Решение № 10019084, 09.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/341-35/17109.06.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Едемо”

до1) Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2) Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна”

третя особа на стороні відповідачів - Київська міська рада

за участю Прокуратури міста Києва

про визнання права власності

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача: Лебединський Г.І. - предст. за дов. №13/1 від 09.03.2010р.;

Галкін С.А. предст. за дов. №156 від 23.09.2009р.;

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: не з'явились;

від третьої особи: Тхорик С.М. - предст. за дов. №225-КР-424 від 20.04.2009р.;

від прокуратури: Морозов В.Ю. прокурор;

В судовому засіданні 09.06.2010р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представників позивача, третьої особи та прокуратури було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма „Едемо” (далі позивач) до Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі відповідач-1) та Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” (далі відповідач-2) про визнання за позивачем права власності на нежилий будинок №18-А по вул. Борисоглібська у м. Києві, який складається з підвального приміщення площею 138,5 кв. м., другого поверху площею 183,3 кв. м., загальною площею 435,2 кв. м., а також про зобов'язання відповідача-2 зареєструвати право власності позивача на вказані об'єкти нерухомості.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач, посилаючись на норми ст.ст. 181, 331 Цивільного кодексу України, зазначав про те, що він здійснив будівельні роботи з побудови нежитлового будинку, якому розпорядженням Подільської районною державною адміністрацією №1874 від 27.11.2007р. було присвоєно поштову адресу: м. Київ, вул. Борисоглібська, 18-А. Оскільки будівництво здійснювалось на підставі проектної документації та на даний час завершено, позивач вважає, що набув право власності на новостворене майно та просив суд зобов'язати відповідача-2 зареєструвати за ним право власності на вищевказаний нежитловий будинок.

Відповідач-1 у наданому суді відзиві позовні вимоги відхилив на тій підставі, що до його компетенції не входить визнання або не визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, він здійснює виключно оформлення такого права, крім того, він не може бути відповідачем у даному спорі, оскільки відсутній спір про право.

Відповідач-2 відзиву на позов не надав, представника у судове засідання не направив, свою позицію у спорі не визначив.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2008р. у справі №6/341 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма „Едемо” до Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено повністю, визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю”Едемо” на нежитловий будинок №18-А по вул. Борисоглібська у м. Києві, який складається з підвального приміщення площею 113,4 кв. м., двох поверхів: першого поверху площею 138,5 кв. м., другого поверху площею 183,3 кв. м., загальною площею 435,2 кв. м.

У позові до Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” про зобов'язання зареєструвати право власності позивача на вказані об'єкти нерухомості було відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України №6/341 від 15.03.2010р. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2008р. у справі №6/341 було скасовано, справу №6/341 скеровано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За резолюцією керівництва Господарського суду міста Києва справу №6/341 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №6/341-35/171 від 31.03.2010р. розгляд справи призначено на 19.04.2010р.

Представник позивача в судове засідання 19.04.2010р. з'явився, але вимог ухвали суду №6/341-35/171 від 31.03.2010р. не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату для надання можливості позивачу уточнити позовні вимоги та виконати вимоги ухвали суду №6/341-35/171 від 31.03.2010р.

Відповідачі та прокуратура міста Києва в судове засідання 19.04.2010р. не з'явилися, вимог ухвали суду №6/341-35/171 від 31.03.2010р. не виконали, витребуваних судом документів не надали, заяв та клопотань до суду не подавали.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вирішив задовольнити усне клопотання останнього про перенесення розгляду справи. окрім того, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив з власної ініціативи залучити до участі у справі Київську міську раду, в якості третьої особи на стороні відповідачів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №6/341-35/171 від 19.04.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 19.05.2010р.

19.05.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням останнього у іншому судовому засіданні.

Представник прокуратури в судове засідання 19.05.2010р. з'явився, але вимог ухвали суду №6/341-35/171 від 19.04.2010р. не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Представник прокуратури вирішення питання щодо вищезазначеного клопотання представника позивача залишив на розсуд суду.

Представник відповідача-1 в судове засідання з'явився, але вимог ухвали суду №6/341-35/171 від 19.04.2010р. не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Представник відповідача-1 вирішення питання щодо вищезазначеного клопотання представника позивача залишив на розсуд суду.

Представник третьої особи в судове засідання з'явився, але вимог ухвали суду №6/341-35/171 від 19.04.2010р. не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Представник третьої особи вирішення питання щодо вищезазначеного клопотання представника позивача залишив на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, відповідача-1 та третьої особи, суд вирішив задовольнити клопотання представника позивача про перенесення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №6/341-35/171 від 19.05.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 09.06.2010р.

03.06.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів на підтвердження позовних вимог.

09.06.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява, в якій він уточнював позовні вимоги та просив суд:

- визнати за позивачем право власності на нежилий будинок №18-А по вул. Борисоглібська у м. Києві, який складається з підвального приміщення площею 138,5 кв. м., другого поверху площею 183,3 кв. м., загальною площею 435,2 кв. м.;

- зобов'язати відповідача-1 належним чином оформити право власності позивача на нежилий будинок №18-А по вул. Борисоглібська у м. Києві, який складається з підвального приміщення площею 138,5 кв. м., другого поверху площею 183,3 кв. м., загальною площею 435,2 кв. м. та видати відповідне свідоцтво;

- судові витрати покласти на позивача.

Окрім того, позивач зазначав про відсутність позовних вимог до відповідача-2.

09.06.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від прокуратури надійшли письмові пояснення по справі, в яких вона заперечувала проти позовних вимог та просила в позові відмовити, посилаючись на необґрунтованість останнього.

В судовому засіданні 09.06.2010р. представник позивача підтримав свої позовні вимоги з урахуванням заяви про їх уточнення та просив суд позов задовольнити.

Представник третьої особи в судовому засіданні 09.06.2010р. подав письмові пояснення по справі, в яких заперечував проти позову, зазначаючи, зокрема, про відсутність у нього документів, наданих позивачем, та просив суд в позові відмовити.

Представник прокуратури в судовому засіданні 09.06.2010р. просив суд в позові відмовити з підстав, наведених у письмових поясненнях, поданих 09.06.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва.

Відповідачі вимог суду, викладених в ухвалах від 31.03.2010р., від 19.04.2010р., від 19.05.2010р. не виконали, витребуваних пояснень не надали, свою позицію у спорі не визначили.

З урахуванням вищенаведеного, справа розглядається судом у відповідності до норм ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та прокуратури, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради ХІ сесії ІV скликання від 11.10.2005р. №224/3685 було затверджено проект відведення земельної ділянки позивачу для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного комплексу з прилеглим паркінгом на вул. Борисоглібська, 18-А у Подільському районі м. Києва.

Вказаним рішенням Київської міської ради (п.4) позивача, зокрема, було зобовязано виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 17.12.2004р. №19-12779, головного державного санітарного лікаря м. Києва від 23.11.2004р. №9569, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 29.12.2004р. №08-8-20/8596, Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини від 15.12.2004р. №001-09/7217, Державної служби охорони культурної спадщини від 24.12.2004р. №22-2081/35 і Міністерства культури і мистецтв України від 04.02.2005р. №22-142/35. передбачити проектом будівництва місця постійного зберігання автотранспорту (крім відкритих автостоянок) із кількістю машиномісць відповідно до державних будівельних норм. Забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і спору, що знаходяться в межах земельної ділянки.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Едемо” (далі позивач) та Київською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки площею 395 кв.м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 18-А, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) 23.08.2006р. за №85-6-00287, з цільовим призначенням земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування нежитлового будинку з прилеглим паркінгом (том справи 1, аркуші справи 9-16).

Договір оренди було укладено строком на 10 років (п.3.1 Договору оренди).

З урахуванням цільового призначення орендованої земельної ділянки, позивач виконав будівельні роботи з побудови нежитлового будинку, які фактично були завершені в грудні 2007 року. Офісний комплекс складається з підвального приміщення та двох поверхів: першого поверху площею 138,5 кв. м., другого поверху площею 183,3 кв. м., підвалу площею 113,4 кв. м., загальною площею 435,2 кв. м.

Розпорядженням Подільської районної у місті Києві державної адміністрації №1874 від 27.11.2007р. побудованому нежитловому будинку було присвоєно поштову адресу, а саме: м. Київ, вул. Борисоглібська, 18-А.

29.01.2008р., після проведення поточної інвентаризації, відповідач-2 видав позивачу інвентаризаційну справу №54632/1758 на домоволодіння за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 18-А з приміткою: „будинок не зданий в експлуатацію” (том справи 1, аркуші справи 5-8).

На час звернення з позовом до суду будівельні роботи були закінчені, споруда фактично експлуатується. При цьому, конструктивно споруда розташована так, що вона фактично є прибудовою до будинків, розташованих за адресою: вул. Борисоглібська, 18 та вул. Борисоглібська, 16, і маючи статус прибудови, вона забезпечена підводом та допустимою потужністю необхідних комунікаційних з'єднань: водозабезпечення, водовідведення, енергозабезпечення, тощо; системи опалення та кондиціювання мають внутрішньо-організований цикл, а в якості живлення використовується електрична енергія.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що оскільки спірна нежитлова будівля є нерухомим майном, її будівництво здійснювалось на підставі проектної документації і є звершеним, то позивач набув право власності на новостворене майно.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Передусім, суд вважає необґрунтованим посилання Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідача-1) на те, що він не може бути відповідачем у даній справі, оскільки відповідно до п.п.28 п.6 Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради №584/744 від 10.07.2003р., до основних завдань відповідача-1 віднесено здійснення у встановленому порядку оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна (нежилі будинки, споруди, приміщення), з видачею свідоцтв про право власності.

Зважаючи на те, що оформлення права власності на новостворене майно безпосередньо віднесено до повноважень Головного управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), останній є належним відповідачем у даній справі.

У відповідності до ч.1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Скасовуючи попереднє судове рішення у даній справі, Вищий господарський суд в своїй постанові від 15.03.2010р. №6/341 зазначив про те, що судом першої інстанції (суддя Ковтун С.А.) не були зясовані обставини, які мають значення у даній справі, зокрема, чи надавався позивачу дозвіл на будівництво спірного нежитлового будинку, чи вирішувалось у встановленому чинним законодавством порядку питання щодо прийняття його в експлуатацію. Якщо будівлю, яка є предметом позовних вимог, було збудовано без належно затвердженого проекту, необхідно вирішити питання про залучення до участі у справі відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, на території яких знаходиться спірна будівля.

На виконання вимог суду касаційної інстанції Господарським судом міста Києва було залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідачів Київську міську раду, а також зобовязано сторін, третю особу та прокуратуру надати письмові пояснення по суті позовних вимог з урахуванням обставин, викладених в постанові Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №6/341.

Відповідачі по справі не виконали вимог суду та не надали відповідних пояснень по суті спору, у звязку з чим справа розглядається судом у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до ч.1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

В ст. 182 Цивільного кодексу України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Згідно з нормами ст. 318 Цивільного кодексу України, суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В ст. 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

В матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії наступних документів:

- листів погодження на відведення (оформлення дозволу) Товариству з обмеженою відповідальністю „Едемо” земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного комплексу з прилеглим паркінгом на вул. Борисоглібська, 18-А у Подільському районі м. Києва, надані Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією від 23.12.2004р. №4200, Генеральною прокуратурою України від 04.10.2004р. №13/1-29вих, Головним управлінням культури, мистецтв та охорони культурної спадщини від 15.12.2004р., Державною службою охорони культурної спадщини від 24.12.2004р., Міністерством культури і мистецтв України від 04.02.2005р. №22-142/35, Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві від 29.12.2004р. №08-8-20/8596, Головним управлінням, містобудування архітектури та дизайну міського середовища від 17.12.2004р. №19-12779, Головного державного санітарного лікаря м. Києва від 23.11.2004р. №9569;

- витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Головним управлінням земельних ресурсів позивачу від 06.07.2006р. №454;

- згоди Київського міського голови на розроблення проекту відведення земельної ділянки по вул. Борисоглібська, 18-А у Подільському районі м. Києва;

- договору оренди земельної ділянки на вул. Борисоглібська, 18-А у Подільському районі м. Києва, укладеного між позивачем та Київською міською радою, а також зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- інвентаризаційної справи №54632/1758 на домовласність №18-А по вул. Борисоглібська, 18-А у Подільському районі м. Києва;

- Історико-містобудівного обґрунтування щодо будівництва офісного комплексу з прилеглим паркінгом в Подільському районі м. Києва по вул. Борисоглібська, 18-А, надане Всеукраїнським науково-методичним та дослідно-інформаційним центром архітектурної спадщини Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, яке було розроблено на підставі Рішення Київської міської ради від 11.10.2005р. №224/3685 „Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю „Едемо” земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного комплексу з прилеглим паркінгом на вул. Борисоглібська, 18-А у Подільському районі м. Києва” та архітектурно-планувального завдання №06-2027;

- архітектурно-планувального завдання №06-2027 на проектування будівництва офісного комплексу з прилеглим паркінгом по вул. Борисоглібська, 18-А, розробленого Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища;

- обмірних креслень нежитлового будинку по вул. Борисоглібська, 18-А в Подільському районі м. Києва, здійснені Приватним підприємством „ЄвроАрхбудСервіс”;

- матеріалів інженерно-технічного обстеження нежитлового будинку по вул. Борисоглібська, 18-А в Подільському районі м. Києва, проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю „Мастер-Гео”;

- листів щодо надання технічних умов на проектування обєкту з будівництва, експлуатації та обслуговування офісного комплексу з прилеглим паркінгом на вул. Борисоглібська, 18-А у Подільському районі м. Києва, надісланих Головним управлінням МНС України у м. Києві від 18.06.2007р. №16/5/3371вх, Головного управління охорони культурної спадщини від 07.06.2007р. №4173, Управління ДАІ від 02.07.2007р. №10/2964-ДИ, Головним управлінням з питань надзвичайних ситуацій від 12.06.2007р. №171ТУ, Територіальним управлінням державної інспекції з енергозбереження по Київській області та м. Києву від 28.09.2007р., Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення м. Києва „Київміськсвітло” від 12.05.2007р. вих.№1197, Комунальною корпорацією „Київавтодор”, Центром технічної експлуатації радіофікації від 16.02.2007р. №08, Відкритим акціонерним товариством „Акціонерна компанія „Київводоканал” від 18.07.2007р. №3509 та від 18.07.2007р. №3866, Акціонерною енергопостачальною компанією „Київенерго” від 13.07.2007р. №31/9/8485, Кабельними мережами Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” від 05.07.2007р. №СПР034/48-23/42050/11130, Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” від 03.10.2007р., Тепловими мережами Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” від 13.07.2007р. №31/9/8485.

В матеріалах справи наявна копія дозволу Управління державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва від 25.07.1988р. №152-Под на будівництво обєкту по вул. Набережно-Хрещатицька, 15-17/18, наданого проектному інституту по проектуванню будівництва атомних електростанцій „Атоменергобудпроект” та копія рішення Виконавчого комітету Київської міської ради №1099 від 13.11.1986р. „Про передачу на баланс Всесоюзного проектного інституту по проектуванню будівництва атомних електростанцій „Атоменергобудпроект” будинку №15-17/18 літер „Б” по вул. Набережно-Хрещатицькій в Подільському районі м. Києва”.

Окрім того, рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради №599 від 22.06.1988р. Всесоюзному проектному інституту по проектуванню будівництва атомних електростанцій „Атоменергобудпроект” було відведено земельну ділянку по вул. Набережно-Хрещатицька, 15-17/18 у Подільському районі м. Києва.

Згідно з Угодою від 05.01.2004р. про заміну сторони за Договором про дольову участь у будівництві від 14.12.2004р., укладеної між Інститутом „Атоменергобудпроект”, Закритим акціонерним товариством „Фобос Інтернешнл” та позивачем, Закрите акціонерне товариство „Фобос Інтернешнл” передало, а позивач прийняв незавершене будівництво та будівельний майданчик, включаючи матеріальні ресурси. При цьому, Інститут „Атоменергобудпроект” та Закрите акціонерне товариство „Фобос Інтернешнл” підтвердили, що не мають жодних претензій, повязаних з реалізацією договору про дольову участь у будівництві від 14.12.1995р.

11.06.2003р. Інститут „Атоменергобудпроект” звернувся до Начальника управління держархбудконтролю м. Києва з листом №01/05-128 щодо продовження терміну дії дозволу на будівництво №152-Под з метою завершення будівництва та введення в експлуатацію прибудови до будівлі за адресою: вул. Борисоглібська, 18, яке було припинено у 1996 році у звязку з відсутністю фінансування.

18.03.2004р. Інститут „Атоменергобудпроект” направив Київському міському голові лист №01/05-42, в якому зазначив про відсутність заперечень проти оформлення права користування земельною ділянкою по вул. Борисоглібська, 18-А за Товариством з обмеженою відповідальністю „Едемо” (позивачем у даній справі) та просив припинити право користування земельною ділянкою площею 0,04 га.

У відповідності до п.8.4 Договору оренди земельної ділянки по вул. Борисоглібська, 18-А, укладеного між позивачем та Київською міською радою, позивач, як орендар, зобовязався завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації Договору.

Тобто, позивачу було відведено спірну земельну ділянку саме для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного комплексу з прилеглим паркінгом на вул. Борисоглібська, 18-А у Подільському районі м. Києва, про що чітко зазначено в Рішенні Київської міської ради від 11.10.2005р. №224/3685 (том справи 1, аркуш справи 44).

Натомість, в процесі судового розгляду було встановлено, що позивач здійснив будівництво без належно затвердженого проекту, що свідчить про самочинне будівництво згаданої вище будівлі. Дана обставина позивачем не заперечується.

Згідно з нормами ст. ст. 375, 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Однак, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Матеріалами підтверджено, що будівництво спірної споруди завершене позивачем, споруда фактично експлуатується, і, зважаючи на те, що конструктивно вона фактично є прибудовою до будинків, розташованих за адресою: вул. Борисоглібська, 18 та вул. Борисоглібська, 16, споруда (будівля) забезпечена підводом та допустимою потужністю необхідних комунікаційних з'єднань: водозабезпечення, водовідведення, енергозабезпечення, системи опалення та кондиціювання, а також використання в якості живлення електричної енергії.

Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірна будівля (споруда) якимось чином порушує права та/або охоронювані законом інтереси інших осіб ані відповідачами та прокуратурою, ані Київською міською радою, яка є субєктом права власності на земельну ділянку по вул. Борисоглібська, 18-А у Подільському районі м. Києва, суду надано не було.

Нормами чинного Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес, зокрема, шляхом, визнання права (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, у тому числі шляхом: визнання наявності або відсутності прав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачі не надали суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позові.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, а також приймаючи до уваги те, що визнання права власності у судовому порядку не суперечить засадам цивільного законодавства, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача в частині визнання права власності на нежилий будинок №18-А по вул. Борисоглібська у м. Києві, який складається з підвального приміщення площею 138,5 кв. м., другого поверху площею 183,3 кв. м., загальною площею 435,2 кв. м., є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Окрім того, зважаючи на те, що оформлення права власності з видачею відповідного свідоцтва відноситься до компетенції відповідача-1, позовні вимоги до відповідача-1 про зобовязання оформити право власності позивача на нежилий будинок №18-А по вул. Борисоглібська у м. Києві також підлягають задоволенню.

В заяві про уточнення позовних вимог позивачем зазначено про відсутність позовних вимог до відповідача-2, що по своїй суті є відмовою від попередніх вимог, викладених в позовній заяві, про зобов'язання відповідача-2 зареєструвати право власності позивача на спірний об'єкт нерухомості.

В частині 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає що провадження в частині вимог до відповідача-2 підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В ст. 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі задоволення позову судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача. Однак, позивач в заяві про уточнення своїх позовних вимог зазначив про те, що просить суд не відшкодовувати судові витрати за рахунок відповідачів, у звязку з чим судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 15, 16, 318, 319, 325, 328, 331 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 32-34, 43, 49, 75, 77, п.4 ч.1 ст. 81, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Едемо” (04111, м. Київ, вул. Салютна, 17, р/р 26047300172901 у АКБ „ТАС-Комерцбанк”, МФО 300164, код ЄДРПОУ 16485838) право власності на нежитловий будинок №18-А по вул. Борисоглібська у м. Києві, який складається з підвального приміщення площею 113,4 кв. м., двох поверхів: першого поверху площею 138,5 кв. м., другого поверху площею 183,3 кв. м., загальною площею 435,2 кв. м.

3. Зобов'язати Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10, код ЄДРПОУ 19020407) видати свідоцтво на право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю „Едемо” (04111, м. Київ, вул. Салютна, 17, р/р 26047300172901 у АКБ „ТАС-Комерцбанк”, МФО 300164, код ЄДРПОУ 16485838) на нежитловий будинок №18-А по вул. Борисоглібська у м. Києві, який складається з підвального приміщення площею 113,4 кв. м., двох поверхів: першого поверху площею 138,5 кв. м., другого поверху площею 183,3 кв. м., загальною площею 435,2 кв. м. 4. В частині позовних вимог до Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” провадження у справі припинити.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 11.06.2010