Решение № 10054073, 26.05.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2010 р. Справа № 49/40-10

вх. № 3682/3-49

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Демченко О.М., дор. № 11/05/1 від 11.05.2010 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інмет", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків", м. Харків

про стягнення 4386,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача вартість поставленою продукції у розмірі 4386,20 грн., яка була надана відповідачу відповідно умов договору № 15/06-08РХ від 18.06.2008 року. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не сплачує вартість наданої продукції у добровільному порядку.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Через канцелярію суду надав супроводжувальним листом додаткові документи, які були залучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою суду та відзиву на позов не надав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В ухвалі суду від 11.05.2010 року сторони попереджені про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

18 червня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 15/06-08РХ зі специфікацією. Згідно умов договору позивач взяв на себе зобов’язання щодо доставки та передачі у власність відповідача товару, асортимент та загальна вартість якого вказані у специфікації (додаток до договору), а відповідач взяв на себе зобов’язання прийняти товар від позивача та оплатити його вартість на умовах даного договору.

Згідно з накладними за період з 03 липня 2008 року по 30 листопада 2009 року позивач на виконання своїх зобов'язань за договором передав, а відповідач отримав, товар на загальну суму 28967,40 грн., що підтверджено вищевказаними накладними та дорученнями на отримання товару які містяться в матеріалах справи.

25.02.2010 р. сторони провели звірку наявності залишків товару, поставленого ТОВ "Імет" на складі ТОВ "Караван Будівельний Харків" та виявили наявність товару на суму 3511,20 грн. Від пидписання акту складеного за результатами звіряння представник відповідача - менеджер Будлигін Н.Е. відмовився.

01.03.2010 р. відповідно до накладной про повернення товару постачальнику №14322 відповідач повернув позивачу товар на загальну суму 3511,20 грн.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що строк оплати визначається в п.2 Угоди про умови і відраховується з дня продажу покупцем товару споживачу. П. 2 Угоди про умови визначений сторк платежу дійсний до 31.12.2008 р. - 7 днів.

Абзац 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України містить норму, якою встановлено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Слід мати на увазі, що у випадках, коли виконання зобов'язання поставлено у залежність від події, що може і не настати, мова має йти не про термін, а про умову виконання зобов'язання.

В частині 2 цієї статті встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов 'язок у семи денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов 'язок негайного виконан ня не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, 04 березня 2010 року позивач, за вих. № 04/03/1, направив на адресу відповідача вимогу, за якою просив оплатити реалізований товар за договором № 15/06-08РХ. Відповідач відповіді на вимогу не надав, розрахунок за отриманий від позивача товар здійснив лише частково.

Заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 4386,20 грн.

Крім того, 05.03.2010 року між сторонами було проведено звіряння розрахунків, за якими було складено акт звіряння, відповідачем визнано наявну у нього перед позивачем заборгованість за товар в розмірі 4386,20 грн. Акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 4386,20 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Будівельний Харків" (адреса: 61168, м. Харків, вул. Героїв Праці, 7, п/р 26006065159900 в АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків, відділення № 815, МФО 351005, код ЄДРПОУ 34859030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інмет" (адреса: 61001, м. Харків, майд. Повстання, 1, кв. 131, п/р 26006154815100 в АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 30639750) - 4386,20 грн. заборгованості, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 31.05.2010 року.