Постановление суда № 100595389, 25.10.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/8894/21

Провадження № 2-н/219/1674/2021

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про відмову у видачі судового наказу

25 жовтня 2021 року суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Фролова Н.М., дослідивши матеріали заяви Приватного підприємства «Житловик» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ПП «Житловик» звернувся з вказаною заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території за період з 01.09.2018 року по 30.06.2019 року в сумі 1106,87 грн., а також судові витрати.

Дослідивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, вважаю необхідним відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.

Відповідно до ч.5 ст.165 Цивільного процесуального кодексу України, у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.

На виконання вимог ч.5 ст. 165 ЦПК України судом були надіслані запити до відповідного органу реєстрації щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання боржник.

Так, згідно листа Бахмутської міської ради № 5963 від 21.09.2021 року, вбачається, що адреса боржника ОСОБА_1 зазначена: АДРЕСА_1 , в той час як у заяві про видачу судового наказу адреса боржника вказана: АДРЕСА_1 .

Згідно п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» вбачається, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Також, Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» орієнтує суди, що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України).

Так, жодних доказів на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 станом на 25.10.2021 року дійсно мешкає та користується послугами заявника або є власником житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , до заяви про видачу судового наказу не додано.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

На підставі наведеного, оскільки із поданої заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів не вбачається права грошової вимоги заявника до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за зазначеною в заяві адресою, суд вважає за необхідне відмовити Приватному підприємству «Житловик» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території з ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.163, 165, 258-261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному підприємству «Житловик» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території з ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.М. Фролова