Решение № 100689788, 19.10.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 332/2334/20

Провадження № 2/127/4541/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,

за участю секретаря Тріща Т.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що 27.03.2017 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту з Правилами №11488860000, відповідно до умов якого останньому надано кредит у розмірі 130311,33 грн. шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника, зі сплатою процентів у розмірі 15,00% річних. Також ОСОБА_1 зобов`язався 25 числа кожного місяця повертати кредит та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетного платежу у розмірі 2710,00 грн., але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 15.05.2023 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту (п.п. 1.2.1, 1.2.4., 1.2.5., 1.2.7., 1.2.10 кредитного договору).

В забезпечення виконання кредитних зобов`язань позичальника, 27.03.2017 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки №269041 (основний борг) та №269041 (проценти та інші платежі), за умовами якого поручитель зобов`язався відповідати за виконання позичальником зобов`язань перед кредитором щодо повернення кредиту у розмірі 130311,33 грн. та за порушення основного зобов`язання в межах суми 65155,67 грн., а саме щодо сплати процентів, комісій, пені, що виникли з кредитного договору, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Позивач зазначає, що всупереч умов кредитного договору ОСОБА_1 не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам протягом тривалого часу, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання. В зв`язку з цим, позивач направив відповідачам вимоги про усунення порушень кредитного договору та у разі не погашення простроченої заборгованості – про дострокове повернення кредиту, яка була залишена без виконання.

Так, станом на 09.09.2020 року заборгованість за кредитним договором становила 81964,87 грн., яка складається з: 81190,49 грн. – заборгованості за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість 8589,59 грн.; 756,87 грн. – пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, нарахована за строк з 10.09.2019 року по 29.02.2020 року; 17,51 грн. – пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами (які нараховані згідно ст. 1048 ЦК України) за строк з 28.09.2019 року по 10.10.2019 року. Оскільки станом на день подання позову зобов`язання щодо погашення заборгованості не виконуються, то позивач звернувся в суд з цим позовом та просив:

-стягнути на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11488860000 від 27.03.2017 року у розмірі 81964,87 грн. з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_3 ;

-стягнути з відповідачів на користь АТ «УкрСиббанк» понесений судовий збір у розмірі 2102,00 грн. у рівних частках з кожного по 1051,00 грн. та фактично понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але подав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 та його представнк ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що кредит було оформлено для рефінансування іншого кредиту у цьому ж банку за 2017 рік. Також додали, що квартира ОСОБА_1 знаходиться під іпотекою, а тому строк виконання боргового зобов`язання вважається таким, що настав після 61 календарного дня з дати одержання позичальником повідомлення. Проте, Форма 103 (Список 5225) вимагає зазначення повної адреси, а не лише індексу та назви міста. Індекс ОСОБА_1 вказаний не правильний. Частково заборгованість була погашена 09.09.2020 року в розмірі 81964,87 грн., тобто строк виконання зобов`язання ще не настав, у банку не виникло право вимоги повного виконання зобов`язання. Наразі має місце заборгованість в розмірі 8589,59 грн. Просили відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що їх банк не повідомляв про наяість заборгованості. Сума заборгованості була погашена 09.09.2020 року в розмірі 8589,59 грн., залишок основної заборгованості склав 72667,87 грн. Термін погашення був до 14.09.2020 року, проте банк вже 16.09.2020 року звернувся до суду з цим позовом. Просила відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 27.03.2017 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту з Правилами №11488860000, відповідно до умов якого останньому надано кредит у розмірі 130311,33 грн. шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника, зі сплатою процентів у розмірі 15,00% річних. Також ОСОБА_1 зобов`язався 25 числа кожного місяця повертати кредит та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетного платежу у розмірі 2710,00 грн., але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 15.05.2023 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту (п.п. 1.2.1, 1.2.4., 1.2.5., 1.2.7., 1.2.10 кредитного договору) (а.с. 16-19).

Для забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №11488860000 від 27.03.2017 року було укладено договір поруки між ПAT «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 за №269041 (основний борг) від 27.03.2017 року та за №269041 (проценти та інші платежі) від 27.03.2017 року (а.с. 20-21, 22-23).

За умовами вказаних вище договорів, поручитель відповідає перед кредитором за основним договором частково, а саме:

-за порушення основного зобов`язання боржником в межах суми, що становить 130311,33 грн.;

-за порушення основного зобов`язання боржником в межах суми, що становить 65155,67 грн.

Поручитель відповідає перед кредитором у зазначеному в цьому пункті розмірі протягом строку дії поруки, зазначеного у п. 3.1. цього договору, незалежно від суми будь-яких погашених зобов`язань за основним договором. Відповідальність поручителя і боржника щодо виконання основного зобов`язання є солідарною.

З матеріалів справи вбачається, що позивач направляв відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вимоги від 14.07.2020 року про усунення порушень умов кредитного договору, а саме щодо погашення простроченої заборгованості протягом 31 календарного дня з дати одержання цього повідомлення у розмірі 12532,35 грн. – простроченої заборгованості по кредиту та 3333,51 грн. – простроченої заборгованості по процентах (а.с. 24, 25). На підтвердження надіслання цих вимог позивачем надано список згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих та чек Укрпошти (а.с. 26).

Суд звертає увагу, що у вимозі адреса ОСОБА_1 вказана: АДРЕСА_1 , проте 04.02.2019 року останнього знято з реєстрації за цією адресою та зареєстровано в АДРЕСА_2 (а.с. 46, 56). Таким чином, досудова вимога позивачем була надіслана на адресу, за якою ОСОБА_1 не проживає, тому він не мав можливості отримати її.

