№ 10067620, 13.04.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

13.04.10                                                                                           Справа № 20/207

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                       Краєвської М.В.

суддів:                                                                       Галушко Н.А.

                                                                                                     Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ “Енергозбереження Рівне” від 25.01.2010 р. вих. № 14

на рішення Господарського суду Рівненської області від 29.12.2009 р.

у справі № 20/207

за позовом ТзОВ “Енергозбереження Рівне”, м.Рівне

до Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області, смт.Степань Сарненського р-ну Рівненської обл.

про стягнення 47 725, 62 грн. заборгованості за договором про надання теплової енергії, постачання гарячої води

За участю представників сторін:

від позивача –Павлічко О.О. (представник, довіреність вих.№ 12 від 21.01.2010 р. в матеріалах справи);

від відповідача –не з»явився

Представнику позивача роз”яснено його права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

Оскільки позивач не заявляв клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 02.03.2010 р.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 29.12.2009 р. у справі № 20/207 (суддя Василишин А.Р.) у задоволенні позову відмовлено повністю за недоведеністю.

Рішення суду мотивоване тим, зокрема, що ТзОВ “Енергозбереження Рівне” передчасно звернулося до господарського суду з позовом, оскільки жодним доказом не підтвердило факт проведення змін до договору про теплопостачання в частині зміни тарифів, що визначаються додатком № 1.

Позивач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю, з підстав неповного з»ясування обставин справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що господарський суд у своєму рішенні визнає, що між сторонами були підписані два додатки до договору, відповідно до яких тариф становить 564 грн. і 721 грн. за 1 Гкал; суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги листи від 26.01.2009 р. № 89/1, від 04.02.2009 р. № 97, 19.02.2009 р. № 103, де зазначено про факт ведення переговорів про зміну тарифу; Господарський суд Рівненської області не дослідив умов договору, відповідно до якого в разі непогодження нового тарифу послуги надаються по тарифам, які є середніми по області.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення з підстав, викладених у ньому.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 21 липня 2008 року між ТзОВ “Енергозбереження Рівне” (виконавець за договором, позивач у справі) і Степанською селищною радою Сарненського району Рівненської області (споживач за договором, відповідач у справі) був укладений договір № 5 про надання теплової енергії, постачання гарячої води (а.с.12-19) (далі - договір), за яким позивач зобов»язався встановити на погодженому об»єкті –дитячий садок «Калинка»блочно-транспортабельну котельню БТК 192 і надавати послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, а відповідач –своєчасно оплачувати надані послуги згідно з встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

У зв»язку зі зростанням ціни на природний газ відповідно до абз.1, 4 п.2.2 договору виникли підстави для підписання додатку № 1 до договору в новій редакції. Додаток № 1 у новій редакції підписувався між сторонами двічі. Згідно з цими додатками з 01.01.2009 р. тариф був визначений у розмірі 564 грн. за 1 Гкал (а.с.21), а з 01.02.2009 р. –в розмірі 721 грн. за 1 Гкал (а.с.22).

Апеляційним господарським судом у судовому засіданні 13.04.2010 р. були оглянуті оригінали договору та його додатків і встановлено їх відповідність копіям, які знаходяться в матеріалах справи.

Однак відповідач відмовлявся оплачувати послуги по нових тарифах, вимагаючи надати розрахунки на ціну (лист вих.№ 02/8-83 від 10.02.2009 р., а.с.49). На виконання вимоги відповідача позивач отримав висновок Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області (а.с.30-31), згідно з яким тариф становив 675, 14 грн. за 1 Гкал.

З врахуванням даного висновку позивач направив відповідачу листа вих.№ 140 від 13.04.2009 р. (а.с.25), в якому просив погасити заборгованість, розраховану, виходячи з тарифу 675, 14 грн. за 1 Гкал. На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 02.03.2010 р. позивач долучив до матеріалів справи копію повідомлення про вручення поштового відправлення за № 454180 як доказ направлення листа про зміну тарифу на 675 грн. Проте відповідач заборгованість не погасив. У червні 2009 року відповідачу було направлено претензію, яку відповідач не визнав і відмовився оплачувати заборгованість.

В подальшому рішенням виконкому Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області № 157 від 21.09.2009 р. було встановлено тарифи на послуги теплопостачання, що надаються ТзОВ “Енергозбереження Рівне”, в розмірі 675, 14 грн. за 1 Гкал.

Виходячи з вимог позовної заяви, стягуваним періодом вважається січень-квітень 2009 року. Згідно з уточненим розрахунком позовних вимог, поданим у судовому засіданні 13.04.2010 р., розмір заборгованості по оплаті послуг теплопостачання та гарячого водопостачання становить 47725, 62 грн., який повністю відповідає розміру позовних вимог, визначеному в наявному в матеріалах справи розрахунку позовних вимог (а.с.50).

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ТзОВ “Енергозбереження Рівне” слід задоволити повністю, рішення Господарського суду Рівненської області від 29.12.2009 р. у справі № 20/207 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю, стягнути з відповідача на користь позивача 47725, 62 грн. заборгованості за договором про надання теплової енергії, постачання гарячої води.

При цьому колегія виходила з наступного.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Абзацом 3 пункту 2.2 договору передбачено, що розмір тарифів на теплову енергію зазначається в додатку, який є його невід»ємною частиною договору.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, сума позовних вимог грунтується на додатках до договору, згідно з якими затверджені зміни тарифу на теплову енергію, а саме: з 01.01.2009 р. тариф був визначений у розмірі 564 грн. за 1 Гкал (а.с.21), а з 01.02.2009 р. –в розмірі 721 грн. за 1 Гкал (а.с.22).

Оскільки додатки до договору підписані обома сторонами та скріплені їхніми печатками, то підлягають обов»язковому виконанню сторонами.

Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про те, що ТзОВ “Енергозбереження Рівне” передчасно звернулося до господарського суду з позовом, оскільки жодним доказом не підтвердило факт проведення змін до договору про теплопостачання в частині зміни тарифів, що визначаються додатком № 1, є помилковим і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Проте відповідач не долучив до матеріалів справи доказів проведення розрахунку з позивачем згідно з договором.

Таким чином, позовна вимога про стягнення 47725, 62 грн. заборгованості по оплаті послуг теплопостачання та гарячого водопостачання є обгрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області не відповідає матеріалам справи, не грунтується на чинному законодавстві, а доводи апелянта підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТзОВ “Енергозбереження Рівне” задоволити повністю.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 29.12.2009 р. у справі № 20/207 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Стягнути з Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області (ідентифікаційний код 04387680) на користь ТзОВ “Енергозбереження Рівне” (ідентифікаційний код 36007828) 47 725, 62 грн. заборгованості за договором про надання теплової енергії, постачання гарячої води.

3. Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції, перегляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на відповідача.

Стягнути з Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області (ідентифікаційний код 04387680) на користь ТзОВ “Енергозбереження Рівне” (ідентифікаційний код 36007828) 477, 26 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 239 грн. державного мита за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду Рівненської області видати відповідний наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя                                         М.В.Краєвська

Суддя                                                                                                     Н.А.Галушко

Суддя                                                                                                     Г.В.Орищин