Решение № 10031443, 11.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.10                                                                                 Справа № 1/37(13/165)

За позовом Державного підприємства "Вугілля України", м. Київ

до Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю “Вугілля Південь”, м.Теплогорськ, Луганська область

про стягнення 19911 грн. 84 коп.

С у д д я Зюбанова Н.М.

          П р е д с т а в н и к и:

від позивача - Загнітко Я.А., дов. від 22.12.09 № 22-12/48-Д;

від відповідача - Зоріна О.М., дов. від 31.12.08 № 03/5-623;

Суть спору: про стягнення 19911 грн. 84 коп. збитків, завданих внаслідок поставки відповідачем вугілля неналежної якості (з урахуванням заяви позивача від 29.03.10 № 300 про зменшення ціни позову).

У відповідності до розпорядження заступника голови господарського суду Луганської області Рябцевої О.В. від 12.02.10 справу № 13/165 передано на новий розгляд судді Зюбановій Н.М.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов до наступного.

Так, постановою Вищого господарського суду України від 25.11.09 у справі № 13/165 рішення господарського суду Луганської області від 16.07.09 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 12.03.10 № 15-174 проти задоволення позову заперечує та посилається на відсутність між сторонами у справі договірних відносин.

Позивач за листом від 29.03.10 № 300 пояснює, що обов’язок відшкодувати збитки є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушенням ним зобов’язання, яке полягає в постачанні вугілля з невідповідністю якісних характеристик тощо.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Так, між Державним підприємством "Вугілля України” /позивачем/ та відокремленим підрозділом "Луганськвуглепостачання" Державного підприємства "Луганськвугілля” /відповідачем/ укладено договір поставки від 04.02.04 № 24-01/2-К, за умовами якого відповідач зобов’язався поставити, а позивач прийняти та оплатити вугілля кам’яне енергетичне українського походження.

Як вбачається зі змісту п. 2.1 Статуту Державного підприємства "Вугілля України", дане підприємство створене з метою забезпечення потреб енергогенеруючих компаній та інших споживачів вугільної продукції у якісному вугіллі.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "Західенерго", як отримувач вугілля за спірними відправками, звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з ДП "Вугілля України" збитків, завданих неналежним виконанням останнім зобов’язань за договором поставки від 28.01.04 № 4-01/1-П.

За результатами вирішення спору за зазначеним позовом господарським судом м. Києва було прийнято рішення по справі № 31/559, яке набрало законної сили, про стягнення з ДП "Вугілля України" на користь ВАТ "Західенерго" 29794 грн. 92 коп. збитків та судові витрати.

На час звернення позивача з позовом він повністю виконав рішення господарського суду м. Києва по справі № 31/559, що підтверджено платіжним дорученням від 13.03.07 № 9150 про перерахування коштів стягувачу.

З матеріалів справи вбачається, що в обгрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 224 ГК України та зазначає, що відповідач порушив господарські зобов'язання, тому повинен відшкодувати заявлену суму збитків, оскільки у наявності є необхідні умови:

-          протиправні дії відповідача, що полягають у порушенні договірного зобов'язання щодо поставки вугілля належної якості та належної кількості,

-          факт заподіяння збитків в результаті цих дій полягає у тому, що внаслідок недопоставки вугілля та поставки його неналежної якості позивач поніс витрати з відшкодування витрат ВАТ "Західенерго" по сплаті залізниці провізної плати;

-          причинний зв'язок між протиправними діями та заподіяними збитками полягає у факті порушення відповідачем договірного зобов'язання щодо поставки вугілля належної якості та належної кількості, у зв'язку з чим позивач поніс витрати,

-          вина відповідача презюмується та саме відповідач повинен довести її відсутність.

Господарським судом м. Києва при винесенні вказаного рішення було встановлено доведеність вини відповідача –ДП „Вугілля України” у порушенні зобов’язання щодо поставки неякісного вугілля та затримки вагонів за договором поставки.

          Заявлені позивачем до стягнення збитки по суті є провізною платою, яка випливає з договору перевезення.

          Як встановлено сторонами у п. 7.1 договору поставки від 28.01.04 № 2-02/1П, укладеного між позивачем та відповідачем, за невиконання або неналежне виконання зобов’язання за договором сторони несуть матеріальну відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Аналогічна норма міститься і у ст. 224 ГК України, на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, а саме учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. З ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у т.ч. боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші...), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

За правилами п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із ст. 22 ЦК України збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зазнала або мусить зазнати для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Суд погоджується з доводами позивача щодо підстав для стягнення заявлених збитків:

Протиправність дій відповідача полягає у порушенні договірного зобов'язання, оскільки вугілля було поставлене відповідачем невідповідної якості, факти невідповідності доведені ВАТ "Західенерго" та визнані господарським судом м. Києва.

Заподіяння збитків в результаті неправомірних дій полягає в понесенні позивачем витрат з відшкодування ВАТ "Західенерго" провізної плати в сумі позову, що підтверджується матеріалами справи.

          Про наявність причинного зв'язку між протиправними діями відповідача і збитками позивача свідчить факт порушення відповідачем договірного зобов'язання щодо поставки вугілля певної якості, що призвело до заподіяння збитків у вигляді понесених витрат.

          Щодо вини, то відповідачем не доведено відсутність вини у поставці неякісного вугілля.

За вказаних обставин позов підлягає повному задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

При зменшенні ціни позову судові витрати не повертаються, що передбачено діючим законодавством України.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства “Луганськвугілля”, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1в, ідент. код 26410511 на користь Державного підприємства “Вугілля України”, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, ідент. код 32709929 в особі філії “Донецьквуглезбут”, юридична адреса: м. Донецьк вул. Університетська, 36, м. Донецьк, фактична адреса: бул. Шевченко,133, м. Донецьк, код ЄДРПОУ 32359108 збитки у сумі 19911 грн. 84 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 199 грн. 11 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 158 грн. 90 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –16.06.10.

          Суддя                                                                      Н.М.Зюбанова

          Помічник судді Г.А.Кравцова