№ 10064708, 02.06.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2010                                                                                           № 54/148-20/38

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Новікова М.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національна телекомпанія України

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.02.2010

у справі № 54/148-20/38 ( .....)

за позовом                               Концерн радіомовлення, радіозв"язку та телебачення в особі Львівської філії Концерну

до                                                   Національна телекомпанія України

                                                  Державний комітет телебачення та радіомовлення України

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 245469,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.02.2010р. у справі №54/148-20/38 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Національної телекомпанії України на користь Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі його Львівської філії 38533,31 грн. заборгованості. Стягнуто з Національної телекомпанії України в доход Державного бюджету України 385,33 грн. державного мита, 18,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Національна телекомпанія України звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2010р. у справі №54/148-20/38 повністю та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору. Зокрема, суд дійшов неправильного висновку про те, що зобов’язаною особою та замовником послуг за державним контрактом №185-42 від 26.03.2007р. є Національна телекомпанія України.

Представник відповідача 1 в поясненнях, наданих в судовому засіданні, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2010р. у справі №54/148-20/38 повністю та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Представник позивача в поясненнях, наданих в судовому засіданні, заперечував проти доводів відповідача 1, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник відповідача 2 в поясненнях, наданих в судовому засіданні, заперечував проти доводів відповідача 1, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

10.01.2007 р. між Національною телекомпанією України ( далі – відповідач 1) та Державним комітетом телебачення і радіомовлення України (далі – відповідач 2) укладено Державний контракт на виконання державного замовлення на виробництво і розповсюдження телепрограм на 2007р., за умовами якого відповідач-2 розміщує, а відповідач-1 приймає державне замовлення на виробництво і розповсюдження телепрограм у 2007 р. загальним обсягом мовлення 5535,5 год. на рік.

12.03.2007 р. між відповідачем 1, в якості повіреного, та відповідачем-2, в якості довірителя, укладено договір доручення №167-08 (далі – договір-доручення), відповідно до умов якого повірений зобов’язується від імені і за рахунок довірителя виконати такі юридичні дії, а саме: укласти державний контракт на закупівлю послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році.

Згідно з умовами п.1.2. договору-доручення Державний комітет телебачення і радіомовлення України як Генеральний державний замовник з виробництва і розповсюдження телепрограм делегував Національній телекомпанії України свої повноваження в частині закупівлі для державних потреб послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм в межах компетенції, визначеної цим договором.

Відповідно до п.3.1. договору-доручення повірений зобов’язаний укласти державний контракт відповідно до вимог, що ставляться:

- найменування послуг: розповсюдження (трансляції) телепрограм;

- обсяг послуг: телемовлення обсягом – 4008,3 години;

- строки надання послуг: з 1 січня 2007 року до 21 вересня 2007 року;

- вартість послуг: 23000000,00грн.;

- порядок розрахунків: щомісячно, згідно з надходженням коштів від довірителя.

Відповідно до п.3.2.2 договору-доручення повірений зобов’язаний виконати доручення відповідно до вказівок довірителя у строк до 21.09.2007 р., а у разі належного бюджетного фінансування зазначених послуг вартістю 31360683,00грн. з обсягом телемовлення 5535,5 годин виконати доручення у строк до 31 грудня 2007 року.

26.03.2007р. між Державним підприємством “Львівський обласний радіотелевізійний передавальний центр”, в якості виконавця, (позивач) та Національною телекомпанією України, в якості замовника (відповідач 1) укладено державний контракт №185-42 на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2007 рік, відповідно до умов якого виконавець (позивач), за допомогою технічних засобів, зазначених в додатку №1 до контракту, надає замовнику (відповідач 1), телекомунікаційні послуги з виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, а саме, забезпечує здійснення трансляції телепрограм, а відповідач зобов’язується оплачувати надані послуги в порядку, передбаченому договором.

