Решение № 100534276, 23.10.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13760/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,

сторін:

від позивача - Молодецький Р.А. - за ордером

відповідач: Моргун Х.О. - за Витягом

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «КСІМЕКС.КОНТРОЛЬ та АВТОМАТИЗАЦІЯ» (код ЄДРПОУ 39780950, місцезнаходження: 65114, м. Одеса, Люстдорфська дорога, б. 140-В) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.07.2021 року №0173000701 та № 0172970701,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 03 серпня 2021 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «КСІМЕКС.КОНТРОЛЬ та АВТОМАТИЗАЦІЯ» (код ЄДРПОУ 39780950, місцезнаходження: 65114, м. Одеса, Люстдорфська дорога, б. 140-В) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.07.2021 року №0173000701 та № 0172970701.

Ухвалою від 09 серпня 2021 року справу прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Позивач не погоджується з висновками, викладеними в оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та вважає, що вони зроблені незаконно, передчасно з неповним дослідженням обставин та самі рішення підлягають скасуванню.

Так, позивач зазначив, що між ТОВ «КСІМЕКС КТА» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про надання юридичних послуг № КТА-ОД/19-28 від 01.07.2019 року та перевіряючий орган дійшов висновку, що позивачем включено до звіту про фінансові результати витрати на придбання послуг у ФОП ОСОБА_2 , придбання яких не підтверджено належним чином оформленим документами, що розкривають зміст господарських операцій та вказують на рух активів на загальну суму 525 500 грн.

Позивач звернув увагу, що позивачем були надані докази по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 , які свідчать про фактичне отримання послуг згідно з договору та помилковість висновків акту перевірки про завищення витрат та перенесення цих показників у оскаржувані ППР.

Також, позивач зазначив, що між ТОВ «КСІМЕКС КТА» та ФОП ОСОБА_3 укладено договір від 01.07.2019 року про надання послуг щодо обслуговування програмного продукту « 1С» №КС-ОД/19-26, проте під час перевірки перевіряючий орган дійшов висновку, що позивачем включено до звіту про фінансові результати витрати за роботами щодо обслуговування програмного продукту « 1С», надані виконавцем ФОП ОСОБА_4 , при факті відсутності у власності, оренді та в іншому користуванні у ТОВ «Ксімекс КТА» програмного забезпечення 1 С на загальну суму 39 0000 грн.

Позивач зауважив, що відповідно до висновку спеціаліста №78/2021 за результатами проведеного аудиту з 2018 року, позивач по теперішній час спільно використовував примірник програмного продукту « 1С: Предприятие8.Управление производственним предприятием для Украины» з реєстраційним номером 800046087, який був придбаний та зареєстрований ТОВ «Концерн» «КСІМЕКС» 26 жовтня 2011 року, що підтверджується наявними копіями картки реєстрації та Користувацької угоди, які входять до складу комплектації зазначеного примірника програмного продукту для автоматизації бізнесу, при умові, що облік ведеться в єдиній інформатизованій базі даних, які створюється та зберігається у віртуальній машині на сервері з назвою SERVER1C8, доступ до ІБД здійснюється працівниками зазначених суб`єктів аудиту у клієнт - серверній архітектурі за допомогою товстого клієнта.

Також, позивач зазначив, що посилання на фіксований розмір виплати за надані послуги незалежно від обсягу послуг, жодним чином не може свідчити про те, що послуги не надавались, адже це є комерційною домовленістю сторін узгодженою у договорах.

Таким чином, позивач вважає, що обґрунтованих підстав для коригування показників позивача з податку на прибуток по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 не має та порушення податкового законодавства відсутні.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

До суду 27 серпня 2021 року (вхід. №ЕП/22755/21) від відповідача Головне управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову повністю, зазначивши, що проведеною перевіркою встановлено включення до складу витрат ТОВ «КСІМЕКС КТА» витрати за юридичними послугами, надані виконавцем ФОП ОСОБА_2 , придбання яких не підтверджено належним чином оформленими документами, що розкривають зміст господарської операції та вказують на рух активів та /або на зміну зобов`язань на загальну суму 525000 грн.

Також, у відзиві відповідач зазначив, що проведеною перевіркою встановлено включення до складу витрат витрати за роботами щодо обслуговування програмного продукту 1С надані виконавцем ФОП ОСОБА_3 при фактах відсутності у власності, в оренді та іншому користуванні у ТОВ «Ксімекс КТА» програмного забезпечення 1 С на загальну суму 390 000 грн., а тому неможливо підтвердити фактичне отримання перелічених робіт щодо обслуговування програмного продукту 1 С на адресу ТОВ «Ксімекс КТА» від виконавця робіт ФОП ОСОБА_3 .

Позивачем 31.08.2021 року надано відповідь на відзив, відповідно до якої позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач не надав суду заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою від 07 вересня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів.

Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого засідання 07 вересня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13 жовтня 2021 року на 10 годину 00 хвилин.

На відкритому судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача на відкритому судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши у вступному слові пояснення представників учасників справи, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

Так, суд встановив, що на підставі направлень, виданих ГУ ДПС в Одеській області, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20. 1 ст. 20 та п.77. 1 ст. 77 ПК України плану-графіка проведення документальних планових перевірок платника податків, на підставі наказу від 11.02.2021 року №514-п проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «КСІМЕКС. КОНТРОЛЬ ТА АВТОМАТИЗАЦІЯ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 року по 30.09.2020 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 року по 30.09.2020 року, за наслідками якої складено акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «КСІМЕКС. КОНТРОЛЬ ТА АВТОМАТИЗАЦІЯ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 року по 30.09.2020 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 року по 30.09.2020 року №5260/15-32-07-01-17/39780950 від 25.03.2021 року, відповідно до висновків якого встановлено порушення:

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 134.1.1. п. 134,1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 6, 7 п.п. 9. 4 п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, в результаті чого завищено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток всього на суму 595 894 грн., у т.ч. за 9 місяців 2020 року - 595 894 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, ч. «а» п. 198. 1 п. 198. 3 п. 198. 5 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 2050041 грн, у т.ч. по періодах у червні 2019 року - 1851 грн.; у липні 2019 року - 153 грн.; у серпні 2019 року - 548 грн., у вересні 2019 року - 531 грн., у жовтні 2019 року 117997 грн., у листопаді 2019 року - 532545 грн., у грудні 2019 року -172483 грн., у січні 2020 року - 10353 грн., у березні 2020 року - 894295 грн., у квітня 2020 року - 196512 грн., у травні 2020 року -61527 грн., у липні 2020 року - 14275 грн., у серпні 2020 року - 46971 грн.;

- п. 44. 1 ст. 4 ч. «а» п. 198. 1 , 198. 3 , 198. 5 ст. 198 ПК України , в результаті чого завищено від`ємне значення , що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 36833 грн., у т.ч. у вересні 2020 року - 36833 грн. та інші порушення (а.с. 14-96).

Позивачем подано заперечення на акт перевірки (вхід. Від 08.04.2021 року) та листом від 21.04.2021 року вих. № 2478/КПР/15-32-07-01-10 ГУДС в Одеській області повідомило позивача про результати розгляду заперечень, відповідно до якого заперечення залишені без задоволення (а.с. 111-120).

Суд встановив, що позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, та рішенням про результати скарги від 12.07.2021 року скарга задоволена частково.

На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення № 0173000701 від 21 липня 2021 року, відповідно до якого зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 549000 грн. та №0172970701, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 107954 грн. (а.с.137-138).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши вступне слово представників сторін та, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Позивач не погоджується по суті виявлених порушень за результатами проведеної перевірки.

Так, в акті перевірки зазначено, що до складу витрат ТОВ «КСІМЕКС КТА» були включені витрати за юридичними послугами, надані виконавцем ФОП ОСОБА_2 , придбання яких не підтверджено належним чином оформленими документами, що розкривають зміст господарської операції та вказують на рух активів та /або на зміну зобов`язань на загальну суму 525000 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що 01.07.2019 року між ТОВ «КСІМЕКС КТА» (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг № КТА-ОД/19-28, відповідно до п.1.1 якого Замовник дає завдання, а Виконавець зобов`язується згідно з Завданням Замовника надати йому плату за юридичні послуги (а.с.192-194).

На виконання цього Договору позивачем надано акти надання послуг (а.с. 195-208).

Позивач зазначив, що відповідно до штатних розписів від 05.11.2019 року, 20.12.2019 року, 03.07.2019 року, 13.01.2020 року, 20.07.2020 року, 01.01.2020 року ТОВ «КСІМЕКС КТА» у штаті підприємства у період, що перевірявся була відсутні посада юриста, а тому весь об`єм поточної, договірної, претензійної роботи та консультаційної роботи був охоплений наданням юридичних послуг за договором з ФОП ОСОБА_2 , що також підтверджує факт візування договорів ФОП ОСОБА_2 , які були надані під час перевірки.

Окрім того, позивачем було направлено лист до ФОП ОСОБА_2 з проханням надати додаткові відомості про послуги, які були надані за період, що перевірявся та листом від 13.05.2021 року вих. № 1/05-21 ФОП ОСОБА_2 повідомила про наданні послуги з детальним описом кожної послуги (а.с.165-166).

Також, перевіркою встановлено, що до складу витрат позивачем включено витрати за роботами щодо обслуговування програмного продукту 1С надані виконавцем ФОП ОСОБА_3 при фактах відсутності у власності, в оренді та іншому користуванні у ТОВ «Ксимекс КТА» програмного забезпечення 1 С на загальну суму 390 000 грн., а тому неможливо підтвердити фактичне отримання перелічених робіт щодо обслуговування програмного продукту 1 С на адресу ТОВ «Ксімекс КТА» від виконавця робіт ФОП ОСОБА_3 .

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «КСІМЕКС КТА» та ФОП ОСОБА_3 укладено договір від 01.07.2019 року про надання послуг щодо обслуговування програмного продукту « 1С» №КС-ОД/19-26, відповідно до п.1.1. якого замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання по виконанню робіт з обслуговування програмного продукту « 1С» встановленого у замовника (а.с. 209-211).

На виконання цього Договору позивачем надано акти надання послуг (а.с. 214-216).

Окрім того, позивачем надано висновок спеціаліста №78/2021 за результатами проведеного аудиту з 2018 року, погоджений ТОВ «Міжнародна правова група» про те, що у позивача по теперішній час спільно використовували та надалі можуть спільно використовувати примірник програмного продукту « 1С: Предприятие8.Управление производственним предприятием для Украины з реєстраційним номером 800046087, який був придбаний та зареєстрований ТОВ «Концерн» «КСІМЕКС» 26 жовтня 2011 року, що підтверджується наявними копіями картки реєстрації та Користувацької угоди, які входять до складу комплектації зазначеного примірника програмного продукту для автоматизації бізнесу, при умові, що облік ведеться в єдиній інформатизованій базі даних, які створюється та зберігається у віртуальній машині на сервері з назвою SERVER1C8, доступ до ІБД здійснюється працівниками зазначених суб`єктів аудиту у клієнт - серверній архітектурі за допомогою товстого клієнта (а.с.167-182).

Позивачем надано договір доручення від 25 липня 2017 року між ТОВ «Молерані» (Довіритель) та ТОВ «Міжнародна правова група» (Повірений), відповідно до якого Повірений зобов`язується від імені і за рахунок Довірителя здійснювати необхідні юридичні дії по охороні авторських прав і захисту інтелектуальної власності на території України на власний розсуд в межах діючого законодавства.

Суд встановив, що за листом ТОВ «Міжнародна правова група», представником власника майнових прав на комп`ютерні програми для автоматизації бізнесу лінійки 1 С, підтверджено спільне використання комп`ютерних програм для автоматизації бізнесу пов`язаними особами, до яких входить ТОВ «Ксімеск. Контроль та автоматизація» та не заперечено в цьому окремому випадку проти спільного використання програмних продуктів.

Контролюючим органом вказані документи не були враховані та зроблено висновок, що у позивача відсутні доручення ФОП ОСОБА_2 на виконання конкретних юридичних послуг, а тому неможливо підтвердити факт отримання послуг від зазначеної ФОП та по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 , відсутній факт перебування у власності, в оренді та іншому користуванні у ТОВ «Ксимекс КТА» програмного забезпечення 1С, а тому неможливо підтвердити фактичне отримання перелічених робіт щодо обслуговування програмного продукту 1С ТОВ «Ксімескм КТА» від виконавця робіт ФОП ОСОБА_3 .

Суд не погоджується з такою позицією контролюючого органу, з огляду на таке.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, будь-які документи мають силу первинних лише в разі здійснення господарської операції та можуть братися для підтвердження даних податкового обліку.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Суд зазначає, що стан виконання податкових обов`язків визначається виключно дотриманням норм податкового законодавства. В основі оподаткування лежить не волевиявлення осіб у вигляді цивільно-правового правочину, а фактичний рух активів з урахуванням ділової мети такого руху та його зв`язку з господарською діяльністю платника податків. Це випливає з того, що норми податкового законодавства пов`язують формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування та податкового кредиту з фактом придбання товарів з метою використання в господарській діяльності.

