Решение № 100310968, 11.10.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14168/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортуна” (вул. Ак. Вільямса, 93, с/рада Таїровська, Овідіопольський район, Одеська область, 65496, код ЄДРПОУ 30863834) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортуна” до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування постанов від 12.07.2021 року №294012 та №294013.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що при здійсненні габаритно-вагового контролю допущено численні порушення чинного законодавства, вагові параметри автомобіля визначено невірно, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів складено безпідставно, а постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарських штрафів є протиправними, враховуючи наступне.

З талону зважувального засобу, актів та довідки неможливо встановити на яких вагах (якої марки, моделі, якими є їх технічні характеристики, порядок використання, можливі чи допустимі похибки) здійснювалося зважування транспортного засобу. За відсутності такої інформації неможливо встановити, що зважування здійснювалося у відповідності до встановлених законодавством вимог ваговим обладнанням, призначеним та придатним для здійснення таких вимірювань. Талон не містить підписів ні особи, яка проводила зважування, ні водія автомобіля, який було зважено, в ньому відсутня інформація про марку та модель автомобіля, який зважували. Наданий відповідачем талон являє собою аркуш паперу без будь-яких захисних елементів, який не є бланком суворого обліку, на якому за допомогою принтера чи іншого пристрою надруковано інформацію

Інші докази - акт №0053163 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 10.06.2021 р., довідка №046887 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 10.06.2021 р. та акт №265863 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.06.2021 р. є похідними, оскільки їх складено на підставі даних (вагових параметрів), зазначених у вищевказаному талоні.

Жодний із зазначених документів не підписаний водієм транспортного засобу, який під час зважування перебував в автомобілі, що рухався по платформам ваг, а тому водій не міг на дисплеї вагового обладнання бачити результати зважування. Водію вказані документи на підпис ніхто не надавав, а запис в актах "відмовився" ніким не засвідчений.

Зважування транспортних засобів повинно було здійснюватися із застосуванням вагового обладнання, що відповідає встановленим законодавством вимогам, є справним та дає змогу встановити реальні вагові параметри транспортного засобу.

При цьому позивач зазначає, що відсутність затвердженої відповідним державним органом методики, за наявності в чинному законодавстві обов`язку державного органу здійснювати визначення габаритно-вагових параметрів на підставі такої методики, не повинно тягнути за собою накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу за наслідками невиконання державним органом процедури, встановленої державою.

В актi №265863 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобiльним транспортом вiд 10.06.2021 р. вказано, що під час перевірки виявлено порушення "перевезення вантажу згідно накладноп на вантаж від 10.06.2021 р. №57 "відсів" з перевищенням встановлених п. 22.5. ПДРУ вагових обмежень, а саме: маса здвоєноп oci - 22,3 т без оформленого дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України; відсутня, неоформлена товарно-транспортна накладна на вантаж". у

В актi №0053163 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів у пункті 10 зазначено лише фактичне осьове навантаження на першу вісь 22,30 тонн та нормативно допустиме - 16,0 тонн, що не вiдповiдає конструкції автомобіля, ні даним, що містяться в талоні та довідці.

При цьому, жодний із складених під час габаритно-вагового контролю документів не містить доказів того, що якісь із осей автомобіля позивача утворюють здвоєну вісь. Для встановлення такої обставини особа, яка здійснювала габаритно-ваговий контроль, повинна була за допомогою вимірювального інструменту, якій пройшов повірку та метрологічну атестацію і має відповідне свідоцтво, виміряти всі відстані між суміжними осями автомобіля, вказати їх в пункті 9 акта №0053163 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, і у разі встановлення, що відстань між будь-якими з них не перевищує 2,5 метри, в пункті 10 того ж акту вказати для відповідної здвоєної осі нормативно допустиме осьове навантаження 16,0 тонн (замість двох по 11,0 тонн).

В пункті 9 акта №0053163 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів особою, яка здійснювала габаритно-ваговий контроль, не зазначено відстані між осями автомобіля позивача, а отже, такі відстані не вимірювалися, а тому висновок, що дві осі утворюють здвоєну вісь, є лише її припущенням, яке суперечить усім іншим складеним цією ж особою документам.

Про неправильність результатів зважування як по загальній масі, так і навантажень на окремі осі, свідчить те, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу позивача маса автомобіля без навантаження складає 115600 кг або 15,6 тонни. Згідно з накладною №57 від 10.06.2021 р. цей автомобіль з перевозив відсів масою 22,94 тонни. Таким чином, загальна маса навантаженого транспортного засобу складала 38,54 тонни, в той час як відповідачем внаслідок неправильного зважування визначено меншу загальну масу автомобіля – 35,27 тонни.