Згідно Наказу Міністерства транспорту та зв’язку України №751 від 20.07.2006р. “Про реорганізацію підприємств, що входять до складу Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення Державне підприємство “Львівський обласний радіотелевізійний передавальний центр” було реорганізовано шляхом приєднання в якості відокремленого підрозділу (філії) Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення.

Згідно п.2. зазначеного наказу правонаступником Державного підприємства Львівський обласний радіотелевізійний передавальний центр є Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення.

У зв’язку з реорганізацією підприємств Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення всі права та обов’язки виконавця по контракту перейшли до Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, про що сторонами було укладено додаткову угоду №1 до контракту.

Повноваження Львівської філії представляти інтереси Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення передбачено п.4.1. Положення про Львівську філію Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення.

Згідно п. 1.1 Контракт укладений відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, Постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. №226 “Про порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням”, “Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле - та радіопрограм”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 №918 і постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 р. № 413 “Про затвердження порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”.

Відповідно до умов п.2.1.3 Контракту позивач зобов’язався забезпечити здійснення трансляції телепрограм в повному обсязі до 21.09.2007р., а в разі належного фінансування до 31.12.2007р. на виконання п.4 Постанови Кабінету міністрів України від 07.03.2007р. №413 “Про затвердження порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”.

Згідно п.3.1. ціна Контракту становить 532863,40грн. в тому числі ПДВ, що відповідає вартості 4008,3 годин мовлення, та розраховується на підставі Тарифів, затверджених згідно чинного законодавства, що зазначені у Додатку №1 до Контракту. Джерело фінансування державного замовлення - кошти загального фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від генерального державного замовника – Державного комітету телебачення і радіомовлення України (відопідача 2) на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007 рік у сумі 532863,40грн., що відповідає 4008,3 годинам мовлення.

Відповідно до п. 3.2 Контракту у разі належного бюджетного фінансування ціна Контракту становить 735889,37грн., в тому числі ПДВ, що відповідає вартості трансляції 5535,5 годин мовлення, та розраховується на підставі Тарифів, затверджених згідно законодавства, що зазначені у Додатку №1 до Контракту, який підписується уповноваженими представниками сторін і є невід’ємною частиною цього Контракту. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загальною фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від Генерального державного замовника – Державного комітету телебачення і радіомовлення України (відповідач 2) на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007р. у сумі 735889,37грн., що відповідає 5535,5 годинам мовлення.

Додатком №1 до Державного контракту сторони визначили перелік технічних засобів позивача, задіяних для розповсюдження (трансляції) програм НТКУ та їх вартість в 2007р.

Оплата та порядок розрахунків за Контрактом №185-42 від 26.03.2007р. передбачені у п.п. 4.6, 4.7 Контракту, відповідно до яких оплата наданих послуг здійснюється відповідачем 1 за цінами Додатку №1 з урахуванням фактично відпрацьованого часу та фактично задіяних технічних засобів. Щомісячна оплата здійснюється відповідачем 1 протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами Актів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.

Відповідач 1 за умовами Контракту зобов’язався прийняти та своєчасно сплачувати вартість наданих послуг на умовах, викладених в Контракті.

Як зазначає позивач, на виконання умов Контракту ним було надано відповідачу 1 телекомунікаційні послуги з розповсюдження (трансляції) телепрограм у період з вересня по грудень 2007 року загалом на суму 245763,10грн., що підтверджується актами виконання за надані послуги за вересень 2007р. на суму 56233,50грн. з ПДВ, за жовтень 2007р. на суму 67218,34грн. з ПДВ, за листопад 2007р. на суму 62421,90грн. з ПДВ, за грудень 2007р. на суму 59889,36грн.

Проте, відповідач 1 вищезазначені Акти не підписав та своєчасно повністю не оплатив вартість за надані позивачем телекомунікаційні послуги за вказаний період, в зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості в сумі 245469,58грн.