Отже, вирішальним значенням при вирішенні питання щодо формування платником податку витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту має значення не те, які зобов`язання сторони обумовили договором, а те, що вчинив платник податків. З позицій оподаткування не має значення чи має в господарській операції дефект волевиявлення сторін правочину, а має значення господарська операція, що вчинена платником, яка і має бути предметом аналізу в податковому спорі.

Відповідно до п.44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п. 134.1. 1 п. 134. 1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.6, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, застреленого Наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 року, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Правові норми Податкового кодексу України дозволяють платнику податку формувати витрати у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній фор

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

При цьому податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим, відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Дослідивши надані позивачем первинні документи, які були надані контролюючому органу під час перевірки, враховуючи вищевикладені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що позивачем до матеріалів справи надано сукупність первинних та інших документів, які в умовах звичайної ділової практики супроводжують та підтверджують фактичне вчинення платником податків господарських операцій, зокрема: договори, акти виконаних робіт, листування з контрагентами, які у сукупності не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення підприємством господарських операцій з придбання послуг чи їх невідповідності з господарською діяльністю позивача, та не свідчать про відсутність у позивача підстав для формування задекларованих позивачем податкових вигод у вказаному періоді.

Аналізуючи складені між позивачем та його контрагентами первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що ці документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов`язань та капіталу позивача.

Враховуючи те, що у штаті підприємства відсутня посада юриста, підприємство є досить великим, а тому суд вважає, що надання юридичних послуг ФОП ОСОБА_2 реально підтверджено наданими документами, а також суд вважає, що підприємство у своїй діяльності веде бухгалтерський облік з використання програми 1 С, свідченням чого є належним чином складені бухгалтерські документи, тому здійснення надання послуг ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пов`язані з господарською діяльністю позивача, на час укладання договорів, контрагенти позивача знаходились на податковому обліку, та були належним чином зареєстрованими.

Умовами договору, укладеними позивачем з ФОП ОСОБА_2 (п. 4.1) передбачено, що за виконану роботу Замовник щомісячно сплачує 35 000 грн. без ПДВ в безготівковій формі протягом 10 днів після закінчення календарного місяця, але не раніше підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт та факт виконання умов договору підтверджується актом виконаних робі, які були надані позивачем до суду, не містять будь-яких дефектів та відповідають вимогам первинного документа.

Суд звертає увагу, що оформлення будь-яких інших документів, які засвідчують факт виконання договору умовами договору не передбачено.

Посилання на відсутність доручень відхиляються судом, оскільки умовами договору не передбачено, що такі доручення мають надаватися виключно у письмовій формі. У свою чергу на судовому засіданні представник позивача пояснив, що доручення надавалися в усній формі.

Відповідно до умов договору надання послуг по обслуговуванню програмного продукту 1С, укладеного з ФОН ОСОБА_3 , що Замовник сплачує Виконавцю абонентську плату у розмірі 78000 грн. без ПДВ за квартал на підставі актів виконаних робі, які також були надані до суду.

Посилання відповідача на те, що відсутні докази перебування програмного забезпечення 1 С у власності, в оренді та іншому користуванні у ТОВ «Ксімекс КТА», спростовуються наданими позивачем контролюючому органу та суду документами, що підтверджують права спільного користування вказаною програмою.

Таким чином, наведені докази спростовують доводи контролюючого органу щодо відсутності підтвердження належним чином оформленими документами змісту господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 .

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем надано належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій, суд вважає, що відповідачем неправомірно зроблено висновок про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, а тому податкові повідомлення-рішення від 21.07.2021 року №0173000701 та № 0172970701 є протиправними та позовні вимоги позивача належать задоволенню.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені у судовому засіданні факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності своїх рішень, а тому позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КСІМЕКС.КОНТРОЛЬ та АВТОМАТИЗАЦІЯ» (код ЄДРПОУ 39780950, місцезнаходження: 65114, м. Одеса, Люстдорфська дорога, б. 140-В) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.07.2021 року №0173000701 та № 0172970701,- задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) від 21.07.2021 року №0173000701.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) від 21.07.2021 року № 0172970701.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КСІМЕКС.КОНТРОЛЬ та АВТОМАТИЗАЦІЯ» (код ЄДРПОУ 39780950, місцезнаходження: 65114, м. Одеса, Люстдорфська дорога, б. 140-В) судовий збір в розмірі 4540 грн. 00 коп. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано « 23» жовтня 2021 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко