Решение № 100224949, 05.10.2021, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/1398/21

Провадження № 2-а/324/20/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кацаренко І.О.

за участю секретаря судового засідання Божко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Пологи цивільну справу в письмовому провадженні за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, третя особа поліцейський управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП Заєць Микола Олександрович, про скасування постанови серії ЕАО №4629043 від 13 серпня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 17 серпня 2021 року звернувся до Пологівського районного суду Запорізької області з вказаним адміністративним позовом.

З-за неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями згідно протоколу від 17 серпня 2021 року справа була передана для розгляду судді Кацаренко І.О. 03 вересня 2021 року згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 03 вересня 2021 року.

Ухвалою суду від 06 вересня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 був залишений без руху, копія ухвали була спрямована позивачу для усунення недоліків.

ОСОБА_1 у визначений судом термін усунув недоліки свого адміністративного позову, надавши суду уточнену позовну заяву. У позові ОСОБА_1 просить суд постановити рішення, яким скасувати постанову серії ЕАО №4629043 від 13 серпня 2021 року інспектора управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Заєць Миколи Олександровича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП.

В обґрунтування підстав звернення до суду позивач посилається на те, що обставини, викладені у наведеній постанові, не відповідають фактичним обставинам справи. Позивач зазначає, що 13 серпня 2021 року інспектором патрульної поліції відносно нього складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про накладення адміністративного стягнення за ч.4 ст.122 КУпАП, якою накладений штраф в сумі 1700 грн. Як вбачається з оскаржуваної постанови серії ЕАО №4629043 від 13 серпня 2021 року про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, постанова не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення. У постанові про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи проводилось взагалі фіксування, не надано інших доказів вчинення правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.283 КУпАП. У постанові необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Відповідно до Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки прилад TRUCAM 8375 відсутній.

У інспектора Заєць М.О. не було підстав для винесення постанови, оскільки була відсутня подія і склад адміністративного порушення. В постанові серії ЕАО №4629043 від 13 серпня 2021 року в пункті «6» (вид адміністративного стягнення), вказаний невідомий вид стягнення 1700 грн., адже відповідно до КУпАП, санкція за ч.4 ст.122 КУпАП передбачена у вигляді накладення штрафу в розмірі сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Крім того, в постанові серії ЕАО №4629043 від 13 серпня 2021 року в пункті «7» (до постанови додаються докази), відсутні будь-які докази відповідно до ст.251, 283 КУпАП. При винесенні даної незаконної постанови інспектор Заєць М.О. не ознайомив його, ОСОБА_1 , з правами, передбаченими ст.ст.55,56,59,63 Конституції України, ст.ст.268,287,289,307,308 КУпАП. У зв`язку з зазначеним позивач просить скасувати постанову інспектора управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Заєць М.М. від 13 серпня 2021 року про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.4 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі 1700 грн.

Учасники справи належним чином завчасно були повідомлені про дату, час і місце суджового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 на електронну адресу суду надіслав письмову заяву, в якій просить судове засідання, призначене на 05 жовтня 2021 року на 13.00 годину, провести без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у справі, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи в суді, про що свідчить поштове рекомендоване відправлення, у судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, із заявами про відкладення розгляду справи з певних причин або про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався, відзив на позов не подав.

Поліцейський управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП Заєць М.О. як третя особа у справі, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить поштове рекомендоване відправлення, у судове засідання не явився, про причини неявки суд не повідомив, із заявами про відкладення розгляду справи з певних причин або про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався, пояснення на позов не подав.

На підставі ч.9 ст.205 КАС України суд розглядає дану справу в порядку письмового провадження, оскільки учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, не з`явилися у судове засідання.

Суд, беручи до уваги підтримання позовних вимог позивачем, ненадання відповідачем і третьою особою заперечень проти позову, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають значення для вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Згідно із ч.1 ст.8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідно до Конституції України і Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський під час виконання своїх службових обов`язків зобов`язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до постанови від 13 серпня 2021 року серії ЕАО №4629043 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1700 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП за те, що він 13 серпня 2021 року об 11.24 год. в с.Братське, вулиця Запорізьке шосе,1-Ж, керуючи транспортним засобом марки TOYTA RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 117 км/год. При цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 67 км/год, швидкість вимірювалась приладом TRUCAM 8375, чим порушив п.12.4 ПДР України.

Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил дорожнього руху.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідно до встановлених процедур і довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами, зокрема перевищення швидкості більш як на 50 км/год.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Згідно із частиною 4 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Названа норма є бланкетною, тобто не встановлює певних правил поведінки, а передбачає існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки.

Відповідно до п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Приписами ПДР України врегульовано, що для позначення початку та кінця населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах встановлюються знаки, передбачені п.п.5.45 та 5.46.

Відповідачем до суду не надано жодного доказу, відеозапису місця події, який би свідчив про порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 саме в межах населеного пункту.

Позивач заперечує вчинення правопорушення, а інших доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 13 серпня 2021 року об 11.24 год. в с.Братське, вулиця Запорізьке шосе,1-Ж, керуючи транспортним засобом марки TOYTA RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 117 км/год саме в населеному пункті, чим порушив п.12.4 ПДР, за яке його притягнуто спірною постановою до адміністративної відповідальності за порушення ч.4 ст.122 КУпАП, матеріали справи не містять, що свідчить про невідповідність даних, зазначених у спірній постанові, встановленим обставинам.

Відповідно до закріпленого в ст.62 Конституції України принципу, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsarv.Turkey, п.282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24 листопада 2000 року).

В рекомендації №R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року (принцип 7) рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, відсутність доказів на доведення складу адміністративного правопорушення за яке позивача притягнуто спірною постановою до адміністративної відповідальності за порушення ч.4 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу, суд дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО №4629043 від 13 серпня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за порушення ч.4 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. не може вважатися законною, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 241-246, 286 КАС України,суд

вирішив:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, третя особа поліцейський управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП Заєць Микола Олександрович, про скасування постанови серії ЕАО №4629043 від 13 серпня 2021 року.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованої не в автоматичному режимі, серії ЕАО №4629043 від 13 серпня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП, провадження по справі закрити

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (місце знаходження: м.Київ, вул.Федора Ернста,3, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Кацаренко І. О.