В свою чергу, відповідач 1 зазначає, що п.3.1. контракту передбачено, що його ціна становить 532863,40грн., що відповідає вартості трансляції 4008,3 годин мовлення. Також, що згідно п.2.1.3. позивач зобов’язався забезпечити здійснення трансляції телепрограм в повному обсязі до 21.09.2007р., а в разі належного фінансування до 31.12.2007р.

У зв’язку з тим, що 06.11.2007р. відповідач1 отримав лист відповідача 2 про зменшення фінансування, внаслідок чого між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено додаткову угоду №1 від 02.10.2007р. до договору доручення №167-08 від 02.03.2007р., відповідно до умов якої сторони домовились, що загальна вартість послуг складає 20950000,00грн., обсяг телемовлення 3690,77 годин, строки надання послуг з 01.01.2007р. по 31.08.2007р.

На підставі викладеного відповідач 1 14.12.2007р. надіслав позивачу додаткову угоду №2 до державного контракту №185-42 від 26.03.2007р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідно до умов якої ціна контракту становить 490652,00грн. з ПДВ, що відповідає вартості трансляції 3690,77 годин мовлення.

Проте, позивач дану додаткову угоду №2 до державного контракту не підписав.

Також, відповідач1 зазначає, що відповідно до статті 1 Статуту, Національна телекомпанія України є державною телерадіокомпанією, відповідно, є неприбутковою організацією. Фінансування відповідача 1 здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Згідно п.6.7. контракту сторони також не відповідають за наслідки прийняття рішень органами законодавчої, виконавчої влади, іншими державним органами, які роблять неможливим для сторін виконання своїх зобов’язань за цим контрактом.

Так, згідно пояснень відповідача 1, позивачем на виконання умов контракту були надані відповідачу 1 телекомунікаційні послуги на суму 490652,00грн., які в свою чергу, відповідачем 1 оплачені в повному обсязі, що позивач, зі своєї сторони, не заперечує.

Відтак, вина відповідача 1 у несплаті наданих позивачем телекомунікаційних послуг за державним контрактом у період з вересня по грудень 2007 року - відсутня, оскільки відбулося зменшення бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007 рік.

Відповідач 1, посилаючись на Постанову Вищого господарського суду від 15.12.2009р. у справі №54/148, зазначив, що Державним контрактом передбачено законне право замовника зменшити обсяг закупівлі послуг залежно від реального фінансування видатків – скоротити строк дії цього договору та зменшити його ціну. Належного фінансування не було, навпаки, таке фінансування було зменшено. Відповідно, строк дії Державного контракту закінчився 21.09.2007р. і після закінчення такого строку відповідач 1 надання телекомунікаційних послуг не замовляв, а позивач не повинен був їх надавати. Таким чином, відповідач 1 виконував свої зобов’язання за Державним контрактом дотримуючись положень основного договору – Договору доручення та не мав права перевищувати свої повноваження, надані йому договором доручення та додатковою угодою №1 до нього. Відповідачем 1 додано Звіт про надходження та використання коштів загального фонду за 2007рік. та довідку за підписом Першого віце-президента та головного бухгалтера про суму, яка перерахована відповідачем 1 на виконання умов Державного контракту. Зазначена відповідачем 1 сума складає 490652,00грн.

Представник відповідача 2 зазначив, що зобов’язаною особою за Державним контрактом є саме Національна телекомпанія України, а тому майнові вимоги, що випливають з його виконання, повинні заявлятись до Національної телекомпанії України.

Відповідно до умов п.2.1.3 Контракту позивач зобов’язався забезпечити здійснення трансляції телепрограм в повному обсязі до 21.09.2007р., а в разі належного фінансування до 31.12.2007р. на виконання п.4 Постанови Кабінету міністрів України від 07.03.2007р. №413 “Про затвердження порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”.

Згідно п.3.1. ціна Контракту становить 532863,40грн. в тому числі ПДВ, що відповідає вартості 4008,3 годин мовлення, та розраховується на підставі Тарифів, затверджених згідно чинного законодавства, що зазначені у Додатку №1 до Контракту. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загального фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від генерального державного замовника – Державного комітету телебачення і радіомовлення України (відопідача 2) на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007 рік у сумі 532863,40грн., що відповідає 4008,3 годинам мовлення.

