Решение № 100613247, 27.10.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/2995/21

Провадження № 2/638/3395/21

27.10.2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

за участю секретаря Запорожець Д. Д.

з участю судового розпорядника Календіної А. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Німецький проект» про захист прав споживача,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у лютому 2021 року звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Німецький проект» про захист прав споживача, згідно прохальної частини якої позивач просить суд: стягнути на користь ОСОБА_1 з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Німецький проект» безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 21666, 98 грн. Вимоги позову обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , розташованих у багатоквартирному будинку (1 поверх, №25 площею 76,6 м кв. та АДРЕСА_2 площею 89,3 м кв. у жилому будинку літ А-9-12). У даному будинку створена та функціонує ОСББ «Німецький проект». Нежитлові приміщення, що належать на праві приватної власності ОСОБА_1 розташовані на першому поверсі та мають окремий вхід з вулиці, у зв`язку з чим не споживається консьєржна служба та адміністратор; не підключені до мереж гарячого водопостачання, у зв`язку з чим не мають відношення до обслуговування внутрішньо будинкових мереж гарячого водопостачання; не підключені до опалення, у зв`язку з чим не мають відношення до обслуговування внутрішньо будинкових мереж опалення, технічної експлуатації і техобслуговування котельні; технічної експлуатації і техобслуговування насосної станції; технічної експлуатації - і техобслуговування ГРП. У той же час ОСББ «Німецький проект» виставляє рахунки на оплату ОСОБА_1 за вище перелічене, яке не споживалося нею. 27.10.2020 року ОСББ «Німецький проект» вимкнуло електроенергію до нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві приватної власності ОСОБА_1 до оплати нею грошових коштів та з метою уникнення шкоди від вимкнення електроенергії, внаслідок даних погроз та незаконного тиску ОСОБА_1 була вимушена сплатити грошові кошти у розмірі 21666,98 гри. за неспожите. Таким чином, відповідач безпідставно заволодів майном ОСОБА_1 , яким є грошові кошти у розмірі 21666,98 грн., а тому ОСОБА_1 набула права відповідно до ст. 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України на повернення грошових коштів. Просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Німецький проект» надав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі з огляду на наступне. Так, утримання приміщень загального користування, що є спільним майном всіх без виключення співвласників, є неминучим обов`язком кожного; хто має право власності або частину у праві власності у будинку, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Тому висновок позивача щодо того, що він не користується послугами консьєржної служби, адміністратора, не має відношення до обслуговування внутрішньо будинкових систем гарячого водопостачання, систем опалення, технічної експлуатації і техобслуговування котельні, насосної станції та ГРП є хибним та такими, що не відповідає нормам діючого законодавства. Позивач акцентує увагу на тому, що він вибірково сплачує рахунки, які надходять від відповідача, самостійно визначаючи, які з них підлягають сплаті, а які ні, однак таким правом співвласник не наділений, адже розмір внесків затверджено рішенням Загальних зборів ОСББ «Німецький проект» на підставі статуту. Крім того, посилання позивача на Закон України «про захист прав споживачів» є хибним, адже ОСББ не є виробником, продавцем товарів або надавачем послуг чи виконавцем робіт, а отже позивачем невірно обрано спосіб захисту. Вважає, що права позивача жодним чином не порушені та у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідь на відзив від позивача ОСОБА_1 до суду не надходила.

Суд, дослідивши доводи сторін, викладені у письмових заявах по суті справи, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

Оцінюючи аргументи, викладені в позові, відзивах та поясненнях щодо нього, суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Як встановлено матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення 1 поверху №25 у житловому будинку літ. А-9-12, загальною площею 76, 6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , а також нежитлового приміщення 1 поверху №11 у житловому будинку літ. А-9-12, загальною площею 89, 3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договорами купівлі-продажу від 12.03.2020 року, а також витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №203953642 та №203952927 від 12.03.2020 року (а. с. 7-8, 13-14).

06.08.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Німецький проект» та листом від 29.09.2020 року за вих. №19 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Німецький проект» відповіло позивачу, що її звернення є безпідставним та необґрунтованим (а. с. 25-26).

29.10.2020 року ОСОБА_1 знову звернулася до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Німецький проект» з проханням надати документальні підтвердження факту, періоду та обсягу спожитих послуг з утримання та експлуатації будинку, користування спільним майном у такому будинку, а також обґрунтувати вартість вказаних послуг (а. с. 21-22).

