Постановление суда № 10073213, 16.06.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-2814/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" червня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Василенка Я.М., Усенка В.Г.,

при секретарі: Приходько Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «М Авітек»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.08.2009 року у справі за їх позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «М Авітек»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №000079222010 від 25.02.2009р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.08.2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ТОВ «М Авітек»подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі посилаються на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважають, що судом першої інстанції неповно зясовані обставини, які мають істотне значення для справи, а встановлені судом висновки не відповідають обставинам справи, що є безумовною підставою для скасування рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Окружний адміністративний суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність відмови в позові.

Апеляційна інстанція повністю погоджується з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 13.02.09 року ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України згідно інформації ТОВ КБ «Актив-Банк»№ 19/2417 від 05.08.2008 року, № 19/2076 від 04.07.08 року по контрактах № 03/07-114П від 12.09.2007 року, від 21.12.2007 року № 01010107/4807-03/12569, про що складено акт № 46/22-2/32828098.

Перевіркою встановлено повернення валютних коштів в сумі 2 221 744,35 рублів РФ, порушення вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»по контрактах № 03/07-114П від 12.09.07 року, № 01010174807-03/12569 від 21.12.2007 року, порушення вимог п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»в частині несвоєчасного подання декларації «Про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за межами України» станом на 01.10.08 року.

Як зазначено в акті перевірки, про перетин придбаною ТОВ «М Авітек»продукцією митного кордону України та його митне оформлення свідчать наявні у матеріалах справи вантажно-митні декларації № 732328 від 21.11.2008 року на суму 1 509 558,57 руб. РФ, № 736842 від 26.12.08 року на суму 2 157 885,76 руб. РФ авіа та товарні накладні № 28491від 12.09.08 року, № 28440 від 15.08.08 року, а також постанова Київської регіональної митниці про порушення митних правил № 1183/1000/08.

Разом з тим, розрахунок за ввезену на митну територію України продукцію був здійснений з порушенням вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

На підставі акта перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва було розраховано пеню в сумі 406 039,00 грн. та штрафні санкції в сумі 510,00 грн.

25.02.09 року ДПІ у Печерському районі м. Києва винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000792220/0 на суму 406 039,00 грн.

Як вбачається з ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, яка затверджена постановою правління Національного банку України від 24 березня 1999 року №136 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 28 травня 1999 року за №338/3631) із змінами і доповненнями, внесеними, зокрема, постановою від 13 грудня 2006 року №455, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 січня 2007 року за №37/13304 (введена в дію з 29 січня 2007 року), день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною та лізинговою операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією ліцензій. Здійснення поставки - оформлення ВМД ( у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).

Пунктом 1.11 зазначеної Інструкції передбачено, що підставою для зняття банком з контролю експортної, імпортної та лізингової операції резидента за умови надання останнім документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями цього резидента, крім підстав, передбачених іншими розділами цієї Інструкції, може бути, зокрема, копія оформленої ВМД, засвідчена в порядку, установленому Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 574 ( зі змінами), у разі втрати резидентом ії оригіналу надана на письмовий запит резидента (за наявності інформації про зазначену ВМД у реєстрі ВМД). Факт перетину митного кордону не може свідчити про здійснення поставки товару в розумінні статті 2 Закону України від 31.05.2007р. №1108-У «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до пункту 2 ст. 1 Митного кодексу України, ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку. Митним кодексом встановлені певні послідовності і обов'язкові процедури митного оформлення товару, що переміщується через митний кордон України, які мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів. Ввезений на митну територію товар, що не пройшов усіх передбачених Митним кодексом процедур митного оформлення не може бути переданий його набувачу і при таких умовах немає підстав вважати закінченою імпортну операцію резидента з поставки товарів.

Згідно ст. 78 Митного кодексу України, митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу та митного режиму. Зокрема, статтею 185 Митного кодексу України встановлено 13 видів митного режиму, в тому числі, імпорт. Поняття митного режиму імпорт (код 40 згідно класифікатора процедур переміщення товарів через митний кордон України) визначено в статті 188 Митного кодексу, відповідно до якої, товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

При переміщені товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях митне оформлення товару в режимі «імпорт»супроводжується складанням і поданням декларантом вантажної митної декларації типу ІМ-40, форма і реквізити якої передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574 «Про затвердження положення про вантажну митну декларацію».

Відповідно до п. 8 Положення про вантажну митну декларацію - оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів та/або транспортних засобів у заявленому митному режимі і прав та обов'язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

Датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД (типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт». ЇМ-"2 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищена; або руйнування»).

З наведеного вбачається, що ТОВ «М Авітек»порушено вимоги ст. 2 Закону України від 31.05.2007р. №1108-У «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», тому податковим органом правомірно нарахована пеня по контракту у відповідності до ст. 4 вказаного закону.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про необхідність відмови в позові.

Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «М Авітек»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.08.2009 року у справі за їх позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «М Авітек» відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.08.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 21.06.2010 року.