Зазначене дає підстави вважати, що така значна різниця між результатами зважування (35,27 тонни) і загальною масою транспортного засобу разом з вантажем (38,54 тонни) могла виникнути лише внаслідок використання вагового обладнання, яке не давало змоги встановити реальну вагу транспортного засобу з вантажем.

На підтвердження проходження періодичної повірки зважувального обладнання на запит представника позивача Укртрансбезпекою надано копію сертифіката відповідності на ваги автомобільні для зважування у русі типу ВАД заводський №2055, при цьому, з талона зважування вбачається, що при зважуванні автомобіля позивача використовувалися ваги №2049.

Оскільки відповідач не надав доказів використання в пункті габаритно-вагового контролю повіреного вагового обладнання, то отримані внаслідок такого зважування результати не можуть вважатися достовірними та правильними.

Оскаржувані постанови не містять конкретної інформації про допущені позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Крім того, розгляд справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт було проведено без участі представника позивача, якому не було своєчасно надано копії документів, необхідних для участі у розгляді справи, чим позивача було позбавлено можливості надати свої пояснення та заперечення.

Крім того, позивач зазначив, що накладна №57 від 10.06.2021 р. є документом на отриманий від Южно-бугського кар`єру відсів асфальтобетон. Накладна саме такої форми використовується цим постачальником та видається водіям для перевезення виготовленого на цьому асфальтобетонному заводі асфальтобетону. Використання накладної такої форми замість товарно-транспортної накладної чинним законодавством не забороняється.

За таких обставин, перевезення автомобілем позивача вантажу за наявності у водія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія відповідної категорії та накладної №57 від 10.06.2021 р. не свідчить про порушення позивачем вимог ст.48 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Ухвалою судді від 11.08.2021 року відкрито провадження по справі та повідомлено сторін, що суд розгляне справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

07.09.2021 року до суду надійшли пояснення відповідача (відзив) в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Постанову № 294012 від 12.07.21р. на суму 34000 грн. винесено на підставі Актів перевірки та інших документів перевірки від 10.06.2021р. санкція - абз. 16. ч.1 ст. 60 ЗУ “Про автомобільний транспорт”. Інспекторами Управління Укртрансбезпеки здійснено габаритно-вагову перевірку вантажного транспортного засобу марки ФОРД держ. реєстрац. № НОМЕР_1 , що належить ТОВ ''Фортуна”. Перевіркою виявлено порушення вимоги встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% на здвоєну вісь 22,300 тон. Зазначене є перевищенням від допустимої норми маси на другу здвоєну вісь 6,300 тон. Тобто, процент перевищення склав 39,4 %, що є підставою для Вiдповiдача застосувати штрафну санкцію 34000 грн.

Відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок №1567), виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в рейдовому Акті з посиланням на порушену норму.

Отже, за результатами рейдових перевірок посадовими особами складено Акти про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, якими зафіксовано порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутній дозвіл або плата за проїзд, що дає право на рух автомобільними дорогами загального користування з перевищенням вагових обмежень, а також іншого порушення інших в частині відсутності ненадання для перевірки інших документів. Застосування штрафної санкції регулюється відповідними абзацами ч. 1 ст. 60 ЗУ “Про автомобільний транспорт” в залежності від порушення та розміру Проценту перевищення вагового параметру від нормативного. Показник проценту визначається простою арифметичною дією за допомогою пропорції та знаходження невідомого числа за арифметичною пропорцією від встановлених параметрів (показників).

Згідно з п. 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен змішуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Згідно з п. 25, 26 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцем знаходженням суб`єкта господарювання, не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта. Про час і місце розгляду справи про порушення суб`єкт я повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта справа про порушення розглядається без її участі.

На розгляд справи на 12.07.2021р. позивач був належним чином та завчасно викликаний рекомендованим листом з повідомленням, про що свідчить Запрошення від 29.06.2021р. вих. № 50058/20/24-21. Список відправлень рекомендованих листів з повідомленням № 2783 від 29.06.2021р.

Вищезазначене Запрошення на розгляд справи Позивач завчасно отримав, що підтверджується трек кодом 6501408841438 (позначено на Списку зведених відправлень).

Документів щодо вибуття автомобілів із власності, (користування), передачі їх іншій особі позивач ні під час перевірки транспортних засобів, а також під час розгляду справи про порушення Відповідачу не надавав. Письмові заперечення щодо вищезазначеного від Позивача не надходило. За нормою частини 1 ст. 60 ЗУ “Про автомобільний транспорт” відповідальність за порушення транспортного законодавства несе особа - перевізник.

Стосовно можливості заборони руху: працівники Укртрансбезпеки позбавлені права затримувати (забороняти рух) транспортні засоби. Факт не затримання не свідчить про відсутність порушення.

Відносно порядку здійснення вагового контролю відповідач зазначає, що працівниками, якими проводився зазначений контроль, ураховувалися вимоги діючого законодавства.

З огляду на зазначене відповідач вважає, що ним було виконано всі вимоги передбачені законодавством, з огляду на що, визнання його дії протиправними як по складенню матеріалів контролю так і застосуванню штрафу є безпідставним.

Ухвалою суду від 14.09.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

10.06.2021 р. о 17 год. 40 хв. на 212 км + 810 м автомобільної дороги М-24 Благовіщенське-Миколаїв було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля позивача FORD 4142d DC реєстраційний номер НОМЕР_2 , що перевозив відсів, за результатами якого складено: талон від 10.06.2021 р. з результатами зважування; довідку № 046887 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 10.06.2021 р.; акт № 0053163 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 10.06.2021 р.; акт № 265863 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.06.2021 р.

Згідно Талону зважування відбувалось 10.06.2021 року о 17:41 год, вага № 2049, режим: динамічний.

Довідкою № 046887 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 10.06.2021 р встановлено: найменування пункту габаритно-вагового контролю: а/д М-24 Благовіщенське-Миколаїв 212 км + 810 м; водій транспортного засобу: ОСОБА_1 ; автомобіль: марка: FORD модель: 4142d DC, вантажний самоскид, реєстраційний номер: НОМЕР_2 ; тип транспортного засобу: 11; результати вагового контролю: 1) 7,01; 2) 5,96; 3) 10,91; 4) 11,39; повна маса транспортного засобу 35,27 тон.

Актом № 0053163 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 10.06.2021 р. серед іншого встановлено: суб`єкт, що перевіряється: водій ОСОБА_1 , ТОВ “ФОРТУНА”; найменування та вид вантажу: відсів; маршрут руху: с. Олександрівка, Миколаївська область – м. Миколаїв, 104 км; повна маса тонн: Нормативно допустима 40,00, Фактична 35,27; осьові навантаження тонн: нормативно допустиме 16, фактичне 22,30.

Актом №265863 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.06.2021 р. встановлено порушення:

перевезення вантажу (відсів) згідно накладної на вантаж №57 від 10.06.2021 року, з перевищенням визначених п. 22.5 ПДР України вагових обмежень, а саме: маса здвоєної осі – 22,30 т, без відповідного дозволу; неоформлена товарно-транспортна накладна на вантаж, чим порушено:

абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: перевищення встановлених габаритно – вагових норм законодавства понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу;

абз. 3 ч. 1 надання послуг/ перевезення вантажу без наявності документів передбачених ст. 48 Закону, а саме: відсутня, неоформлена товарно-транспортна накладна.

За наслідками встановлених порушень Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки 12.07.2021 року прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 294012, якою за порушення абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” стягнуто з позивача адміністративно-господарський штраф в сумі 34000,00 гривень та постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №294013, якою за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” стягнуто з позивача адміністративно-господарський штраф в сумі 1700,00 гривень.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III “Про автомобільний транспорт” (надалі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно частини 1 та 4 статті 48 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-III “Про автомобільний транспорт” автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно із статтею 33 Закону України від 08 вересня 2005 року №2862-IV “Про автомобільні дороги” рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII “Про дорожній рух” з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Зі змісту пункту 3 Правил №30 випливає, що транспортний засіб вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, у тому числі навантаження на одиночну вісь.

Згідно з пунктом 4 Правил №30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

За приписами абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

З аналізу наведених норм слідує, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

За спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли, зокрема, навантаження на здвоєну вісь перевищує 16 т. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

При цьому, обов`язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а також внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок №879) вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктом 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Щодо відсутності товарно-транспортної накладної суд зазначає наступне.

Приписами статті 48 Закону №2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні (затверджений Постановою КМУ № 207 від 25 лютого 2009 р.) пунктом 2 встановлено:

Для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб:

накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж;

посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом;

талон про проходження державного технічного огляду;

поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення перед рейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Таким чином, законодавство зобов`язує автомобільного перевізника та водія під час здійснення своїх функцій мати при собі документи, на підставі яких здійснюється перевезення.