Матеріали справи місять копії квитанцій, з яких вбачається, що ОСОБА_1 на рахунок Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Німецький проект» перераховано наступні кошти: 4990, 00 грн. (квитанція №8 від 28.10.2020 року), 4990, 00 грн. (квитанція №9 від 28.10.2020 року), 1138, 00 грн. (квитанція №5 від 28.10.2020 року), 2154, 00 грн. (квитанція №6 від 28.10.2020 року); 2000, 00 грн. (квитанція №0.0.1888732560.1 від 30.10.2020 року), 2000, 00 грн. (квитанція №0.0.1888734196.1 від 30.10.2020 року), 1532, 00 грн. (квитанція №0.0.1941137078.1 від 14.12.2020 року), 1786, 00 грн. (квитанція №0.0.1941134800.1 від 14.12.2020 року), 893 грн. (квитанція №0.0.2022935219.1 від 19.02.2021 року) (а. с. 27-34).

Також у матеріалах справи наявні рахунки на оплату комунальних послуг Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Німецький проект», з яких вбачається, що оплаті підлягають наступні послуги: внесок на утримання будинку та прибудинкової території нежитлові приміщення, компенсація витрат на водовідведення, компенсація витрат на водопостачання, компенсація витрат на електропостачання нежитлових приміщень (а. с. 35-56).

Згідно частин 1, 2, 4 статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов`язує.

Статтею 322 Цивільного кодексу України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Згідно статті 5 вказаного Закону, до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; (Абзац третій пункту 1 частини першої статті 5 в частині положення щодо знаходження, за даними Державного земельного кадастру, прибудинкової території у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, вводиться в дію з 1 січня 2023 року згідно із Законом № 1060-IX від 03.12.2020); купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; (пункт 1 частини першої статті 5 в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020); 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Аналізом вказаного Закону встановлено, що праву споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг кореспондує обов`язок споживача оплачувати житлово- комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Отже, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Таким чином, під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами, та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги згідно з чинними тарифами.

Згідно із частиною 1 статті 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» цей Закон, зокрема, регулює: порядок створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань, асоціацій; відносини суб`єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об`єднанні.

Згідно зі статтею 4 вказаного Закону Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до статті 18 вказаного Закону, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане: забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан неподільного та загального майна, що належить членам Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку; забезпечувати виконання вимог статуту об`єднання; виконувати свої договірні зобов`язання; забезпечувати дотримання інтересів усіх членів об`єднання, асоціації при встановленні умов і порядку володіння, користування розпорядження спільною власністю, розподілі між членами об`єднання, асоціації витрат на експлуатацію та ремонт неподільного та загального майна; припиняти дії третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і розпорядження неподільним та загальним майном членами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно зі статтею 11 цього Закону Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку після набуття статусу юридичної особи може, зокрема, прийняти на власний баланс весь житловий комплекс. Балансоутримувач забезпечує управління житловим комплексом.

Системний аналіз зазначених вище норм матеріального права дає підстави дійти висновку, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, учасник відносин у сфері житлово-комунальних послуг і суб`єкт, уповноважений здійснювати управління майном житлового будинку чи комплексу будинків і забезпечувати їх належну експлуатацію та утримання разом із прибудинковою територією, яка одночасно може бути й балансоутримувачем та виконувати його функції.

Зазначене тлумачення надано у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №369/5660/16-ц, провадження № 61-29908ск18.

Як встановлено судом, Установчими зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Німецький проект» 13.01.2020 року затверджено статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Німецький проект» (протокол №1 від 13.01.2020 року), з якого вбачається, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Німецький проект» створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі співвласники) багатоповерхового будинку АДРЕСА_3 , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (а. с. 74-79).

Згідно наведеного Статуту, органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання. Вищим органом управління є загальні збори, які вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання та які скликаються не рідше одного разу на рік (пункти 1, 2 розділу ІІІ Статуту).

При цьому, до виключної компетенції загальних зборів належать затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання правління, голови правління та ревізійної комісії (ревізора) об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує 30 мінімальних заробітних плат, а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; прийняття рішення про створення фондів об`єднання; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішення про використання банківських кредитів та укладення кредитних договорів; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах (пункт 3 розділу ІІІ Статуту).

До обов`язків співвласника згідно статті 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» в тому числі належать обов`язки щодо своєчасної і в повному обсязі сплати належних внесків і платежів. Вказаний обов`язок передбачений і у Статуті Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Німецький проект» (пункт 2 Розділ 5 Статусу).

Також матеріали справи містять протокол №2 Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Німецький проект» від 17.01.2020 року, на якому прийнято, в тому числі, рішення щодо визначення розміру, методики розрахунків, порядку нарахування та сплати внесків та платежів співвласників на 2020-2021 рік.

Із вказаного протоколу вбачається, що Загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Німецький проект» затверджено наступне: одноразовий внесок для житлових приміщень на організаційні господарські потреби ОСББ складає 1500,00 грн.; одноразовий внесок на організаційні господарські потреби ОСББ для нежитлових (офісних комерційних) приміщень складає 2000, 00 грн.; внесок на утримання будинку 7,50 грн. за м2 для житлових приміщень з 01 лютого 2020 року; внесок на утримання будинку 10,00 грн. за м2 для нежитлових (офісних, комерційно приміщень з 01 лютого 2020 року; внесок на утримання паркінгу 250,00 грн. за одиницю (машиномісце) з 01 лютого 2020 року; внесок на опалювання розраховується на м2 для усіх житлових та нежитлових (комерційних, офісних) приміщень на три опалювальних сезони з січня 2020 року до травня 2023 рок (додаток №2); внесок на підігрів гарячої води 95,00 грн.; компенсація витрат по водопостачанню холодної води, водовідвіденню, електропостачанню для житлових та нежитлових або комерційних приміщень нараховувати згідно тарифів постачальников за основними договорами на розрахунковий період; компенсацію витрат проводити згідно методик розрахунків (а. с. 81-82).

Судом встановлено, що кворум Загальними зборами дотримано, «за» проголосувало 24 співвласники, загальною площею 16989, 9 кв. м., що складає 93, 36 % голосів.

Також матеріали справи містять кошторис Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Німецький проект», з якого вбачається, що внесок на утримання будинку для власників нежитлових приміщень становить 10 грн. за 1 кв. м.? який включає наступні статі витрат: обслуговування внутрішньобудинкових мереж холодного водопостачання, обслуговування внутрішньобудинкових мереж водовідведення, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж гарячого водопостачання, обслуговування внутрішньобудинкових мереж електропостачання та електрощиткових, обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення, технічна експлуатація і техобслуговування котельні, технічна експлуатація і техобслуговування наносної станції, обслуговування внутрішньобудинкових мереж водяного пожежогасіння, технічна експлуатація і техобслуговування ГРП, ведення бухгалтерського обліку підприємства, вивіз ТПВ, послуги конс`єржної служби та адміністратора, послуги з прибирання прибудинкової території, придбання миючих засобів, витратних матеріалів та ін., витрати на воду та водовідведення для загальних потреб, адміністративні витрати, податки та інші виплати згідно законодавства (а. с. 83).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Німецький проект» належним чином нараховує заборгованість щодо витрат на утримання будинку та прибудинкової території для власників нежитлових приміщень, виходячи із того розміру внеску, що затверджений рішенням Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Німецький проект», а тому доводи позивача з приводу неправильного нарахування суми заборгованості є безпідставними.

Статтею 13 Закону України «Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 22.02.2018 №910/13182/17 та від 22.02.2018 № 910/11312/17, при розгляді справ за позовами ОСББ про стягнення заборгованості по сплаті внесків, Верховний Суд зазначив, що «Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг (централізованого опалення) щодо нього входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку».

Окрім того, відповідно до пункту 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Таким чином, за умови встановлення факту надання відповідними організаціями житлово-комунальних послуг по утриманню будинку і прибудинкової території, відсутність договору з обслуговування, що має бути укладено між власником квартири і відповідним об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку не звільняє таку від несення витрат на утримання спільного майна. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

З огляду на наведене суд вважає, що позивач має право щодо своєчасного та у повному обсязі отримання щомісячних внесків.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, доводи ОСОБА_1 про те, що вона не користується певними видами послуг, а тому не повинна сплачувати їх вартість, судом до уваги прийнятими бути не можуть, адже згідно статті 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та пункту 2 Розділ 5 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Німецький проект» на співвласника багатоквартирного будинку, тобто власника як квартири так і нежитлового приміщення, покладено обов`язок щодо своєчасної і в повному обсязі сплати належних внесків і платежів, затверджених Загальними зборами.

Доказів того, що позивач не отримує послуг з утримання будинку та прибудинкової території або відмовилася від їх отримання чи доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що давало б підстави для звільнення від їх оплати, матеріали справи не містять. Отже, у позивача наявний обов`язок щодо сплати Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Німецький проект» вартості отриманих нею послуг.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, позивачем не надано належних доказів в обґрунтування своєї позиції, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Німецький проект» про захист прав споживача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 16, 319, 322 ЦК України та на підставі ст.ст.12, 13, 43, 49, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 274-279, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Німецький проект» про захист прав споживача – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: