Постановление суда № 100136106, 21.09.2021, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

241/31/18

1-кп/264/45/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2021 року Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області під головуванням судді-доповідача Пустовойт Т.В., при секретарі судового засідання Родіної Н.В., за участю прокурора Сластіна М.С., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , захисників Лосякової Т.І., Сукача О.В., Башкірової Ю.Г., потерпілої ОСОБА_4 , представників потерпілих Пишневської Н.І., Ходової Я.О., Резниченко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі за засобом відеофіксації у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою,

У С Т А Н О В И В:

В провадженні Іллічівського районного суду м.Маріуполя знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ст.257, ч.3 ст.27, п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27, ч.3 ст.146, ч.3 ст.27, ч.3 ст.289, ч.2 ст.262, ч.1 ст.410, ч.1 ст.263, ч.3 ст.369 КК України, ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ч.ч.4, 5 ст.27, п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.ч.4, 5 ст.27, ч.3 ст.146, ч.1 ст.14, ч.2 ст.384 КК України, ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146, ст.257 КК України.

Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 28.07.2021 року строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено до 25.09.2021 року включно.

Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

В судовому засіданні прокурор просив продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 навівши ризики, які слугували підставою для обрання запобіжних заходів і на теперішній момент не зменшились, а продовжують існувати, в зв`язку з чим застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливе, оскільки вони не забезпечать їх запобіганню.

Представники потерпілих підтримали позицію прокурора, вказуючи, що доцільно продовжити тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , ризики наявні, його поведінка в залі судового засідання свідчить про агресивність та може складати погрозу як для потерпілих так і для свідків.

Потерпіла ОСОБА_4 разом зі своїми представниками позицію прокурора підтримали, вважаючи її мотивованою та такою що відповідає вимогам закону, оскільки існування ризиків є наявним і вони не зменшились на теперішній момент.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Лосякова Т.І. посилаючись на презумпцію невинуватості, тривалий час перебування ОСОБА_2 під вартою, шо є винятковим запобіжним заходом і може застосовуватись у випадках доведеності прокурором підозри, наявності ризиків та неможливості застосувати інші запобіжні заходи, просили обрати відносно останнього більш м`якій запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Захисники Сукач О.В. та обвинувачений ОСОБА_3 висловили аналогічну позицію, вказуючи, що прокурором не доведено ризиків, в той час, як ОСОБА_2 тривалий час перебуває під вартою, що в свою чергу виглядає як покарання, хоча особа вважається невинуватою до прийняття судом відповідного рішення, у зв`язку з чим є всі підстави змінити запобіжний захід ОСОБА_2 на особисте зобов`язання.

Захисник Башкірова Ю.Г. заперечувала проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором наведені абстрактні ризики, тяжкість інкримінованого злочину не може бути підставою для застосування виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою такий тривалий час, що більш нагадує відбування покарання. Просила змінити запобіжних захід на більш м`який не пов`язаний з триманням під вартою.

Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, приходить до наступного.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

У справі «Смирнов проти Росії» визначено, що наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Враховуючи обставини, викладені в ст.ст.177, 178 КПК України, зокрема обвинувачення у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі та наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити ці дії, а також те що останній не має місця реєстрації та постійного місця проживання в Україні, міцних соціальних зв,язків, є громадянином іншої держави, будучі військовослужбовцем має навички поводження зі зброєю, судово-психіатричною експертизою характеризується негативно, як зухвала, агресивна людина, схильна до брехні та психопатоподібних, не адекватних проявів у поведінці. Аналогічна поведінка обвинуваченого ОСОБА_2 проявляється й в ході судового слідства, внаслідок чого він неодноразово видалявся с зали судового засідання. Водночас по справі не допитані потерпілі та свідки обвинувачення, що не виключає спробу здійснити вплив на них з боку ОСОБА_2 , який поза межами слідчого ізолятора матиме для цього більше можливостей. Отже є достатні підставі вважати, що останній, знаходячись на волі може переховуватись від органів слідства та суду, вчиняти інші злочини й зміна запобіжного заходу на менш суворий не забезпечить запобігання вищевказаним ризикам, а тому з метою виконання процесуальних рішень у справі, з урахуванням наведених вище ризиків, суд, керуючись вимогами ч.3 ст.331 КПК України, вважає за доцільне продовжити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі строком на шістдесят днів.

Доказів які б спростовували вищевказані ризики та надавали можливість змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м`який суду не надано.

Керуючись ст.ст.177, 180, 194, 331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» продовжити до шістдесяти днів, тобто до 19.11.2021 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 24.09.2021 року.

Суддя: Т. В. Пустовойт