Решение № 10017527, 16.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/10916.04.10 За позовом Заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах

держави в особі Державного підприємства «Київський деревообробний завод»Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автор»

про стягнення 74 752,32 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Прокуратури           Лесько Г.Є. –ст.пом.прок.,

Від Позивача           Злотківська І.Г. –предст.,

Від Відповідача           не з'явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник військового прокурора Київського гарнізону звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Державного підприємства «Київський деревообробний завод»Міністерства оборони України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автор»та просить стягнути з Відповідача на користь Позивача 74752,32 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань з оплати орендованого майна.

Позивач письмових пояснень по суті спору не надав, повноважний представник Державного підприємства Міністерства оборони України «Київський деревообробний завод»в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Прокуратури та Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.05.1998 між Державним підприємством «Київський деревообробний завод»Міністерства оборони України (далі –Позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автор»(далі –Відповідач, Орендар) укладено Договір оренди нежитлових приміщень, розташованих за адресою: смт. Коцюбинське Київської області, вул. Будівельна, 17, Київський ДОЗ № 201/1998/ГоловКЕУ (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення деревообробного цеху площею 1328,4 кв.м та території 70 кв.м, про що складений відповідний акт прийому-передачі від 15.05.1998 (Додаток № 2 до Договору).

Постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2009 № 10/102-08 визнано право користування Позивача нежитловими приміщеннями, які є предметом оренди за Договором від 15.05.1998 № 201/1998/ГоловКЕУ, укладеним між Сторонами у справі, заснованого на орендних відносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

За умовами Договору (п. 4.2) орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок Позивача не пізніше 15 числа з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

При цьому, пунктом 4.1 Договору визначено, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, та розмір орендної плати може переглядатись на вимогу однієї із Сторін в разі зміни методики її розрахунку (п. 4.3 Договору).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1846 «Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна»було внесено зміни до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна.

Наказом Фонду державного майна України № 43 від 18.01.2007 на виконання ст. 118 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»визначено, що перегляд розміру орендної ставки повинен бути здійснений з січня 2007 року, та який є базовим місяцем для здійснення перерахунку орендної плати.

На виконання зазначених вимог та орендних відносин між Сторонами Позивачем виставлялись Відповідачу відповідні рахунки на оплату орендованого майна, однак станом на час розгляду спору такі Відповідачем сплачені не в повному обсязі, внаслідок чого у останнього перед Позивачем виникла заборгованість в розмірі 74752,32 грн.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на час розгляду спору заявлена до стягнення заборгованість Відповідачем не погашена, доказів протилежного до матеріалів справи не надано. Обставини, викладені у позовній заяві, Відповідач належними та допустимими доказами не спростував.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з Відповідача 74752,32 грн.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автор»(04060, м. Київ, вул. Щусєва, б. 6, кв. 69, код 25413571) на користь Державного підприємства «Київський деревообробний завод»Міністерства оборони України (08298, Київська обл., смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, б. 17, код 22996218) 74752,32 грн. заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автор»(04060, м. Київ, вул. Щусєва, б. 6, кв. 69, код 25413571) до Державного бюджету України 747,52 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 07.06.2010