Постановление суда № 100174513, 27.09.2021, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/604/20

Провадження № 2/352/130/21

УХВАЛА

27 вересня 2021 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого- судді Струтинського Р.Р.

з участю секретаря Іващенко К.В.

розглянувши у судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся у суд з позовом до відповідачки про звернення стягнення на предмет застави, а саме: 1) вилучити у відповідачки транспортний засіб, який є предметом застави- автомобіль CITROEN C4, 2013 року випуску, колір коричневий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , актуальний номерний знак НОМЕР_2 , та передати АТ «Ідея Банк» на період до його реалізації; 2) у рахунок погашення кредитних зобов`язань на користь АТ «Ідея Банк» за кредитним договором № 910.24233, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 в сумі 326777,58 грн., яка складається з 149900,83 грн. основного боргу, 38260,30 грн. простроченого боргу, 40060,98 грн. прострочені відсотки, 1566,17 грн. строкові відсотки, 96989,30 грн. пені, звернути стягнення на предмет застави, який належить відповідачці ОСОБА_1 , а саме: автомобіль CITROEN C4, 2013 року випуску, колір коричневий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , актуальний номерний знак НОМЕР_2 , шляхом реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження за ціною, визначеною за результатами таких торгів; 3) стягнути з відповідачки судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4901,66 грн.

27.09.2021 р. представником відповідачки- адвокатом Кузик В.І. подано письмове клопотання про закриття провадження у даній справі у зв`язку з тим, що у квітні 2015 року позивач вже звертався до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі договору поруки. Предметом позову у даній справі № 461/50007/15-ц було стягнення заборгованості за тим же кредитним договором та стягнення на той же предмет застави- автомобіль Citroen C4, р.н.з. НОМЕР_2 . Згідно постанови Верховного суду у даній справі касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Галицького районного суду м. Львова від 14.12.2015 р. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 10.07.2017 р. в частині позовних вимог ПАТ «Ідея Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави відмовлено. Відповідно до п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Суд, вивчивши клопотання представника відповідачки та матеріали справи, приходить до такого висновку.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Тобто, закриття провадження у справі можливе за умови, що рішення чи ухвала про закриття провадження, які набрали законної сили, є тотожними позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, необхідно перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Аналогічно висновку дійшов суд касаційної інстанції у постанові від 22.05.2019 у справі№ 640/7778/18.

Представник відповідачки у поданому клопотанні посилається на рішення Галицького районного суду м. Львова від 14.12.2015 р., ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 10.07.2017 р., та постанову Верховного Суду від 27.11.2019 р., якою рішення суду першої інстанції та ухвалу суду другої інстанції в частині позовних вимог ПАТ «Ідея Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави скасовано, та у задоволенні позову у цій частині відмовлено.

Однак, порівнюючи позов, який розглядається в даному провадженні, та позов, відносно якого є постанова Верховного суду від 27.11.2019 р., яка набрала законної сили з моменту її прийняття та є остаточною, про відмову у задоволенні позову ПАТ «Ідея Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, суд приходить до висновку, що вказані позови не є тотожними, оскільки ні склад учасників, ні предмет позову, тобто матеріально-правові вимоги позивача до відповідачки, ні підстави позову не співпадають, тобто є відмінними.

За таких обставин, у задоволенні клопотання представника відповідачки про закриття провадження у справі, за відсутності підстав відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 255, 260-261 ЦПК України, суд –

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання представника відповідачки- адвоката Кузик В.І. про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає, заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Р.Р.Струтинський