Постановление суда № 100359853, 18.10.2021, Ямпільський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

"18" жовтня 2021 р. Справа153/1630/21

Провадження2/153/358/21-ц

Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на житловий будинок за АДРЕСА_1 шляхом накладення заборони його відчуження. Свою заяву обґрунтовує тим, що він звернувся до Ямпільського районного суду Вінницької області з позовною заявою до Ямпільської міської ради Вінницької області (правонаступника Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області), громадської організації «Спілки співвласників майнових паїв «Михайлівська» про скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності. У житловому будинку АДРЕСА_1 , який йому надав колгосп «Маяк» він почав проживати з 1988 року. На теперішній час він разом з дружиною зареєстровані та продовжують проживати у вказаному будинку. Відповідно до розпорядження комісії по приватизації державного житла Ямпільської міської ради народних депутатів Вінницької області №1032 від 10.12.2004, до якої він звернувся з заявою про приватизацію займаного житла, йому та його дружині ОСОБА_2 14.12.2004 було видане свідоцтво про право власності на житло – будинок по АДРЕСА_1 , яке зареєстроване Ямпільським бюро технічної інвентаризації 05.06.2005. У 2005-2006 роках було порушено кримінальну справу відносно голови приватизаційної комісії Ямпільської міської ради, оскільки вказана комісія не була правомочна здійснювати приватизацію в інших населених пунктах (сільських рада). Відповідно до постанови слідчого прокуратури від 07.08.2006 на вказаний будинок було накладено арешт. Відповідно до постанови Ямпільського районного суду Вінницької області від 21.10.2009 визнано протиправними дії комісії по приватизації житлового фонду та визнано нечинним свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 14.12.2004 – будинку (квартири) по АДРЕСА_1 , видане на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В подальшому Михайлівська сільська рада зареєструвала за собою право власності на вказаний житловий будинок, номер запису про право власності/довірчої власності: 37708867, індексний номер: 53551602 від 11.08.2020. Підставою для здійснення вказаної реєстрації права власності послужила довідка №05-5/2087 від 28.07.2020 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, рішення Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області №160 від 21.12.2004, акт приймання-передачі нерухомого майна від 19.07.2004, складений СТОВ «Маяк», та накладна №1114 від 19.07.2004, видана СТОВ «Маяк». 01.06.2021 державним реєстратором Ямпільської міської ради зареєстровано право власності (приватна), за номером запису про право власності/довірчої власності: 42269751 на житловий будинок по АДРЕСА_1 за Громадською організацією «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська». Звернувшись з вказаною вище позовною заявою до суду позивач просить скасувати незаконну державну реєстрацію права власності на спірний житловий будинок по АДРЕСА_1 , зареєстроване в 2020 році, та який незаконно передано у власність та зареєстровано право власності за громадською організацією «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» (як приватна власність), індексний номер: 58493640 від 02.06.2021. Вказані вище дві реєстрації спірного житлового будинку спочатку за сільською радою, а потім за громадською організацією, порушують його права на вказаний спірний житловий будинок. Відповідно до постанови слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області 23.06.2020 в справі №153/859/20 за заявою Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області було знято арешт з спірного житлового будинку, що в подальшому призвело до того, що Михайлівська сільська рада здійснила незаконну державну реєстрацію права власності на будинок та незаконно відчужила громадській організації, яка зареєструвала за собою право власності. Невжиття заходів забезпечення позову, на думку ОСОБА_1 , може призвести до того, що громадська організація в подальшому може відчужити вказаний будинок третім особам або розпорядитись іншим чином, що може ускладнити виконання рішення суду та призведе до подальших судових розглядів щодо скасувань інших державних реєстрацій прав власності на інших осіб. Тому, просить задовольнити його заяву про забезпечення позову.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача .

З матеріалів, доданих до позовної заяви та заяви про забезпечення позову, вбачається, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачами виник спір щодо права власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що за Михайлівською сільською радою було зареєстровано право власності на вказаний житловий будинок, номер запису про право власності/довірчої власності: 37708867, індексний номер: 53551602 від 11.08.2020. 01.06.2021 державним реєстратором Ямпільської міської ради зареєстровано право власності (приватна), за номером запису про право власності/довірчої власності: 42269751 на житловий будинок по АДРЕСА_1 за Громадською організацією «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська». Також судом встановлено, що в житловому будинку по АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають позивач ОСОБА_1 та його дружина - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 . Позивач звернувся до суду з позовом до Ямпільської міської ради Вінницької області (правонаступника Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області), громадської організації «Спілки співвласників майнових паїв «Михайлівська» про скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 .

З врахуванням наведеного, з метою захисту прав та законних інтересів осіб при розгляді справи та приймаючи до уваги, що неприйняття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, а також враховуючи, що існує ризик відчуження майна, яке є предметом спору, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню шляхом накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Такий вид та спосіб забезпечення, на думку суду, є співмірним та достатнім для забезпечення позову.

Безумовно, накладення арешту на вищевказаний об`єкт нерухомості призведе до втручання держави у право Громадської організації «Спілки співвласників майнових паїв «Михайлівська» на мирне володіння їхнім майном. Водночас, таке втручання є не тільки виправданим, але й вкрай необхідним, оскільки воно спрямовано виключно на забезпечення цивільного судочинства та запобігання виникнення нових спорів з іншими особами, які можуть придбати спірне майно. Вказані цілі становлять суспільний інтерес, який превалює над індивідуальними свободами відповідача. Крім того, арешт житлового будинку полягає у позбавленні Громадської організації «Спілки співвласників майнових паїв «Михайлівська» можливості лише розпоряджатись цим об`єктом нерухомого майна. Це свідчить про те, що накладення арешту на житловий будинок не призведе до жодних негативних наслідків. Вжиття цього процесуального заходу не порушить вимоги ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а навпаки, сприятиме захисту права позивача на справедливий суд, гарантованого ч.1 ст.6 цієї ж Конвенції.

Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.149-154, 260, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно – задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Копію ухвали направити Державному реєстратору Ямпільської міської ради Вінницької області для виконання, а учасникам справи для відома.

Виконання ухвали про забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень, а згідно ч.11 ст.153 ЦПК України, оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Р.В. Швець