Постановление суда № 100623771, 27.10.2021, Козельщинський районний суд Полтавської області

27.10.2021 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/949/21

Провадження №2/533/244/21

УХВАЛА

27 жовтня 2021 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Оксенюк М. М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

27.10.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача АТ «БАНК ФОРВАРД», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 22707 від 20.08.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» в розмірі 13 207,44 грн.

Також в позовній заяві позивач прохає зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 67031290, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяною Леонідівною з примусового виконання виконавчого напису № 22707 вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем 20.08.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» заборгованості в розмірі 13 207,44 грн до закінчення судового розгляду справи та набрання рішенням суду законної сили.

Заява обґрунтована тим, що позивачем подано до суду позовну заяву про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню оскільки 06 жовтня 2021 року з отриманого листа та постанови про відкриття виконавчого провадження позивач дізнався, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяною Леонідівною відкрите виконавче провадження № 67031290, та постановою від 05.10.2021 року «про арешт коштів боржника» накладений арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника. На думку позивача захід забезпечення позову, про вжиття якого він просить суд, дозволить уникнути неправомірного стягнення коштів з його доходів та усуне перешкоди у користуванні його майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 6 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з роз`ясненнями п. 4 цієї Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову.

При цьому варто враховувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст.150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т. Л. від 23.10.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника постановлено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 шляхом відрахувань із доходів боржника у розмірі 20 відсотків.

З урахуванням встановлених обставин справи та беручи до уваги предмет спору і зміст заявлених позовних вимог, суд вважає, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав у випадку фактичного виконання виконавчого напису до вирішення справи по суті.

Такий спосіб забезпечення даного позову прямо передбачений чинним законодавством та є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що заяву позивача про забезпечення позову слід задовольнити та стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису слід зупинити до закінченням судового розгляду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Таким чином, задоволення заяви позивача про зупинення стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса є підставою для припинення виконавцем вчинення будь-яких дій щодо його виконання у примусовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 67031290, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса № 22707, вчиненого 20.08.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» заборгованості у розмірі 13 207,44 грн до закінчення судового розгляду справи та набрання рішенням суду законної сили.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Козельщинський районний суд Полтавської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя М. М. Оксенюк