При цьому, затверджений Перелік № 207 не вимагає наявності саме ТТН.

Пункт 2 встановлює необхідність наявності накладної або іншого документу, який підтверджує право власності на вантаж.

Отже, законодавчо не визначена обов`язковість наявності ТТН під час перевезення вантажу автомобільним транспортом.

При цьому, в матеріалах справи наявна накладна №57 від 10.06.2021 р., відповідно до якої ТОВ «КБК» відпущено ТОВ «Фортуна» на підставі доручення №1082 від 10.06.2021 року відсів у кількості 22940 кг.

Наявність даної накладної спростовує вищезазначене порушення.

З огляду на встановлене суд приходить до висновку, що постанова №294013 від 12.07.2021 року є протиправною та належить до скасування.

Щодо порушення абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: перевищення встановлених габаритно – вагових норм законодавства понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу суд зазначає наступне.

Абзацом 16 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ передбачена відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За визначеннями, наведеними у ст.1 Закону України “Про автомобільний транспорт”, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст. 33 Закону України “Про автомобільний транспорт”).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу FORD модель: 4142d DC, , реєстраційний номер: НОМЕР_3 , має повну масу 39 т, маса без навантаження 15,6 т.

Довідкою №046887 про результати здійснення габаритно – вагового контролю від 10.06.2021 р. встановлено результати вагового контролю: 1) 7,01; 2) 5,96; 3) 10,91; 4) 11,39; повна маса транспортного засобу 35,27 тон.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами (надалі - Порядок №1567).

Пунктом 15 Порядку №1567 встановлений виключний перелік питань, що з`ясовується під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено: перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 16 Порядку №1567, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Згідно з пунктами 21, 22 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом).

Разом з тим, відповідно до пункту 6 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422, у разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за формою згідно з додатками 2 (акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів) і 3 (акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів) до цього Порядку та повідомляють відповідний підрозділ МВС про такі порушення.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України “Про дорожній рух” від 30.06.1993 №3353-ХІІ з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За правилами статті 33 Закон № 2862-IV, рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до пункту 4 Правил № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Як вже зазначалося судом, відповідно до вимог статті 48 Закону №2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 “Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування” затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

За підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) - це процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Також положеннями пунктом 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з пунктами 16-18 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. У разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно до пункту 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Матеріалами справи підтверджується, що 10.06.2021 посадовими особами відповідача був проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, який належить на праві власності ТОВ “Фортуна”, що передбачало визначення його фактичної маси із застосуванням зважувального обладнання.

Після проведення зважування зафіксовано навантаження на здвоєну вісь 22,30 тон.

Вказане також підтверджується довідками про результати здійснення габаритно-вагового контролю, де відображено результати вагового контролю.

На виконання пунктів 20 та 21 Порядку № 1567 за результатами проведеної перевірки щодо транспортного засобу позивача посадовими особами Управління Укртрансбезпеки було складено акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, якими зафіксовано порушення: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу та надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону №2344-ІІІ.

В силу приписів абзацу 16 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ, відсутність в автомобільного перевізника вищевказаних документів, за умови перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо доводів позивача про те, що матеріали перевірки не містять інформації про засіб вимірювальної техніки, яким проводилось зважування, то суд зазначає, що реквізити Акта перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом - затверджені додатком №3 до Порядку №1567; форма і реквізити Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю - затверджені додатком №1 до Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України 10.10.2013 №1007/1207. Зазначені документи, складені відповідачем за встановленими цими нормативно-правовими актами формами, затвердженими реквізитами яких не передбачено внесення (відображення) будь-якої інформації щодо засобу вимірювальної техніки, за допомогою якого здійснювався ваговий контроль.

Також, суд зауважує, що нормами чинного законодавства про автомобільний транспорт не передбачено обов`язкового пред`явлення водію транспортного засобу при здійсненні габаритно-вагового контролю документів щодо відповідності зважувальних приладів встановленим стандартам, тому ненадання посадовими особами управління Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю вказаної документації не свідчить про протиправність їхніх дій та відсутність права використовувати відповідне зважувальне обладнання.

З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, при прийнятті постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №294012 від 12.07.2021 в розмірі 34000 грн. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання протиправним та скасування зазначеної постанови.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бендерський проти України” від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортуна” (вул. Ак. Вільямса, 93, с/рада Таїровська, Овідіопольський район, Одеська область, 65496, код ЄДРПОУ 30863834) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 12.07.2021 року №294013.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук