Решение № 10040238, 09.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.10                                                                                           Справа№ 23/54

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) «Сонар», м. Миколаїв,

до відповідача Відкритого акціонерного товариства (надалі –ВАТ) «Львівський локомотиворемонтний завод», м. Львів,

про стягнення 859462,32 грн.

За участю представників:

від позивача - не з»явився,

від відповідача – Бобеляк М.В.

Суть спору:           ТзОВ «Сонар», м. Миколаїв, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», м. Львів, 804603,53 грн. заборгованості, 29444,73 грн. пені, 4279,75 грн. трьох процентів річних, 21134,61 грн. інфляційних та судових витрат у справі. Позовні вимоги мотивовані нормами Договору поставки електроізоляційних матеріалів № ВТП-09/57ЮК від 11 лютого 2009 р., а також ст.ст. 15. 16, 20, 525, 625, 629, 655 ЦК України, ст.ст. 20, 173, 193, 216, 218 ГК України. 25.08.2010 р. на адресу суду надійшла заява позивача № 73 від 17 травня 2010 р. про зменшення позовних вимог до 689398,41 грн. основного боргу, 29444,73 грн. пені, 4279,75 грн. трьох процентів річних, 21134,61 грн. інфляційних.

          Позивач явки свого представника в засідання суду не забезпечив.

Відповідач у судовому засіданні, 09.06.2010 р., подав платіжні доручення, які засвідчують часткове погашення ним заборгованості, а також заявив клопотання про зменшення розміру пені в зв»язку з його скрутним фінансовим становищем.

          Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов, з урахуванням заяви № 73 про зменшення позовних вимог, підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Між сторонами у справі 11 лютого 2009 року укладено Договір поставки № ВТП-09/57ЮК. Термін дії договору до 31 грудня 2009 р. У подальшому сторони уклали три додаткові угоди до цього Договору. Згідно з Додатковою угодою № 3 від 01.12.2009 р. термін дії Договору № ВТП-09/57ЮК продовжено до 01.03.2010 р. Згідно з умовами Договору № ВТП-09/57ЮК (п.п. 3.1., 7.2., 11.2.), в редакції, внесеній додатковими угодами, кількістьта асортимент товару визначається у специфікаціях №№ 1, 2, 3, які є невід»ємною частиною Договору. Розрахунок між позивачем і відповідачем мав проводитись за фактом поставки протягом 60 календарних днів з моменту одержання товару відповідачем. На виконання умов Договору, протягом жовтня-грудня 2009 року позивач по поставив Відповідачу електроізоляційні матеріали на загальну суму 804 603,53 грн. з ПДВ, а саме: 01.10.2009 р. на суму 165205,12 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0007453, податковою накладною № 6108, видатковою накладною № РН-0006108, довіреністю № 1668; 15.10.2009 р. на суму 18547,20 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0007884, податковою накладною № 6474, видатковою накладною № РН-0006474; 21.10.2009 на суму 37896,14 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0008086, податковою накладною № 6639, видатковою накладною № РН-0006639, довіреністю № 1810; 10.11.2009 р. на суму 93012,72 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0008433, податковою накладною № 7146, видатковою накладною № РН-0007146, довіреністю № 1890; 12.11.2009 на суму 1015,63 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0008783, податковою накладною № 7244, видатковою накладною № РН-0007244; 17.11.2009 на суму 62266,32 грн., що підтверджуеться рахунком-фактурою № СФ-0008905, податковою накладною № 7355, видатковою накладною № РН-0007355; 19.11.2009 на суму 35234,38 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0008998, податковою накладною № 7429, видатковою накладною № РН-0007429; 24.11.2009 на суму 7488,94 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0009138, податковою накладною № 7575, видатковою накладною № РН-0007575; 01.12.2009 на суму 81248,10 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0009306, податковою накладною № 7729, видатковою накладною № РН-0007729, довіреністю №2121; 07.12.2009 на суму 106580,58 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0009504, податковою накладною № 7886, видатковою накладною № РН-0007886; 24.12.2009 на суму 25701,43 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0009969, податковою накладною № 8346, видатковою накладною № РН-0008346; 12.01.2010 на суму 170 406,97 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000108, податковою накладною № 73, видатковою накладною № РН-0000073, довіреністю № 12.

Відповідач за отриману продукцію у строки, встановлені п. 7.2. договору не розрахувався. Як зазначено позивачем у заяві про зменшення позовних вимог № 73 від 17 травня 2010 р., станом на 19.04.2010 р. заборгованість відповідача за вищезгадану поставлену йому продукцію становила 689398,41 грн. У матеріалах справи відсутні та відповідачем на вимогу ухвал суду не подані докази, які б спростовували існування станом на 19.04.2010 р. заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 689398,41 грн. Однак, у судовому засіданні 09.06.2010 р. відповідачем подано суду платіжні доручення № 2192 від 11 травня 2010 р., № 2439, № 2440 від 20.05.2010 р., № 2905 від 08.06.2010 р., з яких вбачається, що з 19.04.2010 р. відповідач додатково сплатив ще 63374,47 грн. Відтак, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 63374,47 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Решта 626023,94 грн. суми основного боргу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

За наведених обставин, позивачем відповідно до вимог ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення 4279,75 грн. трьох процентів річних, нарахованих з урахуванням прострочення оплати продукції по кожній окремій накладній, та 21134,61 грн. інфляційних за період прострочення платежів з грудня 2009 р. по лютий 2010 р. також з урахуванням строків платежу по кожній окремій накладній. Позовні вимоги в частині стягнення 29444,43 грн. пені на підставі п. 11.2. Договору поставки № ВТП-09/57ЮК за період прострочення платежів по кожній окремій накладній до 26.03.2010 р. включно обґрунтовані. Однак, відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду у виняткових випадках, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вирішуючи спір у справі, суд враховує скрутне матеріальне становище відповідача, що підтверджується Довідкою № 15-09/132 від 05 травня 2010 р. ЛФ АБ «Експрес-Банк», наказом № 1135 від 03.11.2009 р. про запровадження неповного робочого тижня на підприємстві з додатковими вихідними, а також вжиті відповідачем заходи до погашення заборгованості. Крім цього, суд бере до уваги ту обставину, що згідно з п. 5.1. Статуту відповідача його засновником та єдиним акціонером є держава в особі Міністерства транспорту та зв»язку України За наведених обставин, суд вважає за доцільне задоволити клопотання відповідача і зменшити розмір пені до 23555,78 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в частині основного боргу, трьох процентів річних та інфляційних, а також пропорційно розміру позовних вимог, провадження щодо яких припинено, та розміру позовних вимог щодо пені. При цьому згідно з абз. 3 п. 38 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22 квітня 1993 р, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 р. за № 50, при зменшенні позовних вимог внесене мито не повертається.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 80, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» (79018, м. Львів, вул. Залізнична, 1А, код ЄДРПОУ 00740599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонар»(54030, м. Миколаїв, вул. Лагерне поле, 5/12, код ЄДРПОУ 24790030) 626023,94 грн. боргу, 4279,75 грн. трьох процентів річних, 21134,61 грн. інфляційних, 23555,78 грн. пені, 7442,57 грн. державного мита та 204,37 грн. витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Провадження у справі в частині стягнення 63374,47 грн. основного боргу припинити.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя