Решение № 10016116, 26.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/11526.05.10 За позовом Закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “ДАРтеплоцентраль” м. Києва

до Житлово-будівельного кооперативу “Кришталь” м. Києва

про стягнення боргу, ціна позову 115328,31 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Поліщук А.М.,

від відповідача Бондар В.М., Бондар Ю.М.

СУТЬ СПОРУ :

у березні 2010 року Закрите акціонерне товариство “Енергогенеруюча компанія “ДАРтеплоцентраль” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним та відповідачем укладено договір № 450083 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 1 лютого 1999 р., угода № 1 про зміну і доповнення договору від 1 лютого 2001 р., згідно з якими він зобов’язався виробляти, систематично поставляти та передавати у власність відповідачу теплову енергію, а останній –щомісячно не пізніше 28 числа поточного місяця оплачувати спожиту теплову енергію.

Всупереч умов договору відповідач не оплатив спожиту протягом грудня 2009–лютого 2010 років теплову енергію, заборгувавши йому 115328,31 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись завищення позивачем обсягів поставленої у грудні 2009 року теплової енергії, оплату спожитої теплової енергії в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 1 лютого 1999 р. між позивачем як правонаступником Закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “Укр-Кан Пауер” та відповідачем укладено договір №450083 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води.

За умовами договору позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення, гарячого водопостачання до належного відповідачу будинку по вул. Вірменській, 11 у м. Києві в обсязі 3739 Гкал/рік, а останній –оплачувати спожиту теплову енергію не пізніше 28 числа поточного місяця.

Строк дії договору відповідно до п. 10.1 з урахуванням умов угоди № 1 про зміну і доповнення спірного договору від 1 лютого 2001 р. встановлений з 1 лютого 1999 до 30 січня 2000 років та вважається подовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення жодною із сторін не буде заявлено про протилежне, та при умові, якщо покупець до 1 серпня поточного року узгодить з енергопостачальною організацією обсяги споживання на наступний період. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно з твердженнями позивача, поданим ним розрахунком заборгованості протягом грудня 2009 –лютого 2010 років він поставив відповідачу 1015,5 Гкал теплової енергії вартістю 115328,31 грн.

Суд критично оцінює указані докази в частині обсягу теплової енергії, поставленої у грудні 2009 року, оскільки вони суперечать іншим поданим у справі доказам споживання теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи будинок відповідача обладнаний теплолічильноками, що визначають обсяги постачання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання. На підставі показників цих лічильників здійснюється облік поставленої за договором теплової енергії. Показники теплолічильників фіксуються у звітах про добові параметри теплопостачання, що подаються відповідачем позивачу.

Згідно з поясненнями позивача, поданою ним особистою карткою за грудень 2009 року обсяг теплової енергії, поставленої відповідачу у грудні 2009 року, був визначений ним на підставі звітів про добові параметри теплопостачання за період 24 листопада-23 грудня 2009 р.

З урахуванням визначеного позивачем предмету позову вимоги про стягнення в межах провадження у даній справі оплати за теплову енергію, поставлену у листопаді 2009 року, в обсязі 147,417 Гкал вартістю 16741,86 грн. задоволенню не підлягають.

Частково поясненнями сторін, наявними у справі частково особовими картками (табуляграмами) споживання теплової енергії, частково актами приймання-передачі товарної продукції за грудень 2009 –лютий 2010 років, звітами про добові параметри теплопостачання, стверджується факт споживання відповідачем протягом указаного періоду 868,083 Гкал теплової енергії вартістю 98586,45 грн.

Як пояснив позивач одержана відповідачем теплова енергія останнім оплачена не була.

Проте, як слідує з наявних у справі актів звірки розрахунків між сторонами по справі за спірним договором станом на 1 січня-1 березня 2010 р., за одержану в грудні 2009 року теплову енергію відповідач сплатив 30689,37 грн., у січні 2010 року –17875,88 грн., у лютому 2010 року –17194,45 грн., а загалом –65759,70 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 32826,75 грн. боргу (98586,45-65759,70).

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “ДАРтеплоцентраль” м. Києва задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Кришталь” (02121, м. Київ, вул. Вірменська, 11, кв. 64, код 22867892) на користь Закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “ДАРтеплоцентраль” (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, код 21661022) 32826,75 грн. боргу, 328,27 грн. витрат по оплаті державного мита, 67,17 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар