Решение № 10006446, 14.06.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.06.2010                                                             Справа № 5/54

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОНЕД", м. Берегово

про стягнення заборгованості у розмірі 23 276, 74 грн.,

Суддя О. Йосипчук

          За участю представників сторін:

          від позивача: представник не з’явився

          від відповідача: представник не з’явився

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА", м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОНЕД", м. Берегово про стягнення заборгованості у розмірі 23 276, 74 грн.,

Встановив:

Предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача суму 23248,14 грн. заборгованості, яка виникла в результаті неоплати за поставлену трубну продукцію (далі - товар).

Згідно з видатковою накладною № 09244-СЛв від 05.08.2008р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 38 248, 14 грн. Проте відповідач здійснив розрахунок не у повному обсязі, сплативши за поставлений товар лише 15000 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 28,60 грн. трьох відсотків річних.

Таким чином, загальна сума позовних вимог становить 23 276, 74 грн.

          На адресу відповідача позивачем було надіслано вимогу № 4096 від 20.04.2010р. про оплату вартості отриманої продукції, на яку не було відреаговано належним чином.

          Відповідач на повторну вимогу суду не направив свого представника в судове засідання, письмові заперечення проти позову та докази, які в нього є, не подав.                               Тому справа підлягає розгляду в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,

Суд констатує наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами спору регламентуються Главою 19 Господарського кодексу України.

          Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 38 248, 14 грн., що підтверджується видатковою накладною № 09244-СЛв від 05.08.2008р. та рахунком-фактурою. Однак відповідач здійснив розрахунок частково, сплативши за поставлений товар лише 15 000 грн.

          Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Всупереч наведеному, відповідач порушив взяте на себе зобов”язання по оплаті за отриманий товар, внаслідок чого виник борг, який становить 23 248, 14 грн.

          Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 4096 від 20.04.2010р. про оплату вартості отриманої продукції.

          Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги.

          Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Тому, слід визнати правомірною, і такою, що відповідає приписам ст. 625 ЦК України і ст. ст. 231, 232 ГК України, вимогу позивача щодо стягнення трьох відсотків річних (28, 60 грн.).

          За таких обставин, оскільки розмір заборгованості відповідача підтверджено документально і не заперечується відповідачем, сума 23 276, 74 грн. боргу підлягає стягненню примусово.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 87 ГПК України,

Суд вирішив:

          1.Позов задоволити.

          2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОНЕД" (90202, м.Берегово, вул. Бакр Габора, 105, МФО 380805, код ЄДРПОУ 33689228, р/р 2600530667 в АППБ "Аваль") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, 1а, МФО 305749, код ЄДРПОУ 33668606, р/р 2600530287401 в ПАТ "Банк Кредит Дніпро") суму 23 276, 74 грн. заборгованості, яка складається з суми 23 248, 14 грн. основного боргу, суми 28, 60 грн. трьох відсотків річних, а також суму 232, 77 грн. витрат на держмито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О. Йосипчук