Відповідно до п. 3.2 Контракту у разі належного бюджетного фінансування ціна Контракту становить 735889,37грн., в тому числі ПДВ, що відповідає вартості трансляції 5535,5 годин мовлення, та розраховується на підставі Тарифів, затверджених згідно законодавства, що зазначені у Додатку №1 до Контракту, який підписується уповноваженими представниками сторін і є невід’ємною частиною цього Контракту. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загальною фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від Генерального державного замовника – Державного комітету телебачення і радіомовлення України (відповідач 2) на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007р. у сумі 735889,37грн., що відповідає 5535,5 годинам мовлення.

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2. Контракт набуває чинності з дати його підписання сторонами, розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 01.01.2007р. і діє до 21.09.2007р. У разі належного бюджетного фінансування в обсягах, зазначених у п.3.2. Контракту, Контракт розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 01.01.2007р. і діє до 31.12.2007р.

Отже, безпосередньо умовами Контракту сторони передбачили залежність строку дії цього контракту від належного або неналежного бюджетного фінансування видатків на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб.

Пункт 4.7. Контракту встановлює здійснення щомісячної оплати відповідачем 1 протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами Актів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.

Таким чином, здійснення оплати відповідачем 1 наданих позивачем телекомунікаційних послуг згідно Контракту ставиться в залежність від плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.

02.10.2007 р. між відповідачем 2 та відповідачем 1 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору-доручення №167-08 від 12.03.2007р. У п. 1 зазначеної додаткової угоди визначено, що у зв’язку зі зменшенням бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007р. сторони домовились зменшити ціну Контракту та п. 3.1 Договору-доручення викласти в редакції, відповідно до якої: обсяг послуг телемовлення - 3690,77 годин; строки надання послуг – з 01.01.2007 року до 31.08.2007 року, вартість послуг - 20950000,00 грн., порядок розрахунків – щомісячно, згідно з надходження від довірителя (відповідача 2).

Крім того, відповідно до п.3 вищезазначеної додаткової угоди відповідач 1 зобов’язався укласти з позивачем додаткову угоду про зміну ціни Державного контракту №185-42 від 26.03.2007 р. та відповідний додаток до зазначеного Державного контракту.

В зв’язку з чим, 14.12.2007р. відповідач 1 надіслав позивачу для підписання додаткову угоду №2 від 02.10.2007р. до Державного контракту №185-42 від 26.03.2007р., відповідно до умов якої ціна контракту становить 490652,00грн. з ПДВ, що відповідає вартості трансляції 3690,77 годин мовлення.

У відповідь позивач надіслав відповідачу 1 лист №818 від 24.12.2007р. (в матеріалах справи), в якому позивач зазначає, що умовами п.3.2. та 7.2. контракту встановлено, що в разі належного бюджетного фінансування, контракт розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 01.01.2007р. і діє до 31.12.2007р. В зв’язку з тим, що позивач не отримав від відповідача 1 повідомлення щодо припинення надання послуг у зв’язку з неналежним фінансуванням, позивач продовжив надавати послуги в обсягах, передбачених п.3.2 Державного контракту, а тому у позивача відсутні підстави для підписання додаткової угоди №2 до контракту.

Отже, причиною виникнення спору у справі стало питання про наявність підстав для стягнення з відповідача 1 вартості наданих у вересні - грудні 2007 року позивачем телекомунікаційних послуг з розповсюдження (трансляції) вироблених для державних потреб телепрограм відповідно до Державного контракту №185-42 від 26.03.2007р.

У пункті 6 Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 №918 (далі –Положення), зазначено, що вартість розповсюдження теле- та радіопрограм визначається відповідно до затверджених в установленому порядку тарифів і замовленого обсягу мовлення у межах коштів державного бюджету, передбачених на відповідний рік.

Згідно пункту 11 Положення встановлено, що фінансування державного замовлення здійснюється через генерального державного замовника та державних замовників за рахунок коштів державного бюджету.

Фактично позивач та відповідач 1 не досягли згоди щодо внесення відповідних змін до Контракту, зокрема зменшення бюджетного фінансування, а заінтересована сторона (відповідач 1) не передала спір про внесення змін до Державного контракту №185-42 від 26.03.2007 р. на вирішення суду у відповідності до ст.188 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (чинного на момент укладання Державного контракту) істотною умовою договору про закупівлю є можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків.

Зазначені істотні умови договору про державну закупівлю містять інші законодавчі акти, які регулюють відповідні питання після втрати чинності названого закону.

Отже, Державним контрактом передбачено законне право замовника зменшити обсяг закупівлі послуг залежно від реального фінансування видатків - скоротити строк дії цього договору (до 21.09.2007) та зменшити його ціну. При цьому, застосування цих умов безпосередньо пов'язано лише з фактом неналежного бюджетного фінансування видатків на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб.

З матеріалів справи вбачається, що видатки з державного бюджету на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007р. надходили не в повному обсязі. Про наведене свідчать обставини, пов'язані з укладанням відповідачем 2 та відповідачем 1 додаткової угоди №1 від 02.10.2007 р. до Договору доручення №167-08 від 12.03.2007 р., а також Звіт про надходження та використання коштів загального фонду за 2007 р. (копія знаходиться в матеріалах справи). Зокрема, дані, зазначені у названому звіті підтверджують, що видатки з державного бюджету на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році були затверджені на рік у сумі 20950 000,00 грн., надійшло коштів за звітний період – 20943 581,01 грн. та стільки ж становили фактичні видатки.

Відповідно до Плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007р. Національної телекомпанії України за бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році”, який наданий відповідачем 2, було затверджено кошторис асигнувань на суму 23000000грн., фактично профінансовано – 20950 000,00грн. (з них повернуто до Державного бюджету у 2007році – 6418,99грн.). Таким чином, надходження коштів за звітний період склало 20943581,01грн.

Відповідач1 у поясненнях зазначає, що у зв’язку зі зменшенням бюджетного фінансування на виконання умов Додаткової угоди № 1 до Договору-доручення №167-08 від 12.03.2007р. направив позивачу для підписання Додаткову угоду №2 від 02.10.2007 р. до Державного контракту №185-42 від 26.03.2007р. про зменшення вартості послуг за Державним контрактом.

Проте, позивачем така додаткова угода підписана не була, так як відповідач не повідомив позивача про зменшення бюджетного фінансування, а тому позивач продовжував здійснювати надання послуг в обсягах, передбачених п.3.2 Державного контракту, в зв’язку з чим позивач продовжував надавати телекомунікаційні послуги на виконання умов контракту у період з вересня по грудень 2007 року. Станом на час надходження позивачу для підписання Додаткової угоди №2 телекомунікаційні послуги за вересень – грудень 2007 року згідно умов Державного контракту вже були надані відповідачу в повному обсязі.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Суд звертає увагу, що згідно п. 2.2.1 Державного контракту Замовник (відповідач1) був зобов’язаний виконувати розподіл фактичних обсягів послуг за даним контрактом у строк не пізніше 16 числа наступного за завітним місяця для складання Актів прийому-передачі послуг в межах обсягів, забезпечених бюджетними асигнуваннями.

Крім того, згідно п. 4.2 Державного контракту Виконавець (позивач) щомісячно, протягом 2 робочих днів з дати надання замовником (відповідачем 1) розподілу фактичних обсягів послуг за даним контрактом складає Акти виконання за надані послуги і зведення на оплату за підсумками роботи Технічних засобів з урахуванням п. 2.2.1 цього Контракту, після чого направляє рахунок, Акти і зведення замовнику.

Згідно п.4.7. Контракту щомісячна оплата здійснюється замовником (відповідачем 1) протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами Актів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця послуг (позивача) в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.

Судом встановлено, що фактично відповідачем 1 за період вересень - грудень 2007р. розподіл фактичних обсягів послуг в межах обсягів, забезпечених бюджетними асигнуваннями, не надавався у зв’язку зі зменшенням бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007р. Таким чином, у позивача відповідно до п. 4.2 Державного контракту від 26.03.2007р. були відсутні підстави для складання Актів виконання за надані послуги і зведень на оплату за підсумками роботи Технічних засобів, а також відсутні і підстави для надання відповідачу 1 у період з 21.09.2007р. по 31.12.2007р. телекомунікаційних послуг.

Колегія суддів, погоджується з висновком місцевого суду про те, що надання позивачем відповідачу 1 телекомунікаційних послуг з 21.09.2007р. по 31.12.2007р. було здійснено позивачем з порушенням п.п. 2.2.1, 4.2 Державного контракту від 26.03.2007р., а отже на власний розсуд і ризик останнього.

Крім того, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача 1, щодо надання останнім інформації про наявність бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007 р. на період з 21.09.2007 по 31.12.2007р., з метою уникнення настання негативних наслідків у вигляді неотримання прибутку за надані телекомунікаційні послуги.

Нездійснення відповідачем 1 повідомлення позивача про недофінансування та не підписання сторонами додаткової угоди до Державного контракту, не є підставою для стягнення з відповідача 1 коштів понад загальну вартість замовлених за Державним контрактом послуг.

Оскільки умовами п.п. 7.1, 7.2. Контракту встановлено дію контракту на правовідносини між сторонами до 21.09.2007р., а лише у разі належного бюджетного фінансування - до 31.12.2007р., а також приймаючи до уваги, що матеріали справи містять докази зменшення бюджетного фінансування, колегія суддів дійшла висновку, що Державний контракт №185-42 від 26.03.2007р. припинив свою дію на правовідносини між позивачем та відповідачем 1 – 21.09.2007р.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що на момент звернення позивача з позовом до суду, відповідачем 1 не сплачено борг, який виник за вересень 2007р. у межах дії Державного контракту (до 21.09.2007р.) у розмірі 38533,31грн. (529 185,31грн. – надано послуг до 21.09.2007р. згідно довідки позивача – 490652,00грн. сплачено відповідачем 1 = 38533,31грн.)

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 заборгованості в сумі 245469,58грн. за надані телекомунікаційні послуги підлягають задоволенню частково, в межах строку дії Державного контракту (до 21.09.2007р.) у розмірі 38533,31грн. В іншій частині, позовні вимоги, пред’явлені позивачем до відповідача 1 задоволенню не підлягають.

Колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними позовні вимоги до відповідача 2 з огляду на наступне.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Державний контракт №185-42 від 26.03.2007р. укладений між позивачем та відповідачем 1.

Умовами контракту обов’язок замовлення, прийняття та оплати за надані позивачем телекомунікаційні послуги покладено на відповідача 1.

Проаналізувавши умови контракту №185-42 від 26.03.2007р. колегія суддів встановила, що оскільки відповідач 2 не є стороною цього контракту, не виступає в якості третьої особи чи гаранту, а відтак невиконання відповідачем 1 своїх зобов’язань за контрактом по сплаті телекомунікаційних послуг не породжує наслідку виникнення зобов’язання відповідача 2 по сплаті таких послуг.

За наведених обставин, у задоволенні позовних вимог до відповідача 2 місцевий суд відмовив правомірно.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені відповідачем 1 в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2010р. у справі №54/148-20/38 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача 1 задоволенню не підлягає.

У зв’язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Національної телекомпанії України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2010р. у справі №54/148-20/38 – без змін.

2.          Матеріали справи №54/148-20/38 повернути до Господарського суду міста Києва.

3.          Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом місяця у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді