№ 10064651, 07.06.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2010                                                                                           № 7/830

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Григоровича О.М.

суддів:           

за участю секретаря судового засідання           

представників сторін:

позивача: Павленко Н.В., представник, довіреність № Д07/2009/11/24-5 від 24.11.09;

відповідача: Слюсар С.А., представник, довіреність № 116 від 01.04.10;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго”

на ухвалу Господарського суду м.Києва від 29.03.2010

у справі № 7/830 ( )

за позовом                               Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго”

до                                                   Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія”Київводоканал”

про                                                   спонукання укласти договір

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна енергопостачальна компанія „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” (далі – позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія”Київводоканал” (далі – відповідач) про спонукання укласти договір.

          Під час розгляду справи позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив суд зобов’язати відповідача укласти з ним додаток № 1 до додаткової угоди від 21.12.09 до договору від 23.10.03 № 2085110 (о/р 2085110), виклавши його в редакції позивача.

          До прийняття рішення по справі відповідачем заявлено клопотання про припинення провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмету спору.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.10 провадження у справі №7/830 припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

          Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати в частині покладення судових витрат на АК „Київенерго” та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 42,50 грн. витрат, пов’язаних з відшкодуванням державного мита, та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити ухвалу без змін, а скаргу без задоволення.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Як правильно встановлено судом першої інстанції, додаткову угоду до договору №2085110 та додаток № 1 до додаткової угоди – договір № 2085110 підписано позивачем 30.11.09, а відповідачем 21.12.09.

          Виходячи із змісту глави 20 Господарського кодексу України, в основу формування договірних зобов’язань покладений принцип вільного волевиявлення, відповідно до якого вирішення судом неврегульованих умов, що виникли при укладенні договору, можливо лише за спільною згодою усіх сторін.

          Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надсилається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму, тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

          За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

          Відповідачем 21.12.09 підписано протокол розбіжностей до додаткової угоди від 21.12.09 до договору № 2085110 від 23.10.03. Позивачем зазначений протокол розбіжностей підписано 31.12.09.

          Отже, позивачем дотримано вимоги зазначеного вище законодавства щодо строків підписання протоколу розбіжностей до додаткової угоди від 21.12.09 до договору №2085110 від 23.10.03.

          Згідно з ч. 6 ст. 181 Господарського кодексу України у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

          Як вбачається із наявного в матеріалах справи протоколу узгодження розбіжностей від 29.01.10 до додаткової угоди від 21.12.09 до договору № 2085110 від 23.10.03, його було підписано позивачем 31.12.09, а відповідачем 29.01.10.

          Таким чином, шляхом підписання протоколу узгодження розбіжностей від 29.01.10 сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов спірного договору.

          Відповідачем заявлено клопотання про припинення провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмету спору.

          Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

          Оскільки сторонами виконано вимоги вищевказаного законодавства про порядок укладення господарських договорів, суд першої інстанції обґрунтовано припинив провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

          Натомість, місцевим господарським судом в оскарженій ухвалі зазначено, що витрати по сплаті державного мита сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на позивача.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що державне мито покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Беручи до уваги, що матеріали справи не свідчать про безпідставне ухилення відповідача від прийняття пропозицій позивача в межах даного спору, підписання сторонами протоколу узгодження розбіжностей від 29.01.10, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються пропорційно на обидві сторони.

          За наведених обставин, ухвала Господарського суду міста Києва від 29.03.10 підлягає зміні.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.03.10 у справі № 7/830 задовольнити.

          2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.03.10 у справі № 7/830 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

          „Провадження у справі припинити.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія”Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 42,50 грн. витрат, пов’язаних з відшкодуванням державного мита, та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

          3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання п. 2 зазначеної постанови суду.

          4. Матеріали справи № 7/830 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

09.06.10 (відправлено)