Постановление суда № 100689762, 27.10.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/16544/21

Провадження №1-кп/127/651/21

УХВАЛА

27 жовтня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бернади Є.В.

за участю:

секретаря судового засідання Печенюк Т.О.,

сторони обвинувачення: прокурора Зайцева Д.В.,

сторони захисту: адвокатів Слабого О.В., Корпала В.М., Огородника В.В., Бездітного І.І., Левченка А.О.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

інших учасників судового процесу: потерпілої ОСОБА_6 ,

представників потерпілих – адвокатів Білана В.В., Мандзюка В.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною другою та третьою статті 27, частиною другою статті 190, частиною другою статті 209 Кримінального кодексу України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною другою статті 27, частиною другою статті 190, частиною другою статті 209 Кримінального кодексу України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною третьою статті 365-2, частиною третьою статті 362 Кримінального кодексу України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.07.2019 за № 42019020110000095,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною другою та третьою статті 27, частиною другою статті 190, частиною другою статті 209 Кримінального кодексу України (далі – КК), ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною другою статті 27, частиною другою статті 190, частиною другою статті 209 КК, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною третьою статті 365-2, частиною третьою статті 362 КК, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 190 КК та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 190 КК.

До суду через відділ прийому надійшли заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про повернення застав, внесених за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно. Зазначені заяви мотивовані тим, що до обвинувачених судом застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, тому правові підстави для подальшого застосування запобіжного заходу у вигляді застави відсутні.

ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначені заяви підтримали та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у заявах.

Прокурор вважає, що правові підстави для задоволення заяв про повернення застави відсутні, оскільки запобіжний захід у вигляді застави має безстроковий характер.

Потерпіла ОСОБА_6 та її представники – адвокати Білан В.В., Мандзюк В.А. – щодо поданих заяв покладались на розсуд суду.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їхні захисники – адвокати Слабий О.В., Корпало В.М., Огородник В.В., Бездітний І.І., Левченко А.О. – подані заяви підтримали та просили їх задовольнити.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані суду матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

З супровідного листа, який обвинувальний акт був направлений до суду, випливає, що до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був застосований запобіжний захід у вигляді застави строком до 16.07.2021; до обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 16.07.2021.

Згідно з ухвалою суду від 01.07.2021 у кримінальному провадженні було призначене підготовче засідання на 15.00 год. 15.07.2021. Однак у зв`язку з неявкою в судове засідання потерпілих за клопотанням прокурора Зайцева Д.В. та адвоката Корпало В.М. проведення підготовчого судового засідання було відкладене на 12.00 год. 16.07.2021. В подальшому в зв`язку з надходженням клопотання адвоката Тютюнника В.А. проведення підготовчого судового засідання, призначеного на 16.07.2021 було відкладене на 14.30 год. 15.09.2021.

Під час підготовчого судового засідання, яке відбулось 15.09.2021, прокурор заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обвинуваченої ОСОБА_3 – домашнього арешту, обвинуваченої ОСОБА_4 – домашнього арешту, обвинуваченого ОСОБА_2 – застави, обвинуваченого ОСОБА_1 – застави.

У зв`язку з недотриманням процесуальних вимог щодо подання до клопотань про застосування запобіжних засобів відповідних додатків на підтвердження мотивів, викладених у клопотанні, суд за результатами проведення 15.09.2021 підготовчого судового засідання суд застосував до обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

В судовому засіданні, яке відбулось 27.10.2021, прокурор не надав будь-якого процесуального документу на підтвердження факту застосування до обвинувачених під час проведення досудового розслідування запобіжних заходів, посилання на які здійснене у наведеному вище супровідному листі. Не були такі докази надані й під час проведення підготовчого судового засідання, про що суд вже зауважив вище.

Види запобіжних заходів визначені у частині першій статті 176 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), якими є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Мета застосування запобіжних заходів визначена частиною першою статті 177 КПК, якою є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Застосування застави, як альтернативного запобіжного заходу передбачене частиною третьою статті 183 КПК, зі змісту якої випливає, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Застосування застави як альтернативного запобіжного заходу при застосуванні іншого, окрім тримання під вартою, запобіжного заходу чинними нормами кримінально-процесуального закону не передбачене.

Відповідно до частини першої статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з реченням першим частини одинадцятої статті 182 КПК застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Реченням другим частини одинадцятої статті 182 КПК визначено, що при цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. А зі змісту речення третього частини одинадцятої статті 182 КПК випливає, що застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Отже, аналізуючи доводи учасників кримінального провадження, враховуючи ту обставину, що застава за обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була внесена не обвинуваченими, а іншими особами – ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , – які згідно з поданими ними заявами свою згоду на звернення застави на можливе виконання вироку не надали, суд вважає, що подані заяви про повернення застави слід задовольнити.

Керуючись статтями 331, 371 КПК, суд

УХВАЛИВ:

Заставу в розмірі 90800 (дев`яносто тисяч вісімсот) гривень, внесену на депозитний рахунок Вінницького апеляційного суду згідно з квитанцією № 4050219503 від 06.05.2021, – повернути ОСОБА_7 .

Заставу в розмірі 181600 (сто вісімдесят одна тисячі шістсот) гривень, внесену на депозитний рахунок Вінницького апеляційного суду згідно з квитанцією № 4096728503 від 06.05.2021, – повернути ОСОБА_8 .

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: