Решение № 10041150, 27.05.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2010 р. Справа № 9/95/10

Господарський суд Миколаївської області в складі судді Філінюка І.Г., при секретарі судового засідання Войтовській Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_4

до 1-го відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (пошт. адреса: АДРЕСА_2)

до 2-го відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_3

про стягнення 400000 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, підприємець.

від 1-го відповідача: ОСОБА_3, підприємець.

від 2-го відповідача: ОСОБА_5, дов. №795, від 25.05.10 р.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості за договором безвідсоткової цільової позики від 30.04.2009 р.

Від відповідачів до суду надійшли відзиви, в яких вони позовні вимоги визнають в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, господарський суд

Встановив:

Між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір безвідсоткової цільової позики, відповідно до якого позивач надав 2-му відповідачу позику у розмірі 400000 грн.

Відповідно до п. 2.1. договору строк позики становить 8 місяців з моменту отримання коштів позичальником до 31.12.09 р.

Позивач свої зобовязання за договором виконав повністю, що підтверджується наданою 2-м відповідачем розпискою про отримання грошових коштів в сумі 400000 грн. від 30.04.09 р.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що після закінчення восьмимісячного строку позичальник зобовязується протягом 10 календарних днів повернути суму позики позичкодавцю.

В забезпечення зобовязань 2-го відповідача перед позивачем за договором позики 30.04.09 р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до якого останній поручився перед позивачем за виконання зобовязань ФОП ОСОБА_4 в межах суми у 2000 грн.

Строк дії договору закінчився 31.12.09 р.

В порушення своїх зобовязань за договором, ФОП ОСОБА_4 отриману суму позики не повернула в повному обсязі.

Оскільки з часу закінчення строку дії договору минуло чотири місяці, позивач був змушений звернутися до суду з позовом про примусове стягнення боргу з відповідачів.

Дослідивши всі матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Пунктом 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В даному випадку договором поруки від 30.04.09 р. передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором в межах суми 2000 грн.

Відзивами, що надійшло до початку судового засідання, відповідачі повністю визнали вимоги позивача.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати слід покласти на 2-го відповідача.

Відповідно до декрету КМУ «Про державне мито»розмір державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Оскільки позивачем сплачено 4000 грн. державного мита, а позов заявлено на 402000 грн., суд вважає за необхідне достягнути з позивача в дохід держави 20 грн. державного мита.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_3, ідент. код НОМЕР_1) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_4, ідент. код НОМЕР_2) 400000 грн. боргу за договором безвідсоткової цільової позиви, 4000 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 (пошт. адреса: АДРЕСА_2), ідент. код НОМЕР_3) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_4, ідент. код НОМЕР_2) 2000 грн. боргу.

4.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_4, ідент. код НОМЕР_2) 20 грн. державного мита в доход державного бюджету України (на р/р 31118095700006 одержувач УДК в м. Миколаєві, код ЄДРПОУ 23626096, банк одержувача: ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя I.Г.Фiлiнюк