Факт отримання вказаних досудових вимог, відповідачами заперечується, а доказів протилежного суду не надано та судом не встановлено.

Крім того, слід відзначити, що в досудовій вимозі зазначено, що відповідно до ст.ст. 1048, 1050 ЦК України, умов кредитного договору у разі порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов`язань за договором строком більше ніж на один місяць та у випадку непогашення простроченого грошового зобов`зання протягом 31 календарного дня, з дня отримання цієї вимоги, банк визначає термін повернення кредиту таким, що настав та вимагає від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати за кредит з 32 календарного дня, з дати одержання позичальником цього повідомлення про дострокове повернення кредиту. При цьому, у разі неотримання позичальником вказаного вище повідомлення термін повернення кредиту вважається таким, що настав з 41 календарного дня з дати відправлення позичальнику повідомлення про дострокове повернення кредиту. У випадку не усунення порушень на 32 день з дня отримання цієї вимоги, а у випадку відсутності підтвердження отримання вимоги – з 41 календарного дня з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту АТ «УкрСиббанк», вимагає виконання вами своїх зобов`язань за кредитним договором, а саме: сплатити АТ «УкрСиббанк» заборгованість по поверненню суми кредиту в повному обсязі, сплаті нарахованих процентів, що разом становить 92005,26 грн.

Так, пунктом 5 Розділу І Правил (договірних умов) спожитого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк» передбачено порядок зміни строку повернення кредиту за вимогою банку. Так, у випадку настання будь-якої з подій, вказаних у пункті 3.1.2. Розділу І Правил, банк має право:

-відмовити позичальнику в наданні траншу/кредиту; та/або;

-визнати термін повернення кредиту таким, що настав, та вимагати від позичальника повернення всієї суми кредиту та повної сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення.

Відповідно до п. 5.2. Розділу І Правил, у разі застосування банком права, передбаченого пунктом 5.1.2. Розділу І Правил, порядок повернення всієї суми кредиту та дострокової сплати плати за кредит є наступним, а саме:

-банк повідомляє позичальника про встановлення нового терміну повернення всієї суми кредиту та сплати плати за користування таким кредитом за договором шляхом направлення відповідної письмової вимоги поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або кур`єром за адресою позичальника;

-терміни повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит – обов`язковими до повернення і сплати в повному обсязі банку на 32-ий календарний день (а для кредитів, забезпечених іпотекою – на 61-ий календарний день) з дати одержання позичальником повідомлення банку про дострокове повернення кредиту, за умови, що:

а) банк направив за адресою позичальника повідомлення про порушення зобов`язань позичальника за договором та про повернення кредиту і плати за кредит, а

б) позичальник не усунув зазначених банком порушень зобов`язань позичальника за договором протягом 31 календарного дня (а для кредитів, забезпечених іпотекою – протягом 60-ти календарних днів) з дати одержання позичальником вищевказаного повідомлення банку;

- у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення банку внаслідок зміни позичальником адреси (без попереднього про це письмового повідомлення банку) або з інших підстав терміни повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит – обов`язковими до повернення і сплати в повному обсязі банку на 41-календарний день (а для кредитів, забезпечених іпотекою – на 71-ий календарний день) з дати відправлення банком позичальнику повідомлення про повернення кредиту та плати за кредит;

- не пізніше встановленої на підставі цього пункту Правил дати повернення кредиту та сплати плати за кредит позичальник зобов`язується виконати в повному обсязі й інші власні грошові зобов`язання, передбачені договором.

Зі змісту договору про надання споживчого кредиту з Правилами №11488860000 вбачається, що виконання зобов`язань позичальника за договором забезпечується наступним чином, а саме з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника банком приймається:

-квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 ;

-порука ОСОБА_3 (а.с. 16).

Таким чином, кредитне зобов`язання відповідача ОСОБА_1 було забезпечено іпотекою.

Враховуючи це та неповідомлення позичальником про зміну своєї адреси, банку слід застосовувати правила щодо настання терміну повернення кредиту з умов: «у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення банку внаслідок зміни позичальником адреси (без попереднього про це письмового повідомлення банку) терміни повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит – обов`язковими до повернення і сплати в повному обсязі банку, для кредитів, забезпечених іпотекою – на 71-ий календарний день, з дати відправлення банком позичальнику повідомлення про повернення кредиту та плати за кредит.

Відповідно до фіскального чеку банк направив позичальнику повідомлення про повернення кредиту та плати за кредит 17.07.2020 року. Отже, термін повернення кредиту вважається таким, що настав – 26.09.2020 року (17.07.2020 року + 71 календарний день = 26.09.2020 року). Тобто, саме з цієї дати у позивача виникає право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Разом з тим, АТ «УкрСиббанк» подав позовну заяву до суду 14.09.2020 року, що підтверджується відміткою на конверті (а.с. 39).

Таким чином, АТ «УкрСиббанк» не було дотримано умов Правил, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним позовом передчасно, оскільки станом на 14.09.2020 року термін повернення кредиту не вважався таким, що настав.

Згідно з вимогами ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Необхідно звернути увагу на те, що Європейський суд з прав людини в своїй практиці (рішення від 09.10.1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 13.05.1980 року в справі Артіко проти Італії (пункт 35), рішення від 30.05.2013 року в справі Наталія Михайленко проти України (пункт 32) визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

Тому, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому позов не підлягає задоволенню.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525- 526, 530, 549 – 552, 554, 611-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Судові витрати - залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 29.10.2021 року.

Суддя: