Постановление суда № 100726520, 16.09.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2330/20

Провадження № 1-кп/0182/358/2021

У Х В А Л А

Іменем України

16.09.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Чуприни А.П.

секретаря судового засідання Садченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про вчинені кримінальні правопорушення за якими внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040340000342 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст. 115 КК України

за участю сторін судового провадження:

прокурора Кахути І.Ю.

захисника Дятлова А.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого Перевертайло Л.Т.

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження № 12020040340000342 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст. 115 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання і просив суд продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого, оскільки, стосовно нього продовжують існувати ризики, які враховувались при обранні запобіжного заходу, а саме ризики переховування від суду обвинуваченого,

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти клопотання прокурора, вважав його немотивованим, зазначив, що дослідженими в судовому засіданні доказами його вина не підтверджується, крім того допитані вже всі свідки і потерпілий, він ніяким чином не може тиснути на них.

Захисник Дятлов А.М. також заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Потерпілий ОСОБА_2 та адвокат Перевертайло Л.Т. підтримали клопотання прокурора.

Вислухавши думку сторін судового провадження, суд враховує наступне.

Відповідно до п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Що стосується доказів вини обвинуваченого, то суд виходить з наступного.

Обґрунтовану підозру у вчиненні кримінального правопорушення Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визнає обов`язковою умовою правомірності і законності попереднього ув`язнення. Проте, поняття "обґрунтована підозра" відповідно до мети підпункту "с" п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) у практиці ЄСПЛ має певні особливості. Це поняття не є тотожним поняттю "обґрунтоване обвинувачення" й на стадії арешту чи затримання особи не вимагається, щоб було достатньо доказів саме для висновку про винуватість особи у вчиненні того чи іншого правопорушення. Обґрунтована підозра для попереднього ув`язнення у практиці ЄСПЛ - це існування фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача, що конкретна особа могла вчинити злочин. Однак тлумачення поняття "обґрунтована підозра" і висновок про те, що саме може розглядатися як така підозра, залежить від усіх обставин кримінального правопорушення (рішення ЄСПЛ від 30.08.90 р. у справі "Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства"). Тобто, розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1 (с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, § 45).

ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні особливо тяжкого злочину, результатом вчинення якого стала смерть людини, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

Таке суворе покарання, за думкою суду може спонукати обвинуваченого у разі зміни йому запобіжного заходу переховуватись від суду, і як зазначено в рішенні ЄСПЛ «Москаленко проти України», п.36, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду.

Крім того, вирішуючі питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків, так як ніхто з його родичів до зали суду не з`являються станом розгляду справи не цікавляться.

Вищенаведене свідчить, що ОСОБА_1 , у разі зміни йому запобіжного заходу з тримання під вартою, може покинути межі м. Нікополя з метою переховування від суду.

Ніякий запобіжний захід, крім тримання під вартою не зможе запобігти ризику переховування від суду.

З огляду на наявність ризиків переховування від суду, суд вважає клопотання прокурора мотивованим та таким, що підлягає задоволенню.

Строк тримання під вартою обвинуваченого, належить продовжити не більш ніж на 2 місяці.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК України, застава не визначалась.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою щодо обвинуваченого - задовольнити.

Продовжити щодо ОСОБА_1 строкдії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не більше, ніж на 2 місяці, тобто з 16.09.2021 року до 16.11.2021 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга на протязі п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: А. П. Чуприна