Приговор № 100214920, 07.10.2021, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/3589/21

Провадження № 1-кп/159/405/21

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 року м. Ковель

Ковельський міськрайоний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Денисюк Т.В.

за участю секретаря судового засідання Гарбар О.В., Пустової А.Ф.

прокурора Омельчука О.С., Дикун І.В.

обвинуваченої ОСОБА_1 (дистанційно)

захисника Талашко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020030110001033 від 18.06.2020 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Міропілля Краснопільського району Сумської області, громадянки України, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , раніше судима:

- 28.11.2011 року Яготинським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнена 27.06.2014 року на підставі ухвали Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від 19.06.2014 року відповідно до ст. 7 Закону України "Про амністію" від 08.04.2014

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в :

обвинувачена ОСОБА_1 17 червня 2020 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, перебуваючи в квартирі за місцем проживання потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_3 , діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, представившись працівником соціальної служби шляхом вільного доступу, таємно викрала з шафи належні потерпілому кошти у сумі 4 000 грн.

Крім того, того ж дня – 17 червня 2020 року, приблизно 16 годині 15 хвилин, обвинувачена ОСОБА_1 , перебуваючи в квартирі за місцем проживання потерпілої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_4 , діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, представившись працівником соціальної служби, шляхом вільного доступу, таємно викрала з шафи належні потерпілій кошти у сумі 38 000 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, ОСОБА_1 скоїла злочини, передбачені ч.2 ст.185 КК України.

Також, 25 червня 2020 року, приблизно об 11 годині 45 хвилин, обвинувачена ОСОБА_1 , перебуваючи в квартирі за місцем проживання потерпілої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , діючи повторно, з корисливих мотивів, керуючись метою заволодіння чужим майном, представившись працівником соціальної служби, відкрито викрала шляхом ривка з рук потерпілої гаманець з коштами в сумі 4 000 грн.

Зазначеними умисними діями ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України (грабіж) - відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину визнала повністю, засвідчила правильність пред`явленого обвинувачення, висловила критичне ставлення до вчиненого, пояснила свою поведінку тим, що на той час перебувала в розшуку, не могла працевлаштуватись, мала на утриманні двох малолітніх дітей, тому двічі приїздила в місто Ковель, де навмання заходила в різні квартири, представлялась працівником соціальної служби та знаходила одиноких людей, у яких викрадала кошти. Підтвердила, що у всіх трьох випадках була одягнута в білу футболку та джинси. При призначені покарання просила врахувати те, що вона має двох малолітніх дітей, матір`ю яких формально зазначена в свідоцтвах про народження її сестра, крім того у липні 2021 року народилась ще одна дитина, яка перебуває разом із нею в слідчому ізоляторі, а тому просила призначити мінімальне покарання.

Суд, оцінивши надані для дослідження докази, проаналізувавши доводи сторони захисту та обвинувачення, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаних злочинів.

Так, допитані в порядку ст.225 КПК України потерпілі, кожен зокрема повідомили суду, що обвинувачена улітку 2020 року прийшла до них в квартиру, представилась працівником соціальної служби та незаконно заволоділа їх коштами.

Потерпілий ОСОБА_2 додатково показав, що обвинувачена повідомила йому, що принесла соціальну допомогу, але їй потрібна здача. Коли він пішов в кімнату за коштами, остання пройшла за ним та запропонувала прибрати у квартирі, на що він погодився. Під час прибирання не слідкував за діями жінки, проте коли вона пішла з квартири, він відразу перевірив вміст шухляди в шафі, де зберігав чотири купки коштів по 2000 грн в кожній, та виявив зникнення 4 000 грн, про що негайно повідомив знайомому, а останній викликав працівників поліції (а.с.171).

Потерпіла ОСОБА_3 показала, що обвинувачена повідомила про запланований державою обмін купюр та необхідність надати їх номера, тому потерпіла показала де зберігає кошти. З дозволу потерпілої обвинувачена взяла кошти в кімнаті з шафи, переписала усі номера та поклала кошти назад. Проте, коли обвинувачена залишила квартиру, потерпіла вирішила перерахувати кошти і виявила їх відсутність, про що повідомила сусідам і правоохоронним органам (а.с.177).

Потерпіла ОСОБА_4 показала, що обвинувачена теж представилась соціальним працівником і повідомила про обмін купюр, тому потерпіла надала їй купюру номіналом 1000 грн, проте обвинувачена наполягала щоб потерпіла показала їй гаманець, втомившись від присутності обвинуваченої та її наполегливих вимог, вона дістала з пакета свій гаманець, в якому було 4 000 грн, та показала обвинуваченій, тоді остання вирвала його з рук і вибігла з квартири. Наздогнати обвинувачену не змогли (а.с.182).

Показання кожного потерпілого відповідають даним, зафіксованим у протоколах прийняття заяви про злочин, зокрема у заяві потерпілого ОСОБА_2 від 17.06.2020 №8376 (а.с.55), у заяві ОСОБА_3 від 17.06.2020 №8385 (а.с.85), у заяві ОСОБА_4 від 26.06.2020 №8809 (а.с.108), а також у протоколах слідчого експерименту від 08.06.2021 з потерпілим ОСОБА_2 (а.с.68-69) та від 08.06.2021 з потерпілою ОСОБА_3 (а.с.89-90).

Під час пред`явлення особи для впізнання по фотознімкам потерпілі вказали на обвинувачену, як особу, яка вчинила злочин щодо них ( а.с.130-135, 139-140).

Під час огляду місця події, який проведено в квартирі потерпілого ОСОБА_2 17 червня 2020 року о 14 год 30 хвилин, тобто через незначний проміжок часу після події, виявлені сліди пальців рук, один з яких згідно висновку судової дактилоскопічної експертизи від 16.06.2021 №СЕ-19/103-21/4202-Д залишений не потерпілим та придатний до ідентифікації (а.с.74-81).

Під час огляду місця події, який проведено в квартирі потерпілої ОСОБА_3 17 червня 2020 року о 16 год 55 хвилин, тобто також через незначний проміжок часу після події, виявлені сліди пальців рук, п`ять з яких згідно висновку судової дактилоскопічної експертизи від 14.06.2021 №СЕ-19/103-21/4201-Д залишені не потерпілою та придатні до ідентифікації (а.с.95-104).

Під час огляду місця події, який проведено в квартирі потерпілої ОСОБА_4 25 червня 2020 року виявлені сліди пальців рук, одинадцять з яких та один слід долоні згідно висновку судової дактилоскопічної експертизи від 24.07.2021 №314 залишені не потерпілою та придатні до ідентифікації (а.с.114-125).

За даними Центрального автоматизованого дактилоскопічного обліку Експертної служби МВС в усіх трьох випадках сліди пальців рук та долоні збігаються з даними дактилокарти на ім`я : ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вона ж ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона ж ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.84,107,129).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що відбитки належать одній особі, проте через відсутність документу, за яким встановлюються особа, дані в базі зафіксовані під різними анкетними даними, в залежності від того як називалась особа при затриманні.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтвердила суду, що в різний час називалась іменами своїх рідних.

З урахуванням наведеного у суду немає об`єктивних сумнівів у доведеності винуватості обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 та ч.2 ст.186 КК України.

Суд відхиляє доводи сторони захисту про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченої за першим епізодом крадіжки з ч.2 ст.185 КК на ч.1 ст.185 КК через відсутність ознак повторності.

За приписами ч.1 ст. 32 КК України повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

Відповідно до примітки 1 ст. 185 КК України, у статтях 185, 186 та 189-191 КК України повторним визнається кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цьогоКодексу.

Відповідно до ч.4 ст.32КК України повторність відсутня, якщо за раніше вчинене кримінальне правопорушення особу було звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, установлених законом, або якщо судимість за це кримінальне правопорушення було погашено або знято, а також після відбуття покарання за вчинення кримінального проступку.

За матеріалами справи ОСОБА_1 була засуджена вироком Яготинського районного суду Київської області за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.15 – ч.3 ст.185 КК до покарання у виді позбавлення волі, тому в силу п.8 ч.1 ст.89 КК строк погашення судимості становить шість років та обраховується згідно ч.3 ст.90 КК з дня дострокового звільнення, яке мало місце 27.06.2014 року на підставі ст. 7 Закону України "Про амністію" від 08.04.2014 («Звільнити з місць позбавлення та обмеження волі засуджених, невідбута частина покарання у яких на день набрання чинності цим Законом становить менше одного року»).

Інкримінований злочин вчинений ОСОБА_1 17.06.2020 року, тобто до закінчення строку погашення судимості.

Відповідно до ч.5 ст.90 КК якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинила кримінальне правопорушення, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново.

Таким чином, відсутні підстави для виключення по першому епізоду крадіжки кваліфікуючої ознаки повторності.

При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст.50, ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винної, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, з тим щоб особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, було призначено справедливе покарання, яке буде співмірним вчиненому та необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Один з вчинених обвинуваченою злочинів (ч.2 ст.186 КК) відповідно до класифікації, наведеної у ст.12 КК, відносяться до тяжких злочинів, інший (ч.2 ст.185 КК) на час вчинення відносився до злочинів середньої тяжкості, на даний час - до нетяжких злочинів, проте обидва, вчинені відносно осіб похилого віку, що є обтяжуючою покарання обставиною.

Враховуючи особу обвинуваченої, її молодий вік, наявність трьохмісячної дитини, відсутність постійного джерела доходу, суму викраденого, конкретні обставини вчинення злочинів, визнання вини, як пом`якшуючу покарання обставину, суд вважає необхідним призначити покарання в межах санкції закону, за яким вона притягується до відповідальності, у виді позбавлення волі на строк наближений до мінімального.

З огляду на невідшкодування спричиненої потерпілим шкоди, суд при визначенні остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень застосовує принцип часткового складання покарань.

Підстав для призначення покарання із застосуванням ст.69 КК України суд не вбачає, оскільки стороною захисту всупереч ст.22 КПК України не надано суду доказів існування кількох обставин, які не лише пом`якшують покарання, але й істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого.

На переконання суду також відсутні підстави для звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, оскільки вона є особою, яка з 2016 року розшукується правоохоронними органами через підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Речові докази в силу ст.100 КПК необхідно залишити при матеріалах справи.

Процесуальні витрати за проведення судових дактилоскопічних експертиз від 14.06.2021 №СЕ-19/103-21/4201-Д в розмір 1372,96 грн, від 16.06.2021 №СЕ-19/103-21/4202-Д в розмірі 1372,96 грн, від 24.07.2021 №314 в розмірі 1961,40 грн відповідно до ст.124 КПК підлягають стягненню з обвинуваченої в доход держави.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_1 , у виді тримання під вартою, з урахуванням призначеного виду покарання, особи обвинуваченої, з метою забезпечення виконання вироку, суд на підставі ст. 377 КПК України, до набрання вироком законної сили, вважає необхідним залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 374,375 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, та призначити покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки,

- за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання рахувати з дня затримання, тобто з 07 травня 2021 року.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

Речові докази : клаптик паперу та слідову інформацію залишити при матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави процесуальні витрати за проведення судово дактилоскопічних експертиз від 14.06.2021 №СЕ-19/103-21/4201-Д в розмір 1372,96 грн, від 16.06.2021 №СЕ-19/103-21/4202-Д в розмірі 1372,96 грн, від 24.07.2021 №314 в розмірі 1961,40 грн.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченою, яка утримується під вартою, в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

ГоловуючийТ. В. Денисюк