року, що проводилась Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, у розмірі 490 (чотириста дев`яносто) грн. 35 коп., а всього 1471 (одна тисяча чотириста сімдесят одна) грн. 05 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь судового експерта Зєлєніної Євгенії Володимирівни (розрахунковий рахунок КБ «ПриватБанк»: НОМЕР_1 , номер облікової карти платника податків: НОМЕР_2 ) витрати за проведення експертиз № 4032/20 від 23 листопада 2020 року у розмірі 300 (триста) грн. 00 коп.; № 4033/20 від 23 листопада 2020 року, у розмірі 300 (триста) грн. 00 коп., а всього 600 (шістсот) грн. 00 коп.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Redmi 6A» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який переданий на відповідальне зберігання законному представнику малолітнього потерпілого ОСОБА_8 – ОСОБА_9 – вважати повернутим потерпілому.

Речовий доказ, а саме «фрагмент білого листка паперу із текстом», який визнано речовим доказом по кримінальному провадженню № 12020220060001584 від 09 жовтня 2020 року, згідно постанови про визнання речових доказів від 15 жовтня 2020 року, зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Речовий доказ, а саме «СD-R диск з відеозаписом», який визнано речовим доказом по кримінальному провадженню № 12020220060001584 від 09 жовтня 2020 року, згідно постанови про визнання речових доказів від 16 листопада 2020 року, зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Речовий доказ, а саме «закупочний акт, виготовлений на фрагменті паперу білого кольору, розміром 19,5*13,5 см., на якому мається печатний та рукописний текст: Составляется в момент совершения покупки; Утверждаю в сумме грн. 1,500 грн.; Руководитель предприятия ___; 09.10.2020 г.; ЗАКУПОЧНИЙ АКТ 09.10.2020; ОСОБА_19 , куплено у ОСОБА_1 ; паспорт: серия ___; адрес: АДРЕСА_3 ; далі йде таблиця, в якій вказано рукописним текстом: телефон редми 6А 2/32 гб им. 866789042120288 сума 750; телефон Huawei Y6 имей НОМЕР_5 сума 750; сума прописью: тысяча пятсот грн.; деньги получил (подпись)», який визнано речовим доказом по кримінальному провадженню № 12020220530002246, згідно постанови про визнання речовими доказами від 25 листопада 2020 року, зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Речові докази, а саме «Закупочний акт від 11.10.2020, Закупочний акт від 26.10.2020, аркуш паперу білого кольору в клітинку, розміром 9*6 см., на якому мається рукописні записи виконані барвником чорного кольору, а саме «Я, ОСОБА_11 , взял у ОСОБА_10 тел. Айфон х 11.10.2020 (далі підпис), каб. 106.», які визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 12020225470001362, згідно постанови про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 23 грудня 2020 року, зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Московський районний суд м. Харкова.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя М. В. Власенко