Решение № 10041638, 03.06.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2010 р. Справа № 17/119/10

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Колесниковій В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача –Годза Л.П., довіреність № 5 від 28.04.09р.,

від відповідача –не з`явився,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/119/10

За позовом: Товариства зобмеженою відповідальністю ”Одін”, (54028, м.Миколаїв, вул. Новозаводська, 16),

До відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю “Коровай”, (54055, м.Миколаїв, вул. Садова, 46),

про: стягнення заборгованості.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ”Одін” (надалі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Коровай” (надалі-відповідач) про стягнення заборгованості.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним:

23 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 00097 (надалі Договір).

У відповідності до умов розділу 3 Договору, поданих заявок, Позивач поставляє Відповідачу товар за видатковими накладними, а відповідач здійснював на умовах розділу 4 Договору розрахунок за прийнятий товар з відстрочкою платежу за кожну партію товару до 9 (дев'яти) днів від дати постачання.

Договірні зобов'язання Сторонами виконувалися. У вересні - жовтні 2009 року Відповідач допустив прострочення оплати окремих партій поставленого товару.

Дія Договору закінчилась 23.04.2010р., але в частині розрахунків Договір дійсний до їх повного виконання (пункт 8.1 Договору).

У відповідності до вимог ст. 193 ГК (ст. 526 ЦК) України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Відповідач прострочив виконання договірних зобов'язань і повинен нести за. це відповідальність (ст. 217 ГК (ст. 612 ЦК) України). У відповідності до умов п. 2 ст. 614 ЦК України «Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання». Форс-мажорних обставин Відповідачем не надано. Будь-які пропозиції по вирішенню спору від Відповідача не надійшли. Вимога Позивача за вих. № 65 від 25.03.2010р. про погашення боргу у сумі 14774,95 грн., яка отримана Відповідачем 29.03.2010р., залишена без реагування.

За умовами ст. 229 ГК (ст. 625 ЦК) України, пункту 6.1 Договору, Відповідач, який прострочив виконання зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання договірного зобов'язання і він на вимогу Позивача зобов'язаний сплатити індексовану, суму боргу, яка становить 15662,58 грн. та 3% річних у сумі 241,39 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції.

Згідно умов статей 230, 231 ч. 4 ГК України, пункту 6.2 Договору, Відповідач повинен сплатити пеню у сумі 1648,57 грн., а за умовами пункту 6.2.1 Договору у зв'язку з простроченням розрахунку строком більше 20 днів ще й додатково сплатити штраф у сумі 2954,99 грн.

В ході розгляду справи представник позивача заявою за № 22юр від 03.06.2010р. уточнив позовні вимоги та просить стягнути 13904 грн. 22 коп.

Про час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином, проте відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, відзив на позовну заяву не надав, позов не заперечив і не спростував. За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку:

23.04.2008 р. між сторонами укладено договір поставки (далі-Договір), за умовами якого позивач зобов`язався поставити товар, а відповідач - прийняти і своєчасно оплатити протягом дев`яти днів від дати постачання.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 20776грн. 41 коп.

Зобов`язання щодо оплати відповідач виконав частково, як зазначив позивач відповідачем сплачено 9751 грн. 54 коп., отже, заборгованість складає 9662 грн. 58 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконува тися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення за гальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 ГПК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги про стягнення 887 грн. 63 коп. збитків від інфляції та 241 грн. 39 коп. 3% річних за період з 25.09.2009 р. по 24.06.2010р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6.2 Договору, сторони узгодили, якщо у випадку порушення покупцем оплати, покупець оплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Розмір пені в сумі 1648 грн. 57 коп., позивач розрахував за період з 25.09.2009р. по 26.04.2010р., тобто більш ніж за шість місяців, в той час як згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій (штрафа, пені) за прострочення виконання зобов’язання припиняється, якщо інше не встановлено договором або законом, через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Нарахування пені за прострочку платежу відповідно до положення ч.6 ст.232 ГК України повинно було припинитися через шість місяців тобто через 181 дня.

Судом за власною ініціативою зроблено перерахунок пені за допомогою програми «Законодавство»версія 2.7.3., згідно здійсненого розрахунку сума пені за вищевказаний період складає 381 грн. 22 коп.

Згідно п.6.2.1 Договору сторони узгодили, що у разі прострочення платежу понад 20 календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф в розмірі 20%. За розрахунком позивача розмір 20% штрафу складає 1351 грн. 68 коп., який є обґрунтований та підлягає задоволенню

З огляду на вищенаведене уточнені позовні вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на договорі і чинному законодавстві, відповідачем не заперечені і не спростовані, отже, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачене держмито слід віднести на рахунок сторін пропорційно задоволеним вимогам позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги товариства зобмеженою відповідальністю ”Одін” задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Коровай”, (54055, м.Миколаїв, вул. Садова, 46; код ЄДРПОУ 30243665) заборгованість у розмірі 9774 грн. 95 коп., збитки від інфляції – у розмірі 887грн. 63 коп., 3 % річних у розмірі 241 грн. 39 коп., пені у розмірі 381 грн. 22 коп. штрафу у розмірі 1351 грн. 68 коп., державне мито у розмірі 126 грн. 37 коп. та 145 грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь товариства зобмеженою відповідальністю ”Одін”, (54028, м.Миколаїв, вул. Новозаводська, 16; код 30976274).

3.          В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                     С.М. Коваль

“____” червня 2010 року

Суддя